інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Глобальний тренд фондового ринку та його перспективи

Ф.Чайка

Тема довгострокових або вікових (secular) трендів, за якими розвиваються економічні системи й фондові ринки, – мода не вчорашнього дня. Ще до початку серйозної кризи у 2008 році про це багато писалося, у тому числі й про цикли Кондратьєва. Критики подібних досліджень сьогодні говорять про те, що нинішня криза має глобальну або навіть понадглобальну природу. Мова йде про небачені колись рівні левереджингу, обсяги складних фінансових інструментів, а також нові дисбаланси – у торгівлі, споживанні, заощадженнях. Аналітики Deutsche Bank спробували врахувати всі нові змінні у складному рівнянні, розв’язання якого дасть відповідь на запитання: чи є нинішній цикл, що почався приблизно у 2000 році, ведмежим, і як довго він буде тривати. І от що вийшло.
Проаналізувавши коефіцієнт P/E з 1881 року, аналітики виявили чотири ведмежі ринки, включаючи нинішній. Перший (P/E на рівні 25) почався в 1901 році й протривав 20 років. Друге двадцятирічне занурення почалося в 1929 році (P/E – 33), третє – у 1966 році (P/E – 24), але закінчилося швидше - через 17 років. Останній пік, який був зафіксований в 2000 році (P/E – 44), триває й зараз. Варто зауважити, що у 2000-му році індекс S&P зафіксував значення в 1527 пунктів, а у 2007-му році було зафіксовано історичний максимум в 1565 пунктів. Показники позаминулого року, однак, не змінюють довгострокового тренду, який розпочався на початку століття.
Аналітики Deutsche Bank підрахували, що у середньому за минуле сторіччя американські індекси зростали на 1,6% щорічно. Дивідендна прибутковість додавала до цієї цифри приблизно 4,4%. При цьому середнє значення P/E для американського ринку за розглянутий період становило 15,3. Відштовхуючись від цих даних, аналітики спрогнозували майбутній рух індексу S&P 500. З усіх розрахованих сценаріїв – при різних P/E і різних очікуваних темпах росту прибутковості індексів, аналітики Deutsche Bank зупинилися на 6-відсотковому зростанні.
Згідно з цим сценарієм індекс S&P 500 повернеться до своїх максимумів не раніше 2018 року. Такий прогноз збігається з іншими. Наприклад, аналітики з Amateur Іnvestors підрахували, що нинішній ведмежий тренд триватиме від 16 до 21 року. За 4-відсоткового сценарію зростання у індекса S&P 500 більш тривалий шлях: 2020 рік він зустріне на рівні 1347 пунктів. У реальності ж варто сприймати майбутню прибутковість S&P 500 як щось середнє між 4 і 6%.
На думку експертів Deutsche Bank, головними довгостроковими ризиками для майбутнього індексів є: інфляція, зміни у демографії, а також бурхливий ріст ринків, що розвиваються, і досить помірне зростання на традиційних майданчиках. Демографічні умови – кількість населення в Європі й США – будуть ключовими факторами для моделі "ведмежого ринку-2020". Мова йде про те, що поки населення цих регіонів ще відносно молоде і більша частина населення усе ще розглядає вкладення у фондовий ринок як заощадження "на старість". Хоча демографічні тренди вказують на поступове старіння населення й не тільки розвинених країн. "Ми могли б підкорегувати наше бачення з урахуванням демографії, однак поки що турбуватися про це зарано", – пишуть аналітики Deutsche Bank у доповіді. Останнє десятиріччя західний капітал міг дозволити собі вкладати кошти у ринки, що розвиваються, й у такий спосіб одержувати більшу віддачу, ніж на вітчизняних ринках. У Deutsche Bank припускають, що у новому десятиріччі мало що зміниться.
Нарешті, інфляція – особливо гіперінфляція – вважається найголовнішим ризиком, що здатен змінити всі логічні побудови. Експерти вважають, що рано чи пізно, у США зрозуміють, що інфляція їм вигідна. Поки американські економісти вважають, що ФРС не буде підвищувати ставки довгий час. Вони вказують на 2011 рік як на перший, коли Федеральний резерв розгляне питання підвищення. Інфляційний тиск у найближчі півтора року не стоїть на порядку денному. Тому можна очікувати, що P/E буде зростати аж до того моменту, коли споживачі й інвестори в США не зрозуміють, що інфляція серйозно загрожує їхнім інвестиціям і споживанню. З цього моменту варто очікувати зниження показника P/E. Думку, що інфляція "поки не є проблемою", розділяють і представники Федерального резервного банку, які стверджують, що зростання цін у найближчі кілька років буде коливатися в межах 1-2%. Основні аргументи – безробіття, падіння попиту й зниження зарплат.
Упевненості у тому, що ведмеже століття буде довгим, додає процес делевериджингу, що почався у Європі та США. У попередні буми й спади, що мали місце в історії, у інвесторів рівень леверджингу був щонайменше вдвічі нижчим, ніж зараз. Тому, коли ринки йшли вниз, інвестори позичали й тим самим процес відновлення займав два-три роки у середньому. Тепер рівень зобов’язань настільки великий, що брати гроші для купівлі активів, які дешевшають, немає звідки, і неможливо, адже боргів і так багато. Саме тому експерти вважають, що нинішній процес відновлення займе набагато більше часу, ніж раніше.
Європейський ринок виглядає краще американського: за нинішнього показника P/E в 15,1 у США й 12,4 у Європі. Однак мова йде про довгострокову перспективу. Поки що американські активи залишаються привабливішими. За прогнозами Deutsche Bank, долар буде зміцнюватися відносно євро: на кінець 2009 року – до $1,2, на кінець 2010-го – до $1,15.
Прогнози щодо основних американських і європейських індексів описують V- сценарій, але не варто забувати, що зниження пов'язане з ефектом низької бази, тобто провалом, що очікується у 2009 році. У середньому прибутковість за три роки варіюється від 2,8 до 16,3%.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"