інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Про мистецтво фінансової діяльності*



У фінансах набагато менше «аксіом», ніж у бізнесі та математиці. Але все ж таки деякі правила існують, і я ризикнув запропонувати вам дванадцять з них, призначених для людей, які заробили свої гроші та не хочуть їх втратити.

Дослідження показують, що зі 100 бізнесменів тільки 4 стають багатіями та зберігають свої гроші. Середній бізнесмен заробляє свої гроші до 50 років, а потім втрачає їх. Чому це відбувається? Можливо, тому, що він учився бізнесу – мистецтву створювати гроші і не вчився фінансам – мистецтву зберігати гроші?

Тому у запропонованих главах книги можна знайти відомості про особисті фінанси, достатні для того, щоб убезпечити вас від втрати ваших грошей. Більш того, в останній главі ви знайдете систему вкладання грошей, за допомогою якої ви зможете примусити гроші працювати на вас і приносити нові гроші.

На закінчення я б порадив не давати цю книгу будь-кому, і не ховати її в бібліотеці. Вона написана тільки для обраних – для тих, у кого вистачить розуму, мужності та послідовності використати корисно отримані знання.

Вкладай гроші тільки у те, про що знаєш

На вершині світу фінансів знаходяться найбільш пристосовані та найнадійніші люди суспільства. І так в усіх країнах. Але на дні світу фінансів – велика кількість зовсім безсовісних пройдисвітів. Більшість із них не порушують законів. Але вони представляють набагато більшу небезпеку для суспільства, ніж всі грабіжники разом узяті. Якщо торговець намагається дати вам замість постільної білизни бавовняні комірці, на нього можна подати в суд, і він буде оштрафований. А фінансист може протягом року продавати чужі борги під виглядом активів, і закон тільки зніме перед ним капелюх.

У сфері фінансів ніколи не можна вірити тому, що чуєш. Потрібно дотримуватися філософії Декарта. Слід усе піддавати сумніву та купувати тільки те, що знаєш. Якщо ти торговець, вклади свої гроші в кращу компанію, яка продає тобі товари. Якщо ти залізничник, вклади свої гроші в акції та інші цінні папери тієї залізниці, справи якої ведуться найбільше розумно. Якщо ти будівельник, то купуй землю. Якщо ти мандрівник, купуй частку в судноплавстві. Якщо ти інтелігент і нічого не розумієш у торгівлі та комерції, купуй державні цінні папери.

Завжди, коли можеш, купуй частку в тому бізнесі, який поруч. Вкладай гроші у своєму власному місті. Купуй те, що можна бачити на власні очі. Якщо поруч немає власності, у яку можна вкласти свої гроші, купуй цінні папери добре відомих фірм, які ведуть справу 30 і більш років. Будь-яка залізниця або фірма, яка виплачує дивіденди протягом 30 років, є кращим, що може бути в цьому царстві ризику.

Але, якщо можливо, завжди вкладай у бізнес, який знаєш. Справа, яку ти знаєш, – це саме те, на чому тебе найменше можна надути. Суть у тому, що не можна бути некомпетентним, коли вкладаєш гроші. І не можна бути довірливим. Неуцтво завжди небезпечне, і найбільше – у сфері фінансів. Якщо ти займаєшся бізнесом, який знаєш, то ти сам займаєшся своїми грошима.

Отже, у фінансовій діяльності, яку можна визначити як мистецтво збереження своїх грошей і заробляння за допомогою їх нових грошей, перше правило полягає в тому, щоб займатися не тим, про що тобі розповідають, а тим, що ти знаєш сам.

Як тільки у людини з'являються гроші, далеко не всі люди бувають із ними щирими. Як тільки стає відомо, що у людини завелися гроші, люди всіх категорій, і порядні, і пройдисвіти, починають щосили намагатися позбавити її грошей.

Гроші кожної людини знаходяться у небезпеці! І майже завжди важче зберегти гроші, ніж їх зробити. Тому перше правило говорить: Будь обачний. Купуй тільки те, що знаєш.

