інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Інформаційний аналіз фондових активів при здійсненні інвестицій

В. Петров

Для сучасної економіки характерний тісний взаємозв'язок між різними секторами і суб'єктами, істотний вплив на економічні процеси науково-технічного прогресу, глобалізації, ускладнення бізнес-процесів, підвищення швидкості переміщення капіталу. Усе це викликає необхідність повсякденного вивчення й аналізу інформаційного потоку, що пропонують інформаційні агентства з великими базами даних, наприклад Thomson Fіnancіal, Reuters, Bloomberg. Ефективне використання інформації стає найважливішим фактором конкурентоспроможності і зміцнює позиції на ринку. У зв’язку з цим поняття «інформація» потребує не лише нового наукового осмислення, але й розширення трактування.
У сучасному світі поняття «інформація» включає звичні для нас числові дані, статистичну інформацію, текстові описи, документи, графіки, фонограми і відеокліпи. Крім того, існують описи бізнес-процесів, web-сторінки, гіперпосилання, інтерфейси, протоколи, алгоритми, схеми - усе те, що варто називати, якщо бути точним, не просто інформацією, а формалізованими знаннями, що належать до більш високого рівня інформаційного розвитку, - knowledge-технологій.
Ефективна інформаційна інфраструктура, що забезпечує одержання, використання і передачу в зовнішній світ інформації усередині будь-якої компанії, сьогодні стає найважливішою конкурентною перевагою.
Таким чином, традиційні методи оцінки інвестиційних проектів, що містять у собі фундаментальний і технічний аналізи, а також екометричні технології, уже недостатньо ефективні і не дають необхідного рівня точності і вірогідності. Прикладом може стати 2002 р., коли значні відхилення прогнозних оцінок від реальної зміни вартості цінних паперів компаній високотехнологічного сектора обернулися великими втратами для багатьох учасників ринку. Інший приклад: у тому ж році англійські взаємні фонди зазнали сумарних збитків у розмірі 66 млрд дол., що склало близько 20% вартості їхніх активів. В обох випадках для прогнозів використовувалися традиційні методи інвестиційного аналізу.
Принциповими недоліками традиційних методів є:
- неможливість обліку параметрів, що не володіють властивістю аддитивності (важко формалізувати математично);
- відсутність вбудованих механізмів перевірки вірогідності аналізованої інформації;
- статичність методів, що не дозволяє використовувати їх для аналізу проекту в динаміці (точність оцінки традиційними методами не залежить від терміну спостереження за проектом).
Крім того, на шляху одержання ефективного інвестиційного рішення є різні види невизначеностей (див. таблицю), що не враховуються в традиційних методах інвестиційного аналізу.
Проблема динамічної невизначеності. Майбутня динаміка ринку - це, власне, випадковий процес, що допускає безліч можливих реалізацій дуже складної нелінійної структури. Її вирішення без урахування статистичної невизначеності (характерної для деяких методик фундаментального аналізу) неминуче призведе до непередбачених помилок у результатах очікуваних оцінок.
Проблема статистичної невизначеності. Основна проблема не зовсім математична і полягає в умовному поділі єдиного процесу на 3 складові:
1) явний систематичний компонент, що допускає однозначну структурну і параметричну ідентифікацію (наприклад, методом найменших квадратів) і визначальні базові тенденції;
2) випадковий «білий шум», утворений великою сукупністю порівняно незначних факторів впливу і відповідний гіпотезі незалежності й ідентичності розподілу ринкового прибутку;
3) складний стохастичний процес, що містить нелінійні (у тому числі коливальні) тренди, що не відповідає обмеженням стаціонарності, незалежності і гауссовості.
Саме останній, третій компонент, обумовлений окремими факторами впливу з перемінним значенням і пріоритетністю для різних активів, є першопричиною основних неприємностей при формуванні інвестиційного прогнозу. Наявність даного компонента приводить до виникнення статистичної невизначеності, що істотно знижує точність оцінок і вірогідність прогнозу стану ринку капіталу.
Проблема хаотичної невизначеності. Відповідно до загальної теорії нелінійних диференційних рівнянь, їхнє розв’язання містить точки біфуркації, у яких система парадигматично хитка. З погляду економіки точки біфуркації - це моменти параметричної нестійкості, коли навіть невеликий зовнішній вплив чи внутрішні трансформації можуть катастрофічно змінити динаміку розвитку чи підприємства компанії. Апріорне виявлення точок біфуркації вкрай складне, а знайдені точки біфуркації варто розглядати як горизонт прогнозу, рух системою цих точок може призвести до непередбачених змін подальшої траєкторії розвитку.
Проблема багатомірності і полі зв’язності. На об’єкт інвестиційного аналізу впливає величезна кількість різних факторів. Чим більше факторів можна врахувати, тим теоретично точніша модель, але в цьому разі облік кожного фактора припускає визначення його рівня значимості (який може змінюватися згодом), а отже, необхідний комплексний моніторинг усього середовища взаємодії об'єкта інвестиційного аналізу, що виявляє обчислювальну трудомісткість даної проблеми. Одночасно існує можливість кореляції між деякими факторами, яку необхідно виявляти.
