інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Історія виникнення та розвиток ринків цінних паперів у Молдові та Узбекистані*

Г. Аксенова

Молдова
На переважній частині території Республіки Молдова відбувалася послідовна передача прав власності на промислові і сільськогосподарські активи від держави приватному власнику. За основу було взято програму масової приватизації за допомогою приватизаційних цінних паперів - бонів. За оцінками експертів, близько 90% населення стало акціонерами. При цьому основними інфраструктурними елементами, що забезпечують процес реалізації програми, виявилися інвестиційні фонди і трастові компанії. Однак з 2005 р. відбувається процес реорганізації/ліквідації інвестиційних фондів, пов'язаний з перерозподілом/розпродажем активів.
Починаючи із середини 1990-х рр. разом з активною реалізацією програми приватизації значно зросла торгівля акціями, що є основним інструментом молодого ринку цінних паперів, причому акції були без документарними, що полегшувало їхній обіг. Законодавча база для формування розвинутого ринку цінних паперів була створена прийняттям 8 травня 1993 р. Закону "Про обіг цінних паперів і фондових бірж". У липні 1996 р. був прийнятий інший основний нормативний документ - Закон "Про акціонерні товариства", що визначає права акціонерів, порядок створення корпорацій, випуску цінних паперів тощо. Відповідно до даного закону, "кількість акціонерів закритого акціонерного товариства... не повинна перевищувати 50", виняток робиться для сільськогосподарських підприємств, тип яких "не залежить від кількості акціонерів і визначається загальними зборами акціонерів". Слід зазначити, що в Молдові стабілізувалась кількість ВАТ, тоді як кількість ЗАТ продовжує зростати. У результаті відбувається скорочення відносної частки ВАТ в чисельності зареєстрованих акціонерних товариств.
Фондова біржа Молдови (ФБМ) була створена 7 грудня 1994 р. 34 засновниками, що стали її членами. Відповідно до чинного законодавства ФБМ є закритим акціонерним товариством, а кожен член біржі має не більше 5% її акцій. Відкриття біржі і проведення перших торгів відбулося 26 червня 1995 р., і ця дата вважається днем створення біржового ринку акцій у Республіці Молдова. При сприянні Американського агентства міжнародного розвитку (USAІ) на ФБМ була впроваджена сучасна система торгівлі. У 1998 р введено в дію нову торгівельну систему, розроблену спеціально для ФБМ, інтегровану в електронну систему НДЦП, що дозволяє проводити розрахунки за схемою Т+3, виключає ризики втрати прав власності і мінімізує ризики невиконання зобов'язань по угодах.
На момент реєстрації перших угод у список цінних паперів, допущених до торгів, були включені акції тільки 5 емітентів. За минулий час їхня кількість значно зросла. Поява на фондовій біржі великої кількості компаній (майже 100% всіх ВАТ Молдови) пояснюється законодавчими обмеженнями на позабіржовий обіг акцій. Наприклад, відповідно до Закону "Про ринок цінних паперів", професійним учасникам "забороняється робити позабіржові угоди з цінними паперами таких класів, у реєстрах яких зареєстровано понад 50 осіб". Позитивним моментом у розвитку фондової торгівлі є зниження частки угод SWAP і зростання угод купівлі-продажу, а також участь ФБМ у продажі державних пакетів акцій, хоча це не відігравало такої помітної ролі в приватизації, як в аналогічній ситуації в прибалтійських республіках чи в Україні.
Починаючи з 1995 р. зростає обсяг здійснених операцій. Так, у 1995 р. обсяг здійснених угод складав 494,7 тис. дол., до 2006 р. він досяг 28 345 тис. дол. Таким чином, за 9 років обсяг торгів ФБМ виріс у 57 разів. При цьому треба відзначити, що зростання обсягу торгів на біржі було стрибкоподібним. Так, з 1995 по 1998 р. включно обсяг торгів виріс у 106 разів (щодо обсягів торгів у 1995 р.) і досяг свого максимуму за весь розглянутий період у 1998 р. - 52 587 тис. дол. У 1999 р. обсяг торгів знизився до 36 025 тис. дол. і в 2000-2006 р. складав 20 000 тис. дол.