Ніколи не вкладай грошей під тиском

Завжди, коли в тебе просять гроші, відклади свою відповідь на завтра – це правило, яке вбереже тебе від багатьох втрат. Нас оточує стільки людей, здатних кого завгодно переконати в чому завгодно, що людині нелегко зберегти те, що вона має. Завдяки зусиллям як різних паразитів і урядів, так і негідників у сучасному світі дуже поширеним є мистецтво позбавляти людей їхніх грошей. Мистецтво нападу у сфері фінансів значно перевершує мистецтво захисту.

Тому у світі фінансів необхідно володіти мистецтвом самозахисту. Кожний, хто хоче зберегти або самостійно витратити свої гроші, повинен навчитися себе захищати. Він ніколи не повинен поступатися тиску, що чиниться на нього. Щоразу він повинен спокійно, холоднокровно запитати самого себе: «А що отримаю я? І як я це отримаю?».

Свій власний інтерес – це не та річ, якої треба соромитися. Своєкорисливість називають ганебною паразити-хижаки, що живуть за рахунок чужої щедрості. Своя вигода – це основна цінність. Це один зі стовпів, що підтримують будівлю світової цивілізації.

Єдиний випадок, коли можна виписати чек, – це коли натомість сповна одержуєш вартість своїх грошей.

Коли у твій офіс вривається людина та кричить: «Швидко! Випиши чек на 500 фунтів і дай його мені. Ми купимо головну автостраду, якщо будемо діяти швидко!». Коли людина з такою небилицею вривається у твій офіс, спокійно скажи йому, щоб він сам купував усю цю автостраду.

У всіх випадках, коли мова йде про вкладення твоїх грошей і тобі говорять: «Зараз або ніколи», відповідай: «Ніколи». Будь підозрілий до поспіху і терміновості у фінансових справах доти, поки сам не встановиш причин, чому треба діяти швидко. Завжди, коли тобі говорять: «Швидше! Віддавай свої гроші», не віддавай нічого. Відкладаючи «палаючі» справи на завтра, ти дійсно один раз можеш упустити золоту можливість, але в остаточному підсумку в тебе буде більше грошей і менше прикростей.

Будь якомога моторнішим, коли сам робиш свої справи, граєш у свою гру. Але коли мова йде про те, що потрібно розстатися зі своїми грошима або власністю, будь повільний. За одну хвилину можна легко втратити те, що збирав цілий рік. Ніколи не купуй, не віддавай, не позичай і не вкладай гроші під тиском.

Створюй гроші на власності, а не на планах

У світі фінансів усі роблять гроші спекулюючи. Ризикує кожний. У кожного є свої задуми, і здійснюючи їх, він або виграє, або програє.

Фінансова діяльність уся складається із вкладень та спекуляцій І найрозумніший банкір у світі не може сказати, де закінчується одне та починається інше. Багато інвестицій неочікувано перетворюються в спекуляції, а багато спекуляцій стають інвестиціями. Саме тому ніякими законами не можна відмінити ні засновників і спонсорів, ні біржових шахраїв.

Один з головних ризиків у світі фінансів полягає у тому, що кожний чесний, повний оптимізму ініціатор бізнесу може в будь-який момент виявити, що перебуває у в'язниці, дивиться звідти на волю та дивується, як він там опинився. Кожний фінансист – це опікун грошей інших людей; він відповідальний перед законом за успішне розпорядження їхніми грошима. У фінансовій діяльності безпека та ризик так перемішані один з одним, що ніхто ніколи не може відокремити одне від іншого.

Усі ініціатори бізнесу повинні ризикувати. Вони повинні спекулювати та будувати здогади на майбутнє. Не існує абсолютного правила, за допомогою якого можна було б діяти безпечно. Але можна дати кілька рекомендацій, здатних застерегти від найбільш небезпечних прорахунків. Одна з них говорить: Робити гроші на власності, а не на планах. Власність – це те, що існує реально: Якщо потрібно, її завжди можна продати протягом одного-двох тижнів. А план – це ідея. Він не існує матеріально. План – це ще не народжене дитя. Якою б старою або зруйнованою не була власність, вона завжди коштує грошей. А найдосконаліший план може не коштувати ні копійки. Він може бути тільки попередником банкрутства.

