інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Механізми ціноутворення та перспективи на ринках реальних активів
П.Пахомов

Люди хочуть їсти і пити, гарно одягатися і жити у затишку. Іншими словами, вони бажають повною мірою користуватися всіма благами сучасної цивілізації і не замислюються, звідки вони беруться. Тим більше їх мало хвилює, як формується ціна на них. Тільки вузькому колу фахівців цікаві фундаментальні і технічні аспекти формування цін на будь-який специфічний товар, наприклад заморожений апельсиновий сік чи соєвий шрот. І все ж таки у зв'язку з кризою інтерес до проблеми ціноутворення на ті чи інші товари і товарні групи різко підвищився. Багато людей вже мають уяву, що відбуватиметься в економіці, якщо нафта буде коштувати 70 дол./барель, і що станеться, якщо діжка «чорного золота» буде коштувати 25 дол. Тому питання: скільки та чи інша річ буде коштувати через 3 місяці, через півроку або рік, стоїть дуже гостро.

Звичайно, далі ми будемо говорити не про хліб насущний, а про товари і тенденції, що пов'язані з ними, і котрі формують базис світової економіки і від руху цін яких багато в чому залежить наше майбутнє. Звичайно, у цей список входять насамперед товари, якими торгують на провідних світових біржових майданчиках, – нафта і дорогоцінні метали, сільськогосподарська продукція, промислові товари, сировина і багато чого іншого.
Повноправними законодавцями моди в сучасній економіці можна вважати біржі. Саме на них укладаються мільйони і мільярди угод, що визначають ціни на основні товари, і саме тут божеволіють різноманітні спекулянти, яких потім влада намагається звинуватити у всіх нещастях і помилках, пов'язаних із державним регулюванням національних економік. Але цікаво, що сам товар можна і не знайти на товарних майданчиках. Законодавцями моди сьогодні є ф'ючерсні біржі, де на контракти з реальною поставкою, як свідчить загальносвітова статистика, припадає лише 3-5% від усього обсягу позицій, що відкриваються. А чи не так уже це погано? Адже основна функція біржі полягає аж ніяк не у фізичній передачі товару А від продавця X покупцю У. Головна її роль в економіці – не наповнення кровоносної системи економіки товарами і сировиною, а організація роботи цієї системи, упорядкування й уніфікація правил функціонування товарних і сировинних ринків у цілому.
Загальна картина і динаміка цін по всіх групах біржових товарів за останнє десятиліття показують приблизно однакову картину. З кінця 1990-х – початку 2000-х рр. ціни після провалу в 1997-1999 р. стали зростати. Спочатку динаміка росту цін була незначною і досить рівною. У 2005-2006 р. по деяких товарах і товарних групах (наприклад, цукор, бавовна, нафта) спостерігалася незначна знижувальна корекція, після якої зростання продовжилося прискореними темпами. З кінця 2007 р. і аж до літа 2008 р. відзначалося глобальне "ралі" по усіх фронтах. Про його міць можна судити за невичерпним потоком апокаліпсичних прогнозів аналітиків усіх національностей і мастей, які щодня з'являлися у ЗМІ протягом усього 2008 р. Про що тільки вони не говорили! Чого тільки не пророкували! І всесвітній голод, і глобальну нестачу енергоресурсів, і нереальні ціни! У червні минулого року ми з'ясували, що, наприклад, ціна на СМЕ не змінилася тільки по одній єдиній позиції – ф'ючерсу на «обапіл» (залишки обрізної дошки). Навіть спекулянтам Чиказької біржі виявилася не потрібна така екзотика. А все інше виросло. І виросло не на десятки, а на сотні відсотків! Наприклад, за перші шість місяців минулого року ціна нафти злетіла з 90-100 дол./барель до майже 150 дол/барель. Однак нафта аж ніяк не рекордсменка в цьому глобальному «ралі». Найбільше зросли ціни на зернові культури, по деяких позиціях – навіть у 3-4 рази!