На початку 2000 р. Національна комісія (НКЦП), що є регулюючим органом на фондовому ринку Молдови, запровадила в обіг індекс CNVM-32 (офіційна його публікація почалася з літа 2000 р.). Індекс обчислюється щотижня в п'ятницю після закриття на ФБМ торгової сесії. За основу розрахунку індексу був узятий Dow Jones. Структура портфеля CNVM-32 практично відображає структуру внутрішнього валового продукту в Молдові: 57,55% підприємств, включених в індекс, займаються виробництвом продуктів харчування і напоїв; 19,42% відносяться до легкої промисловості; 15,85% - до важкої промисловості; 7,18% - до сфери послуг.
Відповідно до Закону "Про ринок цінних паперів" 1999 р., що замінив застарілий Закон "Про обіг цінних паперів і фондових бірж", професійні учасники ринку можуть здійснювати наступні види діяльності: брокерську, дилерську діяльність, андеррайтинг, управління інвестиціями, ведення реєстру, депозитарну діяльність, кліринг тощо. (біржову діяльність, інвестиційний консалтинг, інвестиційну діяльність на ринку ЦП, оцінку цінних паперів і активів). Як повідомляється в Огляді ринку цінних паперів Молдови, підготовленому Національною комісією з цінних паперів, за станом на 2000 р. у республіці діє 35 інвестиційних фондів, 42 брокерські компанії (з них 14 - комерційних банків), 9 трастових компаній, 20 організацій з довірчого управління, 22 реєстратора і 8 депозитаріїв інвестиційних фондів.
Ключову роль в обігу акцій відіграють Фондова біржа Молдови і Національний депозитарій цінних паперів, що був заснований у 1998 р. ФБМ. Депозитарій був покликаний сприяти збільшенню ефективності біржових угод шляхом зменшення їхньої вартості і часу, необхідного для зміни прав власності на ЦП. Національний депозитарій є також гарантом виконання біржових угод.
Для укладення угод за участю Національного депозитарію цінних паперів Молдови (НДЦП) мають бути дотримані наступні умови і порядок дій продавців і покупців цінних паперів. Покупець і продавець цінних паперів повинні укласти договір на брокерське обслуговування і договір комісії/доручення зі своїми брокерами. Покупець і продавець цінних паперів відкривають рахунки в НДЦП або обслуговуються через колективні рахунки своїх брокерів. Угоди купівлі-продажу цінних паперів на ФБМ можуть відбуватися тільки через уповноважених брокерів.
Регулювання і контроль за діяльністю на ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з ринку цінних паперів Молдови.
Молдова має дворівневу депозитарну систему, обмежену можливістю укладення міждепозитарних договорів між депозитаріями другого рівня. Відмінність НДЦП Молдови від депозитарію інвестиційного фонду полягає в тому, що НДЦП здійснює облік і збереження цінних паперів, переданих йому в номінальне володіння, а депозитарій інвестиційного фонду веде тільки облік цінних паперів за договором про депозитарне обслуговування фонду. НДЦП Молдови належить до першого рівня депозитарної системи.
Хоча НДЦП Молдови створений у вигляді акціонерного товариства закритого типу, його діяльність має переважно некомерційний характер, оскільки безпосередньо не пов'язана із завданням витягу прибутку і розподілом його між засновниками.
Документом, що засвідчує право власності на цінні папери на території Молдови, є виписка з облікових документів НДЦП чи Молдови з реєстру акціонерів від реєстратора Молдови - у випадку якщо іноземний НДЦП виступає як покупець.
Якщо іноземний ЦД виступає в якості продавця, то його цінні папери повинні бути зареєстровані на ФБМ, а отже, їхня емісія повинна бути зареєстрована НКЦП.
НДЦП Молдови є розрахунковим депозитарієм для Фондової біржі Молдови. В даний час усі цінні папери, допущені до торгів на біржі, знаходяться в Національному депозитарії, за винятком цінних паперів інвестиційних фондів.
Корпоративний ринок цінних паперів представлений в основному акціями, що підлягають обігу тільки в рамках ФБМ. Державні папери обліковуються в Національному банку.
Законодавством Молдови (Інструкцією НКЦП про порядок допуску цінних паперів іноземних емітентів на ринок цінних паперів Республіки Молдова) передбачена можливість випуску національних депозитарних розписок (НДР) на іноземні цінні папери. Однак реального випуску НДР ще не відбувалося, оскільки поки що не було інтересу до такого фінансового інструмента. У зв'язку з цим відсутній детально розроблений правовий механізм реалізації можливості випуску та обігу таких розписок.
