інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Моделі оцінки ефективності випуску та обігу
цінних паперів підприємств

В. Лісіна

Вступ
Будь-яка діяльність вимагає певної оцінки, що відноситься і до розміщення та обігу цінних паперів підприємства на фондовому ринку. При цьому ґрунтовність такої оцінки полягає в тому, що обіг цінних паперів підприємства може розглядатися в якості одного з джерел його інвестиційних ресурсів, яке об’єктивно відображає зміну пріоритетів у розвитку відповідної галузі та виробництва. Водночас особливість оцінки ефективності застосування цінних паперів пов’язана з тим, що вона (оцінка) допомагає виявленню певних ознак щодо можливих розбіжностей між поставленими завданнями і досягнутими результатами підприємства у відповідній сфері діяльності. Тобто, ця оцінка є рефлексивним засобом, що допомагає визначити не лише доцільність та якість емісії цінних паперів, а й врахувати напрямки вдосконалення функціонування підприємства у зазначеній сфері діяльності. При цьому складність такої оцінки виступає на перший план, що й обумовлює актуальність даного дослідження.

Базова модель оцінки ефективності розміщення та обігу цінних паперів підприємства, напрямки її застосування
Перш за все слід зауважити, що будь-яка оцінка ефективності передбачає застосування певної базової моделі, бо ефективність важливо розглядати не тільки як результат переробки ресурсів, що надходять у систему, у кінцевий продукт (хоча це в дійсності так і відбувається), але і як процес, що має безліч зовнішніх впливів. При цьому також підкреслимо, що оцінка ефективності застосування цінних паперів підприємства на фондовому ринку може розглядатися як комбінований процес застосування якісно-кількісних методів, складовим елементом якого є наочність відображення економічних взаємозв’язків.
Тож для побудови такої моделі вважаємо доцільним використання певного фазового простору та відображення у цьому просторі позиції підприємства .
Основними величинами фазового простору є вартість пропозиції цінних паперів підприємств, яка ототожнюється з вартістю розміщення на первинному ринку, та вартість попиту на цінні папери підприємств, яка ототожнюється з вартістю обігу на вторинному ринку. Ґрунтовність саме такого базового простору оцінки ефективності застосування цінних паперів підприємства на фондовому ринку визначається необхідністю врахування:
- традиційних складових, що застосовуються в означеній оцінці;
- початкових даних щодо встановлення оцінки привабливості цінних паперів при їх розміщенні на первинному ринку;
- динаміки зміни котирування цінних паперів потягом усього часу їхнього обігу, де саме вторинний ринок займає важливе місце з погляду ціноутворення як відображення привабливості цінних паперів конкретного підприємства. До того ж чим швидше встановлюється позитивна сталість курсу цінних паперів, тим ефективніше відбувається розміщення капіталу на фондовому ринку.
Тоді в цілому множина підприємств у запропонованому фазовому просторі припускає їх розмежування, на підставі введення у розгляд деякої лінії ринкової ефективності застосування цінних паперів на фондовому ринку (див. рис. 1). Підґрунтям такого розмежування може бути, наприклад, деяке співвідношення ціни попиту та ціни пропозиції (у простішому випадку перевищення ціни попиту над ціною пропозиції). Втім визначити таку лінію можна і на підставі загальновідомих методів кластерного аналізу.
Економічна сутність означеної лінії полягає у становленні ринкової межі привабливості цінних паперів різних суб’єктів господарювання, що знаходить свої відображення у певному співвідношенні ціни попиту та ціни пропозиції на цінні папери. Виходячи з цього, одним з критеріїв поділу множини підприємств у фазовому просторі, що розглядається, може бути визначене компактне поєднання окремих підмножин підприємств на підставі перевищення (або не перевищення) середньозваженого відношення ціни попиту та ціни пропозиції по всіх аналізованих суб’єктах господарювання.
Тобто, побудована модель дозволяє розмежувати множину підприємств, що розміщують свої цінні папери на підмножину ефективних та неефективних. Так та підмножина підприємств, що знаходиться вище лінії ринкової ефективності є ефективними, нижче – неефективними (див. рис. 1). Тоді віднесення конкретного підприємства до визначених підмножин і може служити узагальненням оцінки ефективності застосування його цінних паперів на фондовому ринку.
Крім цього означена модель також дозволяє точніше ранжувати як ефективні, так і неефективні підприємства. Для цього достатньо проаналізувати співвідношення проекції відстані позиції підприємства у фазовому просторі до лінії ринкової ефективності (відрізки С та В на рис. 1). Так, наприклад, якщо для декого підприємства з множини неефективних підприємств:
- довжина відрізка С є більшою, аніж довжина відрізка В, то можна вважати, що привабливість цінних паперів досліджуваного підприємства є умовно неефективною, яка з часом може бути змінена;
- довжина відрізка С є меншою, аніж довжина відрізка В, то можна вважати, що привабливість цінних паперів досліджуваного підприємства є безнадійною, що вимагає кардинальних змін у діяльності підприємства;
- довжина відрізка С дорівнює довжині відрізка В, то можна вважати, що привабливість цінних паперів досліджуваного підприємства є толерантно неефективною, що зумовлює переглянути умови обігу цих паперів на фондовому ринку.
Таким чином, доцільність означеного вище додаткового розмежування підприємств пов’язана, перш за все, з необхідністю визначення напрямків розвитку стратегії управління цінними паперами підприємства, яка у загальному може зводитися або до припинення діяльності підприємства на фондовому ринку, або до визначення меж додаткової емісії цінних паперів.
Водночас за допомогою розглянутої графічної інтерпретації оцінки ефективності розміщення та обігу цінних паперів можна спрогнозувати, зокрема ціну первинного розміщення цінних паперів підприємства на фондовому ринку. Для цього варто розглянути позицію підприємства окремо у групі галузевих підприємств та врахувати відповідні їх котирування на вторинному ринку.
Засади побудови запропонованої моделі дозволяють визначити й інвестиційну привабливість впровадження цінних паперів. Для вирішення цього завдання необхідно:
- визначити позицію підприємства по різних можливих джерелах інвестиційних ресурсів у фазовому просторі – дохідність інвестицій/коефіцієнт вартості інвестиційних ресурсів;
- відповідно до узагальнення лінії ринкової ефективності застосування цінних паперів визначити лінію ринкового оптимального інвестування. При цьому також варто враховувати, що підвищений попит на продукцію підприємства свідчить про перспективи зростання її прибутку, що за інших рівних умов стимулює інтерес до цінних паперів емітента з боку інвесторів і знижує вартість запозичення на ринку цінних паперів для підприємства.

