інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Актуальні питання оподаткування фінансових установ та інвестиційних доходів

Д. Леонов,
Головуючий Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу
А. Федоренко,
Голова Комісії з питань оподаткування
Української асоціації інвестиційного бізнесу


Чинне податкове законодавство України в частині, що регулює діяльність фінансових установ та інвесторів дотепер страждає суттєвими прогалинами, суперечностями та неузгодженостями, які гальмують інвестиційний процес та завдають шкоди економічному розвитку держави.
Найбільш нагальні проблеми в оподаткуванні інвестиційної діяльності банків, небанківських фінансових установ, а також споживачів їх послуг, операцій з фінансовими активами та інвестиційних доходів, що підлягають вирішенню при удосконаленні законодавства з питань оподаткування, а також пропозиції щодо їх вирішення, полягають у наступному:
І. В Законі "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР:
1.1. Впорядкування норм щодо податкового режиму операцій з формування власного капіталу підприємств та взаємоузгодження податкового і бухгалтерського обліку цих операцій у емітента корпоративних прав та у інвестора:
- включення для цілей оподаткування до складу витрат платника податку – інвестора всієї суми прямої інвестиції у власний капітал емітента корпоративних прав (суми номінальної вартості корпоративних прав та сум сплаченого на користь емітента акцій емісійного доходу, що виникає у разі розміщення паперів корпоративних прав за цінами, вище номінальних);
Підстава: необхідність усунення конфлікту норм пп. 5.3.7. п. 5.3 ст. 5 та п. 7.6 ст. 7 Закону в частині визначення фактичних витрат інвестора на придбання корпоративних прав та подальшого справедливого визначення фінансового результату до оподаткування у випадку їх продажу інвестором; створення умов для акціонерних товариств щодо розміщення акцій за ринковими цінами, а юридичним особам-інвесторам – для придбання акцій додаткових випусків за справедливими ринковими цінами. Для цього також потребує уточнення визначення терміну «пряма інвестиція» (ст.1 Закону)
- уточнення визначення емісійного доходу від розміщення корпоративних прав як отриманих емітентом сум перевищення надходжень від первинного або повторного розміщення акцій власного випуску над їх номінальною вартістю або ціною їх зворотного викупу;
Підстава: необхідність приведення податкового обліку операцій з випуску корпоративних прав у відповідність до вимог МСФЗ (в бухгалтерському обліку такі операції на боці емітента відносяться до складу операцій з власним капіталом, а не з активами, та обліковуються на рахунках емісійного доходу). Відповідно необхідне уточнення визначення емісійного доходу (ст.1) та операцій, на які не розповсюджується дія положень п.7.6.1 (в частині повторного розміщення корпоративних прав).
1.2. Стимулювання залучення в економіку України коштів стратегічних вітчизняних та іноземних інвесторів:
- звільнення від оподаткування курсових різниць, які виникають у платника податку – підприємства при перерахуванні в національну валюту отриманих іноземних інвестицій, що надходять в Україну в іноземній валюті;
Підстава: необхідність економічного стимулювання притоку іноземних інвестицій у розвиток виробництва; створення сприятливих умов для виконання іноземним інвестором інвестиційних зобов'язань за договорами купівлі-продажу акцій українських підприємств (зокрема, в процесі приватизації); заохочення безстрокових інвестицій у збільшення власного капіталу емітента, замість поворотних інвестицій у вигляді позикових коштів; усунення оподаткування розрахункових (умовних) прибутків від коливань курсу національної грошової одиниці, замість реально отриманих прибутків по фактично виконаних операціях з валютними цінностями; усунення попереднього оподаткування валютних інвестицій ще до моменту використання їх в господарських операціях.
- звільнення від оподаткування майна та коштів, що надходять платнику податків – підприємству від інвесторів на виконання інвестиційних зобов’язань за договорами купівлі-продажу державних пакетів акцій.
Підстава: необхідність стимулювання притоку інвестицій (в тому числі іноземних) у розвиток приватизованих підприємств; створення сприятливих умов для виконання стратегічним (промисловим) інвестором інвестиційних зобов'язань за договорами купівлі-продажу державних пакетів акцій в процесі приватизації; усунення попереднього оподаткування фінансових інвестицій в момент їх надходження на рахунки приватизованих підприємств (до моменту використання в господарських операціях).
1.3. Створення сприятливих умов для розвитку біржового ринку та надійної системи обліку прав власності, шляхом приведення норм податкового законодавства у відповідність з неприбутковим статусом інститутів ринкової інфраструктури:
- звільнення від оподаткування доходів фінансових установ, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням обігу та обліку цінних паперів та неприбутковий статус яких встановлено законодавством (фондові біржі, Національний депозитарій України, клірингові депозитарії та ін.);
Підстава: необхідність зниження податкового навантаження, яке переноситься на інвестора інститутами ринкової інфраструктури, в частині, що не пов’язана з отриманням ним інвестиційного доходу. Необхідне доповнення ст.7 Закону в частині визначення категорії неприбуткових установ, до яких відносяться такі суб’єкти.
ІІ. В Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР:
2.1. Уточнення кола операцій (видів діяльності), які надаються на фінансовому ринку, що не є об’єктом оподаткування:
- звільнення від оподаткування діяльності з адміністрування пенсійних фондів;
Підстава: необхідність зняття необґрунтованого податкового навантаження на учасників недержавних пенсійних фондів та непрямого податкового вилучення частини їх особистих пенсійних заощаджень; приведення порядку оподаткування професійної діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів у відповідність до практики оподаткування послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування; залучення та обслуговування пенсійних вкладів, які звільнені від оподаткування ПДВ (пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону).
- визначення видів та встановлення переліків професійної діяльності на фондовому (фінансовому) ринку, що не є об'єктом оподаткування, як видів професійної діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства.
Підстава: необхідність уникнення двозначного (множинного) трактування операцій на фінансовому ринку, що не є об’єктом оподаткування. Закріплення видів професійної діяльності на фінансовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, як таких, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість; усунення необхідності постійного коригування переліків цих видів діяльності в податковому законодавстві у зв’язку із запровадженням в країні нових видів фінансових установ.
ІІІ. В Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV:
3.1. Уніфікація податкового режиму та ставок оподаткування за однотипними видами доходу:
- застосування ставки оподаткування (5%, п. 7.2 ст. 7 Закону) щодо усіх видів інвестиційних доходів громадян, отриманих за різними активами (відсотки за депозитами, проценти за борговими цінними паперами, дивіденди по цінних паперах та інших корпоративних правах, доходи від операцій з інвестиційними активами);
Підстава: необхідність створення рівних конкурентних умов при розміщенні коштів (заощаджень) фізичних осіб у альтернативні об’єкти інвестування, що не пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності.
- уніфікація режиму оподаткування одноразових пенсійних виплат з системи недержавного пенсійного забезпечення (як зі страхової компанії, так і з недержавного пенсійного фонду) із застосуванням понижувального коефіцієнту в залежності від віку пенсіонера;
Підстава: необхідність створення рівних конкурентних умов при розміщенні коштів (заощаджень) фізичних осіб у послуги з недержавного пенсійного забезпечення, які надаються різними видами фінансових установ.
3.2. Усунення податкового вилучення частини інвестованих коштів по операціях, які не передбачають відчуження інвестиції та вилучення інвестором інвестиційного доходу:
- звільнення від оподаткування операцій інвесторів з конвертації (обміну) цінних паперів ІСІ, що перебувають під управлінням однієї компанії з управління активами, що здійснюється без відчуження (вилучення) інвестиції;
Підстава: необхідність перенесення факту виникнення податкових зобов’язань на момент відчуження інвестиції (припинення прав власності на цінні папери); заохочення громадян до довгострокового інвестування власних заощаджень в інструменти фондового ринку, зокрема в цінні папери ІСІ;
3.3. Забезпечення можливості ефективної практичної реалізації норм Закону щодо застосування податкового кредиту:
- уточнення порядку визначення податкових зобов’язань платника податку у зв’язку із застосуванням податкового кредиту.
Підстава: необхідність подолання хибної практики податкових органів, застосування якої призводить до збільшення податкових зобов’язань платника податку внаслідок нарахування податкового кредиту (згідно з алгоритмом ДПАУ до об’єкту оподаткування ПДФО потрапляють обов’язкові внески до Пенсійного та інших фондів соціального страхування, що суперечить Закону "Про податок з доходів фізичних осіб").
ІV. В Декларації про доходи та Інструкції про порядок нарахування податкового кредиту:
4.1. Забезпечення можливості практичної реалізації норм Закону щодо застосування податкового кредиту та взаємоузгодження положень нормативного акту з нормами Закону:
- внесення змін до алгоритму розрахунку розміру податкових зобов’язань платника податку у зв’язку із нарахуванням податкового кредиту з метою забезпечення повного відшкодування сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб.
Підстава: необхідність скасування хибної методики нарахування податкового кредиту, застосування якої призводить до збільшення податкових зобов’язань платника податку (згідно з алгоритмом ДПАУ всупереч Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" до об’єкту оподаткування ПДФО потрапляють обов’язкові внески до Пенсійного та інших фондів соціального страхування).
