інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Чому банки відмовляють позичальникам?*

Минулий рік відзначився зростанням споживчого кредитування – майже на 27% в порівнянні з торішніми показниками. Проте багато громадян виявилися чужими на цьому святі життя, адже отримати кредит вони не можуть, тому що давно знаходяться в чорних списках банкірів.

Для з’ясування надійності позичальника банки сьогодні використовують не тільки легальні кредитні історії, але і сірі бази даних, в яких враховуються сімейне становище клієнта, його кар’єрні успіхи, захворювання, порушення правил дорожнього руху, борги по комунальних послугах та користування мобільним телефоном.
Якщо банки рекламують свої кредитні програми як можливість отримати позику без поручительства і з мінімумом документів, то це зовсім не означає, що вона буде доступною кожному бажаючому. Насправді банкіри не хочуть ризикувати і дуже уважно вивчають як офіційну кредитну історію, так і неофіційну з нелегально зібраними персональними даними.
Банки збирають дані про позичальників на підставі Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» і обмінюються ними через бюро кредитних історій. Як правило, офіційна кредитна історія клієнта не містить відомостей про покупки або майно позичальника, і ніяка персональна інформація, наприклад, медичні дані та сімейний стан, догани на роботі, а також рішення суду, що не стосуються кредитів, не можуть бути в неї внесені.
Кредитна історія стає основною причиною для відмови в кредитуванні – насамперед у наданні іпотеки або автокредиту. Експерти пояснюють, що дізнатися причину відмови у кредиті складно, оскільки банки її називають вкрай рідко. Причини відмови можуть бути різноманітними: погана кредитна історія, низький дохід, клієнт вказав мінімум відомостей в анкеті, фіктивні довідки з місця роботи. Але основний фактор – кредитна історія. Якщо позичальник не вчасно погасив кредит, прострочив платіж за минулим кредитом більш ніж на 90 днів, накликав на себе судовий позов, то це відіб’ється в його історії, і йому, швидше за все, відмовлять у наданні позики.
Якщо клієнт має кілька кредитів і псує відносини з одним банком, то другий банк може несподівано посилити свої вимоги – зажадати дострокового погашення кредиту або підвищити проценти. У кожного банку своя кредитна політика. На підставі однієї і тієї ж історії один банк може позичальникові відмовити, а інший – запропонувати кредит на менший термін або під більший процент.
Буває, що в негативній кредитноій історії винні неуважні співробітники банків, які допустили помилки в оформленні документів. Іноді помилки можуть бути чисто технічними. Наприклад, позичальник достроково погасив кредит, але в силу технічних особливостей проведення платежів заборгував банку 5-30 грн. Тоді формально має місце прострочення платежів, про яке клієнт нічого не знає. І банк про прострочення не повідомляє, до тих пір, поки заборгованість не досягне, наприклад, 300 грн.
Однак крім офіційної кредитної історії багато банків формують власні сірі бази даних з більш широким спектром інформації. Генеральному директору, колишнє місце роботи якого – помічник менеджера, банк, як правило, відмовляє у видачі кредиту. Підозріло ставляться і до позичальників з проблемами на особистому фронті. Наявність декількох розлучень стане приводом для більш ретельних перевірок доходів клієнта. Часті зміни прописки також викликають у банків настороженість. А часта зміна роботи, навіть незважаючи на високий рівень доходу, може стати прямою причиною відмови у кредиті.
В окремих кредитних бюро зберігається інформація про заборгованості з оплати мобільного зв’язку, комунальних платежів та інших некредитних зобов’язань потенційних позичальників. Ця інформація є непрямою ознакою платоспроможності клієнта. Вік, стаж роботи, наявність судимості стали вже традиційними стоп-сигналами для банків. Відмову можуть отримати й ті громадяни, які перебувають на обліку у слідчих органів. Не варто сподіватися на кредит людям, які перебувають на спеціальному обліку, – наркозалежним або які мають психічні захворювання. Служба безпеки банку найчастіше формує внутрішній стоп-лист виходячи з інформації, отриманої з різних джерел. У цей стоп-лист включаються найнесподіваніші критерії. Клієнтові можуть відмовити в кредиті навіть через те, що він часто порушує правила дорожнього руху і постійно не платить штрафи. Звідки банки отримують всю цю інформацію – залишається тільки здогадуватися.
Відмовляють також юнакам призивного віку, фахівцям ризикових, з точки зору поточної економічної ситуації, видів діяльності. Неодружений молодий чоловік або чоловік, що живе за містом, може виступати в очах банку менш стабільним позичальником, ніж сімейні чоловіки і жителі мегаполісів. Набір критеріїв сильно варіюється залежно від кредитної програми і рівня ризику, який банк по ній допускає. За кредитним продуктом, що передбачає низький рівень ризику, банк може включити ще і такі параметри для клієнта, як кількість дітей у сім’ї, наявність різкого кар’єрного зростання, особливості сімейного стану (розлучення або вдівство), наявність або відсутність домашніх тварин.

* За матеріалами finance.ua
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"