Розширена модель оцінки ефективності розміщення та обігу цінних паперів підприємства
Необхідно враховувати, що сталість ціни попиту на цінні папери підприємства залежить від низки факторів, які є змінними у часі. Тож загалом лінія ринкової ефективності застосування цінних паперів підприємств на фондовому ринку припускає деяку межу зміни. Таким чином, доцільним є розгляд розширеної моделі оцінки ефективності розміщення та обігу цінних паперів підприємства (рис. 2, запропоновано автором). Для цього введемо у розгляд так звану просторову множину ринкової ефективності розміщення та обігу цінних паперів підприємства, що будується на основі лінії ринкової ефективності (див. вище) та межі ринкової ефективності розміщення та обігу цінних паперів, яка є змінною у часі. При цьому варто підкреслити, що розширена модель визначається вже у трьохмірному фазовому просторі на відміну від базової моделі за рис. 1.
При цьому в якості межі ринкової ефективності розміщення та обігу цінних паперів доцільно обрати варіацію цін попиту на цінні папери, відображенням чого може бути зміна деякого фондового індексу. Тоді якщо підприємство знаходиться в межах просторової множини ринкової ефективності доцільно вважати, що впровадження цінних паперів цього підприємства на фондовому ринку є безумовно ефективним. У протилежному випадку застосування цінних паперів підприємства вважається неефективним. Втім якщо протягом аналізованого часу позиція підприємства у тривимірному фазовому просторі змінюється, тобто є то ефективною, то неефективною можна вважати, що застосування цінних паперів підприємства є ефективним в цілому.
Просторова множина ринкової ефективності застосування цінних паперів з економічної точки зору відображає привабливість цінних паперів різних суб’єктів господарювання, що знаходить свої відображення у певному співвідношенні ціни попиту та ціни пропозиції на цінні папери протягом визначеного періоду часу.

Висновки
Розглянуті моделі оцінки ефективності застосування цінних паперів підприємства на фондовому ринку дозволяють не тільки побудувати узагальнену оцінку ефективності відповідної діяльності підприємства, а й визначити напрямки розвитку стратегії управління цінними паперами підприємства в залежності від отриманої оцінки. При цьому підхід застосований при побудові базової моделі оцінки ефективності розміщення та обігу цінних паперів підприємства дозволяє визначити інвестиційну привабливість впровадження цінних паперів, що може бути подальшим напрямком дослідження.

© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"