інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Пайові фонди художніх цінностей на ринку колективних інвестицій

К.Осипова

Інвестиції у мистецтво - ідея, безумовно, приваблива і сучасна для учасників ринку колективних інвестицій і, як все прогресивне, на етапі становлення викликає масу питань. Учасники подібних проектів стикаються з необхідністю вирішення колізій між абсолютно різними законодавчими нормами. З одного боку, світ мистецтва, що живе за своїми правилами і законами, з іншого - керуючі компанії та спеціалізовані депозитарії, регульовані та контрольовані ФСФР Росії, з третього - страхові компанії, на які лягає обов’язок страхувати художні цінності, і експерти, покликані дати незалежну та компетентну оцінку.

Тим не менше, створення і функціонування такого фонду в Росії вже можливе.

Світовий арт-ринок в його сучасному розумінні зародився в 1960-х роках XX ст. У порівнянні з молодим російським ринком, це досить розвинений сегмент світової економіки, що має сформовану інфраструктуру, яка включає в себе експертів, оцінювачів, страховиків, аукціонні будинки (наприклад, всесвітньо відомі Christie’s і Sotheby’s), аналітичні компанії, що проводять дослідження і публікують періодичну аналітику (наприклад, арт-індекси - нью-йоркський Mei-Moses All Art Index, бази даних з арт-інвестицій - ArtNet, Art Sales Index, Artprice та ін.)

Найбільш поширеними у світі є два варіанти арт-інвестицій:
1) самостійне придбання художніх цінностей (картин, фотографій, книг тощо);
2) інвестиції у фонд, який розміщує кошти своїх пайовиків у художні цінності.

У першому випадку інвестор стає власником предметів мистецтва, а в другому - учасником колективного інвестування і власником цінних паперів - інвестиційних паїв.

Арт-інвестиції супроводжуються значними витратами і труднощами. По-перше, ніхто не застрахований від підробок, тому необхідно проводити якісну експертизу справжності придбаних художніх цінностей. По-друге, інвестиції в мистецтво пов’язані з додатковими витратами на страхування, зберігання, оцінку активів і т. д. При цьому приватний інвестор не завжди обізнаний із тонкощами роботи на арт-ринку, тому непрофесіоналам краще працювати під керівництвом досвідчених консультантів, які керують активами арт-фондів.

Прикладами подібних фондів у світі можуть виступати, зокрема:
­ Fine Art Fund: мінімальний розмір вкладень - 250 000 дол., середньорічний дохід - близько 10-12%. Арт-фонд працює з картинами старих майстрів, імпресіоністів, модерністів і сучасних художників;
­ China Fund: мінімальний розмір інвестицій - 250 000 дол. Фонд інвестує в старе китайське мистецтво, переважно у вироби з кераміки та порцеляни;
­ British Rail Pension Fund працює на арт-ринку з 1974 р. та ін.

Російські реалії

Російський арт-ринок ще недостатньо сформований як в інфраструктурному, так і в законодавчому плані. Проте в області експертизи і оцінки предметів мистецтва він наближається до західних стандартів за рахунок новітніх технологій і сучасного обладнання, яке дозволяє проводити всебічне дослідження відповідно до російських і міжнародних норм та вимог.

Крім того, в Росії вже проявляють активність великі аукціонні будинки, які допомагають робити процес продажу і купівлі художніх цінностей більш прозорим.

Найбільші російські страхові компанії вже пропонують послуги зі страхування предметів мистецтва; спеціалізовані фірми надають професійно обладнані сховища з особливим режимом температури, рівнем вологості та іншими особливостями, необхідними для зберігання предметів мистецтва.

На сьогоднішній день ФСФР Росії зареєстровані Правила довірчого управління чотирма подібними фондами, які знаходяться на стадії формування.

Створення фондів художніх цінностей є позитивним чинником розвитку російського арт-ринку в цілому і його інфраструктури зокрема. Угоди з предметами мистецтва в таких фондах дозволять підвищити ступінь ліквідності російського арт-ринку, зробити його більш прозорим, залучити нових учасників і наблизитися до вирішення проблеми появи незалежних арт-консультантів, які допомагають сформувати грамотний інвестиційний портфель.

