інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Неформальний ринок венчурного капіталу

І.І.Ушаков

Ринок венчурного капіталу складається з двох секторів: з венчурних фондів, що утворюють формальний сектор цього ринку, і неформального сектора, представленого індивідуальними інвесторами. Неформальний ринок венчурного капіталу у свою чергу складається з індивідуальних інвесторів, які безпосередньо інвестують свої особисті фінансові ресурси в нові і зростаючі невеликі фірми. Їх прийнято називати «неформальними інвесторами», або «бізнес-ангелами» (business angels). Неформальна складова ринку венчурного капіталу останнім часом набуває все більшого значення, зростає її роль та масштаби інвестиційної діяльності.

Бізнес-ангели

Бізнес-ангелами можуть бути люди, що інвестують капітал один раз у житті, щоб допомогти друзям розпочати бізнес, але серед них є також і ті, хто постійно шукає можливості для вигідних венчурних інвестицій і часто здійснюють їх.

Бізнес-ангели – це професіонали середнього та старшого віку, високоосвічені, головним чином у сфері ділового адміністрування або інженерних і природничих дисциплін. У переважної більшості з них є досвід роботи в бізнесі. Одні є успішними підприємцями, інші – високооплачуваними фахівцями у сфері бізнесу (бухгалтерами, консультантами, юристами тощо) або займають вищі посади у великих компаніях. В той же час, останніми роками зростає число активно діючих бізнесменів, охочих інвестувати свої особисті кошти в нові ризикові фірми.

Бізнес-ангели інвестують лише незначну частину свого капіталу. Тому невдача і втрата грошей при інвестуванні не сильно впливає на їхнє фінансове становище. Вони достатньо багаті, щоб не мати потреби в прибутку від своїх інвестицій в молоді компанії. Однак вони отримують глибоке задоволення від фінансового успіху венчурного підприємства, розуміючи, що інтуїція не підвела їх, а також від особистої участі в управлінні новим підприємством. Інші важливі міркування – це їхній інтерес до конкретної технології і упевненість в тому, що вона зробить важливий соціальний ефект. А також почуття, що, досягнувши успіху в бізнесі, необхідно допомогти встати на ноги наступному поколінню підприємців. Однак підкреслимо, що бізнес-ангели – не філантропи. Основна їхня мотивація – перспективи значного зростання вартості вкладеного капіталу.

Середній розмір інвестицій становить 50-100 тис. дол., хоча трапляються і більш великі інвестиції. В європейських країнах на початку 1990-х років середній розмір інвестиції бізнес-ангела становив від 14 тис. до 67 тис. євро. А за останніми даними, в даний час середній по Європі розмір інвестиції – 130 тис. євро. При оцінці обсягів інвестицій неформального ринку венчурного капіталу результати досліджень змушують зробити однозначний висновок про те, що неформальний венчурний капітал являє собою найбільше джерело ризикового фінансування для нових, зростаючих малих та середніх підприємств. Дослідження, проведені у Великій Британії та Фінляндії, показують, що за обсягами інвестицій в малі і середні підприємства індустрія неформального венчурного капіталу принаймні в два рази більша, ніж інституціональні венчурні фонди. Таким чином, обсяг інвестицій неформального венчурного капіталу перевищує обсяг фінансування із венчурних фондів у два чи більше разів.

Венчурний капітал, що надається бізнес-ангелами, прийнято називати «терплячим капіталом» (patient capital): бізнес-ангели, надавши компанії інвестиції, не вимагають виплати відсотків або дивідендів протягом всього інвестиційного періоду, на який припадає в середньому близько 5 років. Що стосується виходу з компанії, в яку інвестують бізнес-ангели, то на відміну від венчурних фондів вони, як правило, не реалізують належний їм пакет акцій компанії на фондовій біржі, але продають його самим власникам компанії в обумовлений з ними термін.

Особливості неформального ринку венчурного капіталу

Економічна цінність неформального ринку капіталу не вичерпується лише загальними обсягами фінансування. Його позитивний вплив на розвиток малого інноваційного бізнесу і на економічний розвиток в цілому виражається в тому, що:
- Неформальний капітал в більшій мірі, ніж венчурні фонди, фінансує малі підприємства на ранніх стадіях їх розвитку;
- Маючи великий досвід оцінки інвестиційних проектів, бізнес-ангели приймають рішення про вкладення коштів або відмову протягом меншого періоду часу порівняно з венчурними фондами.

Це робить процес фінансування малого інноваційного бізнесу в цілому більш динамічним. Інша перевага неформального сектора полягає в тому, що дана форма фінансування є більш гнучкою і може одночасно включати в себе інвестиції в акціонерний капітал, кредитні ресурси або деяке поєднання того й іншого;
- Бізнес-ангели більшою мірою, ніж венчурні інвестори, здійснюють підтримку профінансованих фірм, надаючи їм комплексні послуги з розвитку управління, маркетингової стратегії, встановлення контактів, бізнес-планування і т. д., що, зокрема, спрощує надалі отримання цими фірмами фінансування з інших джерел, перш за все – венчурних фондів;
- У більшості випадків бізнес-ангели інвестують в межах свого географічного регіону, що цілком зрозуміло, враховуючи необхідність повсякденної участі у справах фірм, що отримали інвестиції. Це сприяє більш рівномірному розподілу багатства всередині регіонів, використання фінансових ресурсів на розвиток малого бізнесу в цих регіонах і, таким чином, – більш динамічному регіональному розвитку.

Життєвий цикл малих фірм включає в себе наступні стадії.

1. Seed («Компанія для посіву») – на даній стадії є тільки проект або бізнес-ідея. На цьому етапі необхідно отримати «посівний капітал» (seed finance) для проведення додаткових досліджень і створення пілотних зразків перед виходом фірми на ринок. Таким чином, це стадія інкубаційного періоду.

2. Start-up (початкова стадія розвитку фірми) – на даній стадії фірма тільки починає працювати на ринку і не має тривалої ринкової історії.

3. Early stage, infant/young firm (рання стадія розвитку фірми) – на цій стадії фірма вже має готову продукцію і поступово починає нарощувати продажі.

4. Expansion («розширення») – фірма вже має значний обсяг продажів, і їй потрібні додаткові інвестиції для розширення обсягів виробництва і збуту, проведення додаткових маркетингових досліджень, збільшення основних фондів і оборотного капіталу.

Складність отримання фінансування є одним із стримуючих факторів у розвитку малих фірм. Ця проблема стоїть особливо гостро для малих високотехнологічних фірм, оскільки вони, впроваджуючи на ринку нові технологічні продукти, діють в умовах високої невизначеності, складності та швидких темпів змін. Крім того, як правило, ці фірми володіють переважно нематеріальними активами і для отримання кредиту не можуть надати адекватну заставу. Все це робить їх малопривабливими для банків в плані надання інвестицій. Значущість вище перелічених чинників зростає по мірі того, як ми рухаємося від стадії seed до стадії expansion. Але саме на ранніх стадіях розвитку для цих фірм особливо важливий потужний фінансовий поштовх для отримання конкурентної переваги і, можливо, лідерства на ринку.

Більша частина інвестицій великих фондів припадає на стадію розширення компаній. На «посівні» і «стартові» інвестиції в цілому припадає близько 30% інвестицій, решта 70% – на інвестування в стадії розширення. Але якщо говорити про структуру інвестицій бізнес-ангелів, то ми отримаємо зовсім іншу картину. Близько 80% інвестицій бізнес-ангелів припадає на стартові та молоді компанії, а решта 20% – на великі фірми.

В останні кілька років роль бізнес-ангелів у фінансуванні малих фірм на ранніх стадіях розвитку почала значно зростати. Це пов'язано з великим припливом фінансових ресурсів у венчурні фонди. Венчурні інвестори з формального сектора, яким в результаті доводиться інвестувати більші обсяги капіталу, змушені висувати більш високі вимоги до кандидатів на отримання інвестицій і збільшувати мінімальний розмір інвестицій.

Зараз середній розмір інвестицій венчурних фондів становить 4,3 млн. дол. Зазвичай венчурні фонди прагнуть інвестувати в стартові фірми мінімум 2 млн. дол. Але для багатьох «стартових» фірм та фірм на «посівній» стадії інвестиції в такому обсязі не потрібні: вони просто не зможуть їх освоїти. Тому бізнес-ангели з їх середнім обсягом інвестиції 50-100 тис. дол. часто є єдиним рішенням проблеми фінансування для таких фірм.

