інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Календарні ефекти на фондовому ринку*


Загальновідомо, що настрій ринку акцій змінюється так само, як і жіночі примхи. Зазнавали поразки, намагаючись вгадати зміну тенденцій, щоб придбати цінні папери по мінімуму, а потім продати їх по максимуму, навіть визнані гуру фондового ринку. У невдалих спробах спрогнозувати чергові зміни на ринку втрачали авторитет найвідоміші аналітики, провокуючи появу нової серії анекдотів про «шляхетну, але невдячну» справу. Однак багаторазове порівняння аналітиків із синоптиками дало свої результати, і в ході багаторічних спостережень за звичками хитромудрого витвору фінансової системи, яким є ринок цінних паперів, експерти дійшли висновку, що сезонний фактор має для нього досить суттєве значення. Явище, за якого ринку акцій у конкретні періоди року властива певна й найчастіше цілком передбачувана поведінка, дістало назву «календарного ефекту». Зокрема, простеживши за динамікою ринку протягом декількох десятиліть, аналітики зробили висновок про те, що восени падає не тільки листя з дерев, але й котирування акцій. До речі, найгіршим місяцем на фондовому ринку традиційно вважається вересень.

Незважаючи на високу схильність біржових гравців до психологічних стресів та нервових зривів, мало хто звинувачує зміну сонячної активності в періодичних спробах масового продажу цінних паперів. Пояснення найчастіше просте і матеріалістичне. Більшість компаній публікують квартальні звіти у січні, квітні, липні й жовтні. Ті компанії, які сумніваються у своїй здатності виправдати очікування аналітиків та інвесторів, у спробах підготувати ринок до неприємної звістки роблять попередні повідомлення про те, що їхні квартальні результати виявляться гіршими раніше зроблених оцінок і прогнозів. Ці повідомлення надходять на ринок приблизно за місяць до офіційної публікації звітів, тобто у грудні, березні, червні й вересні. Інвестори, які звикли думати масштабно, перекладають своє розчарування однією компанією в образу на весь сектор, що, між тим, цілком логічно: погіршення ринкової кон'юнктури, що обумовило зниження доходів однієї компанії, навряд чи могло обійти стороною більшість інших компаній того ж сектору. Від краху в цей період ринок рятує те, що компаніям, які добре попрацювали, або вигідно використали випадковий шанс, прагнуть вселити в інвесторів надію на «сильні» квартальні результати, а заодно й «набити» собі ціну. Однак такі компанії звичайно виявляються у меншості, і ринок, в остаточному підсумку, торгується «у мінусі». Знаючи про цю закономірність, деякі інвестиційні фірми протягом певного часу накопичують кошти клієнтів на рахунках і вкладають їх в акції під час ослаблення ринку в період подання квартальних звітів, купуючи тим самим папери за мінімальною ціною.
Що стосується вересня, то до цього часу в аналітиків накопичується достатньо підстав для того, щоб робити прогнози про річні результати. У тому випадку, якщо компанія дає привід сумніватися в здатності вийти на попередні оцінки за підсумками року, аналітики використовують механізм зниження рейтингів і прогнозів, що, у свою чергу, веде до падіння акцій. Беручи до уваги сезонні тенденції, експерти рекомендують інвесторам залежно від ринкових умов розглядати можливість одержання податкових втрат у вересні, не очікуючи кінця року.
Компенсуючи моральний збиток від осінніх розчарувань, весна на фондовому ринку нерідко приходить у січні, задовго до появи пролісків у лісах. Так званий «січневий ефект», за якого ринок демонструє тенденцію до підвищення, як правило, проявляється з найбільшою силою відносно акцій компаній з невисокою капіталізацією, а також акцій «вартості» і недооцінених акцій. Експерти по-різному визначають причини цього явища, але не сумніваються у тому, що воно має місце насправді, і в його основі не закладені фундаментальні фактори. Деякою мірою це явище зобов'язане своїм існуванням виступам аналітиків з «бичачими» прогнозами на майбутній рік. Іншою причиною зміцнення акцій у цей період слугує продаж інвесторами частини цінних паперів наприкінці року з метою скорочення розміру податків. Інвестори використовують збитки, отримані в результаті продажу акцій, що знизилися в ціні, з метою скорочення оподатковуваного прибутку, а в новому році реінвестують свої кошти у фондовий ринок, у результаті чого й виникає «січневий ефект». Третє пояснення полягає в тому, що інвестори, які протягом більшої частини року нехтували акціями невеликих компаній, на початку наступного року переглядають вміст своїх портфелів і найчастіше вносять у них суттєві зміни. І ще однією передбачуваною причиною є дії інвестиційних фондів, що покликані поліпшити характеристики інвестиційних портфелів, щоб справити гарне враження на своїх клієнтів. З цією метою портфельні менеджери продають акції менш відомих та дрібних компаній, а потім, по закінченні звітного періоду, купують їх знову.
