інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Новації нормативно-правового забезпечення діяльності на фондовому ринку

М. Бурмака
член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку


З точки зору зростання макроекономіки на фондовому ринку, 2006 рік можна вважати вдалим. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) зареєструвала випуски цінних паперів за перші 9 місяців на суму 31 млрд. грн. Для порівняння: за весь минулий рік ця сума становила 25 млрд. грн. У 2006 році 46% від загального обсягу зареєстрованих емісій - це випуски акцій з метою залучення інвестиційних коштів, тобто, формування статутних капіталів. Кілька років тому цей відсоток був значно вищим. Найбільший був у 2004 році – 76% у загальному обсязі випусків зареєстрованих акцій, пов’язаних із залученням інвестиційних ресурсів. Таке зменшення пов’язано з тим, що у процесі злиття і реорганізації, відбувається не додаткове залучення інвестиційних ресурсів, а об’єднання капіталів і, як наслідок, збільшується випуск нових акцій.
Стрімко розвивається ринок корпоративних облігацій. За 9 місяців 2006 року зареєстровано 599 випусків на суму 13 млрд. грн. Тобто, спостерігається своєрідний бум уже декілька років. У 2006 році він не зупиняється. Безперечно, це пов’язано із бумом у сфері будівництва, зокрема, житлового, в тому числі і все, що здійснюється через венчурні фонди – це не тільки звичайні випуски корпоративних житлових облігацій, а й пов’язані схеми, що урізноманітнюють фінансування та інвестування житлового будівництва. На сьогодні ми маємо сім випусків муніципальних облігацій. Обсяг угод за півріччя – 204 млрд. грн.
Отже, це макроекономіка, що супроводжує ситуацію в 2006 році, який умовно розділений на два періоди: до літа і після літа. Перший – це очікування стабілізації, якоїсь визначеності, другий – це вже певна визначеність, що супроводжуватиме ці процеси і до кінця року. На сьогодні найголовнішим завданням Комісії є повна реалізація Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», що набрав чинності 12 травня 2006 року. З метою його впровадження ДКЦПФР запланувала розробити і прийняти близько 40 нормативних актів у різних галузях, насамперед, в галузі емісійної діяльності. Адже, найголовніше, що відбулося з прийняттям цього Закону, це зміна механізму випуску цінних паперів, тобто від механізму підписки, що існувала з 1991 року відповідно до старого Закону і майже зникла на розвинутих ринках цінних паперів, ми перейшли до механізму відкритого чи публічного і закритого чи приватного розміщення. У зв’язку з прийняттям нового Закону і не приведенням у відповідність старої законодавчої бази, зокрема, Господарського Кодексу, Закону «Про акціонерні товариства» і Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб» виникло багато питань і суперечностей. В цих Законах залишився термін «підписка». Деякі юристи зазначають, що у зв’язку з цим в Україні можна взагалі припинити створення акціонерних товариств. Безумовно, цього дозволити не можна.
Є певні компроміси на рівні розробки та прийняття нормативних актів, що стосуються емісійної діяльності. ДКЦПФР намагається вирішити ці питання. Вона чітко структурувала цю нормативну базу з кожного питання, наприклад, збільшення та зменшення статутного капіталу акціонерного товариства, реєстрація випуску акцій як додаткового, реєстрація випуску акцій у зв’язку з реорганізацією – це все окремі нормативні акти. Таким чином, необхідно вирішити проблеми, що виникли, тому що ринок має розвиватися. Також треба запровадити новий механізм розміщення замість механізму підписки.
Що стосується випуску акцій відповідно до нового Закону, очевидно виникає наявність двох етапів, особливо якщо йдеться про відкрите чи публічне розміщення акцій. Перший етап – це надання можливостей акціонерам скористатися переважним правом, другий – це власне публічне розміщення, якщо є залишок акцій, що не розподілені між акціонерами відповідно до їх переважного права на першому етапі. Публічне розміщення на другому етапі, на думку ДКЦПФР, має здійснюватись виключно на фондових біржах. Зрозумілі і деякі новації, що витікають із Закону. Наприклад, відкрите акціонерне товариство, що має відповідно до Закону здійснювати відкрите чи публічне розміщення може оголосити закрите розміщення.