Нікому, крім багатіїв, не слід займатися новими планами. Але навіть заможні люди повинні виділяти на них незначну частину свого капіталу. Будь-яка людина повинна вкладати в план не більше 20% своїх грошей.

Плани бувають різними: гарними, поганими, середніми. Іноді їх здійснюють кращі, а іноді – гірші люди суспільства. Багато планів відомих аферистів перетворюються в солідний, надійний бізнес. Часто-густо здійснення планів чесних людей збивається зі шляху, а плани пройдисвітів стають в остаточному підсумку пристойним, сталим бізнесом.

У світі фінансів свій час – для обережності та свій час – для сміливості. Але першою заповіддю завжди має бути: вивчай всі деталі плану, власності, самого себе.

Ніхто не повинен намагатися бігати перш, ніж навчиться ходити. Вкладати гроші в плани варто у тому випадку, коли маєш за плечима не менш ніж десятилітній досвід ведення справ із власністю. Людину, яка вміє поводитися із власністю, не так-то просто ввести в оману розмовами та обіцянками. Людина, що знає, що таке будинки, земля, устаткування, не схильна ганятися за міражами.

Велика істина, яку необхідно запам'ятати, полягає в тому, що план – це, по суті – ніщо. Це тільки швидкий спосіб витрачання грошей, якщо, звичайно, за планом не стоїть людина, яка володіє досвідом, здібностями, чесністю, достатніми для успішного здійснення плану.

Вкладай гроші тільки у те, що можна перепродати

Не зв'язуйся ні з чим, чого не можна продати, – говорить четверте правило. Якщо хочете дізнатися, наскільки воно є важливим, то запитайте будь-якого відомого бізнесмена. Кожний великий бізнесмен неодноразово зазнавав збитків, забуваючи про це правило. По тій же причині тисячі людей втрачали свої невеликі заощадження.

Доти, поки ти не станеш настільки багатий, що зможеш дозволяти собі витрачати гроші та не шкодувати про це, не купуй жодної речі тільки тому, що вона тобі подобається. Майже кожний, починаючи справу, робить цю помилку. Він купує товари, які задовольняють тільки його смак, а потім виявляє, що вони нікому, крім нього, не потрібні.

При покупці завжди потрібно пам'ятати про наступне:
1. Ти можеш змінити своє ставлення до предмета покупки. Будинок, який ти купуєш сьогодні, може завтра тобі не сподобатися або, що ймовірніше й набагато серйозніше, не сподобатися твоїй дружині.
2. Продажна ціна визначається попитом, а не вартістю або цінністю. Ціна – це те, що тобі можуть запропонувати. Я бачив, як за 380 фунтів продали аеродром і за 100000 – поштову марку;
3. Не можна витрачати гроші, щоб догодити своїм примхам і при цьому думати, що ти робиш вкладення капіталу. Купувати, щоб догоджати самому собі, звичайно, можна, але не раніше, ніж ти зможеш дозволити собі викидати гроші на вітер.
4. Чим унікальнішим та незвичайнішим є предмет, тим менше шансів знайти на нього покупця.

Чим звичнішою є річ, тим більше на неї покупців. Звичайним людям потрібні звичайні речі, а дев'ять десятих людей у світі – звичайні люди. Ця велика істина, про яку дуже багато зовсім забувають. Чим своєріднішою, унікальнішою та оригінальнішою є річ, тим більше буде втрат при її продажу. Інакше кажучи, потрібно прагнути до того, щоб з фінансової точки зору твої товари були якнайбільше схожі на гроші. Велика цінність грошей полягає в тому, що вони потрібні кожному.

