інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Правила використання грошей в нашому житті

К. Меденіс

Тема грошей містить величезну енергію пристрастей, страхів та ілюзій. Саме про гроші люди говорять із найбільшим запалом. Зазвичай говорять не про самі гроші, а про їхнє значення. І не стільки про явне – «загального еквівалента», - скільки про приховане, особисте: про безсилля і владу, ревнощі й заздрощі, маніпуляції та образи ...

Кожному відомі приклади того, як відсутність чіткої домовленості про грошовий бік будь-яких стосунків підточував їх, а то й зовсім підривав. Ще більшою мірою це стосується сфери родинних відносин. Життя будь-якої сім’ї сповнене прикладів того, як самі гроші і тема грошей символізують її проблему.

Гроші як виклик

Гроші для нас – спосіб висловити свої прагнення, виконати зобов’язання або домогтися помсти і відплати. Гроші слугують таємною зброєю в безлічі прихованих сімейних конфліктів, які народжуються на ґрунті любові і влади. Людина може дати гроші, щоб одразу їх відібрати, пообіцяти їх, щоб не виконати обіцянки, притримати, щоб потім перевершити ними будь-які очікування.

Грошові проблеми – всього лише верхівка айсберга, під якою приховані інші, глибинні негаразди між членами сім’ї. З іншого боку, гроші і самі можуть лежати в основі конфліктів, які зачіпають проблеми любові та справедливості.

Гроші в нашому житті

Гроші не залишають байдужим нікого. Дехто переконаний, що за наявності в них більше грошей їхнє життя стало б набагато кращим. Заможні люди, мабуть, постійно стурбовані тим, як добути ще більше коштів, як витратити і не втратити. Навряд чи можна знайти людину, яка була б задоволена тим, скільки грошей має і як їх використовує.

У бідних зовсім інші турботи, ніж у багатих, але сімейні конфлікти, породжені грошима, в різних соціально-економічних прошарках часто дуже подібні. Для більшості з нас гроші так міцно вплетені в життя, що пов’язані з ними проблеми впливають і на здоров’я, і на особисті стосунки, і на відносини з нашими дітьми і батьками.

Що таке гроші?

Гроші – не просто засіб для придбання різних речей. Маючи гроші, можна купити освіту, поліпшення здоров’я та безпеку. З їхньою допомогою можна придбавати товари та послуги або зберігати таку можливість на майбутнє чи для своїх нащадків.

Гроші – це інструмент правосуддя, за допомогою якого ми відшкодовуємо збитки, завдані іншим. Справедливий розподіл грошей в сім’ї та в суспільстві забезпечує всім рівні можливості. Гроші можуть слугувати символом усього найкращого в житті: матеріальних благ, освіти, здоров’я, краси, відпочинку тощо.

Проте багатство нерідко передбачає більше проблем, аніж радощів. Багато незаможних людей впадають у розпач через свій низький статок. Майже у всіх прошарках суспільства існує загальне табу на будь-які розмови про особисте ставлення до грошей. Вважається поганим тоном говорити про величину заробітку і статків особи. Тому гроші рідко стають темою відкритого обговорення між рідними та знайомими людьми.

Однак гроші – це фундамент подружнього та сімейного життя. Через них відбуваються сварки між членами родини. Батьки часто не знають, як побудувати розмову про гроші з дітьми, як навчити їх розпоряджатися кишеньковими грошима та якою має бути оптимальна сума останніх.

У минулому джерелом енергії, яка живила взаємодії між людьми, були земля, худоба, раби, природні ресурси або зброя. Проте жодна річ або ресурс не змогли перетворитися на той колосальний механізм, яким у наш час є гроші – єдине, що пронизує всі сторони людської життя і є основним елементом сучасної культури.

Прихований зміст грошей

Першим прихований зміст грошей усвідомив Зігмунд Фрейд. Проте він побачив лише негативний їхній бік. Для нього гроші асоціювалися з чимось огидним і нікчемним.

Фрейд повстав проти лицемірства панівної релігії вікторіанської епохи з її засудженням того, що вважалося «ницою» частиною людської природи: тіла, сексуальності й матеріальних прагнень. Проте він не зруйнував табу, яке забороняло розглядати гроші як важливу частину людського життя – можливо, тому, що вважав, ніби прагнення до грошей не є початковим, інфантильним спонуканням, а можливо, тому, що за часів Фрейда гроші ще не стали тим універсальним джерелом енергії, яким вони є сьогодні, - єдиним символом, що втілює будь-які бажання.

Табу, що не дозволяє грошам зайняти своє місце в нашому розумінні людської природи, все ще існує. Більшості людей не спадає на думку порадитися зі спеціалістом, коли їх долають фінансові конфлікти. Однак через розбіжності з приводу грошей розпадається значна частина шлюбів. Образа, яка виникає на ґрунті грошей, мабуть, найважливіша з усіх проблем, що створюють відчуження між батьком і дитиною, братом і сестрою.

