інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Мораль як фактор цінності грошей*

Питання наявності будь-якого зв'язку між мораллю і особистим збагаченням старе як світ. При цьому саме поняття моралі багатьма людьми в сучасному світі сприймається як щось ефемерне. Моральні цінності і переконання далеко не завжди стоять на першому місці в процесі заробляння грошей. Згідно з дослідженням, проведеним в Каліфорнійському університеті в Берклі, моральні переконання людей впливають на їхнє сприйняття цінності грошей.

Загальновідомий афоризм «гроші не пахнуть» бере свій початок в II столітті нашої ери. Він став відомим завдяки праці «Життя дванадцяти цезарів» давньоримського історика Гая Светонія Транквілла.
«Тіт докоряв батьку, що і громадські туалети він обклав податком; той взяв монету з першого прибутку, підніс до його носа і запитав, чи вона смердить. «Ні», – відповів Тіт. «А ці гроші із сечі», – сказав Віспасіан».
У новітній історії капіталізму, особливо в його американській версії, досить міцно закріпився стереотип, відомий під назвою «Жадібність – це добре» («Greed is good»).
Однак одне з недавніх досліджень, проведених співробітниками американських університетів, ставить під питання ці твердження.
Незалежно від статі, віку та освіти люди враховують, яким чином були зароблені гроші. При цьому купівельна спроможність однієї і тієї ж суми грошей в їх сприйнятті може відрізнятися в залежності від того, яким шляхом вони були отримані.
На першому етапі першого експерименту, проведеного дослідниками, брали участь 59 осіб у віці студентів коледжу. Їм оголосили, що вони можуть брати участь у лотереї з грошовим призом у розмірі $ 50. Спонсорами призу були дві великі корпорації.
Потім учасників експерименту розділили на дві групи: групу «брудних грошей» і групу «нейтральних грошей». Групі «нейтральних грошей» заявили, що спонсором лотереї є велика рітейлінгова мережа Target. При цьому їм не повідомили ніякої додаткової інформації, яка б описувала спонсора з негативної або позитивної сторони.
Групі «брудних грошей» оголосили, що спонсором лотереї є мережа Walmart. При цьому учасникам групи повідомили про позов Міжнародного форуму захисту прав трудящих (International Labor Rights Forum), згідно з яким стверджувалося, що Walmart не підтримує встановлені міжнародні стандарти праці. Це був натяк на те, що спонсорські гроші можуть бути пов'язані з прибутками Walmart від використання заниженого рівня трудових умов. Всім учасникам лотереї роздали 70 лотерейних квитків і оголосили, що вони можуть заповнити будь-яку кількість квитків, щоб виграти в лотерею. При цьому учасники повинні були написати на кожному квитку, який заповнювався, своє ім'я та контактну інформацію. За підсумками даного експерименту з'ясувалося, що учасники групи «брудних грошей» заповнили менше квитків, ніж учасники групи «нейтральних грошей».
Наступним етапом першого експерименту стала оцінка купівельної спроможності все тих же $ 50. Учасників обох груп попросили оцінити, скільки товарів вони можуть купити на ці гроші. Учасники повинні були вибрати з 8 позицій: пляшка молока, батончик шоколаду, газована вода і так далі. У результаті з'ясувалося, що всі учасники групи «брудних грошей» вважали, що можуть придбати меншу кількість товарів, ніж група «нейтральних грошей».
У другому експерименті дослідники постаралися оцінити вплив моральної самооцінки людей на їх сприйняття грошей. Дослідники найняли групу з чоловіків і жінок у віці від 18 до 68 років. Загальна чисельність групи становила 140 осіб. Їм заплатили невелику суму за участь в експерименті. Також їм оголосили, що вони можуть заробити додаткові гроші, у разі виконання ряду завдань щодо складання словесних описів різних предметів. Всім учасникам експерименту повідомили, що додаткова премія за виконання цих завдань надійде від Walmart. Всіх поставили до відома про низький рівень забезпечення трудових умов, який приписувався компанії згідно з позовом від 2005 року. Одна група розпочала виконання завдань без будь-якої підготовки. Людей з іншої групи перед початком виконання завдань попросили перерахувати якомога більшу кількість хороших, на їхню думку, вчинків, які вони зробили у своєму житті. Саме ця група людей виконала більший обсяг завдань. Ті люди, які вважали себе «більш хорошими», змогли виконати більший обсяг роботи, незважаючи на те, що вони знали, що гроші, які вони отримають, будуть «не зовсім чистими».
Результати цих простих експериментів є очевидними. Люди бояться, що, приймаючи «брудні гроші», вони завдають шкоду своєму власному моральному вигляду. Однак, якщо ці страхи якимось чином нейтралізувати і змусити людей повірити в те, що вони володіють високими моральними та етичними якостями, в цьому випадку вони можуть прийняти «брудні гроші».
Зазвичай, гроші розглядаються як щось абсолютно відокремлене від моральних цінностей різних людей. Однак проведені дослідження фактично показують, що мораль – це дуже потужний фактор, який визначає економічні рішення людей, і цей фактор здатний змінювати їх сприйняття цінності грошей.

* За матеріалами vestifinance.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"