Проблема психології ринку. Класична модель ефективного ринку заснована на гіпотезі раціонального інвестора, але ні індивідуальна психологія окремого інвестора, ні соціальна психологія окремих груп інвесторів і гравців на біржі капіталу в багатьох ситуаціях не вписується в ці моделі.
Проблема обмеженості сприйняття. Остаточні рішення в галузі інвестиційного аналізу завжди належали людині. Разом з тим специфіка організації людського мозку в галузі кількісного аналізу дозволяє коректно враховувати вкрай незначне число факторів впливу (у кращому випадку 3-5 факторів).
Проблема полікритеріальності. Ця проблема пов'язана з тим, що інвестиційне рішення, як правило, приймається, спираючись на аналіз двох критеріїв, визначення їхньої якості та інших ознак. У найпростішому випадку в ролі таких критеріїв виступають максимізація прибутку і мінімізація ризику. З урахуванням наявності безлічі обмежень (можливо, нелінійних) таке завдання може взагалі не мати точного вирішення. Одержання раціональних, субоптимальних рішень вносить елементи суб'єктивності в термінальне рішення, що може негативно вплинути на його якість з урахуванням зазначених особливостей дії людського фактора.
Проблема якості вихідних даних. На якість ухвалення інвестиційного рішення впливають результати моніторингу економічної ситуації, що можуть у свою чергу не мати необхідних даних, або відображати їх некоректно. Причини такої невідповідності можна умовно поділити на дві частини:
- причини, обумовлені технічною недосконалістю процесу моніторингу;
- причини, обумовлені людським фактором.
Проблема інтеграції різнорідних методів інвестиційного аналізу. У наш час відсутні ефективні методики, що дозволяють коректно, на високому рівні формалізації поєднувати позитивні результати, що отримуються на основі різних технологій інвестиційного аналізу.
Проблема інтерпретації. Ця проблема є комплексною, вона міститься в конкретному вияві чи неконкретному виді у цілому ряді наведених вище проблем. Очевидно, ця проблема не має однозначного вирішення, якщо використовувати традиційні схеми аналізу даних, і вимагає залучення новітніх інформаційних технологій, методів психологічного аналізу ігрових завдань для індивідуальних і групових схем вироблення рішень.

Види невизначеностей
Поряд із проблемою невизначеності виникла потреба в розробці методів, що дозволяють враховувати додаткову експертну і кількісну інформацію, що не входить до стандартних бухгалтерських документів. У традиційних моделях йдеться про фактори, що мають пряме грошове вираження. У той же час очевидно, що на практиці реальна оцінка проекту зобов'язана враховувати такі фактори, як кон'юнктура ринку, кваліфікація персоналу, ступінь спрацювання устаткування, інформаційно-технічна оснащеність, рівень розвитку регіону, у якому здійснюється інвестиційний проект, та інше. Найважливішими прикладами, що підтверджують недостатність традиційних технологій інвестиційного аналізу, є ситуації, що відбувалися в період азіатської фінансової кризи 1997 р. і російської кризи 1998 р., а також неадекватна оцінка компаній сектора високих технологій 2000-2002 р. Незважаючи на позитивні прогнози, рівень капіталізації багатьох компаній значно знизився. Наприклад, індекс біржі NASDAQ за перші 2 роки XXІ ст. знижувався більш ніж на 50%.
Таким чином, роблячи висновки проведеного аналізу сучасного стану інвестиційних технологій оцінки фондових активів, варто вказати на наявність конкретно виражених діалектичних протиріч, що призводять до істотного зниження якості (вірогідності, точності, достатності) оцінок стану об'єкта інвестиційного аналізу, які ми шукаєм, а саме:
- між недостатньою ефективністю традиційно застосовуваних методологій інвестиційного аналізу й існуючими, але мало використовуваними можливостями через їх обмеження, що базуються на аналітичних інформаційних технологіях;
- між обмеженими можливостями людської свідомості (у галузі кількісного аналізу даних) і сучасними математичними і комп'ютерними технологіями, що дозволяють проведення інвестиційного аналізу багатомірних і полізв’язних даних, але тих, що потребують розробки відповідного теоретичного і методологічного забезпечення для інтерпретації отриманих результатів;
- між значимістю інформації як середовища відображення й аналізу інвестиційної ситуації і рівнем обліку її реальних властивостей (динамічності, невизначеності, хаотичності тощо ).
Необхідність вирішення зазначеної сукупності протиріч призводить до виникнення нової парадигми інвестиційного аналізу - інформаційного аналізу, що визначає інформацію, з одного боку, як базове середовище відображення й аналізу інвестиційної ситуації, а з іншого боку - як самостійний об'єкт додаткових досліджень, результати якого істотно впливають на якість термінальних оцінок і ефективність формованих інвестиційних рішень.
