інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Відкриті інвестиційні фонди: підсумки року
та перспективи діяльності*

Інвестиційні фонди з прилюдною пропозицією (відкриті інвестиційні фонди) дають можливість населенню в будь-який час як придбати їх цінні папери фондів, так і продати, забезпечивши шляхом такого інвестування захист та примноження накопичень в умовах помірного ризику. Разом з можливістю вибору більш чи менш консервативних за своєю діяльністю і різною номінальною вартістю цінних паперів цих фондів (від 10 грн. до декількох тисяч гривень) це сприяє певній привабливості їх для населення.
Минулий рік виявився досить успішним для цих фондів. Незважаючи на короткий час існування (від одного до трьох років), вони продемонстрували доходність вище інфляції. Все більше громадян України цікавляться їхньою діяльністю. Зростає кількість реальних учасників цих фондів.
До чотирьох відкритих фондів, які досягли необхідних нормативів, у 2006 році приєднався ще один фонд - "Альтус-збалансований" - перший відкритий фонд, зареєстрований не в Києві, а у Дніпропетровську. Таким чином, на кінець 2006 року свої послуги зі спільного інвестування населенню та юридичним особам пропонували 5 відкритих інвестиційних фондів. Інформація про час їхнього входження на ринок спільного інвестування та результати діяльності (вартість та доходність активів) подана в таблиці 1.
З цієї таблиці випливає, що загальний результат діяльності фондів у вигляді доходності прямо пов'язаний з тривалістю їхнього існування. Зокрема, найкращі результати з дати створення фонду і до 31 грудня 2006 року демонстрував «найстаріший» в Україні відкритий фонд «Класичний», створений ще в 2004 році. Його середня доходність за цей час склала 79,33% річних.
Крім достатньо професійної команди управлінців, позитивні результати його роботи пов’язані з тим, що на час створення і початку роботи цього фонду на ринку цінних паперів було більше недооцінених акцій, які суттєво зросли в ціні за час знаходження їх у портфелі фонду.
Виключенням є фонд "Альтус-збалансований". Друге місце за рівнем доходності цей фонд забезпечив за рахунок вдалого в часі початку роботи (дата досягнення необхідного для цього рівня нормативів припадає на жовтень 2006 року, тобто безпосередньо перед суттєвим скачком цін на фондовому ринку наприкінці 2006 року).

Таким чином, слід зазначити, що дата початку роботи фонду істотно впливає на їх доходність, інколи нівелюючи професіоналізм управлінців фонду. Хоча з іншого боку, саме їх професіоналізм і визначив час входження фонду на ринок спільного інвестування.
В середньому номінальна (без урахування податків та інфляції) доходність відкритих фондів у минулому році була на рівні 27-29 % річних. З цього ряду виділяється "Парекс фонд Українських Облігацій", орієнтований на відмінну від інших відкритих фондів на роботу з облігаціями. Звісно, що цей фонд, хоча й приніс вкладникам меншу доходність, але був менш ризиковим у порівнянні з фондами, які робили наголос на акції.
Про збільшення довіри інвесторів до відкритих фондів свідчить зростання їх чистих активів, які збільшились за 2006 рік більш ніж в 2 рази - з 28 до 61,9 млн.грн. Звичайно, що їхні обсяги ще не порівнювані з вкладами населення на депозитні рахунки, в нерухомість або іноземну валюту. Але за динамікою зростання (темпами приросту) вже обходять останніх.
Лідером за сумою зростання чистих активів у 2006 році був фонд «Класичний», вартість чистих активів якого зросла на 19,3 млн.грн (див. рис. 1).
Але, будучи лідером за обсягами зростання, фонд «Класичний» починає поступатися іншим фондам за темпами їх приросту, наслідком чого стало зменшення в кінці року проти його початку частки фонду «Класичний» у сумарній структурі чистих активів відкритих фондів (див. рис. 2).
Якщо на початку року фонд «Класичний» займав 74,4% ринку відкритих ІСІ, то в кінці 2006 року - лише 64,7%. У свою чергу, лідером за темпами зростання тут виступає “Парекс Український Збалансований фонд", який поліпшив цей показник з 12,5% до 17,6%.
Варто зазначити, що темпи зростання чистих активів у всіх фондів були неоднаковими протягом 2006 року (див. рис. 3).



