інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Пам’ятні та інвестиційні монети для накопичення коштів

Н. Яковлєва

В Україні інвестування у монети не поширене. У той же час у світі купівля пам’ятних та колекційних монет вважається одним з найбільш цікавих та перспективних способів заощадження коштів. Більш того, інвестування у монети є досить дохідною справою.

Вважається, що капіталовкладення в монети можуть зберегти заощадження, але не збільшити їх. Погодитися з подібним твердженням неможна. Дійсно, навряд чи внесок у дорогоцінні монети залучить аматорів короткострокових вкладень. Однак для тих, хто вміє чекати, це ідеальний варіант. Особливо, якщо мова йде про історично й художньо цінні монети.
Взагалі ж в Україні випускають в обіг два види монет – пам’ятні та інвестиційні. Вони можуть бути виготовлені як з дорогоцінних металів, так і зі звичайних сплавів. Розглянемо особливості перших. Пам’ятні монети випускаються Банкнотно-монетним двором Національного банку України до ювілеїв, знаменних дат і подій. Вони також можуть бути присвячені проблемам розбудови держави, культурним подіям та захисту навколишнього середовища.
Пам’ятні монети мають якість proof, тобто виготовляються методом, що дозволяє одержати на їхній поверхні чисте дзеркальне поле, матове рельєфне зображення та написи. Пошкодження дзеркальної поверхні може значно здешевити вартість монети.
Придбати пам’ятні монети можна в регіональних відділеннях Національного банку України або в комерційних банках, які працюють із закордонними виробниками та надають таку послугу. При їхній купівлі доведеться сплатити ПДВ, оскільки продаж металевих «пам’яток» прирівнюється до продажу ювелірних виробів або творів мистецтва.
Перша українська ювілейна монета надійшла в обіг 17 травня 1995 року і була присвячена 50-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Першою ювілейною монетою гривневого номіналу став сороківець із мідно-нікелевого сплаву, присвячений 200-річчю заснування Національного Парку-заповідника «Софіївка».
Перші золоті монети для України карбував Віденський монетний двір через відсутність необхідного обладнання у НБУ.
Першою монетою, викарбуваною наприкінці 1997 року на Київській банкнотно-монетій фабриці (Монетному дворі), стала випущена в обіг 22 січня 1998 року золота монета номіналом в 100 гривень «Київський псалтир», а першою монетою, виготовленою з нейзильберу – двогривнева монета «100 років від дня народження В.Сосюри».
Щасливчик, який купив свого часу ці пам’ятні монети, сьогодні є власником пристойного статку. Якщо брати до уваги, що колекційна вартість непоказного п’ятака, затвердженого в 1992 році до випуску, але який з невідомої причини так і не вийшов в обіг, тепер коливається від 30 дол. до 100 дол., то про нинішню вартість перерахованих вище раритетів можна тільки здогадуватися. Вартість колекційної монети може в рази перевищувати вартість матеріалу, адже до неї входять і художня цінність, і витрати на певні способи карбування, і послуги художників. Наприклад, золота монета «Їжак», випущена НБУ (999,9 проба, вага – 1,24 грам) сьогодні коштує близько 2 000 гривень.
На монетному ринку України присутні й закордонні колекційні зразки, які в довгостроковій перспективі можуть значно додати в ціні. Традиційно вищим попитом в українців користуються «червонці» з Росії, «британії» з Англії, «панди» з Китаю та «орли» із США. Зустрічаються також роботи монетних дворів Австралії, Нової Зеландії та Сінгапуру. Через обмеженість тиражу, монети інших країн світу набувають цінності протягом 5-10 років. Якщо сьогодні витратити на придбання монети, випущеної Австрійським двором у кількості 1,5 тис. штук, кілька десятків доларів, то завтра, цілком можливо, її можна буде продати колекціонеру за кілька тисяч. На монетному ринку діє просте правило: чим менше тираж монети, тим вище її вартість. А що таке 1,5 тис. штук для світу?!
Поряд з тим, що зростає інтерес до дійсно рідкісних монет, збільшується й ринкова вартість металу, з якого вони виготовлені. Особливо, вагомі досягнення на ринку золота, ціна якого в останні роки зросла в чотири рази. Однак, чекати подорожчання монети, покладаючись лише на час, обсяг її тиражу та подорожчання металу, нерозумно.
Придбання пам’ятних монет з метою одержання доходу має сенс, якщо стежити за монетним ринком, знати його тенденції та спрогнозувати успішність/провальність того або іншого екземпляра. Але для того, щоб монети приносили прибуток, необхідно хоча б трохи розбиратися в нумізматиці. Крім тиражу, на цінність монети впливають тематика, художнє оформлення та її популярність. Деякі монети цікавлять колекціонерів ще до їхнього випуску, оскільки раритетом вони стають уже в момент карбування на монетному дворі. Наприклад, срібна монета «10 років незалежності України» була випущена дуже обмеженим тиражем. У момент виходу вона коштувала близько 200 гривень, а сьогодні нумізмати готові віддати за неї тисячі доларів! Золота монета «Тарас Шевченко» номіналом п’ять гривень, випущена в обіг у 2006 році за ціною близько 2 000 гривень, сьогодні коштує більше 10 000 гривень. Важко уявити собі вартість монети «Хрещення Київської Русі», випущеної Національним банком дуже обмеженим тиражем – до 800 штук, які знаходяться в територіальних управліннях НБУ, не дійшовши до банків-дистриб’юторів.
Розумним вкладенням грошей може стати й купівля недорогої ювілейної монети. Адже в нумізматиці метал відходить на другий план. Придбана з дорогоцінного металу монета, безсумнівно, має свою цінність, але історія знає приклади, коли монети з нейзильберу давали значно більший економічний ефект. Ціна, зокрема, монети, присвяченої нараді керівників ЄБРР. У момент випуску її ціна коливалася в межах 4-7 гривень, але завдяки всесвітньому значенню сьогодні оцінюється в 700-1 000 гривень. Ніякий метал не може вирости в ціні за 2-3 роки в 100-200 разів. І таких монет чимало. Купівля недорогих монет, але таких, що мають довгострокову привабливу перспективу, підходить тим, хто орієнтований на одержання доходу. У цьому випадку варто звернути увагу на монети таких тематичних груп: державність, історія, наука, культура, спорт, – актуальність яких згодом тільки зросте.
Особливим попитом в Україні користуються монети релігійної, наукової та громадянської тематики. Найбільш привабливими вважаються монета «Благовіщення», на реверсі якої зображений перший весняний хоровод, а вгорі – момент Благовіщення та монета «Голодомор – геноцид українського народу», на якій викарбуваний хрест із лелекою на фоні запалених свічок.
Важливо пам’ятати, що механізм продажу нумізматичних цінностей в Україні не відрегульований. Пам’ятні монети можуть бути продані банку тільки по номіналу або як брухт дорогоцінного металу.
Проте в нумізматиці, як і в кожній справі, потрібна інтуїція, вміння визначати оригінальність та інвестиційну привабливість монети не тільки розумом, але й серцем.
На відміну від пам’ятних інвестиційні монети не настільки різноманітні. Правда, вони мають більшу ліквідність – операції з ними, на відміну від операцій з пам’ятними монетами, ПДВ не обкладаються. До інвестиційних монет пред’являються менш жорсткі вимоги при виготовленні. Це звичайні монети, тиражі яких можуть досягати кількох мільйонів штук. На них немає дзеркальних поверхонь, а малюнки на реверсах найчастіше нескладні, однопланові. Українські банки пропонують срібні та золоті монети виробництва монетних дворів Австралії, Великої Британії, Іспанії, Польщі, Франції та Китаю.
Собівартість таких монет відносно невисока, їх ціна на ринку коливається на рівні вартості дорогоцінних металів, що містяться в них. На відміну від пам’ятних інвестиційні монети художньої цінності не мають. На «мистецтво» монетний двір залишає приблизно 5% вартості самої монети.
Придбання інвестиційних монет як захисту заощаджень від коливань курсів гривні, долара або євро має сенс лише в довгостроковій перспективі. Адже грошова політика та фінансова стабільність окремих держав не сильно впливають на ціну золота. Монети з дорогоцінних металів дійсно можуть стати цікавим об’єктом інвестування, але з одним застереженням – це довгострокова інвестиція (від 2 років і вище). До того ж при покупці інвестиційних монет необхідно стежити за коливаннями цін на банківські метали, щоб продати монети за найбільш вигідною ціною.
Купівлю інвестиційних монет можна розглядати як альтернативу банківському депозиту. Це гарний спосіб захистити кошти від знецінювання в довгостроковій перспективі. До того ж вкладення коштів у монети дозволяють диверсифікувати інвестиції. Інвестиційні монети не обов’язково можуть мати грошовий номінал, але на них обов’язково, незалежно від проби, вказується вміст чистого дорогоцінного металу у тройських унціях (1 тройська унція – 31,1034807 грам). Вміст дорогоцінного металу виражений в цілому числі тройських унцій або частини тройської унції (1/2, 1/4, …). З погляду реалізації таких монет вони вигідно відрізняються від пам’ятних, оскільки механізм їх продажу аналогічний операціям зі злитками. Цей фінансовий інструмент, на думку експертів, користується популярністю. Презентабельний зовнішній вигляд монет дозволяє використовувати їх як подарунок – з цією метою купується не менше половини всіх монет, що продаються.
В Україні культура інвестування в монети тільки розвивається. Українськими монетами більше цікавляться закордонні нумізмати, ніж наші співвітчизники. Але час вносить свої корективи. І якщо сьогодні п’ятірка великих банків країни пропонує досить широкий вибір пам’ятних монет, то не виключено, що завтра українці будуть віддавати перевагу не плавленому золоту, а художній цінності кожної окремо взятої монети. Подібні інвестиції приваблюють і своєю легкістю. Адже розпочати монетні накопичення можна з кількох десятків доларів, тоді як золотий внесок пристойно починати зі стограмового злитка, який обійдеться, як мінімум, у три тисячі умовних одиниць. «Літопис у металі» завжди стане гарним подарунком для дорогої людини. Просто потрібно трохи цікавитися монетним ринком – і можна з мінімальними витратами через років десять гарантовано отримати пристойний статок, який не згорить і не знеціниться в умовах навіть найбільш некерованої інфляції в Україні та у світі. Адже золото – і в Африці золото, а справжні твори мистецтва – часу не підвладні.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"