Гроші завжди можна обміняти на товар. Здатність продаватися – це складова частина вартості. Ця істина допомагає робити гроші, коли продаєш, і зберегти гроші, коли купуєш. Безпосереднє відношення до четвертого правила має такий величезний за своїм значенням фактор, як довіра. А в основі останнього лежить популярність. У зв'язку із цим ми можемо переконатися, як дорого обходиться невідомість: на річ, про яку ніхто не знає, немає попиту. У наш час четверте правило має колосальне значення і для великого, і для малого бізнесмена. У такий час, як наш, не можна заморожувати гроші у власності, яку не можна продати швидко. Потрібно тримати справу в такому стані, щоб за необхідності швидко та без втрат перетворити її у гроші. Це ідеал, якого можуть досягти лише деякі. Але чим ближче ти до нього, тим далі від банкрутства.

Отримуй свій прибуток

У бізнесі головне – прибуток, а не власне процес його отримання, яким би він не був. Суть полягає в тому, щоб використовувати кожну сприятливу можливість швидкого одержання прибутку. Потрібно брати до уваги фактор часу. Краще робити 100 фунтів на місяць, ніж 200 фунтів – на рік.

Як тільки ти засвоїш цю істину, ти вступиш на шлях до того, щоб стати фінансистом. Ти навчишся робити гроші за допомогою заповзятливості: думаючи, плануючи, використовуючи можливості, які відкриває коливання цін.

Для того щоб робити гроші, людина повинна діяти швидко. Вона повинна уміти пристосовуватися до різних ситуацій. Вона повинна цілком присвятити себе досягненню однієї мети, одному способу життя. Вона повинна рухатися – діяти – ухвалювати рішення – використовувати можливості. І щоразу, коли перед нею виникне прибуток, вона не повинна його упускати.

Є стара історія про дурного рибалку, який піймав рибу довжиною в один фут. Він відпустив її зі словами: «Краще я піймаю тебе в наступному році». Краще – збережи те, що вже піймав. Часто, прагнучи до більшого, ми втрачаємо те, що вже маємо. Краще відразу отримати невеликий прибуток, ніж пізніше – великий. «Пізніше» – це неприйнятно для таких минущих і немічних істот, як люди, чий дієздатний вік становить не більше сорока коротких років.

Життя Коротке. Майбутнє завжди невиразне. Тому не втрачай жодної з тих можливостей, які дає сьогодення. Будь моторнішим в одержанні прибутку. Кожна мала частина, приєднана до того, що вже маєш, робить тебе багатшим. Отримуй свій прибуток.

Слухай свого банкіра

У фінансових джунглях немає ні карт, ні доріг. Більшу частину часу, проведеного тут, кожний відчуває себе людиною, яка збилася з вірного шляху. Якщо потрібна надійна порада, то останній до кого потрібно звертатися, це – брокер. Це не означає, що брокери нечесні люди: але вони мають свою логіку. Без особливого захвату відносячись до того, чому вчив Мойсей, вони дотримуються своїх власних 10 Заповідей. Їхня перша заповідь – «Ризикує клієнт».

Звичайний брокер так само, як і його клієнти, керується чутками, а не певними правилами. Він метушиться. Він рідко вивчає загальні тенденції. У нього немає ні плану, ні карти, ні компаса. Він просто іде за своїми клієнтами, якими він сам керує. Він зовсім не є провідником. Він – компаньйон. Якщо це засвоїти, то можна дуже непогано користуватися послугами брокера. Він розторопний виконавець того, що йому говорять. Він виконує доручення, підбадьорює, розповідає новини дня, здійснює операції, але не виступає в якості провідника.

Є й інший вид людей у джунглях. Вони не видають себе за провідників, але вони знають більше, ніж провідники. Це – банкіри. Банкір – це зберігач. Це людина, яка захищає гроші від втрат. Він – сама надійність. Якщо він не знає стежок у джунглях, то йому відомі хоча б способи захисту від існуючих там небезпек. Bcе своє життя він проводить, вивчаючи їхні ознаки. Більше того, банкір, якщо захоче, може визволити з лиха. У цьому він набагато перевершує брокера.

Єдиною метою брокера є постійно тримати своїх клієнтів у стані купівлі-продажу. У той час як головним прагненням банкіра є захистити клієнтів від втрат. Послуги брокера оплачуються комісійно від купівлі-продажу, а банкір одержує платню. Фактом є те, що становище саме банкіра як нікого іншого найбільше зобов'язує давати незацікавлені поради.