Що стосується основних секторів, в які бізнес-ангели інвестують свої кошти, то серед них – роздрібна та оптова торгівля, сфера послуг, промислове виробництво, фінанси та страхування. Молоді високотехнологічні компанії отримують значний обсяг інвестицій на неформальному ринку капіталів.

Одна з основних відмінностей венчурних інвесторів з формального сектора від бізнес-ангелів полягає в тому, що перші управляють чужими грошима, у той час як останні інвестують свої власні кошти. В процесі інвестування неформальні інвестори в основному покладаються на свої власні думки і з більшою готовністю йдуть на невеликі за обсягом інвестиції на ранніх стадіях реалізації проекту. Як правило, неформальні інвестори вимагають менше формальних документів і більш оперативно приймають рішення, що спрощує процес отримання інвестицій малої фірми. Після надання інвестиції невеликої фірмі бізнес-ангели продовжують всебічно підтримувати, фактично ставши членами управлінської команди та допомагаючи їй (hands-on management).

Якщо фірма, що отримала фінансування від бізнес-ангела, «відривається від землі» і починає успішно розвиватися, то надалі вона має високі шанси залучити більше інвестицій від інституційних венчурних фондів. Це відбувається не тільки завдяки тому, що її характеристики і потенціал починають задовольняти вимоги цих фондів, але і внаслідок того, що самі бізнес-ангели нерідко підтримують партнерські відносини з венчурними фондами і спрощують процес взаємодії підприємців з ними завдяки своїм контактам. Тому цілком справедливим є твердження про те, що неформальний та інституційний сектори ринку капіталів грають взаємодоповнюючу роль.

За визначенням класичний венчурний інвестор зосереджений на довгострокових інвестиціях у високотехнологічні проекти на ранніх стадіях, які супроводжуються активною участю в реалізації профінансованих проектів та в розвитку підприємницьких навичок персоналу малих фірм. На противагу цьому торговий венчурний інвестор сконцентрований на великих інвестиціях у проекти на більш пізніх стадіях його реалізації. Ноу-хау у сфері фінансового менеджменту – оформлення комерційних угод і ціноутвореннями є найбільш важливі навички, властиві даному типу венчурного капіталу. У діяльності венчурних інвесторів та бізнес-ангелів багато спільного, особливо в частині hands-on management. Дійсно, і ті, і інші при здійсненні венчурних інвестицій керуються одними і тими ж принципами. Але враховуючи згадану вище тенденцію до укрупнення венчурних фондів, саме бізнес-ангели починають більшою мірою відповідати «класичній» формі венчурного інвестора, у той час як для інституційних фондів сприятливим є залучення більшого обсягу венчурного капіталу.

Щоб розраховувати на інвестиції бізнес-ангела, невеликі фірми повинні бути готові до появи великого акціонера і до значної втрати самостійності в управлінні фірмою. При цьому вони повинні вміти:
- грамотно вести переговори з потенційним інвестором, щоб участь бізнес-ангела у справах фірми стала джерелом нових можливостей та зростання, і не призвела до втрати контролю над фірмою з боку її засновників;
- мати якісний бізнес-план;
- усвідомлювати, які навички їм будуть потрібні для росту;
- вміти організувати фінансовий облік;
- добре вивчити ринок.

Отримуючи інвестиції бізнес-ангела, фірми набувають таких вигод:
- доступ до необхідного для зростання капіталу;
- присутність нового професіонала у команді, зацікавленого в розвитку фірми;
- практичне навчання навичкам та досвіду по мірі розвитку фірми;
- об'єктивну точку зору на бізнес і ринкову ситуацію;
- швидке зростання.

Мережі бізнес-ангелів

Одна з основних характеристик неформального ринку венчурного капіталу полягає в тому, що посередники або економічні агенти, як на стороні пропозиції капіталу, так і на стороні попиту на нього, не володіють достатньою інформацією, щоб діяти на даному ринку ефективно.

Бізнес-ангели не мають достатніх джерел інформації про інвестиційні можливості. Найчастіше вони діють пасивно, покладаючись при здійсненні інвестицій на рекомендації друзів та ділових партнерів. Більшість неформальних інвесторів сходяться в тому, що існуючі джерела інформації неефективні. Це підтверджується тим фактом, що за даними багатьох досліджень активно діючі неформальні інвестори фінансували б набагато більше проектів, якби мали більше інформації про існуючі можливості. Крім того, потенційних, реальних або бізнес-ангелів значно більше, ніж активно діючих. Таким чином, фактичний обсяг пропозиції неформального венчурного капіталу набагато нижчий потенційно можливого.

