інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Як купити акції іноземних емітентів*

Вітчизняний приватний інвестор суттєво обмежений у своїх можливостях купити акції іноземних корпорацій. В Україні таких можливостей у нього немає, а вивести кошти за кордон забороняє українське законодавство. Не можна доручити купівлю іноземних акцій і брокеру, який не може нічого зробити для інвестора через діюче законодавство про валютне регулювання.

Способи купівлі акцій
За законом, щоб придбати акції іноземного емітента, український інвестор повинен одержати ліцензію Національного банку України (НБУ) на інвестування коштів за кордон. Для того, щоб отримати такий дозвіл, потрібно заздалегідь визначитися з тим, які акції інвестор хоче купити, у якій кількості та на яку суму. Після цього інвестору потрібно зібрати необхідний пакет документів, подати його в головний офіс НБУ та чекати рішення.
Здавалося б – не так складно. Але на практиці претендента на ліцензію очікує безліч труднощів: йому доведеться обґрунтовувати необхідність такої інвестиції, підтверджувати легальне походження своїх коштів і проходити співбесіду в правоохоронних органах. З великою долею ймовірності можна отримати відмову на таку операцію. І строк оформлення пакета документів для здійснення всього однієї угоди становить від 30 днів.
До всіх труднощів одержання ліцензії додається ще й той факт, що по ній можна зробити всього лише одну чітко визначену операцію купівлі іноземних активів. А виходить, ні про яку торгівлю цінними паперами мова йти не може – у найкращому разі можна одноразово інвестувати в акції.
У підсумку, законна купівля акцій іноземних емітентів для українських приватних інвесторів практично нездійсненна. Теоретично це можливо, але за 20 років існування незалежної України не було випадку, щоб фізична особа одержала таку ліцензію. Також відкриття валютного рахунку за кордоном регулюється НБУ, чий дозвіл на це дуже проблематично отримати.
Переваги способу:
- абсолютна законність;
- законний захист і гарантії майнових прав інвестора.
Недоліки способу:
- ліцензія діє всього на одну операцію;
- одержати ліцензію дуже складно, практично неможливо.
Якщо надії на одержання ліцензії немає, а купити іноземні акції все-таки хочеться, або якщо для інвестора привабливою є торгівля на закордонній біржі через Інтернет-трейдинг, то можна спробувати піти шляхом найменшого супротиву. А саме: поїхати за кордон і просто відкрити рахунок у місцевого брокера. Ліцензію на інвестування не запитають – її наявність потрібна за українськими законами, а не тієї країни, де буде відкрито рахунок. Але тоді громадянин порушить українське законодавство в частині заборони купівлю іноземних активів без ліцензії НБУ.
У результаті такий інвестор може, як мінімум, втратити всю суму інвестицій: згідно з положенням НБУ про валютний контроль – таким є розмір штрафу за здійснення операції без ліцензії. Максимальне покарання за подібні порушення наприкінці 2011 року пом’якшили. Тепер порушник уже не буде нести кримінальну відповідальність, але за Кодексом про адміністративні правопорушення (ст. 162-2 ) повинен буде сплатити штраф у сумі 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-17000 гривень).
Переваги способу:
- можливість купувати акції коли завгодно й у будь-якій кількості, а також контролювати розміщення своїх коштів, торгувати через Інтернет-трейдинг або давати доручення брокеру;
- майнові права захищені законодавством тієї країни, де відкрито рахунок.
Недоліки способу:
- інвестор, який використовує таку схему, порушує українське законодавство та ризикує нести за це відповідальність перед законом.
Якщо порушувати законодавство бажання немає, або ж їхати за кордон для відкриття рахунку неможливо, можна спробувати купити іноземні акції «сидячи на дивані». Простий пошук в Інтернеті видає досить великий список компаній, що пропонують усім бажаючим підключитися до торгів на іноземних біржах: переважно американських (NYSE, NASDAQ), але й тут можливі варіанти.
Щоб підключитися до послуги, навіть не доведеться виходити з будинку: зразок договору висилається на електронну пошту, після чого потрібно заповнити його і разом з відсканованою копією паспорта відправити назад. Після цього необхідно буде скачати з сайту компанії програму по установці торговельного терміналу та перерахувати гроші за висланими реквізитами. Протягом кількох днів відкривається рахунок і можна приступати до торгів.
