інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Шахрайство з платіжними картками та протидія йому в сучасних умовах

Д. Гриньков

Події останніх років показують, що рівень карткового шахрайства у світі зростає, і зловмисники застосовують технічно складніші прийоми.

По-перше, зловмисники встановлюють на банкомати так звані скімери (накладки) – це пристрої, що зчитують інформацію з магнітних смуг карток. Згодом отримані відомості наносяться на підроблену картку – так званий «білий пластик» і використовують її для розрахунків в торгових мережах. По-друге, все частіше застосовується так званий кеш-траппінг – установка на банкомат спеціальних пристроїв, які не дозволяють клієнту отримати доступ до своїх грошей після проведення успішної операції зняття коштів: клієнт забирає картку і йде, а шахраї знімають пристрій з його грошима. По-третє, кард-траппінг – коли при спробі клієнта скористатися банкоматом зловмисники в результаті отримують замість його грошей саму картку. Для боротьби з шахраями найбільш ефективним є використання антискіммінгових пристроїв, інструктування обслуговуючого персоналу банків та клієнтів на випадок виявлення сторонніх пристроїв, проведення профілактичних оглядів техніки тощо.
Існують два типи антискіммінгових пристроїв: сенсорні і механічні. Останні найбільш поширені в Україні, тоді як сенсорні тільки з’являються і коштують недешево.
Механічні пристрої мають вигляд насадок на кард-рідер (приймач карт). Ці насадки незначно відрізняються одна від одної формою, що ускладнює роботу шахраїв, оскільки їм доводиться застосовувати до кожного банкомату індивідуальний підхід.
При цьому фахівці визнають, що повністю захистити клієнта від сучасних схем шахрайства банки не в змозі.
Нарікай на себе
Багато в чому карткова безпека залежить від пильності власників пластикових карт.
Чи потрапить у таких випадках конфіденційна інформація щодо картки в треті руки і чи встигнуть зловмисники скористатися нею, багато в чому буде залежати від пильності самого клієнта: чи своєчасно він повідомить банку про крадіжку платіжної картки, чи зберігає він PIN-код разом з карткою.
Ризики шахрайства частково нівелюються поширенням чіпових платіжних інструментів, які при грамотній ризиковій політиці емітента успішно протистоять підступам шахраїв.
Крім того, для мінімізації ризиків шахрайства активно використовуються такі стандартні інструменти, як встановлення індивідуальних лімітів операцій і блокування платіжної картки. В той же час в банках існують і додаткові комплекси по забезпеченню безпеки. Наприклад, деякі банки використовують систему визначення ризиковості транзакцій, яка заснована на поведінковій моделі конкретного власника платіжної картки.
Ця система віддалено, у момент здійснення транзакції, автоматично визначає, що така транзакція є нетиповою для клієнта та ризиковою, і в режимі реального часу може її відхилити.
Рівень шахрайства з платіжними картками в Україні поступово набирає обертів. За даними НБУ, за підсумками 2011 року, кількість неправомірних операцій склала 7,6 тис., в той час, як в 2010 році цей показник не перевищував 2,9 тис., а втрати збільшилися до 9,1 млн грн. проти 6,3 млн грн. відповідно.
Середній обсяг однієї несанкціонованої операції складає близько 1 тис. грн. Найбільше незаконних транзакцій було скоєно з картками платіжної системи Visa, на яку припадає найбільша частка ринку. Обсяг втрат власників карток цієї МПС в минулому році досяг 6,2 млн грн.
У той же час слід зазначити, що в 2011 році зловмисники використовували картки MasterCard удвічі частіше, ніж в 2010 році, вони здійснили 1 883 операцій, внаслідок чого банки і клієнти втратили 2,8 млн гривень.
В цілому в Україні за минулий рік від карткового шахрайства постраждали клієнти 51 банку, тоді як в 2010 році в незаконних операціях був задіяний «пластик», емітований 43 фінансовими установами.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"