Бізнес-ангели, як правило, діють анонімно, не рекламуючи широко свої можливості з інвестування капіталу. Це ускладнює для підприємців вихід на потенційних неформальних інвесторів. Крім того, багато підприємців-початківців не володіють навичками представлення своїх проектів інвесторам, що особливо типово для підприємців, які вийшли з наукового середовища. Тому значна частка попиту на ресурси бізнес-ангелів залишається нереалізованою.

Одне з найбільш ефективних рішень проблеми нестачі інформації і розриву між попитом та пропозицією на неформальному ринку венчурного капіталу – це установа мереж бізнес-ангелів. Мета цих мереж – дати можливість підприємцям представити свої проекти відразу великій кіькості як діючих, так і нових бізнес-ангелів. Потенційні інвестори отримують у свою чергу можливість вивчити значний обсяг проектів, зберігаючи при цьому анонімність до тих пір, поки вони не будуть готові до переговорів з конкретними підприємцями.

Мережі бізнес-ангелів широко поширені у США, Великій Британії, Франції та Австралії. Вони діють, зазвичай, у вигляді не фінансових установ, що мають своєю метою організацію неформального ринку венчурного капіталу та формують свій дохід з внесків користувачів, які підключаються до мережі. У більшості випадків мережі бізнес-ангелів діють на основі мережі Інтернет. Інвестиційні проекти поміщаються в мережу самими підприємцями або організаціями, які спеціалізуються на інкубації малого бізнесу або на залученні фінансування (фандрейзингу). Потенційними інвесторами можуть виступати самі бізнес-ангели або їх представники, а також: інвестиційні фонди; спеціальні відділи банків; корпорації, які бажають придбати акції в інших компаніях для приєднання останніх.

Як правило, інвестор отримує доступ до бази даних про інвестиційні проекти. Обираючи проект, що його зацікавив, він робить запит в мережу, і підприємцю, який розмістив інформацію про себе, автоматично надсилається електронний лист або факс з ім'ям і телефонним номером потенційного інвестора. Рішення про контакт з інвестором залишається за підприємцем.

Основні функції організації, координуючої мережу, включають в себе: первинний аналіз і відбір заявок підприємців; технічну підтримку користувачів по «гарячій лінії»; систематичне інформування про нових зареєстровані проекти та нових членів мережі; детальний опис представлених в мережі проектів; регулярний інформаційний бюлетень для членів мережі.

Деякі мережі бізнес-ангелів проводять також форуми для інвесторів, на яких підприємці роблять короткі презентації в аудиторії, що складається з потенційних інвесторів. Крім того, важливою функцією мереж є допомога підприємцям в оформленні та презентації своїх проектів. Сюди відноситься допомога в підготовці бізнес-планів, а також навчання навичкам риторики і ведення переговорів. Деяким підприємцям надаються рекомендації щодо захисту інтелектуальної власності.

Завданням мереж бізнес-ангелів можуть бути заходи з підвищення поінформованості щодо неформального ринку венчурного капіталу серед заможних людей з підприємницьким досвідом, а також бухгалтерів, банкірів, консультантів, з метою розширити пропозицію венчурного капіталу. Це може бути досягнуто через відповідні публікації в спеціалізованих виданнях і рекламні кампанії в професійних асоціаціях.

Слід зазначити, що ефективність роботи мереж бізнес-ангелів визначається виконанням їх основного завдання: надання бізнес-ангелам якісної інформації про інвестиційні можливості, які можуть їх зацікавити.

Досвід показує наступне:
- неформальний сектор є найбільш значним джерелом венчурного капіталу для малих і середніх підприємств;
- неформальний ринок венчурного капіталу важливий насамперед для малих фірм, що знаходяться на ранніх стадіях свого розвитку;
- підтримка компанії бізнес-ангелом не вичерпується наданням фінансування, але включає також всебічне сприяння у веденні бізнесу;
- отримання інвестиції від бізнес-ангела істотно підвищує шанси невеликої фірми отримати більш значне фінансування з інших джерел на подальших стадіях реалізації проекту;
- внаслідок нестачі інформації робота неформального ринку венчурного капіталу не може досягати оптимально можливого рівня, тому потрібні механізми, які допомагають бізнес-ангелам, і підприємцям знаходити один одного.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"