інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Податки на розкіш як моральна підтримка багатіїв*

Любителі розкоші в країнах з економікою, що розвивається, можуть опинитися перед складним вибором: їм доведеться або стримувати свої апетити, або заплатити державі податки за бажання володіти дорогою нерухомістю та іншими коштовними речами.

В умовах економічної кризи можливість придбати щось дороге викликає у покупців суперечливі почуття. Наприклад, як з’ясували експерти McKinsey&Company, близько половини китайців відчувають почуття провини при купівлі «статусних» дорогих речей. Американці та європейці також переживають через це, але в меншому масштабі – лише 40% опитаних зізналися в тому, що відчувають почуття провини за те, що дозволяють собі розкошувати в той час, як у світі зростає безробіття і триває економічний спад.
Справитися з почуттям провини нуворишам із західних країн допомагають на державному рівні. Тут так звані податки на розкіш існують давно, і останнім часом у зв’язку з кризою багато країн стали ретельніше контролювати їх сплату. В Італії, наприклад, в кінці 2011 року завдяки посиленню податкового контролю вдалося підвищити збирання податків на 15%.
Причому далеко не весь цей обсяг був зібраний за рахунок податків на предмети розкоші: крім іншого, поліція перевірила досьє на власників елітних автомобілів і яхт, і з’ясувалося, що більш ніж у половини з тих, чий автомобіль коштує від півмільйона євро, офіційно задекларований дохід не перевищує 50 тис. євро на рік. А приблизно у 188 тисяч власників «Феррарі» і дорогих яхт дохід був і зовсім нижче 15 тис. євро на рік, що, звичайно ж, не залишило місцеву поліцію байдужою.
При всій совісності жителів країн з економікою, що розвивається, сильного бажання платити податки тут, як і в країнах Європейського Союзу, не спостерігається. Саме тому влада деяких країн хоче збільшити найближчим часом податкове навантаження на тих, хто може собі дозволити купити елітну нерухомість і розкішний автомобіль.
Так, в Китаї в кінці 2011 року були запроваджені підвищені ставки майнових податків для власників елітної нерухомості в Шанхаї. Як пояснив уряд, податок буде поширено і на інші великі міста, якщо експеримент виявиться вдалим. Судячи з усього, результатами експерименту китайський уряд задоволений – введення податку, ідентичного шанхайському, зараз обговорюється для інших промислових центрів країни.
У Росії також активно обговорюється введення закону про податок на розкіш. Таким податком пропонується обкладати квартири і будинки вартістю понад 50 млн рублів, а також автомобілі вартістю від 3,5 млн рублів. Причому запропоновані нововведення повинні діяти не тільки для фізичних осіб, а й для компаній, щоб уникнути ситуації, коли розкішний автомобіль або апартаменти купуються для генерального директора і його сім’ї, а записуються на баланс його фірми.
Нагадаємо, що законопроекти про податок на розкіш вже не раз пропонувалися і для розгляду Верховною Радою України, хоча терміни запровадження таких податків постійно переносяться.
Ініціативи щодо оподаткування предметів розкоші у різних країнах світу будуть з’являтися і надалі – навіть якщо найближчим часом ситуація не зміниться і всупереч світовій кризі в країнах з економікою, що розвивається, будуть зростати обсяги діяльності компаній, що виробляють предмети розкоші. Сьогодні близько 40% продажу таких компаній припадають на країни БРІК, і цей показник щорічно зростає.
За оцінками експертів, обсяги продажів «люксових» брендів в Китаї зростали на 16% щороку навіть на піку кризи, в 2009 році. Нині в цій країні сформувався цілий клас споживачів предметів розкоші, і вони готові витрачати гроші на речі, які в Китаї є символом багатства і статусу.
У найближчі п’ять років ця країна стане одним з трьох найбільших споживачів люксових товарів. Причому купівельна активність багатих споживачів торкнеться не тільки таких приземлених речей, як автомобілі та елітна нерухомість.
За даними європейського фонду витончених мистецтв (TEFAF), КНР в 2011 році вперше обігнала США за сумами аукціонних і дилерських угод. Китайцям належить до 30% ринку, що в грошовому еквіваленті дорівнює 60 млрд дол. На думку аналітиків, статистика продажів предметів мистецтва лише відображає світові економічні тренди: країни, що розвиваються, стають багатшими, внутрішній попит на предмети далеко не першої необхідності в цих країнах також зростає.

* За матеріалами World Economic Journal.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"