Для відкриття рахунка номінального власника (колективний рахунок) іноземний депозитарій повинен стати учасником НДЦП. Участь у НДЦП дозволить вести облік не тільки власних цінних паперів, але й цінних паперів, що знаходяться в номінальному володінні. Проте, участь у НДЦП не дозволить самостійно проводити угоди на фондовій біржі, для цього треба буде укладати договори з брокерськими конторами.
Практика ведення рахунків іноземних депозитаріїв відсутня.
Цінні папери, що можуть зберігатися на рахунку іноземного депозитарія в Центральному депозитарії країни, - це корпоративні цінні папери акціонерних товариств відкритого типу, включені в список паперів, допущених до обігу в НДЦП.
Можливість відкриття грошового рахунка в НДЦП Молдови відсутня. Національний депозитарій цінних паперів Молдови - не банк, і на договірній основі розрахункову функцію для нього виконує ліцензований банк, у якому учасники НДЦП зобов'язані відкрити розрахункові рахунки.
Облік цінних паперів клієнтів на міждепозитарному рахунку іноземного депозитарію, по законодавству, можливий як агрегованим, так і сегрегованим способом обліку цінних паперів.
Брати участь у торгах клієнти іноземного депозитарію можуть за допомогою встановлення договірних відносин іноземного депозитарію з учасником Національного депозитарію Молдови - члена ФБМ.
"Поставка проти платежу" здійснюються по всіх угодах, що укладаються на ФБМ.
Питання про відкриття НДЦП Молдови рахунка в іноземному депозитарії законодавством не регламентоване. (Теоретично це можливо, але на практиці не здійснювалося.)
Вимоги до розкриття інформації спеціально для іноземних депозитаріїв не передбачені. Передбачається, що необхідно буде розкрити інформацію про акціонерів або інших номінальних власників акцій товариства на дату, на яку має бути складений список акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах.
Необхідність постановки на податковий облік. НДЦП має право для іноземного депозитарію установити, що йому не потрібна реєстрація в Молдові. Однак для участі на організованому ринку ФБМ іноземний депозитарій повинен увійти до складу членів ФБМ. Однією з обов'язкових умов для цього є надання сертифіката про реєстрацію юридичної особи або нотаріально завіреної копії, а також володіння діючою ліцензією на брокерську та/або дилерську діяльність, видану НКЦП.
Для відкриття грошового рахунка в розрахунковому банку іноземному депозитарію необхідно одержати довідку в податковій інспекції Республіки Молдова про відсутність податкових зобов'язань і/чи об'єктів оподаткування на території Молдови.
Можливість виплати доходів безпосередньо клієнтам іноземного депозитарію. Для корпоративних цінних паперів існують дві можливості: перерахування або депозитарієм, або безпосередньо емітентом на підставі інформації, наданої депозитарієм. Виплата депозитарієм доходів можлива тільки для корпоративних цінних паперів. По державних цінних паперах доходи виплачуються Національним банком. Депозитарій перераховує гроші в тій валюті, у якій вони отримані від емітента.
Молдова є учасником Конвенції про запобігання подвійного оподатковування (відповідно, має підписані з Російською Федерацією і з країнами СНД угоди), і при утриманні податків у джерела виплат можливе одержання документів, що дозволять уникнути подвійного оподатковування.

Узбекистан
Фондовий ринок Узбекистану розвивається динамічними темпами й протягом останніх 4 років демонструє стабільне зростання обсягів національного ринку цінних паперів. Сукупний обіг ринку цінних паперів корпоративного сектора зростає приблизно на 60% у рік. У 2006 р. він склав 342,1 млрд сум (267,8 млн дол.). При цьому капіталізація національних підприємств організованого ринку в Узбекистані та її співвідношення з внутрішнім валовим продуктом залишаються хоча й низькими, однак швидкозростаючими. Встановилася також тенденція більш динамічного збільшення обігу вторинного ринку цінних паперів, частка якого зросла до 66,4% (227,2 млрд сум, чи 177,8 млн дол.), що, на думку узбекистанських аналітиків, свідчить про зростання ліквідності цінних паперів, які знаходяться в обігу.
