інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Використання GIPS для оцінки результатів інвестиційної діяльності

Жураховська Л. В.
Представник України в RIPS EMEA


Що таке GIPS – Глобальні стандарти результативності інвестування
Глобальні стандарти результативності інвестування GIPS (The Global Investment Performance Standards) – це стандарти організації даних і подання звітності за підсумками інвестиційної діяльності. Світова практика давно довела необхідність створення однакових правил підготовки і презентації звітів про результати інвестування, однак шлях до розробки і визнання глобально прийнятного варіанта був непростим. Перший офіційний варіант GIPS був затверджений Європейським комітетом з ефективності інвестування (European Investment Performance Committee – EIPC) тільки в 1999 р., а найсвіжіша версія GIPS прийнята в лютому 2005 р. У даний час національні стандарти результативності інвестування на основі GIPS прийняті в 25 країнах. При цьому вони або цілком повторюють GIPS, або не принципово відрізняються від них (у частині, де GIPS допускає такі відхилення). Як правило, ці національні стандарти приймаються інвестиційним співтовариством добровільно, а ініціюється цей процес саморегулюючими організаціями.

Навіщо потрібні стандарти GIPS інституціональним інвесторам,
у тому числі при управлінні активами страхових компаній
Страхові компанії, поряд з інвестиційними фондами, пенсійними фондами і донорськими організаціями, є інституціональними інвесторами. Відповідно до визначення Вільяма Шарпа, лауреата Нобелівської премії по теорії портфеля, інституціональні інвестори – це організації, що емітують свої зобов'язання в обмін на залучені кошти, а потім вкладають ці кошти в різні фінансові інструменти.
Інвестори, особливо інституціональні, у першу чергу зацікавлені у визнанні стандартів GIPS у сфері інвестування. Вибираючи інвестиційного менеджера (КУА), вони хотіли б мати істотну, ясну, доступну для огляду і зрозумілу інформацію, що не вимагає значних витрат для її одержання і належної обробки. Глобалізація фінансових ринків приводить до того, що інвестори очікують, що ці вимоги будуть задоволені в однаковій мірі, як у розвинутих країнах (де вони діють уже більш 5 років), так і на ринках, що розвиваються. У той же час відсутність прозорості і виразності в поданні інвестиційних результатів вони розцінюють як значимий фактор додаткового непотрібного ризику. Таким чином, страхові компанії, що діють на фінансових ринках України як інституціональні інвестори, докорінно зацікавлені в просуванні глобальних стандартів GIPS в Україні і підпорядкуванні GIPS керуючих активами.
Однак не менше інвесторів у впровадженні GIPS зацікавлені інвестиційні менеджери, що керують активами (КУА), тому що довіра інвестора означає приплив додаткових коштів у керовані ними фонди і вихід на глобальні ринки інвестування як повноцінних конкурентів. На іншій чаші вагів лежить необхідність перебудови методики обробки і подання інформації про результативність діяльності фірми, неминучі витрати на навчання персоналу, верифікацію і т.п. У той же час, додатковим бонусом може послужити поліпшення якості управління інвестиціями внаслідок змістовного перегляду технології оцінки результатів інвестування.
У найбільшому виграші від упровадження GIPS виявляться найкращі інвестиційні менеджери (КУА), тому що предметом порівняння для інвесторів стануть об'єктивні показники ефективності інвестування, а не красиві обіцянки інвестиційних декларацій чи специфічно препаровані, щоб не сказати "підтасовані" дані. У той же час не можна вважати, що впровадження стандартів GIPS призведе до виявлення "одного найкращого", а інші (другі, треті і т.д.) залишаться в програші. Оскільки інвестиційних політик може бути безліч, кожен фонд має шанс виявитися кращим у своїй інвестиційній ніші і, отже, - знайти інвестора, що віддають перевагу пропонованій особливій комбінації активів у портфелі і, як наслідок, – специфічне сполучення прибутковості і ризику.
