інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Що відображають статистичні показники і як ними користуватися

Н.Цвєткова

Новини та статистичні дані не можуть замінити власного досвіду та інформації, яку можна отримати, розпитуючи інших людей. Але вони цілком можуть бути корисним доповненням для розуміння ситуації, особливо для людей, можливості яких бачити самому і безпосередньо спілкуватися з учасниками подій, невеликі.

Щоб отримувати від читання новин і вивчення статистичних показників користь, а не шкоду, заплутуючись ще більше, потрібно знати загальні принципи роботи зі статистичними та іншими опублікованими даними.

Факт, прогноз і думка

«Що таке факт?» – питання складне, але для більшості цілей, пов’язаних з аналізом інформації із зовнішніх джерел, можна сказати так: факт – це те, що відбулося, те, про що можна сказати в минулому часі. Наприклад, «ТОВ «А» підписало з ТОВ «В» контракт на поставку певного товару», або «Гідрометцентр опублікував прогноз погоди на наступний тиждень». В останньому випадку факт полягає в публікації прогнозу, а не в тому, що наступного тижня буде сніг і мінус тридцять. У другому випадку факт полягає в підписанні контракту, а не в постачанні товару.

Коли ми дізнаємося про який-небудь факт, ми, як правило, не можемо знати, правду нам сказали, чи ні. Тому більшість «фактів», які ми дізнаємося з новин, полягають не в тому, що щось відбулося, а в тому, що хтось вважав за потрібне про це повідомити. Звичайно, не треба забувати про суб’єктивність та можливість обману, але і повністю ігнорувати все, що повідомляється також не варто.

Прогноз – це висловлювання про майбутнє, наприклад, «нафта через рік коштуватиме 100 доларів за барель» або «ми переженемо за рівнем життя Португалію». Прогнози можуть виходити від організацій або бути персональними. Якщо щось прогнозується, це зовсім не означає, що так і буде або що ймовірність того, що буде саме так, висока.

Думка – це суб’єктивна думка певної особи, заснована на чому завгодно. Наприклад, «Петя сказав, що Маша гарніша за Таню» або «Семен Семенович говорить, що картопля в цьому році дорожче, ніж у минулому». Думки відрізняються від фактів тим, що містять оцінки та міркування. Якщо б Семен Семенович сказав, що рік тому він купував картоплю за 10 гривень, а в цьому році купує за 11 – це були б факти. І була б можливість вирішити, чи вважати зростанням ціни на картоплю зміну її вартості на одну гривню.

Навіщо розрізняти факти, прогнози і думки? Факти, як кажуть, річ уперта. Ігнорувати їх неправильно, якщо є бажання мати якомога повнішу картину того, що відбувається.

Думки варто брати до уваги, якщо їх джерело цікавить людину як особистість або вона вважаєте автора компетентним в тому або іншому питанні. Як правило, людям цікаво, що думають їх друзі, близькі і ті, хто є для них авторитетом у певній сфері. Важливо розуміти, що перелік людей, чия думка для людини важлива, вона вибрала сама, і якщо б вона включила в нього інших персонажів, набір думок, їй доступний, змінився б, але реальність – ні. Розглядаючи той або інший прогноз, корисно розуміти, на чому він заснований. Бувають прогнози, що ґрунтуються на емоціях: прогнози-страхи, прогнози-мрії тощо. Є прогнози, засновані на математичних моделях. Головний недолік полягає в тому, що модель містить тільки ті припущення, які визнали існуючими і важливими люди, які її створювали. Є прогнози, засновані на неформалізованному (на відміну від математичної моделі) уявленні людини про те, як влаштований світ. Ставлення до таких прогнозів залежить від того, чи поділяє людина уявлення прогнозиста про будову світу або певної його частини.

Також існують так звані «консенсус-прогнози», їх отримують шляхом обчислення середнього арифметичного для деякого показника від різних людей. Консенсус-прогнози мають сенс, тільки якщо набір значень для обчислення отримано однаковим способом. Наприклад, всі прогнозисти користувалися однією і тією ж математичною моделлю, або їх розуміння того, як і чому визначається значення параметра, який вони прогнозують, збігається тощо. Якщо підходи і логіка прогнозистів різні, консенсус-прогноз втрачає сенс: за кожним окремим прогнозом стоїть деяке обґрунтування, при усередненні обґрунтування зникають.

Як створюються показники

Щоб адекватно ставитися до статистичних показників, потрібно розуміти, що вони, власне, собою являють. В цілому всі показники можна розділити на прості та агреговані.

Прості показники – це результати безпосередніх вимірювань. Вони можуть спотворюватися через недосконалість методу вимірювання. Наприклад, обсяг імпорту в товарному вираженні того або іншого товару за даними митниці може відрізнятися від реальної кількості цього товару, ввезеного в країну через контрабанду (ввезення минаючи митні пости або вказівку у митній декларації іншого вантажу). Відповідно, це спотворення вплине і на імпорт в грошовому вираженні. Він може скоротитися, наприклад, через те, що дорогий товар стали частіше декларувати як дешевий.

Агреговані показники – результат більш або менш складних обчислень на основі простих показників. Наприклад, індекс споживчих цін формується наступним чином: шляхом збору інформації про ціни на певні товари в обраних точках продажу визначаються середні ціни для кожного регіону окремо і по країні в цілому. Складається «споживчий кошик» – набір товарів та послуг, які потрібні пересічному громадянину на місяць (ті, що потрібні раз на рік або раз у житті, рівномірно розподіляються). Щоб сформувати індекс, з кожною позицією «кошика» зіставляється середня ціна на товар або послугу, потім вони множаться і додаються.