Плюс такої послуги ще й в тому, що фактично не порушується законодавство: організація, з якою укладається договір, швидше за все, зареєстрована за кордоном і має право купувати іноземні цінні папери. У більшості випадків використовується «схема з нерезидентом», коли фактично в торгах бере участь юридична особа-нерезидент України. Він же є формальним власником усіх активів, які купуються на біржі.
Однак така проста, на перший погляд, схема має низку суттєвих недоліків. По-перше, особа, яка бере участь у торгах, фактично не є власником цінних паперів, а отже, її майнові права ніяк не захищені. Такі пропозиції несуть великий ризик для інвестора. Адже він не має юридичного захисту. Договір звичайно укладається з незрозумілою компанією, яка зареєстрована, наприклад, у Новій Зеландії, і насправді інвестор не володіє цінними паперами. Усе це може призвести до того, що через певний час інвестор залишиться без своїх інвестицій.
Юридично, людина, яка віддала свої гроші такій компанії, просто подарувала їх і може лише розраховувати на «добру волю» компанії щодо їх повернення.
Але навіть якщо «брокер» не збирається негайно привласнити гроші інвестора, немає гарантії, що прибуток або збиток будуть залежати від вміння інвестора торгувати. За такими пропозиціями приховуються так звані «кухні». По суті, це букмекерські контори, які приймають ставки на зростання або падіння цінного паперу конкретного емітента, але виглядає технічно так, начебто людина дійсно торгує. Правда лише в тому, що сам уявний брокер транслює котирування, які можуть бути ринковими, а можуть братися «з голови» цього брокера.
Якщо все-таки інвестор зважується торгувати через подібну схему, то потрібно спершу пошукати в Інтернеті відгуки про компанію та про виведення грошей з неї. А головне – не вкладати більше тієї суми, з якою можна розлучитися.
Переваги способу:
- мінімум витрат часу та зусиль;
- інвестор не порушує українське законодавство.
Недоліки способу:
- права інвестора ніяк не захищені, величезний ризик втратити весь вкладений капітал.
Крім недоліків кожного з описаних вище способів, сама по собі торгівля іноземними цінними паперами може не виправдати надій інвестора, принаймні – на великі прибутки. Наприклад, після того, як польські інвестори одержали можливість виводити свій капітал на закордонні фондові майданчики, спочатку багато інвесторів скористалися цією можливістю, та почали інвестувати в іноземні папери. Але пізніше виявилося, що на жодному з розвинутих фондових ринків Європи немає можливості одержувати такі високі прибутки, як на польському – волатильність стабільних ринків невисока, вартість акцій змінюється повільно. У результаті, через кілька місяців більшість польських приватних інвесторів повернулися назад на «свій» ринок.
Якими б привабливими не були акції «Google» або «Apple», отримати великий прибуток при невеликому розмірі стартового капіталу, неможливо. А дозволити собі значні капіталовкладення українські приватні інвестори, не можуть.
Звичайно, волатильність і непередбачуваність українського фондового ринку вимагає від інвестора гарних навичок торгівлі та професійної підготовки, але ніхто не скасовував ці вимоги й для торговців на американських або європейських біржах.
Якщо недоліки описаних способів купівлі іноземних акцій переважають, не варто зневірятися. Цілком можливо, що в українських інвесторів незабаром з’явиться можливість торгувати якщо не іноземними, то, принаймні, українськими акціями, розміщеними на закордонних фондових майданчиках. Така можливість може стати доступною у випадку запровадження подвійного лістингу – допуску акцій українських емітентів, розміщених у Лондоні або Варшаві, до обігу на українських майданчиках.
І хоча НБУ, який займається питаннями валютного регулювання, поки не поспішає розглядати таку ініціативу, керівництво обох найбільших бірж і багато учасників ринку вважають впровадження подвійного лістингу пріоритетом номер один для українського фондового ринку. Зараз ліквідність українського фондового ринку дуже низька, а впровадження подвійного лістингу – це один з факторів, який зможе її підвищити.
Також подвійний лістинг дозволить українським інвесторам, які не мають доступу до іноземних фондових майданчиків, торгувати на локальному фондовому ринку акціями українських компаній, які торгуються на закордонних фондових майданчиках, що буде сприяти збільшенню обсягів торгів і диверсифікованості портфеля. А тому можна сподіватися, що рано чи пізно це нововведення буде реалізоване. Швидше – пізно, оскільки у стратегії розвитку фондового ринку України на 2012-2015 роки необхідність введення подвійного лістингу не прописана.

* За матеріалами bigmir.net
кредит онлайн на карту срочно і без відказу 24/7   кредит без відмов   мфо   найновіші кредити онлайн
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку