інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Можливості та небезпеки інвестування в акції інтернет-компаній


Є.Рицарева, Є.Обухова, Є.Огородніков

Найбільший інтернет-сервіс Groupon, який спеціалізується на продажі купонів на цінові знижки, провів суперуспішне IPO на американській біржі NASDAQ. Ціна акції цієї компанії – 20 доларів, виявилася вищою, ніж очікувалося (16-18 доларів). Всього Groupon запропонував інвесторам 35 млн. акцій, тобто близько 5,5% від статутного капіталу, і залучив 700 млн. доларів. Загальна капіталізація Groupon, таким чином, склала 12,7 млрд. доларів – і це при тому, що виручка компанії за 2010 рік всього 312 млн. доларів. Втім, доходи Groupon швидко ростуть: за дев’ять місяців 2011 року клієнти компанії заплатили 1,15 млрд. доларів, що у вісім разів вище від торішнього показника. Багато інвесторів вважають Groupon найбільш швидкозростаючою компанією в світі і з радістю придбали б її акції. Вони думають, що Groupon – це другий Amazon, який після багаторічних збитків став справжнім монстром інтернет-торгівлі, а тепер навіть вторгнувся на територію Apple зі своєю читалкою Kindle. Однак більшість спостерігачів ринку висловлюють не захоплення, а глибокий скепсис щодо перспектив Groupon. Вони вважають цю компанію збитковою, зі слабкою бізнесмоделлю. І її шалене зростання може припинитися в будь-який момент. Невже на світовому інтернет-ринку роздмухується новий фінансовий пузир?

За масштабами залучених коштів це розміщення стало третім в США серед інтернет-компаній. Більшу суму залучили лише російський «Яндекс» (1,4 млрд. доларів) і китайська соціальна мережа Renren (855 млн. доларів). Основний обсяг акцій був розміщений в США, серед покупців були різні інвестиційні фонди – хеджфонди, секторальні, фонди зростаючих компаній, звичайні фонди акцій. За даними Thomson Reuters, серед покупців були як найбільші керуючі активами: Fidelity Management, J.P. Morgan Asset Management, World Capital Investors, BlackRock Investment Management, так і невеликі регіональні інвестиційні фонди.

В останні два роки власники Groupon отримали кілька пропозицій від світових інтернетгігантів. Спершу Yahoo! оцінила сервіс в 3 млрд. доларів. А наприкінці минулого року на сцені з’явився Google, який запропонував за компанію в два рази більше – вже 6 млрд. доларів. Але засновники Groupon були непохитні і свої частки продавати не поспішали. Все це з урахуванням агресивного зростання купонного бізнесу підігрівало інтерес інвесторів до Groupon, фіналом перегонів і стало більш ніж вдале IPO.

Історія виникнення

У 2008 році 27-річний програміст Ендрю Мейсон заснував Groupon в Чикаго. Він вирішив зіграти на пристрасті американців до знижок. Його бізнес-ідея – якщо об’єднатися сотням людей, можна отримати товар або послугу за оптовою ціною – виявилася досить успішною: за неповних чотири роки він став мільярдером. Американська мрія збулася!

Спочатку Мейсон агітував діячів дрібного чиказького бізнесу давати оптові знижки і інформував потенційних клієнтів, розсилаючи електронні листи. Купон на знижку треба було придбати на сайті. Платили саме Groupon, і він ставав відповідальним за надання послуги. Заробляє Groupon двома шляхами. По-перше, він бере собі відсоток з проданого талона зі знижкою (зараз коливається від 30 до 50%). По-друге, покупці купонів платять йому відразу , а компаніямпартнерам Groupon переказує гроші протягом двох-п’яти місяців.

Сервіс став популярним, база почала рости, спершу в інших американських містах, а потім вирвалася за межі США. На кінець вересня 2011 року Groupon працював в 45 країнах, мав 143 млн. передплатників, за третій квартал 2011 року продав 33 млн. знижкових купонів. Причому на США за підсумками дев’яти місяців поточного року припадає лише 40% виручки. Число партнерів, які розміщують на Groupon свої спецпропозиції, перевищила 78 тисяч.

За настільки швидке зростання треба було платити. Експансія за кордон проводилася за рахунок скуповування клонів в інших країнах, які вже наплодилися. Так, за MyCityDeal, який працював в Європі та Південній Африці, Groupon виклав 100 млн. євро. У Росії подібну угоду здійснила молодий підприємець Олена Масолова: на початку 2010 року вона разом з чотирма партнерами заснувала компанію знижок «Дарбері» – копію Groupon, а в серпні того ж року продала її американському Groupon, так з’явилася «Групон Росія».