Легко помітити, що крім неминучої помилки вимірювань агреговані показники мають більшу довільність методики. Хто і як визначає цей «середньостатистичний» кошик, чому він саме такий? Але головний недолік індексу споживчих цін полягає в тому, що він не враховує змін переваг покупців.

Товари і продукти значною мірою взаємозамінні. Наприклад, овочі можна купити свіжими або замороженими, до чаю можна купити шоколадку, печиво, мармелад, зефір тощо. Якщо рис подорожчав, а гречка – ні, покупець може купити гречку замість рису тощо. Зростання споживання овочів і фруктів влітку як раз викликане їх здешевленням.

Якщо взяти до уваги можливість (і реальність) змін переваг людей, у тому числі, викликані зміною цін продуктів та інших товарів, абстрактність індексу споживчих цін стає очевидною. Крім того, агреговані показники можуть раптом почати вимірювати зовсім не те, що раніше.

Чи можна все-таки якось користуватися статистичними показниками? Можна, але потрібно дивитися на їхню динаміку. Якщо простий показник вимірюється з похибкою, викликаною стабільно діючими факторами, зміна його в часі буде позбавлена впливу цих факторів. Динаміка агрегованого показника, який формується за стабільною методикою, також буває інформативною. Принаймні, можна зрозуміти, зростає або знижується те, що лежить в основі цього показника.

Порівнювати у часі є сенс тільки ті показники, які отримані за однією і тією ж методикою (з одного джерела). Тоді її недосконалість стає не настільки важливою.

Кореляція і залежність

Найпоширеніша помилка – змішування залежності і кореляції. Залежність однієї величини від іншої та їх кореляція можуть спостерігатися одночасно, але за своєю природою це зовсім різні речі, і це важливо розуміти і пам’ятати.

Кореляція – це статистичне поняття, її можна вирахувати за формулами. Коефіцієнт кореляції може приймати значення від 0 до 1 і показує силу статистичної залежності однієї змінної від іншої. На рис. 1 – дві змінні, значення однієї відкладені по осі Х, іншої – по осі Y. Значення змінних задають координати точок (сірі кульки). Коефіцієнт кореляції дорівнює 0,68. Для того, щоб оцінити вірогідність кореляції, потрібно застосувати до набору значень змінних спеціальні критерії. У більшості випадків коефіцієнт кореляції 0,68 вважається високим для того, щоб визнати кореляцію достовірною.


Схожу картину можна побудувати, взявши замість абстрактних змінних будь-які показники з життя. Наприклад, курс гривні і ціну нафти. Або біржові ціни нафти і сталі, або зростання людей та їх IQ тощо. Для деяких пар показників можна виявити достовірну кореляцію, для інших – ні. Але це не означає, що якщо між показниками є кореляція, то один залежить від іншого, а якщо ні, то не залежить.

Наприклад, ціни нафти і сталі будуть корелювати – коли дорожчає нафта дорожчає сталь, і навпаки. Але не тому, що ціна нафти формується на підставі ціни сталі або навпаки. Зв’язок в тому, що одні й ті ж причини призводять до зростання ціни нафти, і ціни сталі.

Якщо для спостереження доступний лише один показник з двох або декількох, що корелюють між собою, то чи можна судити про зміни показників, яких немає можливості спостерігати, за змінами того показника, який є можливість спостерігати? Так, але тільки за умови, що все інше не змінюється, чого в житті практично не буває на протязі нескінченно довгого проміжку часу.

При зміні умов кореляція може зникнути, і спостерігач зможе зрозуміти це тільки через досить великий термін – коли накопичиться багато нових значень показників, щоб лінія на графіку стала більш пологою або взагалі горизонтальною. На рис. 2 кореляція між показниками відсутня – коефіцієнт кореляції дорівнює 0,06.


Залежність може існувати між показниками у разі існування причинно-наслідкового зв’язку. Наприклад, ставка фрахту (найму морського судна для перевезення вантажу) залежить від попиту на товари, для перевезення яких використовують судно. Коли попит на товари високий, високий попит на судно для їх перевезення, суднові компанії можуть вибирати вантажовласників і укладати договори з більш високими цінами.

На відміну від кореляції, залежність не може просто так зникнути. Поки діють причинно-наслідкові зв’язки між показниками, вона існує. Фактично, залежність існує поки зберігається природа показників.

Знаючи про причинно-наслідкові зв’язки між двома показниками, чи можливо, спостерігаючи зміни одного з них, сказати, що той, який залежить від першого, змінюється в бік, відповідний суті залежності? Ні. Тому що на кожен показник впливає більше одного фактору, і дія цих факторів може бути різноспрямованою, сила їх змінюється, і «хто переможе» складно буває вгадати, навіть спостерігаючи всі впливаючі фактори. А спостерігаючи тільки за одним чинником, це зробити взагалі неможливо.

Уявлення про причинно-наслідкові зв’язки і знання про події, що відбуваються (факти) дозволяє самостійно робити висновки, будувати припущення і перевіряти їх. Тобто орієнтуватися в ситуації, уявляти собі, як влаштоване в даному випадку господарське життя, і що взагалі відбувається. Розуміння взаємозв’язків дозволяє самостійно припускати, як зміниться ситуація або конкретний показник, який має практичне значення (наприклад, курс тієї або іншої валюти).

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"