Інформаційний аналіз буде розглядатися як новий науково-прикладний напрямок інвестиційного аналізу, найважливішими характеристиками якого є:
- підхід до обробки інформації, що розглядає її поряд з економічними й іншими складовими, які подані як самостійні об'єкти аналізу, що істотно впливає на ефективність інвестиційних досліджень;
- застосування аналітичних інформаційних технологій у ролі основного програмно-алгоритмічного інструментарію інвестиційного аналізу;
- інтеграція різнорідної, кількісної і якісної інформації на методологічному і технологічному рівнях інвестиційних досліджень.
Концептуальна платформа інформаційного аналізу може бути представлена у вигляді сукупності наступних базових принципів побудови системи інформаційного аналізу:
- неадекватності інформаційного поля;
- системності;
- історизму;
- прагматичної інтеграції;
- гібридного людино-машинного інтелекту;
- симбіозу математичних та інформаційних технологій.
Принцип неадекватності інформаційного поля. Аналіз реальних процесів, що відбуваються у предметній галузі інвестиційного аналізу, здійснюється в проміжному віртуальному інформаційному середовищі, що не є абсолютно адекватним відображенням реальних подій і процесів.
Принцип системності. Об'єкт інвестиційного аналізу разом з інвестиційним середовищем утворює систему, структура якої відповідає всім базовим положенням системно-технічного аналізу.
Принцип історизму. Основою для застосування тих чи інших технологій є статистичний досвід, накопичений у процесі практики управління фондовими активами і відображений у масивах ретроспективних даних.
Принцип прагматичної інтеграції. Інформаційний аналіз є відкритою методологічною системою, що дозволяє використання будь-яких конструктивних підходів для вирішення базових завдань інвестиційного аналізу, орієнтованих на одержання максимального інвестиційного прибутку при заданих рівнях ризику.
Принцип гібридного людино-машинного інтелекту. Термінальні інвестиційні рішення виробляються шляхом об'єднання результатів кількісних комп'ютерних досліджень, що формуються засобами аналітичних інформаційних технологій і якісного експертного аналізу, здійснюваного фахівцями-аналітиками на базі автоматизованої платформи, що реалізує методологію гібридного інтелекту (Hybrіd Іntellіgence, HІ).
Принцип симбіозу математичних та інформаційних технологій. АІТ становить галузь знань, у якій повною мірою гармонійно поєдналися методи прикладної математики, кібернетики і новітні ІT, що дозволяють зберігати й у розумний термін обробляти надвеликі обсяги інформації.
Існуючі на даний момент (традиційні) методи інвестиційного аналізу засновані на формальних фінансових звітах, стандартних економічних показниках, що у сучасному глобальному інформаційному середовищі не можуть забезпечити повного охоплення всіх процесів, що впливають на об'єкт інвестиційного аналізу. Це відбувається у зв’язку із стрімким розвитком нових технологій і збільшенням швидкості їхнього впливу на бізнес-процеси (за даними Mіnіwatts Marketіng Group, тільки за 2000-2005 р. збільшення кількості користувачів Інтернету у світі склало 182%). Отже, такі динамічні зміни просто не можуть бути враховані у класичних моделях, а припущення, що використовуються в них, спричиняють істотне зниження рівня довіри до отриманих з їхньою допомогою результатів.
Формування нової парадигми інвестиційних досліджень - інформаційного аналізу дозволяє подолати неповноту і низьку ефективність використання інформації для оцінки активів фондового ринку і прийняття інших інвестиційних рішень.
Важливою відмінною рисою інформаційного аналізу є спроба формування інвестиційного рішення на основі аналізу всього ретроспективного досвіду. Завдяки методам асоціативної пам'яті з'являється можливість формування аналогів інвестиційних ситуацій і прогнозування нестаціонарних процесів. Пошук інвестиційних ситуацій-аналогів у надвеликих системах збереження інформації заснований на поєднанні кількісного і якісного підходів. Таке сполучення є характерним для інформаційного аналізу в цілому. Реалізація кількісного підходу заснована на принципі симбіозу математичних та інформаційних технологій, що дозволяє здійснити швидкий пошук ситуацій-аналогів у сховище інформації, спираючись на складну, як правило, статистичну міру. Якісний підхід, заснований на реалізації принципу гібридного інтелекту, дозволяє здійснити експертну селекцію інвестиційних ситуацій уже на обмеженій сукупності аналогів, раніше обраних комп'ютерною програмою.
Найважливішими етапами інформаційного аналізу є пошук, формалізація й обробка різних інформаційних факторів, вибір і застосування методів оцінки інвестиційної ситуації з урахуванням обсягу, повноти, вірогідності й інших особливостей інформаційного поля, відображеного у вигляді параметризованої сукупності інформаційних факторів, що спостерігаються, зведення отриманих оцінок до єдиних показників і визначення доцільності інвестування в обраний фондовий актив.
Усе це дозволяє здійснювати комплексний аналіз інвестиційної ситуації, зводячи до мінімуму втрати інформації завдяки більш повному й ефективному її вивченню, і формувати варіанти вирішення поставлених завдань на основі отриманих прогностичних сценаріїв.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"