інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Сучасні тенденції регулювання на світовому ринку деривативів

С.Майоров

Одним з найбільш актуальних питань сучасної індустрії ринку деривативів є управління ризиками, а у зв’язку з цим розповсюдження організованого (у нинішніх умовах – централізованого) клірингу на операції з позабіржовими деривативами, і перш за все, з кредитними дефолтними свопами (credit default swaps, CDS) як найбільш проблемними.

І дійсно, до нинішнього часу індустрія зробила кілька великих кроків у даному напрямку – кліринг по операціях з CDS уже здійснюється такими організаціями як ІCE Trust і CME Group (США), Eurex (Німеччина), LCH.Clearnet SA (Франція). Необхідно відзначити, що законодавча вимога про обов’язковий кліринг дотепер відсутня (принаймні, у США). При відсутності ж нормативного примусу особливої актуальності набирає питання про наявність економічних стимулів для учасників позабіржових ринків, або – у більш широкому розумінні – взагалі про економічну ефективність централізованого клірингу у посткризовий період.

Управління ризиками у реальному часі
Оскільки основне завдання клірингу – це гарантування (у тій або іншій формі) виконання зобов'язань по укладених угодах, то його ключовим елементом є управління ризиками, пов'язаними з можливим невиконанням учасниками цих зобов’язань. При цьому управління ризиками в остаточному підсумку може бути зведене до двох ключових елементів: формування гарантійної системи та встановлення лімітів (у широкому значенні) – на допуск учасників, на ціни (як при поданні заявок, так і при укладанні угод, у тому числі при примусовій ліквідації позицій неспроможного учасника), на розмір заявок/ угод /позицій (зобов'язань) тощо.
Одне з найважливіших завдань системи управління ризиками (СУР) – підтримання балансу між її основними елементами, що досягається, у першу чергу :
- за можливістю, найбільш точним ув'язуванням усіх елементів СУР один з одним, тобто розвиток СУР як системи «тонкого налаштування», що дозволяє знизити навантаження на гарантійну систему за рахунок мінімізації невизначеності. Із цієї точки зору принципова модель СУР може бути представлена у вигляді трикутника «гарантійна система – ліміти – рівень ризиків», аналогічного так званому проектному трикутнику «вартість – час – результати», що й демонструє, зокрема, що при сталості будь-якого показника (вершини «трикутника») зміна іншого показника можлива лише за відповідної зміни третього показника;
- постійною оцінкою достатності гарантійної системи (стрес-тестування тощо), за результатами якої можуть прийматися рішення про корегування (у тому числі, жорсткість) лімітів, розмірів гарантійної системи та інших інструментів СУР. Чим частіше проводиться подібна оцінка, тим нижче навантаження на гарантійну систему при прийнятному рівні ризиків за рахунок зниження ймовірності їхнього нагромадження.
У цей час спостерігається очевидна тенденція до розвитку з тимчасових СУР систем, які працюють у реальному часі, тобто можуть передбачати як оперативну (один раз у декілька хвилин, або дійсно в онлайні) переоцінку ризиків портфеля з наступним пред'явленням іntra-day margіn calls, так і взагалі попередню перевірку заявок на забезпеченість (у широкому значенні).

Тенденції регулювання
Події минулого року підтвердили точку зору згідно з якою весь або, як мінімум, основний кризовий потенціал сучасного строкового ринку (якщо про такий потенціал можна взагалі говорити) зосереджений у його позабіржовому сегменті. Тому головна тенденція регулювання на теперішній час – це регулювання позабіржового ринку.
Основними напрямками такого регулювання є регулювання учасників («дилерів») позабіржового ринку, впровадження обов'язковості клірингу по операціях з тими інструментами, які «готові» для клірингу, а також обов'язковості торгівлі позабіржовими інструментами на біржах та інших організованих ринках. Тією чи іншою мірою всі ці сюжети так чи інакше згадувалися вже рік тому, однак зараз вони сформувалися у щось схоже на відносно обдуману програму дій. При цьому рік виявився занадто малим строком для того, щоб така програма була прийнята й почала реалізовуватися.
У значній мірі це пов’язано з особливостями законодавчого процесу – для таких нововведень недостатньо нової редакції галузевого регулювання, а потрібні зміни в законі. При цьому зміни, пов'язані із проблематикою строкового ринку, передбачається прийняти в одному пакеті з іншими антикризовими нововведеннями, над яким паралельно (і незалежно один від одного) працюють два комітети Сенату США, що також не пришвидшує процесу.
Разом з тим, у те, що наміри регуляторів ще далекі від втілення, робить свій внесок існуюча дотепер нерозв'язаність низки базових проблем – навіть якщо втриматися від питань типу «навіщо», залишається незрозуміле з області «як». Так, поки не визначено, хто буде приймати рішення про придатність або непридатність тих чи інших позабіржових інструментів для клірингу. З одного боку, це виглядає очевидною прерогативою клірингових організацій, уже хоча б тому, що саме вони приймають на себе відповідні ризики. З іншого боку, незрозуміло що робити в такому випадку з «відкинутими» інструментами – заборонити, відрізавши певним учасникам, можливо, останній вихід на ринок капіталу, або «залишити як є» з перспективою появи тих же ризиків (існує ймовірність того, що відкинутими будуть саме ризиковані інструменти).
Якщо ж рішення про придатність інструментів, нехай навіть не для клірингу, а для біржової торгівлі буде приймати регулятор, що прагне направити якомога більшу частку позабіржового ринку в організовану інфраструктуру, то є серйозні сумніви в тому, що він зможе це зробити. Відомо, що сучасне західне законодавство не містить вичерпної дефініції строкових (похідних) інструментів, тому регулятор не може винести подібного рішення щодо всіх деривативів взагалі, а змушений щоразу вказувати, які саме маються на увазі в кожному конкретному випадку. При цьому, очевидно, практично завжди є можливість, дещо видозмінивши дизайн інструмента, створити схожий, але формально новий дериватив, який не підпадає під рішення регулятора.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"