Із впровадженням у США, починаючи з 1993 р. Стандартів AIMR (Association for Investment Management and Research - Асоціація інвестиційного менеджменту і досліджень) по поданню результатів інвестування (AIMR Performance Presentation Standards – AIMR-PPS), а згодом у більшості розвинутих країн - стандартів GIPS, сумнівна практика інвестиційної звітності стала зменщуватися. Зокрема, такі способи прикрашання результативності інвестиційної діяльності як:
- використання некоректних фондових еталонів (індексів) для порівняння (наприклад, при слабких результатах активного інвестування як еталон вибирається індекс із найменшою прибутковістю);
- довільне включення (що виявилися високоприбутковими) і виключення (що виявилися низькоприбутковими) клієнтських рахунків з бази оцінки результативності;
- практика "зняття вершків" - безсистемні спроби покупки найбільш успішних акцій з наступним припасуванням (у випадку успіху) інвестиційних політик, що декларуються, під фактично зроблені інвестиції - є практично нереалізованими після уведення GIPS.
У преамбулі GIPS сказано, що вони є етичними стандартами, тобто приймаються учасниками ринку добровільно. Хоча в більшості країн упровадження GIPS – це саморегулюючий процес, що проходить за підтримкою державного регулятора фондового ринку, в Україні можливий і інший сценарій, коли ДКЦПФР прийме на основі GIPS національні стандарти результативності інвестування, що будуть обов'язкові до використання ІСІ та ПФ. Для Держкомісії це створить додатковий і дуже діючий важіль для контролю учасників ринку. Тому "випереджальне" прийняття стандартів результативності учасниками ринку може зробити непотрібним упровадження надто жорстких стандартів "зверху".

Вимоги GIPS
Базовими принципами GIPS є справедливе поданння і повне розкриття інформації. Ці, а також інші основні принципи GIPS, обов'язкові до втілення в національних стандартах результативності інвестування, складають їхній "каркас". Саме цей відносно невеликий набір незмінних принципів дозволяє GIPS стати основою для єдиної в усьому світі системи оцінки ефективності інвестицій. Також GIPS містять рекомендовані положення, що можуть не входити чи видозмінюватися в національних стандартах. Хоча в цілому максимальне розкриття інформації вітається, GIPS, через свою "лаконічність", не включають конкретних технологій подання даних, що у деталях можуть відрізнятися. Тим більше, GIPS не зв'язують інвестиційного керуючого в його стратегії і тактику управління портфелем.
Далі базові вимоги GIPS будуть розглянуті з погляду можливості їхньої реалізації в специфічних українських умовах.
Стандарти GIPS зобов'язують розглядати фонд як цілісну "фірму" і вимагають, щоб подання результативності відбувалося по фірмі в цілому, включаючи всі керовані ("discretionary") рахунка (інвестування з яких проводиться на розсуд керуючого з дозволу клієнта). Включення в звітність рахунків, керованих за заявками клієнтів категорично не допускається. Таким чином, виключається маніпулювання списком рахунків для прикрашання даних по інвестуванню. Також – з тією же метою - не допускається довільне відділення і зворотне включення в звітність окремих підрозділів фірми. В Україні поняття фірми в змісті GIPS варто трактувати виходячи з конкретних обставин. Це може бути як окремий інститут спільного інвестування чи пенсійний фонд (наприклад, великий корпоративний пенсійний фонд), так і "букет" фондів різної спрямованості, створених і керованих з єдиного центра прийняття рішень. Тобто з поняттям фірми в змісті GIPS не можна однозначно зіставити жодне з понять українського правового поля, наприклад, інститут спільного інвестування, пенсійний фонд, юридична особа, товариство з обмеженою відповідальністю і т.д.
Ключовими поняттями GIPS є "композит" і "еталон" ("benchmark").
Композит – це об'єднання портфелів для всіх рахунків, керованих за винагороду, відповідно до єдності стратегії чи інвестиційної мети. Тобто в інвестиційній угоді, що укладається з кожним клієнтом, обов'язково повинні вказуватися класи активів, у які інвестування припустиме, можливі обмеження на частки різних активів у портфелі й інші обмеження, що складають інвестиційну політику управління портфелем цього клієнта. Клієнтські портфелі, керовані за єдиною інвестиційною політикою, складають композит. Узагалі, у фірмі може бути і єдиний композит. Разом з тим, для масового інвестора зручно, коли різні інвестиційні політики асоціюються з окремими фондами. Тому, як правило, керуючі створюють кілька фондів (вхідних, з погляду GIPS, в одну "фірму"), причому кожен фонд орієнтований на визначений клас клієнтів зі специфічними інвестиційними перевагами. Цей міжнародний досвід у даний час активно використовують українські інвестиційні менеджери.