Актуальні питання роботи фонду художніх цінностей

Формування і склад активів фонду

Наказом ФСФР Росії № 08-19/пз-н перелік художніх цінностей, які можуть бути придбані в активи інвестиційного фонду художніх цінностей, суворо обмежений. При плануванні створення подібного фонду необхідно переконатися, що майбутні активи відповідають законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до законодавства, до складу активів інвестиційного фонду художніх цінностей можуть входити грошові кошти і предмети мистецтва та старовини (рис. 1).


Художні цінності повинні належати до рухомого майна і на момент їх придбання перебувати на території Російської Федерації.

На даний час діяльність інвестиційних фондів художніх цінностей здійснюється за двома основними напрямками:
• придбання художніх цінностей для одержання доходів від експонування в Росії і за кордоном;
• придбання авторських робіт, навіть цілих колекцій, для подальшого продажу.

Обидва ці напрямки можуть успішно існувати в рамках одного фонду.

Для включення художніх цінностей до складу активів фонду художніх цінностей залучаються незалежні оцінювачі та експерти. Складність коректної оцінки предмета мистецтва полягає у відсутності формалізованих правил їх оцінки.

Художні цінності - особливий вид активів, що вимагає підтвердження автентичності та відповідності багатьом іншими параметрам. Точний перелік підтверджуючих документів для кожного виду художніх цінностей нормативними актами не встановлений; можна навести лише деякі документи, які можуть бути прийняті до обліку: результати технологічної та мистецтвознавчої експертиз, паспорт твору мистецтва, провенанс, сертифікат автора та ін.

Підставою для включення майна до складу активів фонду є:
• заявка інвестора на придбання паїв інвестиційного фонду художніх цінностей;
• звіт оцінювача (експерта) про результати оцінки художньої цінності;
• акт прийому / передачі художніх цінностей від інвестора керуючій компанії;
• розпорядча записка керуючої компанії про включення художньої цінності до складу активів фонду;
• звіт керуючої компанії про включення майна до складу фонду.

Зберігання активів фонду

Федеральний закон від 29 листопада 2001 року № 156-ФЗ «Про інвестиційні фонди» та ряд нормативних правових актів ФСФР Росії чітко закріплюють за спеціалізованим депозитарієм функцію зі зберігання активів пайового інвестиційного фонду будь-якої категорії, в тому числі і «художніх цінностей» (рис. 2).


Відносини зі зберігання художніх цінностей - рухомого майна - регулюються нормами Цивільного кодексу РФ, який встановлює вимоги для договору зберігання і вводить поняття «поклажодавець». При формуванні фонду художніх цінностей поклажодавцем предметів мистецтва стає керуюча компанія.

Керуюча компанія (поклажодавець) укладає договір зі Спеціалізованим депозитарієм, що передбачає необхідність прийняти на зберігання художні цінності, які будуть передані йому поклажодавцем в передбачений договором строк.

При формуванні інвестиційного фонду художніх цінностей першочерговим завданням для спеціалізованого депозитарію і керуючої компанії є визначення порядку зберігання активів фонду. Спеціалізовані депозитарії не володіють сховищами з умовами, які задовольняють вимоги до зберігання предметів мистецтва, такими як можливість регулювання температури, вологості тощо. Для забезпечення відповідних умов зберігання художніх цінностей спеціалізований депозитарій повинен орендувати сховище від свого імені, яке відповідає вимогам, диференційованим у залежності від конкретних художніх цінностей.

Оренда сховища для забезпечення необхідних умов утримання активів фонду, термін пошуку приміщення підлягають урегулюванню в угоді між керуючою компанією та спеціалізованим депозитарієм. Для забезпечення прийому і видачі зі сховища художніх цінностей необхідне залучення додаткових фахівців, які мають відповідний досвід роботи.

