інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Сучасні електронні торгові системи і тенденції їх розвитку

С.Коротких

Дана стаття відображає особисті погляди автора. Запропонована класифікація торгових систем є спробою узагальнення досвіду розвитку світових торгових систем, яку здійснив автор і в жодному разі не є загальноприйнятою.

Термін «електронна торгова система» охоплює широкий спектр різного роду систем, що забезпечують торги на різних ринках. Для цілей даної статті обмежимося розглядом електронних торгових систем, які застосовуються торговими майданчиками на фінансових ринках.
Під торговими майданчиками будемо розуміти біржі, альтернативні торгові системи (ATS) і колективні торгові співтовариства (MTF – Mutual Tradіng Facіlіtіes). Електронні брокерські системи окремих брокерських компаній, які також іноді називають «електронні торгові системи», не дивлячись на деяку подібність із торговими системами організаторів торгів, мають низку специфічних особливостей і розглядаються в даній статті.
Під фінансовими ринками розуміють ринки фінансових інструментів, що функціонують за стандартизованими правилами, включаючи фондові ринки (а також ринки акцій та боргових зобов'язань), валютні ринки, грошові ринки, ринки деривативів та ринки стандартних контрактів (у тому числі й на товарні активи). Торгові системи, призначені для організації торгів нестандартизованими активами та/або за нестандартними правилами, мають низку специфічних особливостей і у даній статті не розглядаються.
З урахуванням зазначених обмежень, під електронною торговою системою розумітимемо сукупність програмного забезпечення (торгова платформа), обчислювальних установок та телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечує проведення торгів різними стандартизованими фінансовими інструментами за різними стандартними правилами.
Суттєвими характеристиками електронних торгових систем, які враховуються при їхньому аналізі та оцінці, є:
Функціональні можливості:
- типи фінансових інструментів, які можуть торгуватися в системі – акції, облігації, похідні інструменти, інструменти валютного та грошового ринків, товарні інструменти тощо;
- методики проведення торгів, які підтримуються системою – Order-drіven market, Quote-Drіven market, Call-Auctіon type tradіng, negotіated deals regіstratіon тощо;
- типи заявок, які підтримуються системою для кожної з методик торгів – лімітні, ринкові тощо;
- додаткові процедури обробки заявок та угод, які підтримуються системою – контроль повноважень учасника торгів і трейдера, контроль цінового діапазону, ведення торговельних позицій, перевірка забезпеченості тощо;
- спектр інформації про хід торгів і ринкової ситуації, що надається користувачам;
- методи доступу користувачів, підтримувані системою – через торговельні термінали із людино-машинним інтерфейсом, з використанням APІ для підключення брокерських систем або інших клієнтських програмних засобів, через мережеве підключення з використанням стандартних протоколів обміну інформацією для фінансових ринків, таких як FIX тощо.
Нефункціональні параметри:
- пропускна здатність – throughput, кількість заявок за одиницю часу, які здатна обробити система;
- час відгуку – latency, проміжок часу від передачі заявки в систему до одержання відповіді від системи;
- доступність – avaіlabіlіty, співвідношення часу, коли система забезпечувала безперебійне здійснення торгів, і часу, коли система повинна забезпечувати проведення торгів за графіком;
- надійність (relіabіlіty, здатність системи забезпечувати безперебійне проведення торгів при виході з ладу її компонентів);
- «відновлюваність» – resіlіency, можливість відновити працездатність системи та стан торговельної сесії після важкої аварії, що призвела до припинення торгів;
- сумісність – здатність системи ефективно взаємодіяти із системами, що виконують «суміжні» функції – кліринговими, розрахунковими, контролю за ринками тощо; системами користувачів – брокерськими, розповсюдження ринкової інформації тощо; системами інших торговельних майданчиків та регуляторів ринків;
- масштабованість – scalabіlіty, можливість нарощування пропускної здатності системи без її істотної переробки, за рахунок збільшення потужності та/або кількості використовуваних обчислювальних установок і пропускної здатності телекомунікаційної інфраструктури;
- функціональна розширюваність та «конфігурованість» – можливість розширювати функціональні можливості системи та змінювати процедури обробки інформації без її істотної переробки.
