інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Інвестиції в дорогоцінні та колекційні монети



Для диверсифікації свого портфеля інвестори часто звертаються до незвичайних способів вкладення грошей – від сигар до раритетних автомобілів. При цьому точно спрогнозувати можливий прибуток у більшості таких випадків досить складно – через суб’єктивності та непередбачуваності попиту. Однак є спосіб інвестування, в якому майже завжди можна передбачити «цінову підлогу», нижче якої актив не впаде. Це – вкладення в дорогоцінні монети.

З безлічі видів вкладень у золото і срібло купівля монет з дорогоцінних металів вважається одночасно і найскладнішою, і найпростішою справою. Останнім часом її розсмакували не тільки колекціонери, але і приватні інвестори, зацікавлені виключно у збільшенні своїх коштів. Їх поки небагато, проте тенденція очевидна.

Вже кілька років золото активно дорожчає. У 2011 році його ціна вперше в історії подолала межу в 1,9 тис. доларів за тройську унцію. Аналітики Standard Chartered вважають, що жовтий метал вже в 2014 році перевищить позначку в 2 тис. доларів. Втім, є інші прогнози. Багато спостерігачів твердять про спекулятивні зростання, золотий міхур, який ось-ось лусне.

За оцінками учасників ринку, щороку продаж монет зростає на 10-20%. Експерти вважають, що інвестиції в монети можуть скласти непогану конкуренцію депозитами. Особливо якщо враховувати, що ставки за вкладами вже давно нижче рівня інфляції.

Інвестиційний статус дорогоцінним монетам надає відсутність ПДВ при їх купівлі. Чим, до речі, користуються ювеліри – вони закуповують такі монети для переплавлення. Іноді виходить дешевше, ніж купувати золото в злитках.

Інвестиційні, як і пам’ятні монети, карбують центробанки в багатьох країнах світу. Вони щодня встановлюють котирування інвестиційних монет виходячи з ціни на дорогоцінні метали і додають до вартості свою маржу. Зазвичай не більше 5%. Далі в справу вступають комерційні банки, які накручують ще близько 10%. Іноді й більше, якщо включають в ціну вартість транспортування.

Колекціонування – зовсім інший спосіб інвестування. Вкладення коштів у монети як предмет мистецтва – дуже складний і ризикований процес. До того ж, щоб увійти на цей ринок, потрібні серйозні заощадження.

По-перше, необхідно дуже добре розбиратися в предметі, щоб не купити підробку. Останнім часом відрізнити справжню старовинну монету стає все важче, оскільки фальшивомонетники використовують новітні технології.

Ризик купити підробку на різних монетних барахолках – 90%. За деякими оцінками, від 20 до 50% монет на всьому ринку колекційних монет – підробки. І більшість з них обертається в регіонах – там набагато менше кваліфікованих фахівців.

Наприклад, одного разу на ринку з’явилися популярні у збирачів монети 1914 року. Вони були випущені до 200-річчя Гангутскої битви. Монети дуже довго оберталися на ринку, поки один з експертів не помітив, що на них немає мікроскопічного дефекту, який присутній на цій монеті. До цього вони вважалися справжніми. До речі, експерти зазвичай оцінюють свої послуги в 5-20% від вартості монети – задоволення недешеве.

Друга проблема при інвестуванні в колекційні монети полягає в тому, що вони дуже вимогливі до умов зберігання. Як вино, яке може знецінитися тільки через те, що його зберігали при температурі вище, ніж належить, так і монети можуть втратити всю колекційну цінність і впасти в ціні до вартості металу тільки через те, що хтось потримав її необережно в руках і залишив відбиток пальця. А вже якщо виявилася подряпина – точно можна підраховувати збитки.

Нумізмати радять зберігати монети навіть не в пластиці, як їх продають в банках або на аукціонах, а на сукні в дерев’яних планшетках. Мало того, не всяке дерево підходить для цих цілей. Наприклад, не рекомендується зберігати монети в березових дощечках – така деревина нібито погано позначається на металі. А ось червоне дерево – кращий вибір. Воно надає монетам благородний червонуватий відтінок.

Головне правило: чим менше турбувати експонат – тим він краще зберігатиметься і буде дорожчим при перепродажі. Якщо не терпиться потримати рідкісну монету в руках – робити це необхідно в бавовняних рукавичках. І в жодному разі не слід чистити старовинні монети самостійно.