На угоди самому Groupon були потрібні кошти і він їх отримував за рахунок венчурних інвесторів. За три роки було здійснено кілька угод із залучення зовнішнього фінансування і кожен новий інвестор піднімав вартість компанії своїм входженням в капітал. Так, за перші два роки Groupon залучив близько 171 млн. доларів від бізнес-ангелів і фондів Accel Partners, New Enterprise Associates, а також Battery Ventures і російської Digital Sky Tecnologies. Останні вклали в агресивний стартап найбільше – 135 млн. доларів. У січні цього року Groupon залучив вже 950 млн. доларів на розвиток. Однак цих грошей не вистачило, довелося лізти в борги. В цілому глобальна експансія призвела до того, що за підсумками трьох кварталів 2011 року Groupon відзвітував про чисті збитки, що перевищили 300 млн. доларів. Але слабкі сторони підприємства – це не тільки борги.

Хитрості, на які йдуть продавці купонів і їх партнери, здаються дрібницею порівняно з тими справами, які встиг провернути до створення Groupon нинішній співвласник цього сервісу Ерік Лефкофськи (до IPO йому належало 22% компанії). Лефкофськи вже півтора десятка років вдається дорого продавати збиткові і безперспективні інтернет-компанії. Ще в 1994 році під розвиток стартапу Brandon Apparels – інтернет-магазину спортивного одягу – Лефкофськи і його напарник Бредлі Кейвелл набрали купу грошей. Компанія стрімко зростала, але віддавати борги було нічим. Незабаром Brandon Apparels перестала існувати. У 2000 році під час інтернет-буму Лефкофськи пощастило більше. Його B2B стартап Starbelly.com був проданий компанії Ha-Lo Industries, після чого Ha-Lo швидко збанкрутувала, повідомляє журнал Fortune. Далі Лефкофськи створив компанію – посередника в області поліграфічного друку InnerWorking, яку навіть вдалося в серпні 2006 року вивести на біржу, де було продано 7 млн. акцій по 9 доларів за штуку. І раптом у січні 2007-го, коли ціна акції вже була на 82% вище ціни розміщення, InnerWorking викинула на ринок ще 8 млн. паперів (більше, ніж при розміщенні). Як потім виявилося, 5 млн. акцій продав сам Лефкофськи і члени його сім’ї. Таким чином, основний акціонер навіть не витримав шестимісячного ембарго на продаж після IPO і продемонстрував ринку, що не вірить у свою компанію. InnerWorking функціонує досі, хоча не процвітає. З Groupon повторюється історія «бізнесу по-лефкофські»: збиткова, але успішна компанія, невеликий відсоток акцій, що розміщуються (5,5% від статутного капіталу) і слабкі перспективи.

Магія невтримного зростання

Найбільша і, мабуть, єдина перевага Groupon – стрімке зростання. Причому і потенціал ринку ще дуже високий. Так, якщо у Groupon середньомісячна кількість унікальних користувачів складає 33 млн. людей, то всі сервіси Google збирають більше 1 млрд., а Facebook – понад 700 млн. користувачів.

На продажу знижкових купонів Groupon заробляє стабільну комісію. При цьому покупці купонів – любителі халяви – можуть і не знати, що конкретно пропонує продавець. Просто побачивши розмір знижки, вони можуть придбати товар або послугу , яка в цілому їм не потрібна. Тобто модель бізнесу розрахована на людську слабкість. Зараз це грає на руку Groupon, однак, як це часто буває з інтернет-проектами, все може різко змінитися.

Бізнес-модель Groupon легко скопіювати. Як підрахували на порталі Techcrunch.com, у світі існує понад 500 клонів знижкового сервісу . З найбільш жорсткою конкуренцією Groupon зіткнувся в США. Саме на рідній території сервіс втрачає частку ринку, зокрема на користь іншого продавця купонів LivingSocial. А в такому динамічному середовищі, як інтернет, це небезпечний симптом. Згадаймо, що зовсім недавно головним пошуковиком у світі був Yahoo!, а найбільшою соціальною мережею MySpace. Сьогодні ці ресурси далеко не перші.

Крім того, у бізнесу Groupon немає економії на масштабі. Звичайно, такі сервіси можна відкривати в десятках країн, але в кожній треба мати свій локальний офіс продажів, причому краще у багатьох населених пунктах, так як велика частка знижок йде на місцеві сервіси (перукарні, ресторани, шиномонтаж, прибирання квартири тощо). І цим труднощі не вичерпуються. У Groupon дуже високі витрати на маркетинг. До того ж ідея продати на гріш п’ятаків лояльності користувачів не сприяє. Так що навіть якщо абстрагуватися від етичності ділових практик, сам цей бізнес не вселяє оптимізму.