При прийомі на зберігання, а також при поверненні творів мистецтва після експонування назад у сховище обов’язково проводиться верифікація (від лат. verus - істинний, facere - робити - підтвердження вірності або істинності чого-небудь, у даному випадку художньої цінності) з участю фахівця - експерта мистецтва. Експертний висновок щодо художніх цінностей, повернутих після тимчасового вивезення, повинен містити обґрунтовані висновки щодо стану їх збереження після повернення. Процедура експертизи художніх цінностей, що підлягають включенню до фонду, також чітко не прописана, проте для спеціалізованого депозитарію і керуючої компанії факт її проведення відіграє важливу роль, зважаючи на специфіку визначення автентичності художньої цінності при надходженні її до сховища. Як правило, до проведення експертизи залучається експерт-мистецтвознавець, думку і оцінку якого визнано серед фахівців арт-ринку. Конкретних вимог до компетенції експертів законодавчо не встановлено. Нормативними документами, виданими відповідно до Закону РФ від 15 квітня 1993 р. № 4804-1 «Про вивезення і ввезення культурних цінностей», визначені вимоги лише до тих експертів, які здійснюють експертизу художніх цінностей при ввезенні художніх цінностей у РФ і вивезенні їх із країни.

Управління фондом

Розглянемо один з можливих порядків роботи, згідно з яким художні цінності зберігаються в період їх експонування, реставрації та транспортування, а також хто здійснює функцію збереження і несе відповідальність у цей період.

Керуюча компанія, здійснюючи довірче управління фондом, експонує, транспортує і передає на реставрацію художні цінності. Для виконання таких дій спеціалізований депозитарій повинен видати керуючій компанії художні цінності зі сховища. Остання дія можлива за наявності документів, які підтверджують належні умови страхування процесу їх транспортування, експонування та реставрації, а також за умови укладеного договору на відповідне використання.

У період експонування відповідальність за збереження художніх цінностей несе виставка (музей), про що і повідомляється страхова компанія при кожному вилученні художніх цінностей зі сховища. У свою чергу, керуюча компанія зобов’язана повідомити про цей факт спеціалізований депозитарій (рис. 3).

Обмеження на реалізацію художніх цінностей з наступним вивезенням їх за кордон встановлені Законом РФ від 15 квітня 1993 року № 4804-1 «Про вивезення і ввезення культурних цінностей».

Страхування активів фонду

Згідно з Наказом ФСФР Росії від 20 травня 2008 року № 08-19/пз-н, художні цінності повинні бути застраховані російським страховиком, відповідальність якого щодо художніх цінностей, які складають майно фонду, перестрахована іноземним страховиком (далі - перестрахувальник), який має відповідний рейтинг рейтингового агентства. Нещодавно внесені зміни до Наказу № 08-19/пз-н уточнюють порядок страхування, прирівнюючи його до міжнародного стандарту страхування «від усіх ризиків».

Відомо, що перестрахування - система економічних відносин, за якої страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності з них передає (на узгоджених умовах) іншим страховикам для створення збалансованого портфелю страхувань і забезпечення стійкості страхових операцій. Тому в кожному конкретному випадку необхідно враховувати правила страхування обраної страхової компанії і виняткові ризики, у тому числі перевіряти відповідність застрахованих ризиків страхової компанії і перестрахованих ризиків перестрахувальника.


Укладений керуючою компанією зі страховою компанією договір слід узгоджувати зі спеціалізованим депозитарієм, оскільки ряд питань, які можуть виникнути у майбутньому між цими організаціями, лежать в одній площині.

Відзначимо найбільш важливі з них, які з точки зору спеціалізованого депозитарію в рамках запропонованого порядку роботи повинні знайти своє відображення в договорі страхування:
• страхувальником, а також і вигодонабувачем, в період формування фонду і після завершення його формування є різні особи. Необхідно чітко визначити відмінності між керуючою компанією і компанією, яка здійснює довірче управління фондом, оскільки ця різниця не завжди очевидна для страховиків, але має велике значення у визначенні платника страхової премії та одержувача страхової суми;
• бажано, щоб договором було визначено порядок обов’язкового страхування художніх цінностей при кожному вилученні їх зі сховища, в тому числі при транспортуванні та експонуванні;
• страхова вартість повинна складати 100% вартості, зазначеної у звіті оцінювача, пойменованого у Правилах довірчого управління фондом;
• повне найменування іноземного перестрахувальника із зазначенням реквізитів;
• список ризиків, які не можуть бути перестраховані перестрахувальником.

Ми розглянули лише деякі аспекти інфраструктурного забезпечення фондів художніх цінностей. У процесі діяльності фондів художніх цінностей виникатиме багато питань «інфраструктурних» і не тільки, оскільки ринок колективного інвестування в мистецтво в Росії тільки зароджується.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"