Під еталоном у більшості випадків можна розуміти придатний індекс фондового ринку чи комбінацію декількох індексів. Кожен композит повинен мати свій еталон, причому принципово, щоб цей еталон закріплювався за композитом до початку інвестування. Щоб уникнути маніпулювання даними не допускається довільне перекидання портфеля з одного композита в іншій без письмової зміни умов інвестиційного договору з клієнтом. Еталон дозволяє судити, наскільки успішно відбувалося управління композитом у порівнянні з рухом визначеного сегмента ринку (тобто в порівнянні з пасивним інвестуванням).
В Україні загальноприйнятим еталоном ринку акцій є індекс ПФТС. У той же час, з погляду GIPS, однаково припустимі як еталони і фондові індекси, що розраховуються окремими компаніями (наприклад, індекси акцій - KP-Dragon Index, FOYIL Ukraine 40; індекс корпоративних облігацій – КІNВОND). Загальновизнаними вимогами до фондового індексу є наступні: повноцінне подання визначеного класу активів; прозорість і стабільність правил розрахунку; об'єктивність критеріїв включення/виключення цінних паперів в індекс.
За вимогою будь-якого потенційного клієнта фірма зобов'язана надавати список своїх композитів, їхній опис, а також співставлені ним еталони. Ця умова сама по собі не є обтяжливою для кращих українських ІСІ і ПФ. Набагато більше проблем виникне при виконанні вимоги про поданні річної прибутковості кожного композита (про що буде сказано далі) і прибутковостей відповідних еталонів.
Оскільки судження про ефективність управління композитом має критичне значення, дуже багато вимог GIPS спрямовані на усунення "лазівок" у процедурі порівняння результатів управління композитом з еталоном. Не допускається додавання в композит модельних портфелів, тобто портфелів, що не керуються фірмою; портфелів, по яких проводилися консультації по управлінню і т.п. Не можна робити "вирізки" (carve-out) з композитів, довільно видаляючи низько прибуткові активи (наприклад, викидаючи з розрахунку гроші, тимчасово не вкладені в цінні папери).
Ту ж задачу виконує і наступна група вимог. При розрахунку прибутковості портфеля необхідно віднімати всі операційні витрати (винесені по факту, а не розраховані чи оцінені). Розрахунок прибутковості повинен базуватися на повній річній прибутковості, що повинна включати реалізовану і нереалізовану (виниклу внаслідок зміни ринкових цін активів) прибуток, у т.ч. дивіденди і відсотки. Необхідно також указувати, чи включається / виключається винагорода менеджерам при розрахунку прибутку і чи врахована ставка оподатковування (фактично, податок на прибуток чи податок на доходи фізичних осіб). Прибутковість за неповний рік діяльності не повинна перераховуватися на цілий рік, щоб уникнути завищення результатів інвестування (наприклад, якщо випадкові високі показники за один місяць роботи «зроблять» зайвий гарний рік звітності).
Ряд технічних (точніше, "математичних") вимог стандартів результативності інвестування покликаний уніфікувати методи розрахунку прибутковості і зробити їх глобально порівнянними. Необхідно використовувати зважені за часом ставки прибутковості, з виправленням на вхідні і вихідні грошові потоки. Середні прибутковості повинні розраховуватися по формулі середнього геометричного. Залишаючи, у даному випадку, осторонь істотність справи, можна сказати, що для обдарованих українських фахівців ці вимоги представлять найменші складності.
Каменем спотикання для українських фондів може виявитися вимога GIPS про оцінку вартості портфеля на основі ринкових цін (а не на основі балансової вартості чи витрат) і не рідше, ніж щокварталу. Також рекомендується робити переоцінку вартості портфеля після кожного великого вилучення чи вкладення коштів (більше 10% від вартості). Не секрет, що для більшої частини українських фондових активів важко встановити безперечні ціни. Це пов'язано з довгостроковими перервами між угодами, великими спредами по більшості українських цінних паперів, а також практикою "котирувальних угод". Тому часте (як, утім, і рідке) об'єктивне визначення вартості портфеля зіштовхнеться з великими перешкодами. Поліпшенню ситуації могло б послужити впровадження з боку ПФТС системи регулярного оголошення "офіційних" цін ПФТС по досить широкому наборі цінних паперів, як мінімум, - по всім, вхідним в індекс ПФТС (дана пропозиція була висунута з боку УАІБ).