За підсумками 2006 р. на організованому біржовому ринку 17 підприємств здійснили первинне розміщення 20,2 млн акцій на загальну суму 2,8 млрд сум (2,2 млн дол.). Ця сума є незначною (менше 0,1%) в обсязі всіх інвестицій в основний капітал за 2006 р. За підсумками 9 міс. 2007 р. уже 12 підприємств здійснили первинне розміщення 63,7 млн акцій на суму понад 14,8 млрд сум (11,6 млн дол.). Разом з тим заходи для формування ефективного механізму залучення через інструменти фондового ринку, у тому числі шляхом проведення ІPO, сприятимуть підвищенню його привабливості серед емітентів та інвесторів.
В даний час основу фондового ринку складають підприємства, створені у формі акціонерних товариств. У 2006 р. чітко прослідковувалась тенденція якісних змін серед емітентів цінних паперів. Це відобразилось як в укрупненні акціонерних товариств, так і в удосконаленні законодавчих і нормативних вимог до емітентів корпоративних облігацій. На початок ІV кв. 2007 р. на фондовому ринку республіки нараховувалося 1938 акціонерних товариств (на початок січня їх було 2017) із сукупним статутним фондом трохи більше 3 трлн сум, чи 2,3 млрд дол. (на початок 2007 р. - 2,9 трлн сум). Найбільш активними серед великих емітентів є банки. За 3 квартали 2007 р. 10 банків здійснили додатковий випуск на суму близько 61 млрд сум чи 47,8 млн дол. (за 2006 р. - 10 банків на суму 72,7 млрд сум), що свідчить про прагнення банківського сектора підвищити капіталізацію. У свою чергу стимулом до підвищення попиту на акції банків служать пільги, надані акціонерам банків - юридичним і фізичним особам.
В останні роки кількість професійних учасників ринку цінних паперів залишається стабільною, що свідчить про сформованість інституціональної інфраструктури ринку цінних паперів і її відповідність потребам ринку на даному етапі. При цьому аналітики відзначають зниження кількості інвестиційних посередників (брокерів), що пов'язано зі зміною ліцензійних вимог (цю діяльність можуть здійснювати тільки юридичні особи), і поступове зростання торгово-розрахункових та облікових інститутів, що говорить про інтенсифікацію обігу і прагнення великих учасників до мінімізації ризиків і витрат на фондовому ринку. В даний час підготовлені пропозиції щодо зміни чинного законодавства в галузі ринку цінних паперів, створення єдиного закону, що забезпечує прискорений і динамічний розвиток ринку цінних паперів.
Відповідно до проекту єдиного закону, облікова система ринку цінних паперів республіки являтиме собою сукупність облікових інститутів: організацій, що здійснюють депозитарну діяльність, і Центрального депозитарію. Центральний депозитарій, крім покладених на нього функцій, виконуватиме функції центрального реєстратора - щодо збору і формування реєстрів власників цінних паперів, стану рахунків депо депонентів Центрального депозитарію і депозитаріїв - номінальних власників на визначену емітентом дату. Депозитарний облік Центрального депозитарію одночасно буде і системою ведення реєстру, що усуне подвійний облік. Крім того, підготовлені пропозиції стосовно дематеріалізації документарних цінних паперів і заборони випуску корпоративних цінних паперів у документарній формі, скасування обмежень на поєднання окремих видів професійної діяльності і щодо удосконалення пруденційного нагляду за професійними учасниками фондового ринку.
Структура фондового ринку Узбекистану має такий вигляд. Організований біржовий ринок представлений Республіканською фондовою біржею "Тошкент"; організований позабіржовий ринок - Міжбанківською торговою системою (МТС) і Електронною системою позабіржових торгів "Елсис-Савдо". Неорганізований ринок представлений всіма угодами, що укладаються за межами торгових майданчиків зазначених систем.
У 2006 р. відзначалася позитивна тенденція збільшення частки обігу цінних паперів на організованому фондовому ринку (41% у загальному обігу ринку за станом на 2006 р.). Частка РФБ "Тошкент" у загальному обігу організованого ринку - понад 98%. Середній щорічний темп приросту біржового обігу за останні 4 роки на 25% перевищує загальний обіг ринку цінних паперів і складає 87%, спостерігається також зростання частки вторинного ринку (85% на кінець 2006 р.).
Ринок акцій складає 97% від загального обігу ринку цінних паперів, при цьому на частку вторинного ринку акцій припадає понад половину (57%) обігу фондового ринку.
У цілому аналітики роблять висновок про значний потенціал росту фондового ринку Узбекистану, що багато в чому залежить від зміни ставлення акціонерів національних компаній до фінансування своїх підприємств через інструменти ринку цінних паперів, а також від державного регулювання і підтримки ринку.