Природно, що тенденція зростання акцій у січні проявляється в різному ступені в різні роки й, більше того, в окремих випадках може не проявитися взагалі. Достатньо згадати січень 1981 року, відзначений слабкістю фондового ринку, після чого, однак пішов упевнений підйом у другому кварталі. У 1975 р. січневий спад ознаменував собою початок «ведмежого» ринку, що проіснував цілих 2 роки. Крах 1962 р. також почався зі «слабкого» січня, а до цього, у 1960 р. аналогічна слабкість ринку в січні стала початком помірного спаду. Втім, тут ми переходимо до наступної закономірності: нерідко по тому, як торгується ринок у січні, будують прогнози про його динаміку протягом року: якщо у січні котирування зростали, то можна чекати їхнього зростання за підсумками року, і навпаки. Ефективність цих прогнозів, вочевидь, співвідноситься з реалізацією народної мудрості «як почнеш рік, таким він і буде» відносно особистого життя.
В останні десятиліття на ринку була помічена ще одна цікава тенденція: у п'ятницю після першої години дня, незалежно від динаміки торгів у першій половині сесії, ринок поступається позиціями. Експерти пояснюють це тим, що трейдери, які грають на короткострокових ринкових коливаннях, фіксують прибуток напередодні вихідних. Протилежні дії трейдерів, які відновлюють позиції на початку тижня, навпаки, ведуть до підйому котирувань у понеділок ранком. За деякими оцінками, за десять років, з 1990 р. по 2000 р., приріст акцій по понеділках виявився більшим, ніж за інші чотири дні тижня, разом узятих.
Не варто дивуватися, якщо п'ятниця виявиться настільки «химерним» днем, що виникне бажання вдатися за допомогою потойбічних сил. Власне, кожна третя п'ятниця останнього місяця кварталу, тобто березня, червня, вересня й грудня, на ринковому сленгу так і називається: «Trіple wіtchіng day» – день потрійного чаклунства». У цей день минають строки більшості ф'ючерсних і опціонних контрактів на індекси та акції, так що в останню годину перед закриттям біржі різко збільшуються обсяги торгів і підсилюється волатильність ринку.
Ще одна ринкова «звичка» характеризується зростанням акцій в останні дні одного місяця й наступною корекцією на початку наступного місяця. Частково така ситуація провокується портфельними менеджерами, які перед подачею інформації клієнтам «підганяють» характеристики інвестиційних портфелів під заявлені в проспекті. Більш виразний вплив цього фактора проявляється наприкінці кварталу і ще більше, наприкінці року. Дії портфельних менеджерів у цих випадках називаються «прикрасою вітрин» (wіndows dressіng). Іншою, можливо, більш істотною причиною зміцнення ринку у певні дні є періодичне підвищення ліквідності ринку у зв'язку з тим, що інвестиційні інститути, зокрема, банки й страхові компанії, мають тенденцію підводити баланси й переводити готівку для інвестування наприкінці місяця. Надходження на ринок нових коштів, за інших рівних умов, стимулює зростання котирувань, рівень яких корегується через кілька днів. У середині 1990-х років сформувалася тенденція припливу на ринок додаткових коштів на другому тижні місяця у зв'язку з автоматичним переказом коштів з рахунків 401 (k).
Інвестування на ринку акцій наприкінці року вимагає особливої обережності. З одного боку листопад, грудень, а також січень історично є найбільш «сильними» місяцями на фондовому ринку завдяки завершенню періоду продажів цінних паперів з метою мінімізації податкових зобов'язань, припливу на ринок нових коштів і публікації аналітиками переглянутих убік підвищення рейтингів та прогнозів. За статистикою, приріст широкого ринку з листопада по квітень у середньому значно випереджає зростання акцій з травня по жовтень, у тому числі, через суттєве ослаблення ділової активності в літні місяці й так званого «літнього затишку» на фондовому ринку. Однак ІV квартал у цілому характеризується високою волатильністю, тоді як жовтень є місяцем, на який припадають найбільші ринкові обвали. Причинами різких коливань акцій у жовтні є активні операції взаємних фондів з реалізації збитків у податкових цілях наприкінці фінансового року (фінансовий рік у більшості фондів завершується 31 жовтня), невизначеність перспектив корпоративного сектору, що посилюється в період квартальних звітів, грошові потоки, що зростають наприкінці року, і раз у кілька років – політичні вибори, що наближаються.
З урахуванням вищесказаного виникає питання: наскільки можна довіряти календарним ефектам при плануванні торговельних операцій? Довіряти можна, але дуже обережно, оскільки ці закономірності, хоча й перевірені часом, проте як і всі загальні правила, мають винятки. Крім того, ніколи не можна відкидати ймовірності виникнення несподіваної події (чи то великий дефолт за борговими зобов'язаннями, військовий конфлікт, енергетична криза, чи щось інше), здатної перекреслити ринкові тенденції й закономірності. Слід мати на увазі, що спроби одержання додаткового прибутку на основі календарних ефектів на операціях з ф'ючерсами на акції можуть не принести бажаного результату у зв'язку з торговельними витратами й необхідністю сплати комісійних. У той же час, вибір на основі календарних ефектів найбільш сприятливого часу для здійснення нових інвестицій в акції або здійснення операцій з мінімізації податкових виплат може виявитися вдалим.

*За матеріалами Web-сайту k2kapital.com
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"