Але головна небезпека інвестицій в монети як в предмети мистецтва – суб’єктивне ціноутворення. Як купівля костюма від Армані не вважається вкладенням в шерсть, так і купівля колекційних монет – не є інвестиціями в дорогоцінні метали. Зазвичай в ціні рідкісної монети вартість дорогоцінного металу становить лише мізерну частину . У цьому сенсі колекціонування монет – типовий приклад passion investments. З іншого боку , катастрофічних падінь на цьому ринку поки що не спостерігалося.


Найбільш привабливими з погляду прибутковості вважаються інвестиції в монети імператорської Росії, виготовлені із золота, платини та срібла в 1700-1917 роки.

Срібні рублі XVIII-XIX століть – найпопулярніші у вітчизняних колекціонерів. З 2000 по 2005 рік, наприклад, вони показували прибутковість до 50% на рік. Хоча колекціонери більше віддають перевагу золоту.

Головне правило колекціонера: чим менше тираж – тим більше шансів заробити.

Якщо наводити приклад рекордної прибутковості, можна згадати пробну полтину 1845 року. Її ще називають «Рейхелівскькою полтиною». Тираж монети – всього 10 штук. У 1995 році вона з’явилася на ринку і була продана у Франції за 10 тис. доларів. Трохи пізніше – на аукціоні sotheby’s за 40 тис. доларів. У 1998 році в Москві – за 45 тис. доларів. Наступного разу вона з’явилася на ринку тільки через вісім років. І тоді була продана знову таки в Москві за рекордні 350 тис. доларів. Поточні оцінки експертами вартості цієї монети – близько півмільйона доларів, проте коли вона знову буде виставлена на продаж – невідомо. Може, через пару років, а може, і через двадцять років. Втім, достатньою популярністю користуються китайські, турецькі і античні золоті монети. А ще непогані перспективи у валюти країн ЄС до введення євро.

Через ціновий діапазон колекційні монети дозволяють складати інвестиційні портфелі різної вартості – від цілком бюджетних до наддорогих. Приміром, одна з найдорожчих монет у світі – торговий долар США. Його оцінка – 4,5 млн. доларів. Рідкісний російський «Костянтинівський рубль» може коштувати близько 1,5 млн. доларів. Бюджетним же варіантом, наприклад, вважаються золоті монети часів Миколи II номіналом 5, 10 і 15 рублів. Тираж у них мільйонний, ціна майже дорівнює поточним котируванням золота. Прибутку небагато, зате забезпечена висока ліквідність – такі монети можна досить швидко продати.

З іншого боку, високий поріг входу на ринок рідкісних монет (особливо золотих) – плата за майже гарантовану прибутковість.

Інвестування в колекційні монети має сенс тільки в довгостроковій перспективі – 5-10 років, не менше. Середню прибутковість в цьому випадку можна оцінити в 2050% річних, навіть з урахуванням комісії, яку беруть організатори аукціонів (5-15% від вартості монети).

Втім, якщо говорити про прогнози прибутковості, потрібно завжди пам’ятати, що ціна на метал, з якого виготовлена монета, має мінімальне значення. І ніхто насправді не може надійно передбачити майбутні ціни. Але колекціонери рідкісних монет вивели певну закономірність: чверть століття ці монети ростуть в ціні, а потім настає 10 років застою. Останній такий період завершився на початку 2000-х років. І навіть у кризу 2008 року ринок повільно, але ріс. Тому, дотримуючись цього емпіричного правила, ціни на нумізматичні активи повинні рости приблизно до 2025 року .

Вкладення в золоті монети мало чим відрізняється від вкладення безпосередньо у золото. У них теж є ризики, і тут, як і раніше, діє правило фондового ринку: чим більший горизонт вкладення – тим менше ризиків. Експерти радять тримати в монетах не більше 5% портфеля. Це оптимальна частка для такого роду інвестицій. Даний тип вкладень, як, втім, і ЗМР зі зливками, не припускає спекуляцій – це довгострокові інвестиції, які має сенс робити на 2-3 роки мінімум.

Це, мабуть, справедливо для інвестиційних монет. Що стосується колекційних, то їх котирування визначають нумізматичну цінність, яка в принципі не може серйозно змінюватися за 2-3 роки або навіть 5-6 років. Тому при вкладеннях у рідкісні монети горизонт інвестицій має вимірюватися 5-10 роками, а то і десятиліттями.

Якщо людина не нумізмат і погано розбирається у визначенні художньої вартості монети, то купувати колекційне виріб не варто. Потрібно мати певний нюх на емісії, які зможуть значно зрости в ціні. Для цього необхідний серйозний досвід у таких справах. Потрібно відстежувати появу нових тиражів. І після цього ще необхідно запастися неабияким терпінням, так як передчасний продаж рідкісної і цінної монети може призвести до збитків.



*За матеріалами bankir.ru

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"