інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Золото як резервна валюта та об’єкт інвестування

Н.Черкашина

Золото як світова валюта використовувалося людством упродовж багатьох століть. Зараз в умовах нестабільності багато хто вважає, що варто знову ввести золотий стандарт. З останнім, проте, у XIX і XX століттях було пов’язано багато проблем, і ті, хто нині обстоює цю ідею, упускають одну важливу деталь: в умовах сучасного ринку золото як забезпечення грошей має свої особливості.

Золото як валюта

У золота є ціна, і ця ціна коливається в залежності від котирувань інших валют, зокрема долара США, євро і японської ієни. Жовтий метал можна купувати та зберігати, і хоча в повсякденних розрахунках він використовується нечасто, відрізняється високою ліквідністю, легко конвертується в кеш у будь-якій валюті.

Крім того, для золота притаманні всі якості, якими відрізняються валюти. Часом золото котирується вище грошових валют, а часом кеш обганяє золото за вартістю. Популярність золота зростає, коли інвестори не впевнені в «паперових» інструментах.

Способів купівлі-продажу золота чимало: придбання злитків, ф’ючерси, ETF (exchange traded funds) – фонди, що торгуються на біржі, або так звані CFD (сontracts for difference) – контракти на різницю цін.

Золото і долар

Між жовтим металом і американською національною валютою здавна склалися цікаві взаємовідносини. У довгостроковій перспективі знижений долар завжди означав зростання цін на золото. Втім, ця закономірність працює далеко не завжди, і коливання між цими фінансовими інструментами незначні.

Долар і золото також взаємопов'язані в рамках Бреттон-Вудської валютної системи, згідно з якою США мали конвертувати гривню в золото за фіксованим курсом. Незважаючи на те, що в 1971 році президент Річард Ніксон скасував фіксовану ставку, а долар відтоді постійно девальвувався по відношенню до жовтого металу, Америка й досьогодні залишається світовою державою, а отже, там, де мова заходить про жовтий метал, згадуються і американські гроші.

Втім, незважаючи на взаємозв'язок дорогоцінного металу та долара (як і інших валют), золото перебуває під впливом інших факторів. Наприклад, це інфляція або військові дії. В цілому, золото – це індикатор стану не певної окремої групи людей чи спільнот, а світової економіки загалом.

Стандартні проблеми

Говорячи про золото як про валюту, багато хто згадує про часи, коли діяв золотий стандарт – як правило, це період з початку XIX століття по 1971 рік (хоча подібні стандарти існували і раніше).

Основна проблема із золотим стандартом полягає в тому, що він опирався на світові центробанки, які встановлювали «правила гри». Вони регулювали обсяги золота, необхідні для підтримки рівня вартості валют на прийнятному для всіх сторін рівні. Деякі країни, такі як Бельгія і Франція, не підпорядковувалися цим правилам. Тим не менше, для того щоб система працювала, необхідна згода всіх сторін.

Ще одна проблема, пов'язана з золотим забезпеченням грошей, полягає в тому, що воно здатне забезпечити стабільність у довгостроковій перспективі, проте в період короткочасних економічно нестабільних ситуацій воно не здатне протистояти несприятливим обставинам. Так трапилося в 1968 році в Каліфорнії, коли через виявлені там золотих родовища утворився приплив грошових коштів, що викликало цінові стрибки. За часів дії золотого стандарту світовій економіці не вдалося уникнути потрясінь, а всі спроби утримати цей стандарт на належному рівні не увінчалися успіхом.

«Тиха гавань» для інвесторів

В умовах вільного ринку без золотого стандарту жовтий метал стає своєрідною «тихою гаванню» для інвесторів. При цьому вважається, що інвестиційний інтерес до дорогоцінного металу виявляється з найбільшою силою у періоди нестабільності, оскільки він частково або повністю здатний захистити активи від економічних потрясінь.

Шокові стани притаманні будь-яким економікам в усі часи. У моменти, коли найкраща інвестиція – це прибуток від товарів, придбаних за кордоном і отриманий за рахунок різниці валютних курсів, а також вкладення в золото працюють за тим самим принципом. При цьому в деякі періоди тримати золото вигідно, а в інші – ні. Жовтий метал у період відсутності золотого стандарту знаходиться під впливом тих же економічних чинників, що й інші фінансові інструменти, і торгувати ним треба так само, як і валютою.

Якою б не була система, її існування безпосередньо залежить від того, наскільки в неї вірять інвестори. У золотий стандарт вірять, оскільки він створює ілюзію того, що паперові гроші чимось забезпечені. Але золотом не будеш ситий, із золота не побудуєш будинок – отже, його цінність народжується з уявлень гравців ринку. В умовах вільного ринку золото стає валютою для тих, хто ним торгує, в той час як інші інвестори більше покладаються на кеш як на платіжний засіб для придбання товарів і послуг. Ці переконання підкріплюються рекламою, яка не тільки просуває товар, але і пропонує ціну на нього, тим самим стверджуючи думку про готівку як про спосіб оплати. У цій системі золото стає платіжним засобом тільки тоді, коли обставини й ринкові умови сприяють цьому перетворенню.

Інвестори набувають золоті активи із розрахунку підстрахування від економічних негараздів, проте слід пам’ятати, що сьогодні золото прибуткове, а завтра все може виявитися навпаки.

Жовтий метал піддається тим же коливанням, що і кеш.

Разом з тим інвестори вірять в золото. Зростання цін на нього у минулому році досяг 24%, але це не зупиняє їхнього бажання продовжувати робити ставки на дорогоцінний метал.

За прогнозами Euro Pacific Pento, до кінця 2011 року дорогоцінний метал буде торгуватися на позначці $1800 за унцію. Вкладення біржових фондів (ETF) в дорогоцінний метал досягають обсягу 2088т – це можна порівняти з дев’ятирічним обсягом виробництва золота в США. Виходить, що всі разом біржові фонди володіють великою кількістю золота, ніж будь-яка окремо взята країна, за винятком США, Німеччини, Італії та Франції.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"