Є і ще одна проблема зростання. На думку аналітиків, через півтора-два роки Groupon зіткнеться з браком бізнесів, які будуть готові користуватися послугами сайту, адже, як уже говорилося, акції, які проводить знижковий сервіс, разові, націлені на агресивний маркетинг і залучення клієнтів. Для компаній, що користуються послугами Groupon, ці заходи в більшості випадків збиткові. Тому знижковому сервісу доведеться міняти модель бізнесу. Один з варіантів – переорієнтація з моделі «бізнес-клієнт» на модель «бізнесбізнес», але поки важко уявити, як це буде працювати.

По інтернету вже ходять чутки, що Groupon – це піраміда: нібито з грошей, які зібрали з нових покупців, вони розплачуються за товари і послуги, які були отримані кілька місяців тому . Варто припливу нових клієнтів вичерпатися – і платити буде нічим.

Поки ключовий показник для масових інтернет-проектів – капіталізація на одного відвідувача – у Groupon набагато вище, ніж у Google, Yandex і в соціальних мереж. Тобто клієнт Groupon переоцінений. Щоб компанії виправдати поточну капіталізацію, їй необхідно зробити дві речі: по-перше, збільшити клієнтську базу в два-три рази, що при поточних темпах зростання не здається непосильним завданням, і, по-друге, почати отримувати чистий прибуток. З цим набагато складніше. Подібним сервісам в осяжній перспективі взагалі навряд чи вдасться домогтися, щоб їх витрати росли повільніше, ніж виручка.

Нарешті, не можна скидати з рахунків і ризик подальшого збільшення статутного капіталу. Помічаючи настрої інвесторів, Groupon, швидше за все, не зупиниться на досягнутому і скористається моментом – у найближчі місяці розмістить додаткові акції. Власників сервісу можна зрозуміти: за інтернет-компанії сьогодні платять великі гроші.

Так що ж це – новий міхур доткомів чи прозорливість інвесторів?


В принципі зміна економічної моделі завжди супроводжується історіями компаній, які спершу ловлять хвилю, а потім скочуються в прірву, не зумівши пристосуватися до чергового етапу змін в економіці. Т ут доречно згадати, наприклад, історію групи Benetton. Ця італійська компанія була заснована в 1965 році. До кінця 1980-х вона змогла зацікавити зовнішніх інвесторів своєю діяльністю. При цьому компанія була інноваційною для свого часу: традиційне текстильне виробництво, посилене брендом і власною фірмовою мережею. Агресивне зростання тривало всі 1990-ті роки, акції Benetton користувалися величезним попитом з того самого моменту, як в 1990 році компанія провела IPO в Нью-Йорку на NYSE. Однак в 2000-ні відбулася зміна парадигми. По-перше, почали наступати конкуренти з Південно-Східної Азії, по-друге, на зміну традиційній торгівлі стала приходити інтернет-торгівля. Темпи зростання італійської мережі різко знизилися: за останні п’ять років виручка виросла з 1,77 млрд. євро всього до 2,05 млрд., а котирування акцій повернулися на вихідну точку. У 2008 році Benetton провів делістинг паперів з NYSE.

Останні розміщення акцій інтернет-компаній і «нависання» з розміщень очікуваних, найпотужнішим з яких обіцяє стати IPO Facebook (поточна оцінка – 100 млрд. доларів), заплановане на 2012 рік, аналітики умовно називають хвилею Web 2.0, або хвилею Facebook.

Ця хвиля характеризується декількома параметрами. Перший – бурхливе зростання рекламного ринку в мережі при стагнації інших медіа. Так, за даними дослідницької компанії eMarketer, до кінця 2011 року витрати на рекламу в інтернеті у всьому світі перевищать 80 млрд. доларів, а до 2015-го збільшаться, за прогнозами, до 132 млрд. і складуть п’яту частину (22%) всіх рекламних витрат. Прогноз IDC більш оптимістичний: тільки в 2011 році в інтернеті буде розміщено реклами на 106,6 млрд. доларів, зростання – 15-20% на рік.

Другий параметр – підвищена увага до ринків, що розвиваються, де зосереджене основне зростання. Тому не варто дивуватися успіху цьогорічних IPO Yandex N.V. і Mail.Ru Group. Але більше всього погляди інвесторів приваблює китайський інтернет.