Важливо засвоїти, що ніколи неможна радитися з тими, чиї послуги оплачуються комісійно. Банкір – це свого роду спостерігач у фінансових джунглях. У нього немає причин обманювати ні себе, ні своїх клієнтів. Він зайнятий дослідженням стану справ і не влазить у чужі справи. Він не може сказати, як зробити 12% прибутку, але він може сказати, як зробити 6%. Він не може сказати, як подвоїти капітал, але він може сказати, як надійно зберегти те, що маєш.

Отже шосте правило проголошує: Слухай свого банкіра. Не покладайся ні на свій незначний досвід, ні на поради тих, хто може отримати прибуток з твоїх збитків.

Купуй під час зниження, а продавай під час підвищення цін

Майже все купують і продають, дивлячись на людей. Навіть біржа та грошовий ринок підкоряються натовпу. І навіть банкіри та біржові ділки не приймають самостійних рішень.

На ринку капіталовкладень «завжди два натовпи: натовп покупців і натовп продавців. І коли людина потрапляє на цей ринок, він незмінно приєднується до того натовпу, який більше. І це є однією з головних причин втрат.

Ми всі, принаймні більшість із нас, підкоряємося стадному інстинкту. Ми ідемо за натовпом, за більшим натовпом, як тварини. Ми робимо те, що роблять інші, оскільки так простіше та зручніше. У фінансах ми діємо так само, як у політиці релігії, суспільних справах. Ми пасивні.

Більшість людей все своє життя слідують за натовпом. У них у голові утвердилася загальноприйнята думка, що так спокійніше. Це так у політиці та спілкуванні, але не у фінансах. У фінансах натовп завжди програє. Цей факт відомий деяким людям, а ті, хто його знають, тримають це знання при собі. У фінансах виграють деякі. І вони роблять це, оскільки стежать за цінами, а не за натовпом. Фінанси – це пряма протилежність політиці. Фінанси мало хвилює думка більшості. Ціни не встановлюються голосуванням.

У той же час справедливим є те, що суспільна думка спричиняє коливання цін. Коли десять людей хочуть продати акції якої-небудь компанії, а покупців тільки п'ять, ціна на акції падає. А коли двадцять людей купують, але продають тільки п'ять, ціна піднімається. Але розумний вкладник не купує та не продає разом з натовпом. Він спостерігає з боку та використовує коливання цін.

У політиці – приєднуйся до більшості та виграєш. Але у фінансах потрібно знаходитися в меншостях, якщо хочеш пізнати нелегке мистецтво вкладання та спекуляції. Ніколи не купуй, коли покупців більше, ніж продавців, адже у іншому випадку напевно переплатиш. Ніколи не продавай, коли продавців більше, ніж покупців, оскільки точно отримаєш копійки.

Ціни завжди сильно коливаються. Завжди є бум і депресії. За кожним бумом іде депресія, і за кожною депресією іде бум. Натовп ніколи, звичайно, не дивиться вперед. Натовп завжди опиняється в дурнях. Він думає тільки про сьогоднішній день. Саме тому більшість людей купують за високими цінами, а продають за низькими. Вони вважають, що існуюча на ринку ситуація буде тривати вічно.

Більшість є оптимістами під час буму та песимістами – під час депресії. Звичайно ж, це простіше. Але той, хто робить гроші, виступає песимістом під час буму та оптимістом під час депресії. Купуй завжди у песимістів. Продавай завжди оптимістам.

Загадка людської природи полягає в тому, що, коли ціни високі, ми думаємо, вони обов'язково піднімуться ще вище. А коли вони низькі, ми думаємо, вони опустяться ще нижче. Істина, звичайно ж, полягає у зворотному. Якщо ціна на який-небудь товар зростає, це є ознакою його швидкого здешевлення. А якщо що-небудь дешевшає, то слідом за цим піде подорожчання.

Ціни увесь час рухаються вгору й вниз. На них впливають події, надії та страхи всього неосяжного світу. Ціни піднімаються вище й опускаються нижче вартості, але вони рідко зникають зовсім. Звичайно як надії, так і страхи натовпу перебільшені. Як тільки ажіотаж спадає, ціни повертаються до рівня вартості.