Зокрема, висока активність у більшості з них спостерігалась на початку року (в лютому), у травні і в кінці року, коли приріст чистих активів був найвищим за весь рік.
Коливання темпів зростання чистих активів пов’язані з коливаннями фондового ринку і розумінням інвесторів привабливості вкладення саме наприкінці року, що співпадає із активізацією фондового ринку.
Водночас вважаємо, що для потенційних інвесторів буде цікаво, що динаміка доходності відкритих ІСІ не співпадає з динамікою приросту чистих активів та приростом розміщених інвестиційних сертифікатів фондів.
Відстежується наступна логіка поведінки інвесторів: суттєве зростання індексу фондового ринку призводить до зростання доходності фондів. Населення в цей час активізується у придбанні цінних паперів інвестфондів. Причому, за високою ринковою ціною. Через деякий час фондовий ринок падає, як наслідок, падає доходність фондів, і населення в паніці починає позбавлятись цінних паперів фондів, але вже за невигідною для себе ціною. Таким чином, український ринок поки що демонструє неосвіченість населення, як інвестора, який інвестує в період піку активності зростання фондового ринку, а виходить з інвестфонду в період його спаду, в той час як логіка інвестування вимагає протилежного.


Чим швидше ринок і держава підвищить рівень освіченості населення, як інвестора, тим швидше відбудеться масове залучення населення на цей ринок.
Хоча слід зрозуміти, що надприбутки для окремих, близьких до управляючих компаній і фондів, осіб при цьому зменшаться. Але без розуміння цього і вирішення проблеми вирівнювання освіченості інвесторів (у можливих рамках) не можна говорити про вихід ринку спільного інвестування на новий рівень.
Безумовно, сьогодні і в цих умовах новий ринок починає приваблювати населення. Мотивацією є достатньо висока загальна доходність фондів у порівнянні з іншими варіантами інвестування. Про це зокрема свідчить таблиця 2 та рис. 5.
Але ця динаміка має бути значно більшою з урахуванням накопичень у населення і можливостей фондів.
Багато в чому стримує цей процес несправедлива система оподаткування, коли з доходів, отриманих населенням у фондах, податок нараховується, а з депозитних операцій – ні.
Крім того, на реальну доходність впливає рівень інфляції, що видно з таблиці 3.
З даних таблиці випливає, що доходність відкритих фондів після її корегування на податок з фізичних осіб та рівень інфляції хоча й більша ніж доходність від банківських депозитів, але не є вже таким переконливим аргументом, який би змусив населення до масового інвестування в них своїх накопичень.
Більш цікавим для окремих верств населення залишаються інші види фондів, у які дозволені інвестиції фізичних осіб. У громадян, які схильні до підвищеного ризику, є можливість брати участь у більш ризикових інвестиційних фондах – закритих недиверсифікованих. Для прикладу, на рис. 6 представлена доходність різних за типами фондів, які перебувають в управлінні одних і тих же компаній.




З графіка видно, що доходність відкритих та закритих фондів суттєво відрізняється, хоча її забезпечують ті ж самі компанії. Безумовно, в основі відмінності рівнів доходності лежить рівень ризику окремого фонду. Але є й інша особливість закритих фондів – більший вибір фінансових інструментів, зменшення вимог до диверсифікації, що в умовах бідності вітчизняного фондового ринку на фінансові інструменти дає певні переваги.
Таким чином, результати діяльності відкритих інвестиційних фондів у 2006 році як за кількісними, так і за якісними показниками свідчать про можливість подальшого, але повільного розвитку цього сегмента фінансового ринку України. З такими темпами Україна зможе вийти на рівень розвинутих країн лише через багато десятків років.
Для суттєвого підвищення активності населення і вирішення цієї проблеми у значно коротший термін необхідно:
- значно підняти культуру спільного інвестування і освіченість населення в цих питаннях;
- забезпечити розвиток організованого фондового ринку на рівні, близькому до країн, на які бажаємо орієнтуватися;
- вирівняти податкові умови для інвестування в активи фондів і в банківські депозити;
- суттєво знизити політичні, економічні, інші ризики в діяльності господарюючих суб’єктів, підняти культуру корпоративних відносин;
підвищити рівень кваліфікації правників управляючих компаній, зміцнити матеріальну базу КУА тощо.

*Аналітичний огляд Української асоціації інвестиційного бізнесу
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"