Але будь-яке божевілля рано чи пізно закінчується. Так відбулося і цього разу. Причому якщо темпи росту вражали усіх, хто спостерігав за цим процесом, то швидкість падіння вже насторожувала. Буквально в лічені дні товарні активи знецінювалися на десятки відсотків. Посадка відбулася різка і тверда – не шкодували нікого і нічого. І все це відбувалося на тлі фінансової кризи, що розгортається, на тлі банкрутства Lehman Brothers і раптових гігантських боргів AІG. Спекулянти скрізь і усюди. Вони винні у всіх світових лихах, хоча це і не зовсім точно. Дійсно, тільки дай волю спекулянтам, вони почнуть «скальпувати» (здійснювати велику кількість спекулятивних операцій), навіть якщо базовий актив – космічний корабель. Їм усе одно, чим торгувати. Однак якщо копнути глибше, то за іграми спекулянтів приховується цілком банальна макроекономічна основа: гроші. І не просто гроші, а величезна маса, що перетікала з одного ринку на інший у пошуках «легкої наживи». Гроші повинні працювати! І цей банальний девіз дійсно працює завжди і скрізь. І найбільш яскраво це проявилося саме в умовах глобалізації товарно-грошових відносин, коли доступ на світові ринки відкритий для всіх бажаючих. Ну, а хто винен у наявності надлишкової маси грошей в економіці? У всякому разі, не спекулянти.
У результаті глобального колапсу на світових ринках більш за все постраждали, як це не дивно, не фінансові ринки, а ринки реальних товарів. Ціни на багато груп товарів до січня 2009 р. знизилися і відповідали рівню цін 2003-2005 р., а по деяких позиціях навіть досягли абсолютних мінімумів за останні 20-30 років (наприклад, по бавовні, пиломатеріалах, замороженому апельсиновому соку й ін.). Спекулянти просто тимчасово пішли з цих ринків, а оскільки ціни знаходяться на дуже низьких рівнях, то й хеджерам-товаровиробникам страхуватися від цінових ризиків стало зовсім не цікаво. Однак загальний показник індексу товарних ринків CRB (Commodіtіes Research Bureau) знизився до рівня середини 1970-х рр.
У результаті поточної кризи найбільш зтисненими виявилися саме товарні ринки. У квітні-травні 2009 року ми спостерігали розгортання і невелике зростання цін. За низкою позицій (нафта, практично всі зернові, дорогоцінні метали) відбувся цілком пристойний підйом, що склав 30-50% від мінімуму, який спостерігався у грудні 2008 - січні 2009 року. У цілому ціни зараз повернулися на рівень 2005-2006 р., але з погляду глобального вирівнювання дохідностей до рівноважного стану ще дуже далеко.
Найцікавішим залишається питання про те, як будуть розвиватися ринки реальних активів. Необхідно розглянути факти і вже існуючі тенденції.
По-перше: ціни будуть зростати. Але стосується це насамперед так званих товарів softs, а саме сільгоспродуктів і продовольчих товарів. Ціна на нафту, звичайно, виросла, але подальшого росту варто очікувати з дуже великою обережністю. Дещо інакше виглядає ситуація з торгівлею дорогоцінними металами. В умовах кризи дорогоцінні метали як і раніше залишаються привабливими інвестиційними інструментами. Деяке зниження цін на них відзначалося, проте обсяги продажу золота фактично вийшли на докризовий рівень, і вже є передумови для його подальшого зростання.
Безумовно, зростання цін буде зумовлене доларовою емісією у США, яка поки що не відчувається через кризу, але її негативні наслідки не змусять себе довго чекати. Тому грошей у найближчому майбутньому буде багато. Гроші повинні і будуть працювати, і від цього нікуди не дінешся.
По-друге: поточна криза – не просто чергове падіння світової економіки. Зважаючи на все, це поворотна точка в перерозподілі світових сил. США явно здають свої позиції, і лідирувати наполегливо прагне Китай. Знаючи історію цієї країни і працьовитість її народу, можна досить упевнено прогнозувати, що рано чи пізно в них це вийде. А тепер подивимося, з чого починають китайці. З поповнення стратегічних запасів сировини, металів та інших товарів. Тому ще однією цілком помітною тенденцією на ринку біржових товарів буде (точніше, уже є!) поступовий зсув акцентів біржової торгівлі товарами з США і Європи в Азію. Тому значення азійських ринків надалі тільки зростатиме.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"