Тримай гроші в обігу

Сутністю бізнесу є обмін. Гроші на товар – товар – на гроші, гроші знову на товар. І робити це потрібно швидко – в цьому секрет великих дивідендів.

Норма прибутку більше залежить від швидкості продажів, ніж від рівня цін. Вигідніше зробити 5% за місяць, ніж 30% за рік. Це відомо всім лихварям, але не всім торговцям. Тому так багато торговців, які мають мертвий запас товарів та перевищують свій кредит.

Гроші схожі на людський розум. Раніше вважалося що, чим більше у людини голова, тим вона розумніше. Але сьогодні ми знаємо, що це омана. Людина може мати дуже велику голову, але, якщо вона повільна та ледача, вона дурна. Головне не розміри голови, а те, як вона працює. Багато людей з невеликими головами очолюють великі компанії. У той час багато людей, що мають велику голову, працюють листоношами, заробляючи на життя ногами. Майже завжди, коли я запитую бізнесмена, що йому найбільше потрібно, він відповідає: «Більше капіталу». Як правило. це помилка: потрібно прискорити використання капіталу, який є. Будь-яка людина може подвоїти свій капітал, не позичаючи ні пенні – простим подвоєнням швидкості обороту товарів. Краще вчитися продавати, ніж сплачувати відсотки за капітал. Дешевше рекламувати свій товар, ніж мати втрати за перевищення кредиту.

Правилом процвітаючого торговця повинне бути: «Купив – продай, купив сьогодні – продай завтра». І це правило корисне як для фінансистів, так і для торговців.

Не купуй і не будуй зайвого. Завжди май більше покупців, ніж товарів, більше бізнесу, ніж офісів. Краще відмовити покупцеві, ніж затоваритися.

Магазин – це перевалочний пункт, а не військовий арсенал. Небагато торговців розуміють це!

Постійно тримай гроші в обороті. Кожний шилінг – це маленький робітник. Потрібно зробити тaк, щоб він працював, а не спав, знаходив собі застосування та через кілька тижнів повертався з новою маленькою монеткою.

Позичай стільки, скільки зможеш вкласти в бізнес

Потрібно набратися сміливості і взяти кредит – ось порада, яка більше за все необхідна тисячам бізнесменів. Людині, яка взявши кредит, не спить ночами, краще не намагатися стати фінансистом. Їй потрібно залишатися службовцем і працювати на твердому окладі. Але як тільки вона випробувала себе та впевнилася, що може успішно розпоряджатися чужими грошима, потрібно піти та позичити стільки, скільки можна вкласти у справу.

Майже кожен багатій скаже, що він зобов’язаний своїм успіхом грошам, які він позичав для розумної мети. Деякі фірми фінансують самі себе з власних доходів. Але це не фінансова діяльність, а зовсім інше. Це – комерція.

Немає нічого дешевше за гроші. Наймання робочої сили приносить дуже невеликий прибуток. Адже наймана праця в цілому не окупає своєї платні. За допомогою грошей можна забезпечити устаткування, уміння продавати, рекламу, особисте управління.. Гроші та розум –ось що є визначальним у кожній галузі бізнесу. Грошима можна запустити в бізнес усі фактори, що створюють прибуток, крім розуму. Тому, якщо людина впевнена, що у неї є розум, то її наступний крок має полягати у тому, щоб дістати гроші. Якщо вона може отримати їх не позичаючи, – т о це краще за все. Але, якщо не може, то тоді повинна їх позичити. У кого? Зрозуміло, що не у лихварів.

Якщо можна, візьми гроші в банку. Банківський бізнес саме й полягає в тому, щоб позичати гроші. Банк запропонує й більш вигідні умови, і буде (більш поблажливий у важкий час, ніж будь-який друг або родич. Чомусь вважається, що банки жорстокі та безсердечні. У дійсності це не так. Найменше банкір може хотіти краху одного зі своїх клієнтів.