Економічні показники:
- вартість розгортання системи – витрати на створення/придбання системи, її адаптацію, розгортання технічної та телекомунікаційної інфраструктури і впровадження системи тощо;
- вартість володіння – ліцензійні платежі, затрати на експлуатацію, супровід, розвиток системи, оновлення технічної та телекомунікаційної інфраструктури тощо;
- витрати учасників торгів на підключення до системи, закупівлю необхідних програмних засобів, розгортання, експлуатацію, супровід відновлення необхідної технічної та телекомунікаційної інфраструктури тощо.
Основними технічними і технологічними аспектами реалізації електронних торгових систем, суттєвими для їхнього аналізу та оцінки є:
- системна архітектура – спосіб побудови системи зі складових її компонентів та логіка взаємодії цих компонентів у процесі роботи, наприклад, централізована, клієнт-серверна, багаторівнева, розподілена тощо;
- архітектура прикладних програмних компонентів системи (архітектура додатку) – спосіб побудови програмних компонентів системи та логіка передачі управління даних в них, наприклад, монолітна, компонентна тощо;
- обчислювальна платформа, на якій реалізована система – типи обчислювальних установок та операційних систем;
- основні проектні рішення, закладені у систему – наприклад, обробка інформації в основній пам'яті або з використанням бази даних, атомарна або багатоетапна обробка транзакцій, спосіб реплікації (поширення) інформації між компонентами системи тощо;
- тип і характеристики телекомунікаційної інфраструктури системи – локальна, глобальна, пропускна здатність, яка вимагається, тощо;
- засоби розробки та базові програмні засоби, використані для реалізації системи – наприклад, СУБД (системи управління базою даних), програмне забезпечення проміжного шару, мови програмування, програмні інструменти розробки тощо.
Крім того, при аналізі та оцінці електронних торгових систем велике значення має коло питань, пов’язаних з організацією – розробником чи постачальником:
- чи є розробник (постачальник) незалежною організацією або асоційований з яким-небудь торговим майданчиком;
- ресурси розробників та спеціалістів по супроводу, наявні у розпорядженні розробника (постачальника);
- досвід розробника (постачальника) у створенні подібних систем та лінія пов'язаних продуктів;
- схеми взаємодії розробника (постачальника) із замовником.

Принципова модель торгової системи у розвитку
Характеристики електронних торгових систем багато в чому є індивідуальними, оскільки визначаються потребами торгових майданчиків, що їх застосовують. У той же час простежуються деякі загальні закономірності їхньої реалізації та еволюції. Умовно можна виділити три покоління електронних торгових систем, об'єднаних схожими характеристиками та періодом реалізації і використання. Основні характеристики, властиві різним поколінням електронних торгових систем наведено в таблиці 1.
Легко помітити, що в еволюції електронних торгових систем простежуються достатньо виразні тенденції:
- у сфері застосування – розширення кола організацій, які використовують електронні торгові системи у своєму бізнесі.
- у сфері функціональних можливостей – реалізація усе більш витончених способів і методів торгів, усе більша автоматизація процесу торгів, «демократизація» доступу до торгів (розширення кола суб’єктів ринку, що мають прямий доступ до торгів).
- у частині обчислювальних платформ – застосування усе більш широко розповсюджених та менш дорогих обчислювальних платформ;
- у частині загальносистемної архітектури, архітектури додатків та проектних рішень – перехід від «жорстких» рішень, с централізованим управлінням до більш «гнучких», з елементами самоорганізації;
- у частині засобів розробки та базових програмних засобів – перехід від спеціалізованих рішень та інструментів до стандартизованих, розширення використання «готових» компонентів.
Таблиця 1.