Гроші та духовність

Для сьогоднішнього світу гроші означають майже те ж саме, що в середні століття означав порятунок душі. Найважливіші війни XX століття велися не через релігію, а через гроші. Постає питання: чи є в нашому сучасному уявленні про людей місце для духовності? І якщо є, то яким чином духовність співвідноситься з грошима?

Духовність рідко слугує темою розмови серед тих, хто намагається регулювати нашу економічну діяльність. У соціальних науках ця тема також відсутня – можливо, завдяки впливу фрейдистських ідей.

Фрейд відкинув релігію, оскільки та закликала до придушення людини, в результаті чого дехто перестав відчувати, наскільки важлива в людському житті духовність. Проте щоб зрозуміти себе, необхідно прислухатися не тільки до власної природи, але й до духовних спонукань.

У минулому співвідношення між нашими духовними зобов’язаннями і матеріальними бажаннями регулювала організована релігія. В міру того, як духовність переставала бути важливим елементом людської особистості, самовідчуття все більшою мірою стало визначатися матеріальними прагненнями, жадібністю і згубними пристрастями. Рівновага виявилася порушеною, і матеріальні спонукання вийшли з-під контролю.

Сьогодні гроші – головне відображення матеріального, того приземленого світу, коріння якого йдуть у фізичні потреби нашого тіла, в жадання й страхи. Духовність же – це відображення кращих людських якостей, здатності до співчуття, «вищого» світу пошуків сенсу життя, прагнення до єдності та спільності.

Людина – істота, в якій співіснують матеріалізм і духовність. Боротьба між цими двома сторонами людської природи освітлюється в працях видатних вчених.

Зокрема, буддисти, християни та іудеї розробили норми, що регулюють економічну діяльність таким чином, щоб кожен прагнув задовольняти не тільки власні потреби, а й потреби спільноти. Такими були ідея «середнього шляху» в буддизмі, уявлення про любов до ближнього в християнстві та міцва в іудаїзмі. Всю історію людства можна розглядати як історію боротьби між силами егоїстичного матеріалізму та голосом духовності.

З цього випливає, що гроші теж можуть бути одним з елементів, що роблять можливими прояви духовності. Проте гонитва за грошима заради егоїстичних цілей суперечить духовним цінностям. Дилемою є питання межі між любов’ю до власної особистості та любов’ю до інших.

Штучні потреби

Думка про те, що в міру задоволення наших бажань вони не слабшають, на перший погляд, суперечить здоровому глузду. Ймовірно, так влаштована людина: як тільки задовольняються її головні життєві потреби, відразу з’являються нові.

Люди не тільки прагнуть задовольняти власні бажання, а ще й створюють нові об’єкти прагнень. У книзі «Суспільство процвітання» економіст Джон Кеннет Гелбрейт зазначає, що цей аспект нашого економічного ладу – один із головних чинників, що відрізняють його від усіх інших економічних систем, відомих в історії. «Неможливо виступати на захист виробництва як засобу задоволення потреб, якщо це виробництво створює нові потреби, - пише він. - Виробництво тільки заповнює порожнечу, яку саме ж і створює.

Саме процес задоволення потреб народжує нові потреби. Той, хто наполягає на важливому значенні виробництва для задоволення цих потреб, виступає спостерігачем, що вихваляє білку за її старання обігнати колесо, яке вона сама ж і розкручує». Далі Гелбрейт зазначає, що економісти не зуміли звернути належної уваги на те, яке значення має на даний час процес створення потреб.

Усе ще вважається, що потреби виникають самі по собі, і економісти, як і раніше, не відчуваючи жодних сумнівів, шукають засоби задоволення цих потреб. Він стверджує, що через таку своєрідну сліпоту економісти уподібнюються «благодійнику, якого давно переконали, що в міських лікарнях не вистачає місць. Він, як і раніше, випрошує у перехожих гроші на відкриття нових місць у лікарнях, не бажаючи помічати, що міський лікар спритно збиває пішоходів своїм автомобілем, щоб лікарняні ліжка не пустували».

Створюючи нові потреби, ми породжуємо і нові конфлікти. Задоволення потреб, у свою чергу, породжує нову спрагу. У сьогоднішньому суспільстві засобом, що слугує задоволенню людських прагнень, виступають гроші.

У жадобі грошей знаходять своє відображення бажання мати певну іноземну марку автомобіля (а не просто автомобіль як транспортний засіб), потреба мати заміський будинок (а не просто дах над головою), бажання ласувати делікатесами, солодощами (а не просто вгамовувати голод).

Жага грошей – штучна потреба, яка уособлює всі інші штучні потреби: для жінок – бути стрункою і красивою, а не просто здоровою і сильною; для чоловіків – бути впливовим і успішним, а не просто мати гарну роботу тощо.

