інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Ціноутворення на ринку цінних паперів*

В. Боровкова

Ціноутворення на ринку цінних паперів здійснюється за певними правилами, з використанням конкретних методів, на основі загальноприйнятих принципів і з урахуванням окремих чинників. До них можна віднести:
- встановлення меж і тимчасових інтервалів аналізу;
- виявлення основних критеріїв;
- дослідження основних подій аналізованого періоду;
- визначення рівня насичення ринку;
- облік співвідношення попиту і пропозиції;
- аналіз і оцінка стану конкурентного середовища;
- виявлення і вивчення причин зростання або зниження рівня цін, обсягів попиту і пропозиції.
Основними методами, за допомогою яких здійснюється ціноутворення на ринку цінних паперів, є: експертний, аналітичний, статистичний, нормативно-параметричний (бальний), балансовий методи і методи економіко-математичного моделювання.
Експертний метод заснований на використанні досвіду фахівців-експертів, інтуїції. Особи, які залучаютьсяяк експерти, є висококваліфікованими фахівцями, що мають великий професійний і практичний досвід. Вони дають аргументовані висновки про рівень реальної вартості того чи іншого цінного паперу або ціни певної фондової операції. Складність методу полягає в необхідності ретельного підбору експертів і детального відбору аналізованих станів.
Аналітичний метод є детальним аналізом кон'юнктури ринку, пізнання внутрішніх зв'язків і залежностей явищ з метою визначення прогресивних тенденцій розвитку і можливостей вдосконалення. При аналізі для визначення ціни використовуються такі робочі методи, як порівняння, діагностичний факторний аналіз, моніторинг, системний аналіз. Системний підхід включає аналіз складових елементів вартості цінного паперу і різносторонніх чинників, що одночасно впливають на рівень кожного елементу. Трудомісткість цього методу полягає в обліку великої кількості різноманітних джерел інформації.
Статистичний метод ґрунтується на статистичному аналізі з використанням середніх величин, індексів, дисперсії (абсолютного відхилення від середніх величин), варіації (відносного відхилення від середніх величин), застосуванні кореляційного і регресивного аналізу. Найактивніше в цьому методі використовуються фондові індекси, які дозволяють визначати тенденції змін кон'юнктури ринку на певні види цінних паперів. Складність статистичного аналізу полягає в необхідності правильно визначити вид статистичної залежності і у виборі прийомів аналізу.
Індексний метод полягає у визначенні загальної тенденції зміни кон'юнктури ринку певних видів цінних паперів. Складність полягає у виборі фондового індексу для неконвертованих цінних паперів.
Нормативно-параметричний (бальний) метод. При аналізі цінного паперу або фондової операції визначаються всі інвестиційні характеристики, властиві цьому виду цінного паперу або операції. Кожній інвестиційній характеристиці цінного паперу або параметру фондової операції встановлюють певний діапазон нормативних значень. Нормативна одиниця оцінюється певною кількістю балів. Всі одержані бали підсумовуються, і загальна сума балів множиться на прийняту заздалегідь вартісну оцінку одного балу. В результаті виходить певний вартісний рівень ціни. Недоліками методу є нерівноцінність окремих параметрів, великий діапазон нормативних значень, суб'єктивність бальної оцінки.
Балансовий метод припускає використання балансової вартості цінного паперу, який визначається шляхом діленнязагальної вартості майна, зафіксованої в офіційній звітності підприємства, на загальнукількість акцій. Вартість майна періодично змінюється під час переоцінки основних фондів, що й ускладнює використання цього методу. По балансу визначають номінальну вартість акцій (статутний капітал) і облігацій (короткострокові і довгострокові позики), ринкову вартість (емісійний дохід) і вартість викупу (чисті активи). Недоліком цього методу є неможливість врахувати різні чинники ціноутворення.
Економіко-математичні методи і моделі є специфічними прийомами аналізу у вигляді імітаційних моделей або динамічного моделювання на основі графічних або логічних моделей з використанням комп'ютерних технологій. Вони ґрунтуються на побудові деяких схем (моделей), що фіксують певні залежності і враховують конкретні чинники, що роблять як позитивний, так і негативний вплив. На ринку цінних паперів можуть використовуватися концептуальні, математичні, трендові, компонентного аналізу, структурні, статистичні, факторні, графічні, логічні та імітаційні моделі. Ці моделі представляють схемне віддзеркалення впливу різних чинників на рівень ціни.
