інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Порядок випуску та обігу ощадних (депозитних) сертифікатів

П. Семенець

Ощадний (депозитний) сертифікат є одним із видів боргових цінних паперів, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання із закінченням встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Власниками ощадного сертифіката можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Існують строкові (під певний договірний процент на визначений строк) ощадні сертифікати, або на вимогу, іменні та на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.
Порядок випуску, оформлення, розміщення та погашення сертифікатів регламентується «Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженим Постановою правління Національного банку України від 03.12.2003 року.
Ощадні (депозитні) сертифікати випускаються банком одноразово або серіями.
Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі. Сертифікати можуть випускатися процентними, купонними або безкупонними, номінованими як у національній валюті, так і в іноземній валюті. Випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.
Сертифікатами на пред’явника, номінованими як у національній, так і в іноземній валюті, оформляються лише вклади (депозити) на строк більше ніж 30 днів. Номінальна вартість ощадного (депозитного) сертифіката на пред’явника для фізичних осіб не обмежується. При розміщенні сертифікатів банки зобов’язані залучати лише ту валюту, у якій номіновані ощадні (депозитні) сертифікати.
Строк обігу ощадних (депозитних) сертифікатів встановлюється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладнику (власнику сертифіката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу (депозиту).
Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу — «ощадний (депозитний) сертифікат»; найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дата його випуску; сума вкладу (депозиту), строк повернення вкладу (для строкового сертифіката); зобов’язання банку повернути суму, що внесена на депозит; процентна ставка за користування депозитом; умови виплати процентів – у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку; найменування або ім’я власника сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку. Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу сертифіката. Банк, який випускає сертифікат, може долучити до його реквізитів та умов інші додаткові умови та реквізити, що не суперечать законодавчим актам України.
Бланк ощадного (депозитного) сертифіката заповнюється банком за допомогою відповідних технічних засобів або від руки – чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення під час заповнення сертифіката не допускаються. Якщо під час заповнення бланка сертифіката допущено помилки, то він уважається зіпсованим і підлягає знищенню. Сума вкладу (депозиту) зазначається словами і пишеться з великої літери на початку рядка. Назва валюти, у якій номінований ощадний (депозитний) сертифікат, у відповідному відмінку пишеться після зазначеної словами суми впритул. У разі виникнення розбіжностей між сумами, зазначеними словами та цифрами, дійсною вважається та сума, яка зазначена словами.
Іменний ощадний (депозитний) сертифікат може мати корінець, зразок якого міститься у додатку до «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами». За умови випуску іменного ощадного (депозитного) сертифіката банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці.
Якщо до бланка сертифіката корінець не передбачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, до якого включаються реквізити, що відповідають тим, які передбачені для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку реквізити. Заповнення та ведення реєстраційного журналу випущених іменних ощадних (депозитних) сертифікатів може здійснюватися банками в електронній формі. За такої умови банк-емітент має роздруковувати інформацію про розміщення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів на паперових носіях щоденно в кінці операційного дня, підшивати цю інформацію до окремої картотеки. Розміщення та погашення ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється лише банком-емітентом.
Виготовлення бланків сертифікатів здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах відповідно до вимог «Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку», затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.1993 року.
До погашення приймаються тільки оригінали ощадних (депозитних) сер­тифікатів. Ощадний (депозитний) сертифікат, виписаний на користь юридичної особи, отримує в банку керівник підприємства або уповноважена на це особа. Сертифікат, що виписаний на користь фізичної особи, отримує особа, яка внесла грошові кошти на вклад (депозит), або інша уповноважена на це особа згідно із законодавством України. За умови настання строку вимоги вкладу (депозиту) банк здійснює платіж проти пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката.
Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками лише в національній валюті. Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, — у національній валюті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, що зазначений в ощадному (депозитному) сертифікаті, або на дату дострокового викупу сертифіката. За умови дострокового подання ощадного (депозитного) сертифіката до погашення банк сплачує власнику сертифіката суму вкладу (депозиту) та проценти, які виплачуються в розмірі як за вкладом (депозитом) на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. У разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката на пред’явника, номінованого як у національній, так і в іноземній валюті, до погашення грошові кошти зараховуються банком на поточний рахунок вкладника і можуть бути видані або перераховані за розпорядженням вкладника на інший рахунок не раніше ніж через п’ять робочих днів після їх зарахування. Банк перевіряє справжність ощадного (депозитного) сертифіката і його відповідність записам на корінці або в реєстраційному журналі. Якщо дані збігаються, то в реєстраційному журналі власників сертифікатів робиться позначка про погашення (для іменного ощадного (депозитного) сертифіката).
Якщо строк одержання вкладу (депозиту) за строковим ощадним (депозитним) сертифікатом прострочено, то такий сертифікат вважається документом на вимогу, за яким на банк покладається зобов’язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу (депозиту) та процентів за ним уразі пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката.
Власник строкового сертифіката має право достроково пред’явити даний цінний папір у банк до оплати.
В разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та проценти, що виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. Якщо термін отримання вкладу за строковим сертифікатом прострочено, то такий сертифікат вважається вкладом на вимогу, за яким на банк покладається зобов’язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу та процентів на дату вимоги, вказану в сертифікаті.
Проценти, нараховані банком на суму вкладу, що оформлена ощадним сертифікатом поки що прибутковим податком не обкладаються. Але з 1 січня 2013 року з процентів, нарахованих власникам ощадних сертифікатів, буде стягуватися податок у розмірі 5%.
Згідно з роз’ясненнями НБУ щодо купівлі-продажу ощадних сертифікатів на пред’явника розрахунки за придбані сертифікати та виплати сум за ними для юридичних осіб здійснюються тільки в безготівковій формі, а для фізичних осіб – як у безготівковій, так і готівковій формі. У разі настання строку погашення ощадного (депозитного) сертифікату на пред’явника установи комерційних банків мають здійснювати платіж проти пред’явленого сертифікату на підставі заяви власника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, в якій зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти. При цьому з метою виконання вимог частини першої статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка встановлює заборону банкам вступати у договірні відносини з анонімними особами, та враховуючи, що ощадний (депозитний) сертифікат на пред’явника знаходиться у вільному обігу, зазначена вимога має застосовуватися банками як до юридичних осіб, так і до фізичних осіб, а заяву доцільно оформлювати у письмовій формі. Розрахунки готівкою з придбання ощадних (депозитних) сертифікатів та виплата сум за ними фізичним особам мають здійснюватися через операційну касу установ комерційних банків, які при погашенні ощадних (депозитних) сертифікатів на пред’явника повинні виписувати видаткові касові ордери установленої форми, в яких обов’язково зазначається прізвище, ім’я, по батькові та паспортні дані одержувачів коштів. При отриманні готівки одержувач коштів має пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує його особу.
Окрім ощадних (депозитних) сертифікатів, що випускаються комерційними банками, в Україні в обігу перебувають також і депозитні сертифікати НБУ.
Порядок випуску, розміщення та обігу депозитних сертифікатів Національного банку України регламентується «Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій», затвердженим Постановою правління Національного банку України від 24.12.2003 року. Відповідно до цього Положення депозитний сертифікат НБУ це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі, який засвідчує розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"