Уповноваженим органом з регулювання ринку цінних паперів є Центр з координації і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів при Держкоммайні Республіки Узбекистан. Під його контролем знаходиться діяльність Центрального депозитарію Узбекистану.
Узбекистан має дворівневу депозитарну систему, що забороняє укладання міждепозитарних договорів між депозитаріями другого рівня. Центральний депозитарій є першим рівнем депозитарної системи, забезпечує єдину систему збереження, обліку прав і руху цінних паперів у депозитаріях Республіки Узбекистан, виконує функції центральної облікової системи усередині країни, а також представляє інтереси країни на міжнародному фондовому ринку.
ЦД Узбекистану функціонує у формі державного унітарного підприємства, і його діяльність має некомерційний характер, оскільки безпосередньо не пов'язана із завданням отримання прибутку і розподілом його між засновниками.
Документом, що засвідчує на території Республіки Узбекистан право власності власника цінних паперів - резидента або нерезидента, є виписка з реєстру, незалежно від того, який депозитарій веде облік прав по його цінних паперах. Після прийняття єдиного Закону "Про ринок цінних паперів" документом, що засвідчує права депонента на цінні папери, буде виписка з рахунка депо. Права, закріплені емісійним цінним папером, переходять до їх набувача з моменту переходу прав на цей цінний папір. Виписку з рахунка видаватиме обслуговуючий депозитарій (Центральний депозитарій або депозитарій - номінальний власник).
Крім депозитарної діяльності, ЦД Узбекистану може виконувати діяльність щодо ведення реєстру власників цінних паперів інвестиційних фондів; збереження документів, що підтверджують випуск і обіг бездокументарних і документарних цінних паперів; облік на території Республіки Узбекистан цінних паперів, випущених нерезидентами, а також на закордонних фондових ринках цінних паперів, випущених резидентами Республіки Узбекистан.
ЦД Узбекистану може враховувати акції, облігації підприємств. Корпоративні цінні папери враховує як ЦД, так і депозитарії другого рівня; державні папери - депозитарний сектор Республіканської валютної біржі.
Законодавство Узбекистану допускає облік Центральним депозитарієм країни іноземних цінних паперів, з урахуванням обмежень і особливостей, встановлюваних урядом країни (Кабінет Міністрів Республіки Узбекистан установлює загальні правила, щорічні квоти і порядок допуску до обігу на території Республіки Узбекистан цінних паперів, випущених емітентами, що знаходяться за межами республіки).
Відповідно до Положення "Про порядок обігу на території Республіки Узбекистан цінних паперів в іноземній валюті, придбання резидентами цінних паперів в іноземній валюті, а також придбання нерезидентами цінних паперів, емітованих резидентами" (реєстрація Мін'юсту від 22 червня 2007 р. № 1692), цінні папери в іноземній валюті допускаються до обігу на території Республіки Узбекистан у порядку, встановленому ст. 9 Закону Республіки Узбекистан "Про цінні папери і фондову біржу". Порядок державної реєстрації цінних паперів в іноземній валюті встановлюється уповноваженим державним органом з регулювання ринку цінних паперів.
Збереження цінних паперів в іноземній валюті, облік і підтвердження прав на цінні папери в іноземній валюті, а також облік фактів обтяження і припинення обтяження цінних паперів в іноземній валюті зобов'язаннями здійснюються в Центральному депозитарії. Розміщення та обіг цінних паперів в іноземній валюті на території Республіки Узбекистан, у тому числі взяття їх на облік у Центральному депозитарії, здійснюються тільки після державної реєстрації випуску в уповноваженому державному органі з регулювання ринку цінних паперів.
Законодавством Узбекистану не передбачений такий фінансовий інструмент, як узбекистанські депозитарні розписки. В даний час практика обліку АДР чи інших депозитарних розписок на цінні папери емітентів Республіки Узбекистан відсутня (вони не випускалися).
Наявність можливості відкриття рахунка іноземним депозитарієм у Центральному депозитарії країни. Тип рахунка, що відкривається. З виходом Положення про порядок обігу на території Республіки Узбекистан цінних паперів в іноземній валюті придбання резидентами цінних паперів в іноземній валюті, а також придбання нерезидентами цінних паперів, емітованих резидентами (реєстрація Мін'юсту Республіки Узбекистан від 22 червня 2007 р. № 1692), висновок договору про кореспондентські відносини з іноземним депозитарієм - номінальним власником втрачає сенс, оскільки рахунок номінального тримання може бути відкритий тільки ліцензованою, відповідно до законодавства Узбекистану, організацією.