Все, що стосується збільшення/зменшення статутного капіталу, ДКЦПФР розглянула кілька діючих на сьогодні варіантів і нові пропозиції. Наприклад, збільшення статутного капіталу за рахунок капіталізації прибутку – дуже гарна новація, але, зважаючи на те, яка ситуація сьогодні складається з виплатою дивідендів акціонерам, Комісія не підтримала ці пропозиції, в тому числі й учасників ринку запропонувати запровадити такі механізми, як збільшення статутного капіталу без персоніфікації дивідендів за рахунок виключення прийняття рішення більшістю учасників загальних зборів з метою направлення частини прибутку на збільшення статутного капіталу. Поки що ця тема не підтримується. Знову ж таки, з метою захисту прав акціонерів, насамперед, міноритарних, вже існує близько п’яти законопроектів народних депутатів IV скликання і нового скликання, які намагаються встановити мінімальну межу чистого прибутку, що має спрямовуватися на виплату дивідендів акціонерам. Зрозуміло, що це соціально-політичний захист близько 16 млн. громадян, які є акціонерами великої кількості акціонерних товариств.
Інше питання – це новий нормативний акт щодо випуску корпоративних облігацій. Цей документ досить складний і досить осяжний, єдина мета якого – забезпечити захист прав облігаціонерів, інвесторів, власників облігацій, що випускатимуться відповідно до цього нормативного акту і нового Закону «Про цінні папери та фондовий ринок».
Декілька слів з приводу мети, яку переслідує ДКЦПФР, запроваджуючи такі надмірні вимоги щодо випуску корпоративних облігацій, і насамперед, так званих житлових облігацій. По-перше, сьогодні в Україні немає жодного державного органу, який би комплексно наглядав за процесом будівництва житла за кошти інвесторів. Зрозуміло, що можуть бути різні механізми інвестування житла, але все, що стосується інвестування житла через випуск корпоративних облігацій Комісія з точки зору контролю і нагляду цим документом бере на себе, тобто, вона відповідає за те, що ці корпоративні облігації випущені під дійсно існуючі проекти, відведені земельні ділянки, існуючу документацію. Вся інформація розкривається. Тобто це відповідальність держави щодо легімітизації тих або інших фінансових інструментів, яким може довіряти інвестор. По-друге, з точки зору великого обсягу документів. Відповідальність, чесність і виконання зобов’язань коштує дуже дорого, накладає відповідні вимоги. В такому разі, на першу позицію виходить регулятор, який встановлює ці вимоги.
У зазначеному нормативному документі ДКЦПФР намагатиметься визначити такий термін, як «дефолт». Хоча це поняття використовується тільки на рівні фахівців і на рівні обговорення. Так, як наприклад, свого часу використовувались терміни «андеррайтинг», «андеррайтер». Коли ще не було нової редакції Закону «Про цінні папери» у нашому нормативному документі аналогічно ми теж визначили цей термін і запровадили на рівні законодавства. Така вимога буде і в інформації щодо проспекту емісії корпоративних облігацій. Існуватиме такий розділ, як дії емітента у разі виникнення ситуації з дефолтом. Інвестор, який ознайомлюватиметься з проспектом емісії, побачить або прочерк, або цілу сторінку тих дій, які емітент запроваджуватиме у разі виникнення такої ситуації.
Вся ця нормотворча робота здійснюється відкрито і прозоро. Проекти нормативних актів кілька разів розглядаються на засіданнях Комісії, тому що це дійсно складні питання і нові механізми у зв’язку з виходом Закону «Про цінні папери та фондовий ринок». Ці нормативні акти розглядаються і на засіданнях консультаційно-експертної ради, тобто учасників ринку, зацікавлених осіб у розробці нормативної бази. Вона більш ніж широка, але, вислуховуючи всіх, Комісія приймає рішення відповідно до компетенції і повноважень, що покладені на неї Законом. Це забезпечення стабільності, розвитку, відповідальності ринку, а також захисту прав інвесторів.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"