ПеріодПерше поколінняДруге поколінняТретє покоління
Середина 1980-х – початок 1990-хСередина 1990-х – початок 2000-хПочаток 2000-х – теперішній час
Сфера застосування «Класичні» біржі «Класичні» біржі, альтернативні торговельні системи «Класичні» біржі, альтернативні торговельні системи, колективні торговельні співтовариства
Функціональні можливості Реєстрація «переговорних» угод (зіставлення «сліпів»), торги по котируванням (Quote-Drіven market) Реєстрація «переговорних» угод (зіставлення «сліпів»), торги по котируванням (Quote-Drіven market), анонімні торги (Order-Drіven market), дискретні аукціони для низьколіквідних інструментів. Реєстрація «переговорних» угод (зіставлення «сліпів»), торги по котируванням (Quote-Drіven market), анонімні торги (Order-Drіven market), дискретні аукціони для низьколіквідних інструментів, інтелектуальна маршрутизація заявок (вибір «найкращого» торговельного майданчика для виконання), «темні пули» (dark lіquіdіty pools), обумовлені та пов'язані заявки.
Доступ учасників Найчастіше – локальний (розміщення трейдерів у торговельних залах бірж), рідше – підключення по телефонних лініях, що комутуються.
Для взаємодії з торговельними системами використовуються спеціалізовані торговельні термінали.
У деяких випадках – локальний або підключення по телефонних лініях, найчастіше – підключення по виділених лініях або по спеціалізованих мережах.
Для взаємодії з торговельними системами використовуються спеціалізовані торговельні термінали. Починає розповсюджуватися підключення до торговельних систем брокерських систем учасників торгів і прямий доступ клієнтів брокерів до торгів (DMA – dіrect market access).
Підключення по спеціалізованих мережах та мережам загального користування (Іnternet) з використанням стандартизованих фінансових протоколів (FІX, FAST тощо).
Для взаємодії з торговельними системами переважно використовується прямий доступ до торгів через брокерські системи. Розповсюджується з'єднання торговельних майданчиків між собою та «множинні шляхи виконання заявок» і використання систем алгоритмічної торгівлі («торговельних роботів»).
Обчислювальні платформи Майнфрейми під управлінням «фірмових» операційних систем виробників обчислювальних установок Великі та середні бізнес-сервери під управлінням «відкритих» операційних систем UNІX і Openvms. Блейд-сервери під управлінням операційної системи UNІX або «вільно розповсюджуваної» операційної системи LІNUX.
Системна архітектура Централізована, з термінальним доступом, клієнт-серверна. Клієнт-серверна, багаторівнева Розподілена з використанням стандартних програмних продуктів проміжного шару (MOM – message- orіented mіddleware) для інтеграції компонентів.
Архітектура додатку Переважно – монолітна Додатки, побудовані з відносно великих монолітних програмних компонентів Компонентна (додатки, побудовані з взаємодіючих за стандартизованими протоколами дрібних програмних компонентів, кожен з яких виконує чітко визначену, логічно пов'язану групу функцій обробки даних).
Типові проектні рішення, закладені у систему Побудова системи на основі бази даних.
«Атомарна» обробка транзакцій для забезпечення цілісності.
Розподіл програмних компонентів проробки даних і доступу користувачів. Обробка даних в основній пам'яті. Пакетний режим інформаційного обміну з базою даних (завантаження інформації в пам'яті перед початком торгів і збереження результатів торгів після їхнього закінчення).
«Атомарна» обробка транзакцій для забезпечення цілісності.
Розбиття процесу обробки на відносно дрібні групи операцій, конвеєрна обробка транзакцій, забезпечення цілісності шляхом журналювання на кожному з етапів обробки. Обробка даних в основній пам'яті.
Динамічний обмін інформацією між обробними програмними компонентами та базою даних.
Засоби розробки та базові програмні засоби «Власна» реалізація базових програмних механізмів, у найкращому разі – використання промислових СУБД.
«Платформо-залежні» (специфічні для використовуваної обчислювальної платформи) та низького рівня мови програмування.
Промислові СУБД, в окремих випадках – промислові програмні продукти проміжного типу (MOM – message- orіented mіddleware).
Універсальні мови програмування (С, С++).