V. В Декреті Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 N 7-93:
5.1. Стимулювання розвитку біржової торгівлі та зосередження операцій з цінними паперами на організованому ринку:
- звільнення емітента від сплати державного мита за реєстрацію інформації про випуск акцій (проспекту емісії), у разі публічного розміщення таких цінних паперів через організатора торгівлі з одночасним включенням їх до лістингу;
Підстава: необхідність стимулювання економічними методами виведення емітентів на фондові біржі (включення до лістингу) та зосередження торгівлі цінними паперами на організованому ринку.
- звільнення емітента від сплати державного мита за операції з випуску (емісії) цінних паперів інститутів спільного інвестування;
Підстава: поширення порядку застосування державного мита щодо операції з випуску (емісії) цінних паперів ІСІ, який застосовується до інших аналогічних цінних паперів: іпотечних сертифікатів, іпотечних облігацій, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю та ін. (п. 9 ст. 2 Декрету).
5.1. Запобігання підміни сутності державного мита як плати за надання державної послуги, фактичним запровадженням податку з продажу:
- запобігання запровадженню державного мита щодо операцій з цінними паперами, договори купівлі-продажу яких укладаються на позабіржовому ринку;
Підстава: запропонована норма не відповідає змісту державного мита як плати за надання певної державної послуги. До того ж, укладання угод з цінними паперами на фондовій біржі можливе лише щодо дуже обмеженого кола цінних паперів, які пройшли лістинг та перебувають в обігу на організаторі торгівлі. Тоді як переважна більшість цінних паперів взагалі не може бути об’єктом купівлі-продажу на організованому ринку (усі акції ЗАТ; акції та облігації підприємств, що здійснюють закрите розміщення, цінні папери ІСІ відкритого типу, цінні папери в обсягах, менших мінімального лоту тощо), тому сплата державного мита за операції з такими цінними паперами не містить жодного стимулу до виконання угод через фондову біржу, а виглядає як безпідставне покарання.
VІ. В Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III:
6.1. Попередження випадків спричинення матеріальних збитків споживачам послуг фінансової установи внаслідок звернення стягнення та санкцій щодо діяльності самої фінансової установи на кошти (активи), які належать третім особам (клієнтам):
- застосування податкової застави для забезпечення податкового боргу професійного учасника фондового (фінансового) ринку в розмірі, який не перевищує подвійної суми такого боргу;
Підстава: оскільки застосування податкової застави тягне за собою одночасну заборону на вільне розпорядження активами, ця норма означає для банку або небанківської фінансової установи припинення операцій з цінними паперами та іншими інвестиційними активами, фактичну заборону на здійснення статутної діяльності, оскільки процедура погодження з податковим органом сотень таких операцій на день практично неможлива (пп. "б" п. 8.6 ст. 8 Закону).
- скасування порядку стягнення заборгованості за податковими зобов’язаннями фінансової установи з третьої особи (дебітора);
Підстава: усунення порушення загальних норм господарського права, згідно з якими підприємство не відповідає перед державою за зобов’язаннями третіх осіб.
- скасування порядку звернення стягнення за податковими зобов’язаннями банків та небанківських фінансових установ на кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою (п.7.6 ст. 7 Закону);
Підстава: встановлення рівних умов відповідальності фінансових та не фінансових установ за зобов'язаннями перед бюджетом.
6.2. Збереження презумпції невинуватості платника податків у податковому законодавстві:
- відновлення в проекті Податкового кодексу положення, згідно з яким у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Підстава: необхідність забезпечення захисту прав платників податку у випадках, коли законодавство припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.
VІІ. В Законі України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 N 400/97-ВР.
7.1. Попередження штучного зменшення інвестиційних доходів, отриманих іноземними інвесторами, та нецільового їх спрямування на потреби пенсійного забезпечення:
- скасування збору до Пенсійного фонду України з операцій по купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти;
Підстава: відмова від "тимчасово" запровадженого ще у 1997 році непрямого податку, який є перешкодою при репатріації доходів від іноземних інвестицій та стримує розвиток фінансового ринку.
Слід зауважити, що зазначені пропозиції не мають на меті встановлення для суб'єктів фінансового ринку (емітентів, інвесторів, професійних учасників) додаткових пільг. Вони спрямовані на усунення виявлених суперечностей в окремих нормах законодавства та запровадження єдиних методологічних підходів при оподаткуванні аналогічних об’єктів або посилення стимулюючої функції системи оподаткування в галузі інвестиційної діяльності. Запровадження запропонованих змін до податкового законодавства не призведе до звуження бази оподаткування, а навпаки, створить більш сприятливі умови для інвестування на фінансовому ринку та наступного збільшення бази оподаткування.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"