І третій параметр – нова модель монетизації. На зорі інтернету найпоширенішим видом реклами були банери, а перше десятиліття цього століття виявилося відзначено бурхливим розвитком контекстної реклами, і саме цей вид реклами зробив Google лідером галузі. До недавнього часу інтернет-компанії займалися обслуговуванням тільки реальної економіки, просуваючи реальні товари і послуги. Тепер прийшла пора монетизації аудиторій соціальних мереж і різних видів сервісів, пов’язаних зі спілкуванням між людьми. Відвідувачам починають нав’язувати або непотрібні (як у випадку з Groupon), або неіснуючі матеріальні товари (якісь намальовані букетики, сердечка, поцілунки, віртуальний непотріб для онлайн ігор). Втім, на цьому поки що таких грошей, як Google, всетаки не заробиш.

Що буде далі з заробітком в соціальних мережах – ніхто не знає. Ясно тільки, що якщо буде знайдений якийсь продукт, який можна буде масово продавати величезної аудиторії того ж Facebook, то це принесе колосальний дохід. Але що це за продукт?

Так чи інакше, серйозні гроші, які інвестори викладають за інтернет-активи, можуть говорити лише про їх віру в те, що цей бізнес буде рости дуже серйозно.

Експерти називають ще одну причину інтересу до інтернету . За останні два-три роки став набагато більш доступним, а головне зручним доступ в інтернет з мобільних пристроїв. Згідно з даними ComScore на кінець 2010 року, 36% американців і 29% європейців заходили в мережу з мобільних пристроїв. За прогнозами агентства IDC, число користувачів мобільним інтернетом до 2015 року буде зростати в світі з середньою швидкістю 16,6% в рік. Проте як часто заходять ці користувачі в інтернет з мобільних пристроїв, невідомо – поки така інформація недоступна. А кількість входів хоча б раз на місяць, з огляду на величезну кількість сайтів і порталів, нічого не говорить про перспективність цих заходів для рекламодавців і продавців товарів та послуг.

Втім, і фактор пузиря теж не можна ігнорувати. Готовність інвесторів платити високу ціну навіть за ті компанії, які поки не показують позитивних операційних прибутків (як Groupon), частково пов’язана з вірою цих інвесторів у свою здатність передбачити момент схлопування пузиря. Кожен сподівається випередити своїх суперників, що в підсумку створює веселу і захоплюючу гру «на роздягання» найбільш неповоротких. У відсутність інших великих ідей старий добрий інтернет є не такою вже поганою інвестиційною можливістю – адже деяких дійсно добре вдавалося заробити на інтернет-компаніях.

Це особливо актуально зараз, коли трясе фінансові ринки. По суті, інвестиції в інтернет і IT-технології раптом перетворилися на захисні – глобальна мережа, постійна і не так схильна до країнних ризиків, як реальний сектор. Виходить, що певною мірою інтернетсектор, поряд з товарними ринками, є одержувачем тих мільярдів, які уряди всього світу зараз вкладають в економіку. Таким чином, «хвиля Facebook» зовсім не схожа на хвилю доткомів десятирічної давності. Появу пузиря на початку 2000-х зумовили два чинники. Чекаючи небаченого інтернет-буму, оператори зв’язку влізли у величезні борги, щоб будувати кабельну інфраструктуру випереджаючими темпами і придбавати ліцензії на третє покоління мобільного зв’язку. Однак попит зростав набагато повільніше, ніж передбачалося. Одночасно інвестори почали вкладати гроші в інтернет-компанії, які не те що не приносили прибуток, але взагалі часом не генерували ніякого грошового потоку . Більшості з цих сервісів вже не існує. Зараз інвестори вкладають гроші в компанії набагато більшого масштабу , з виручкою в сотні мільйонів доларів. Та й співвідношення доходів емітентів і їх капіталізації сьогодні виглядає набагато більш адекватним: за оцінками PricewaterhouseCoopers, зараз капіталізація IT-компаній приблизно в 16 разів перевищує їх дохід, тоді як 11 років тому вона перевищувала його в 90 разів.

А що залишилося без змін – так це туманність перспектив і неясність щодо того, хто зможе заробляти в інтернеті, а хто ні. Сьогоднішні фаворити ринку можуть опинитися в шкурі Yahoo!. Щоб виправдати надії інвесторів кінця 1990-х, виручка Yahoo! мала б становити не 5, а 50 мільярдів доларів. Це стосується і нинішніх улюбленців ринку – якщо вони не зможуть перевести свій бізнес в нову якість, наприклад за рахунок впровадження революційних технологічних рішень.

Парадоксально, але, отримавши статус «захисного сектора», інтернет фактично залишився тим же венчурним проектом, яким був десять років тому: навіть якщо акції працюючих у ньому компаній переоцінені, тим, хто все ж зможе наростити дохід, вони принесуть інвесторам достатньо, щоб окупити всі невдалі вкладення.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"