Наявність практики ведення рахунків іноземних депозитаріїв. Відкрито рахунок Росбанку, але операції по цьому рахунку поки що не проводяться. Взаємодія з Росбанком передбачена поштою з попереднім відсиланням документів електронною поштою. Взаємодія з професійними учасниками на ринку цінних паперів Республіки Узбекистан відбувається за допомогою ЕДО електронною поштою з використанням шифрування даних і сертифікованих електронних ключів.
Цінні папери, що можуть зберігатися на рахунку іноземного депозитарію в Центральному депозитарії країни, - цінні папери емітентів Узбекистану, що пройшли державну реєстрацію, прийняті на облік у ЦД і мають квоту (дозвіл) Кабінету Міністрів Узбекистану до вивезення з країни. Порядок обліку цінних паперів закордонних емітентів законодавчо не визначений.
Відповідно до законодавства Республіки Узбекистан відкриття і ведення грошових рахунків здійснюються тільки банками.
Облік цінних паперів клієнтів на міждепозитарному рахунку іноземного депозитарію в Центральному депозитарії Узбекистану ведеться агреговано.
Можливість для депонентів іноземного депозитарію виходу на біржові торги. В Узбекистані порядок участі в торгах законодавчо не визначений.
Розрахунки можуть проводитися на умовах ППП.
Можливість відкриття рахунків центральними депозитаріями країн в іноземних центральних депозитаріях передбачена законодавством Узбекистану (відповідно до Закону Республіки Узбекистан "Про діяльність депозитаріїв на ринку цінних паперів" однією з виняткових функцій ЦД Республіки Узбекистан є "облік на території Республіки Узбекистан цінних паперів, випущених нерезидентами, а також на закордонних фондових ринках цінних паперів, випущених резидентами Республіки Узбекистан"). Таким чином, теоретично відкриття і ведення таких рахунків можливо, але практики такої немає.
Порядок і перелік осіб (органів), що мають право запитувати інформацію, законодавчо визначені в Законі Республіки Узбекистан "Про діяльність депозитаріїв на ринку цінних паперів". Конкретних вказівок у законодавстві Республіки Узбекистан про порядок розкриття інформації іноземним депозитарієм немає. Отже, у випадку відсутності спеціальних норм розкриття інформації іноземним депозитарієм при виведенні за межі республіки ЦП узбецьких емітентів, імовірно, буде відбуватися відповідно до вимог діючого законодавства Республіки Узбекистан: Закону Республіки Узбекистан "Про діяльність депозитаріїв на ринку цінних паперів", Положення про розкриття інформації учасниками ринку цінних паперів (реєстрація Мін'юсту від 18 квітня 2002 р. № 1127).
Надання інформації про необхідність взяття на податковий облік при здійсненні діяльності без відкриття постійного представництва іноземним депозитарієм в Узбекистані законодавчо не визначено.
Ставка податку на доходи, одержувані у вигляді дивидендів і відсотків (за винятком дивідендів і відсотків, що підлягають звільненню від оподатковування відповідно до Податкового кодексу Республіки Узбекистан), виплачуваних юридичній і фізичній особам, складає 10%. Згідно ст. 30 Податкового кодексу Республіки Узбекистан, дохід (прибуток) нерезидента, отриманий із джерела виплати в Республіці Узбекистан, не пов'язаний з постійною установою, підлягає оподаткуванню в джерела: дивіденди і відсотки - 10%.
Юридична особа-нерезидент, що одержала дивіденди і відсотки, раніше обкладені податком у джерела виплати в Республіці Узбекистан, має право на їхнє відрахування із сукупного доходу при наявності документів, що підтверджують сплату податку джерелом виплати.
Виплата доходу здійснюється в національній валюті, з можливістю наступної конвертації.
Узбекистан є учасником Конвенції про запобігання подвійного оподаткування, і при утриманні податків по місцеві виплати в емітента можливе одержання документів, що дозволять зарахувати сплачені податки в країні одержання доходу при сплаті депонентом відповідних податків за місцем податкової реєстрації власника - фізичної і юридичної особи.

* За матеріалами журналу «Депозитариум»
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"