Припустимим мінімальним періодом подання результатів інвестиційної діяльності, відповідно до GIPS, є п'ять років безупинної історії інвестування. Наступні роки діяльності фірми повинні додаватися один за іншим, щоб сформувати історію інвестування мінімум за повні десять років. Для новостворених компаній допускається подання даних, починаючи з утворення форми (тобто менше, ніж за 5 років). Для молодих українських ІСІ і ПФ це дуже привабливе застереження. Вони можуть приймати GIPS, не чекаючи 10-літнього періоду інвестування з дотриманням вимог GIPS, як фірми на розвинутих ринках, і навіть скороченого 5-літнього періоду, що був спеціально введений для полегшення впровадження GIPS інвестиційними фірмами на ринках, що розвиваються.
Крім інвестицій в акції і боргові інструменти діюча версія GIPS формулює вимоги і рекомендації для організації даних і подання результатів інвестування в такі класи активів, як нерухомість, похідні цінні папери і прямі інвестиції (private equity). До останнього класу відноситься, зокрема, венчурне інвестування. Вимоги стандартів результативності інвестування для цих класів активів в Україні вже не звучать як екзотика, і будуть набувати все більшого значення в міру розвитку ринку капіталів України.

Просування Стандартів GIPS в Україні
В Україні керуючі найбільш успішних інститутів спільного інвестування і пенсійних фондів уже зіштовхнулися з необхідністю прийняття єдиних стандартів результативності інвестування.
На порозі 2008 р. напередодні очікуваного приходу на український ринок великих міжнародних інвестиційних фондів інвестиційним менеджерам доводиться думати про впровадження прозорих і однорідних правил подання результатів своєї діяльності.
Основа для цього була закладена 17 листопада 2001, коли Україна була прийнята в Європейський комітет з результативності інвестування (EIPC). В останні роки Комітет значно розширив свої межі і сфери впливу, і тепер він відомий як Регіональний комітет результативності інвестування Європи, Близького Сходу і Африки (RIPS EMEA).
У даний час значна робота з просування Глобальних стандартів результативності інвестування в Україні ведеться представниками Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) і Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ). Активно працює Спільна робоча група УТФА й УАІБ по просуванню GIPS в Україні. Зокрема, у результаті поступальних дій Робочої групи УАІБ затверджений офіційним вітчизняним спонсором GIPS в Україні. Ця значна подія відбулася на зустрічі Регіонального комітету країн Європи, Середнього Сходу й Африки по результативності інвестування (RIPS EMEA), що проходила наприкінці березня 2007 у м. Кейптауні (ПАР), де Україна була обрана 27-м членом цього комітету.
Твердження єдиних у світовому масштабі стандартів допоможе інвесторам об'єктивно оцінювати діяльність фондів і інвестиційних компаній у різних країнах, порівнювати ефективність їхнього інвестування. Інвестиційним менеджерам – завойовувати довіру інвесторів і залучити додаткові кошти у фонди, якими вони керують, а також відчувати себе на міжнародних ринках повноцінними конкурентами.
Задачами Вітчизняного спонсора GIPS у кожній країні є підтримка інтересів національного інвестиційного співтовариства шляхом встановлення і підтримки найвищих стандартів у сфері проведення розрахунків і подання результативності інвестування, поширення стандартів GIPS на місцевому рівні і підтримка їхньої цілісності, створення умов для просування освітніх ініціатив GIPS та ін.
Українські КУА демонструють підвищену готовність до прийняття GIPS. Так, відповідно до опитування, що було проведене УАІБ у 2007 році, підготувати звітність про результативність інвестування відповідно до норм GIPS готова велика частина з 56 КУА, що брали участь в опитуванні. Зокрема, майже 58% готові це зробити в найближчі 3 роки, а 7% – уже починаючи з цього року.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"