інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Інвестиційний потенціал російського фондового ринку*

А. Островський

Донедавна улюбленим способом росіян керувати своїми фінансовими активами була купівля американських доларів за карбованці та зберігання їх у банці або як альтернатива - під матрацом. У країні, де люди не раз втрачали заощадження під час урядових грошових реформ, для цього були серйозні підстави. Однак протягом останніх 5 років російська валюта стабілізувалася, економіка почала зростати, а росіяни стали активно шукати більш ефективні методи інвестування.
Російський корпоративний світ примирився з економічною дійсністю і тепер менше побоюється віддавати свої гроші професіоналам. За останні роки лідер російських компаній з управління капіталом – компанія Troika Dialog Asset Management щороку вдвічі збільшувала свої активи. “Наприкінці 2001р. в нашому управлінні знаходилося 125 млн. дол., сьогодні - 500 млн. дол. Ріст відчувається”, - говорить головний менеджер з інвестицій Troika Тім Маккарті (Tim McCarthy). Це стало можливим завдяки інституційним інвесторам та індивідуальним клієнтам.
Проте, незважаючи на збільшення обсягів, ринок залишається невеликим відносно міжнародних стандартів. За оцінками експертів, зараз у Росії в управлінні знаходиться близько 6 млрд. дол. фінансових активів (2 млрд. з них – в управлінні незалежних менеджерів). Інші кошти – у розпорядженні російських нафтових і газових гігантів, при яких створюються компанії з управління активами. Найбільше об'єднання фінансових ресурсів у Росії - державний пенсійний фонд, який минулого року оцінювався в 4,5 млрд. дол., не має наміру відмовлятися від свого монопольного положення на ринку.
На думку багатьох аналітиків, ініційована урядом два роки тому пенсійна реформа виявилася невдалою. Передбачалося, що росіяни зможуть самі обирати пенсійну схему і самостійно вирішувати: відраховувати 2% від зароблених коштів до державного фонду чи 6% - до приватного пенсійного фонду. Але чиновники державного фонду так ускладнили процес вибору недержавного менеджера, що мало хто зважився перевести свої пенсійні рахунки до приватного сектора. За відсутності продуманої пенсійної реформи інвестиційним фондам доводиться покладатися на дрібних інвесторів і керівників провідних компаній, що наймають фахівців для управління корпоративними пенсійними фондами і коштами корпорацій.
Важливим джерелом капіталу, що йде управління, є кошти зростаючого російського середнього класу. За оцінками Маккарті, індивідуальні клієнти, які вкладають у взаємні фонди в середньому по 8 тис дол., мають близько 20% усіх активів. Інший прибуток забезпечується за рахунок коштів російських олігархів. У Росії зареєстровано майже 300 компаній, акції яких знаходяться в обігу на фондовому ринку, проте частина з них має достатню для цього ліквідність. Згідно з російським законодавством, взаємним фондам дозволяється вкладати кошти тільки в ліквідні цінні папери. У такий спосіб обираються акції 10 найбільших нафто- і газокомпаній, яким у капіталізації ринку капіталів належить 85%. “Через це взаємні фонди залежать від коливання цін на споживчі товари”, - вважає Маккарті.
Ринок цінних паперів поповнився швидко зростаючим сектором корпоративних облігацій. Сьогодні він оцінюється в 15 млрд. дол. Минулого року російські компанії випустили боргові зобов'язання на суму 4 млрд. дол. Є надія, що цього року обсяг подвоїться.
Більшість професіоналів у сфері управління фінансовими активами не сумніваються в перспективах цього ринку. Проблема полягає лише в тому, як реалізувати цей потенціал.

*За матеріалами Financial Times Ltd.








© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"