Концептуальні моделі враховують певні підходи, концепції (систему поглядів на процес формування ціни на ринку цінних паперів). Наприклад, по вартісній концепції ціна моделюється як грошовий вираз дійсної ринкової вартості цінних паперів. Концепція рівноваги виходить з того, що ціна на фондовому ринку відображає рівновагу попиту і пропозиції певного цінного паперу у момент здійснення фондової операції. Математичні моделі виходять із чітко визначених математичних залежностей, що характеризують процес оцінки вартості. Трендові моделі будуються на основі залежності вартості від низки величин, що характеризують стійкі тенденції і коливання на фондовому ринку.
Моделі компонентного аналізу виявляють залежність рівня вартості від певних названих компонентів ринку цінних паперів. Структурні моделі включають аналіз складових структурних елементів конкретної вартості взаємозв'язків між ними і їхній вплив на зміну рівня цін. Статистичні моделі засновані на відтворенні статистичних закономірностей і відхилень від них. При використанні цього методу спочатку теоретично обґрунтовується вибір виду залежності і оцінюються параметри моделі на основі побудови динамічних рядів статистичних спостережень, а потім перевіряється відповідність вибраного типу моделі до конкретних умов оцінки.
Факторні моделі засновані на факторному аналізі визначення ступеня залежності рівня вартості від низки конкретних чинників. Графічні моделі є основою технічного аналізу і описують у вигляді графіків певні тенденції динаміки зміни вартості цінних паперів. Імітаційні моделі будуються у формі вибору варіантів різних рівнів вартості при сприятливій, несприятливій і середній кон'юнктурі ринку цінних паперів при різній сукупності чинників. Моделі можуть мати статистичний і динамічний характер, бути лінійними і багатовимірними, розроблятися з використанням комп'ютерних технологій.
Складність методу полягає у виборі найкращоїмоделі для конкретного виду цінного паперу і фондової операції.
Особливе місце серед методів ціноутворення займає рейтинг. Багато інституційних і приватних інвесторів, банки, брокери, страхові компанії враховують рейтинг цінних паперів у процесі ухвалення інвестиційного рішення, при формуванні своїх портфелів цінних паперів. Рейтингові дослідження проводять як професійні учасники ринку цінних паперів, так і окремі аналітики.
Всі рейтингові компанії користуються майже однаковими символами. Кожен символ позначає приблизно те саме, що й інвестиційний рейтинг:
- найвищий рівень - ААА;
- високий рівень - АА;
- рівень вищий за середній, інвестиції надії - А;
- середній рівень, певна невизначеність - ВВВ+, ВВВ-;
- помірний рівень, висока невизначеність - ВВ;
- спекулятивні - В;
- спекулятивні, високий ризик невиконання зобов'язань - ССС;
- спекулятивні, імовірне невиконання зобов'язань - СС, С;
- прострочені, очевидної вартості не мають - DDD, DD.
Ранжирування, присвоєння рейтингу певного місця не завжди об'єктивно. Доцільно їх результати розглядати як вірогідні, але не абсолютні.
Підвищення рейтингу викликає зростаннявартості цінного паперу, зниження призводить до її падіння. Якщо рейтинг акцій підвищений відразу декількома фірмами, то акції можуть вирости на десять і більше відсотків за декілька хвилин. Причини змін рейтингів акцій, різні: очікування зменшення продажів продукції компанії, зростання накладних витрат у зв'язку із зростанням цін на транспорт, сировину тощо.
Існує мультиплікативний метод оцінки вартості цінних паперів. Він заснований на використанні різних коефіцієнтів (мультиплікаторів). Підсумкова величина вартості цінного паперу визначається шляхом розрахунку середньоарифметичної зваженої значень вартості або їх питомих вагів, визначених різними методами.
Вибір методу визначення ціни цінного паперу залежить: від виду цінного паперу, статусу, галузевої і територіальної приналежності емітента, інвестиційних характеристик: характеру обіговості (котирувана і не котирувана); ліквідності (високоліквідна, средньо-ліквідна, малоліквідна, неліквідна); форми випуску (емісійна і неемісійна); прибутковості, надійності і безпеки цінних паперів; кількості цінних паперів, часу, форми і умов оплати і реєстрації операцій, а також мети оцінки.

*Розділ із книги "Ринок цінних паперів
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"