Символічна жадоба грошей уособлює непереборне бажання задоволення штучних потреб. Для придбання всіх цих речей люди віддають свій час, свою любов та душевний спокій.

У житті багатьох людей гроші виявляються головною розмінною монетою любові. Гроші впливають і на характер, додаючи до нього егоїстичних або альтруїстичних нот. Але якщо любити і в той же час бути коханим одночасно можливо, то коли йдеться про гроші, часто доводиться вибирати між егоїзмом і альтруїзмом.

Для кожного гроші становлять особливий внутрішній світ, який може не виявлятися зовні. Всередині людини може бути таємний скупар або філантроп. Кожен ставиться до грошей по-своєму, і для багатьох це ставлення визначає характер всіх інших взаємин.

Таємний сенс грошей може переломлюватися в різних вимірах і мати широкий діапазон проявів. Так, грошима можна скористатися, щоб висловити свою ворожість або любов, щоб допомагати людям або експлуатувати їх. Від того, що саме ми хочемо висловити за допомогою грошей, і залежить характер наших взаємин з оточуючими.

Однак людські стосунки не бувають однозначними: де присутня любов, там є і ненависть, а влада часто нерозривно пов’язана із залежністю. Варто тільки відкрито і недвозначно висловити якусь думку, як одразу виникає протилежна інтерпретація, яка здається настільки ж правдоподібною.

Нижче наведені основні правила, які слід зрозуміти, щоб розумно використовувати гроші в родинних стосунках.

Першопричиною грошових конфліктів часто виявляються зовсім не гроші. Якщо в родині виникає конфлікт через гроші, варто спробувати подивитися на справу пильніше. Чи не є це намаганням керувати діями дружини, або чоловіка, або своїх дітей? Іноді люди сваряться через гроші, щоб уникнути сварок через якісь більш важливі проблеми. Вирішити фінансовий конфлікт можна тільки після розуміння його справжньої суті.

Справжньою причиною родинних конфліктів можуть виявитися гроші. Трапляється, що невдалий шлюб або проблеми з дітьми, на перший погляд, пов’язані з проблемами кохання, залежності або взаємного спілкування, хоча справжня причина конфлікту полягає в грошовому питанні.

Гроші можуть стати і засобом стримування, і засобом винагороди. Можливість отримати матеріальну вигоду або загроза грошових втрат є сильними стимулами, здатними змусити людину змінитися.

Не існує ідеального способу використання грошей. Для різних людей гроші уособлюють різні речі, і їх значення змінюється з часом. Повністю уникнути непорозумінь і конфліктів в сім’ї через гроші неможливо.

Гроші можуть створити зайві проблеми. Коли люди плутають гроші з любов’ю, це може дорого їм обійтися. Не варто вимагати грошей, коли потрібна любов, і розплачуватися грошима, коли потрібно виявляти любов.

Бути дорослим – значить віддавати. Всі рано чи пізно перетворюються з тих, хто отримує, на того, хто віддає. Варто покластися на власні можливості та дати прояв власній щедрості.

Давати – значить створювати потреби.

Даючи, а потім відбираючи, людина породжує образу і злість. Коли батьки щось дають своїм дітям, а потім, в покарання, відбирають те, що дали, у них виникає образа, яка може зберегтися на все життя.

Гнучкість покращує стосунки. Жорстка позиція у грошових справах, що хтось «повинен», псує відносини між людьми. Необхідно визнати, що в інших можуть бути свої уявлення щодо грошей.

Спроби змінити погляди чоловіка або дружини щодо грошей зазвичай виявляються марними. Скупар завжди залишиться скупарем, марнотрат – марнотратом, і часто трапляється так, що вони виявляються подружжям.

Недовіра відлякує. Той, хто, вступаючи в шлюб вдруге, зберігає підозрілість і недовіру, породжені першим шлюбом, створює в новій родині атмосферу відчуженості.

Гроші самі по собі не здатні додати людині самоповаги. Важливим є спосіб використання грошей у взаєминах з іншими – саме це сприяє самоповазі чи зневажанні власної особи..

Немає нічого поганого в тому, що гроші приносять радість. Коли подружжя щасливі один з одним, їм часто приносить задоволення разом витрачати гроші. Те ж саме стосується і витрат на дітей. Але щоб гроші створювали радість, потрібно виявляти ініціативу та вміти насолоджуватися тим, що у людини є, не відчуваючи надмірної боязні цього позбутися.

Завжди викликають любов ті, хто любить інших більше, ніж гроші.

Важко встояти перед людиною, яка вміє по-справжньому слухати. Варто давати членам своєї родини можливість висловити власну думку і не виносити самостійних поспішних суджень.

Щоб приймати розумні рішення, що стосуються ролі грошей у взаєминах з оточуючими, треба бути спроможним ставити під сумнів свої таємні переконання й розрахунки.

Дотримуючись цих правил, можна отримати можливість використовувати гроші так, щоб зробити відносини з близькими людьми джерелом задоволення і радості.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"