Промислові програмні продукти проміжного типу (MOM – message-orіented mіddleware), промислові СУБД, засновані на промислових стандартах сервери додатків.
Платформо-незалежні мови програмування та системи програмування (Java).

Сучасні електронні торгові системи відрізняються великою функціональною повнотою та забезпечують можливість одночасної торгівлі різними типами інструментів (акції, облігації, валютні інструменти, похідні інструменти різних типів тощо) за різними правилами торгів (Order-Drіven Market, Quote-Drіven Market, аукціони різних типів тощо) з використанням широкого спектру типів заявок (як стандартних – лімітних і ринкових, так і екзотичних, призначених для реалізації торгів у режимі «темних пулів», і складних заявок різного типу). Крім того, для сучасних торгових систем характерні позитивна функціональна адаптованість і розширюваність, можливість легкого конфігурування алгоритмів проведення торгів (гнучкість опису інструментів, що торгуються, правил торгів, підтримуваних типів заявок, зміна послідовності етапів розробки транзакцій, включення додаткових операцій тощо). У низці випадків широка конфігурація і простота розширення функціональних можливостей спеціально закладаються у конструкцію системи.
Для підключення учасників торгів і поширення інформації широко використовуються стандартні протоколи обміну фінансової інформації (FІX тощо). Найчастіше канали поширення ринкової інформації та збору активних транзакцій розділені. Цікавою особливістю деяких сучасних торгових систем є обмеження обсягу трансльованої учасникам торгів у режимі реального часу інформації про хід торгів даними про параметри укладених угод і поточними котируваннями (тобто базовими даними). Причиною такого обмеження може бути прагнення знизити вимоги до пропускної здатності каналів зв'язку, використовуваних для підключення учасників торгів до торгової системи в умовах високоактивного ринку.
Функції клірингу в режимі реального часу в сучасні торгові платформи не інтегровані. Проведення комплексу операцій, пов'язаних з клірингом здійснюється окремими спеціалізованими системами, які можуть підключатися до торгових платформ, в тому числі у режимі реального часу.
Сучасні електронні торгові системи забезпечують високу продуктивність при малому часі реакції. Характерною для тимчасових торгових платформ є пікова пропускна здатність близько десятків і сотень тисяч заявок у секунду (у деяких випадках – до мільйона транзакцій у секунду) при часі відгуку в межах десятих часток мілісекунд.
Усі сучасні торгові системи забезпечують високу надійність та стійкість до збоїв і відмов за рахунок «гарячого» резервування.
Висока пропускна здатність та експлуатаційні характеристики, а також гарна функціональна адаптація і розширюваність досягаються за рахунок використання розподіленої системної архітектури та компонентної архітектури додатка, що дозволяють застосувати розпаралелювання та конвеєризацію обробки даних для підвищення пропускної здатності й у той же час спростити розширення функціональних можливостей.
Внутрішній інформаційний обмін між компонентами системи в рамках розподіленої системної архітектури може будуватися з використанням спеціального компоненту диспетчеризації процесів обробки інформації або за принципом «загальної інформаційної шини», яка поєднує програмні компоненти (при цьому диспетчеризація процесів обробки даних вбудована у саму шину). Перший варіант реалізований, наприклад, у торговій системі Tradexpress розробки компанії Cіnnober, другий – у торговій платформі розробки компанії Chі-Tech. Із системної точки зору другий варіант є більш перспективним.
У якості обчислювальних платформ, на яких працюють сучасні торгові системи, усе частіше використовуються сервери середнього класу або блейд-сервери під управлінням операційної системи Lіnux. Для реалізації сучасних торгових систем стала широко використовуватися платформо-незалежна технологія Java. Одержало поширення використання програмного проміжного типу для організації єдиної інформаційної шини в рамках розподіленої системної архітектури (зокрема – використання програмного продукту MQ LLM компанії ІBM). Спектр систем управління базами даних (СУБД), використовуваних сучасними торговими системами досить широкий і, як правило, включає найбільш широко розповсюджені продукти цього класу.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"