Якщо немає можливості позичити гроші в банку, потрібно вважати це свідченням того, що взагалі не варто позичати. Банкір – спокушений фахівець у позичанні грошей. Він знає, коли потрібно дати, а коли відмовити.

Звичайно, кожній людині слід мати якісь свої кошти, перш ніж наважитися попросити грошей в інших. Але як тільки ти переконався, що можеш ефективно працювати із грошима, краще позичити більше, ніж можеш заробити за все життя. Якщо хочеш швидше заробити побільше грошей, дотримуйся восьмого правила: та позичай стільки, скільки можеш вкласти у бізнес.

Позичай для розвитку, а не для вихваляння

Розвиток означає зростання наявних масштабів бізнесу, у той час як вихваляння полягає в прикрашанні його. Розвиток полягає в тому, щоб нарощувати розміри та можливості бізнесу, коли цього вимагає збут. Вихваляння ж полягає в тому, щоб привертати увагу та створювати враження.

Головне у бізнесі – це не те, яке він створює враження, а те, який він приносить прибуток. Краще мати процвітаючу справу у конюшні, ніж збиткове – у приміщенні зі скла та бетону. Подвоєння вивіски не подвоює бізнесу. Фактично – це розширює бізнес тільки на 30-40%.

Кожний бізнес, розширяючись, піддається небезпеці стати на своїй вершині декоративним. У кожному бізнесі накопичуються зайві люди та машини. Але не можна позичати жодної копійки на оплату витрат за їх змістом.

Усі взяті в кредит гроші повинні використовуватися продуктивно. Якщо цього не відбувається, то ці гроші приносять більше шкоди, ніж користі.

Бізнесом примушують займатися Його Величність Прибуток та Її Величність Гордість. Якщо береш кредит для прибутку – усе в порядку. Але якщо позичаєш для гордості – твій бізнес у небезпеці. Узяті в кредит гроші або підносять, або скидають тебе – залежно від того, як ти їх використовуєш. Ось чому потрібно позичати для розвитку, а не для вихваляння.

Ніколи не позичай

У цьому світі точиться постійна боротьба між творцями та жебраками. Кожний бізнесмен-творець оточений жебраками, подібно до лева у джунглях, який супроводжується шакалами, що очікують вдалого моменту вкрасти шматок його здобичі.

Творці повинні захищати себе від жебраків – такою є думка одинадцятого правила. Зберегти гроші не менш важко, ніж отримати їх. Кожний заможний бізнесмен це знає. Саме тому багаті люди бувають такими некомпанійськими. Вони змушені завжди бути насторожі. Їх порівнюють з їжаками. І це не дивно!

Незалежно від розмірів свого багатства, людина його відразу втратить, якщо втратить пильність. Давати гроші в борг – означає робити помилку. Позичити – це не подарувати, і не вкласти. Це не приносить тобі ні подяки, ні шансів отримати прибуток.

Якщо твій друг намагається позичити у тебе грошей, запитай його, чому він не звернувся до банкіра, і якщо він зізнається, що «йому закрили кредит», не давай йому грошей. Або, що ще краще, купи невелику частку в його бізнесі, достатню для того, щоб витягти його з боргів.

Завжди краще вкласти, ніж позичити. Якщо ти стаєш співвласником, ти одержуєш право вносити пропозиції, брати участь у доходах. Якщо справи у твого друга підуть успішно, ти одержиш частину прибутку, а не просто свої 6% боргових. Якщо ж він зазнає краху, ти принаймні повернеш частину своїх грошей.

Як правило, люди, що позичають гроші у своїх друзів, взагалі є ненадійними. Упевнена у своїх силах, незалежна людина ніколи не допустить того, щоб друзі довідалися про те, що він має потребу у грошах. Якщо, людина звертається за грошима, то швидше за все вона не заслуговує того, щоб їй позичали. А той, хто заслуговує, – не звертається.

Дивно, але фактом є те, що позичаючи гроші порядній людині, найчастіше псуєш з нею відносини. Даючи в борг, завжди втрачаєш друга; звичайно відбувається саме так. Ніхто ще не написав книгу про психологію невдячності, тим часом це дуже цікавий предмет, що заслуговує на увагу. Кредитора ніколи не люблять. І це дуже дивно. Як тільки ти дав другові в борг, ти перестаєш бути «своїм хлопцем» і стаєш безжалісним лихварем. Борги завжди пригнічують людину, і вона звинувачує тебе в тому, що ти звалив цю ношу на її плечі. Хоча це нерозумно й нелогічно, але саме так в більшості випадків відбувається у свідомості більшості боржників.

З моральної точки зору ти робиш людині зло, даючи їй в борг тільки тому, що вона тебе про це просить. Ти позбавляєш її впевненості у власних силах і поваги до самої себе. Вона просить грошей, але в остаточному підсумку їй потрібні зовсім не гроші. Не треба обманюватися на цей рахунок.

Істина полягає в тому, що ми занадто часто позичаємо та занадто рідко просто даємо. Далеко не всі з нас роблять останнє достатньою мірою. Потрібно частіше давати, потрібно давати тим, хто сам робить для себе все можливе.

Став повністю на всю галузь та прямуй за коливанням цін

Зміст цього правила полягає у наступному. Завжди існує галузь, яка зазнає збитків. Це може бути виробництво бавовни або резини, або заліза, або нафти, або дерева тощо. І завжди у цій галузі є хоча б одна фірму, про яку відомо, що вона є надійною, перспективною та добре фінансується – фірма із значним резервом. У цієї фірми повинні бути звичайні акції. Вигідніше купувати саме звичайні акції, оскільки вони піднімаються вище й падають нижче, ніж інші цінні папери. Під час спаду фірма разом з іншими в галузі зазнає збитків. Її звичайні акції досягають своєї нижчої відмітки. Жодна галузь не знаходиться постійно в занепаді. Усі галузі мають свої підйоми та спади. І, коли твоя галузь піде нагору, насамперед будуть зростати твої акції. Тому, якщо купити звичайні акції кращої фірми в гіршій галузі, то можна бути настільки впевненим у прибутку, наскільки взагалі можна бути в чому-небудь упевненим у цьому світі ризику. І зауважте, що ставити потрібно повністю на всю галузь, а не на фірму.

Звичайно, це правило призначене для тих, у кого є гроші та нерви грати на біржі. Мене не тривожить та обставина, що тепер багато людей ним скористаються. Якщо мисливець на лева розповість секрет, як їх убивати, у джунглях однаково не буде стовпотворіння. Одне чисте знання мале що означає. Результати дає знання, що діє. А людей дії небагато. Люди звичайно інертні.

Є такі місця, призначені тільки для найсильніших, і слабким краще обходити їх стороною. Фондова біржа – це одне з таких місць. Фондова біржа це ніщо інше, як ринок. Біржа навіть більше ніж ринок. Це – барометр торгівлі та комерції. Фондова біржа представляє суспільну думку. Вона подає інформацію про ознаки часу. Вона дає можливість зазирнути в майбутнє. Вона першою одержує всі останні новини. Вона завжди рухається вперед.

Ціни на біржі не відображають вартості. Вони відображають існуючі тенденції та перспективу. Вони виражають надії та побоювання найрозумніших людей фінансового світу. Жоден індивідуум не може бути розумнішим за біржу. І жоден – сильнішим. Ніхто не може штучно формувати ціни, як про це пишуть. Часом який-небудь хитромудрий ділок пробує викинути трюк із цінами, але ринок зводить нанівець його зусилля.

Ціни вічно знаходяться у русі. На них впливають усі події та ідеї у світі. Урожаї, погода, страйки, війни, банківська ставка, бюджет – усе це штовхає ціни нагору та вниз. Цінами рухають факти та небилиці, страхи та чутки, бажання та хвилювання.

Таким чином, робити гроші означає помічати різницю між існуючою ціною та реальною вартістю. Найбільшого успіху домагається той, хто байдуже ставиться до того, що говорять, і більше цікавиться реальною вартістю.


* Матеріали книги Г. Кессона «Дванадцять правил поводження з грошима, або як отримувати прибуток» (1923 р.) у скороченому викладі.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"