інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Експрес-оцінка вартості бізнесу
І. Телятніков,
В. Олейніков

Управління сучасною компанією неможливе без знання методик хоча б приблизної оцінки вартості бізнесу. На цей показник спираються угоди купівлі-продажу, злиттів і поглинань, він необхідний для ефективного прийняття управлінських рішень. Невміння визначити вартість компанії може призвести до істотних помилок у діях керівника.

Точно визначити вартість бізнесу можна лише із залученням відповідних фахівців, що спеціалізуються на оцінці, володіють відповідними знаннями та досвідом. Однак керівник може вивчити й освоїти деякі принципи, що дозволяють обчислити приблизну вартість компанії й визначити фактори, які найбільш на неї впливають.
Вартість будь-якої компанії можна визначити за допомогою трьох підходів, що застосовуються в оцінній практиці: витратного, дохідного й порівняльного. Дохідний підхід відображає вартість бізнесу, виходячи із прогнозу й підтвердженості грошових потоків, що надходять у процесі функціонування компанії. Порівняльний підхід відображає вартість бізнесу на підставі аналізу угод купівлі/продажу акцій аналогічних компаній.
Всі ці підходи передбачають використання методу дисконтування – приведення майбутньої вартості до теперішнього моменту часу за допомогою певної процентної ставки (дисконтної ставки).
Книги й праці стосовно теорії оцінки підприємства пропонують читачеві велику кількість методів і моделей дисконтування, привезених із-за кордону. Наведемо найпоширеніші з них:
- у рамках витратного підходу: метод чистих активів;
- у рамках дохідного підходу: модель Гордона GGM (Gordon growth model), моделі постійного росту FCFE (вільного грошового потоку на акціонерний капітал) і FCFF (вільного грошового потоку компанії), двофазні моделі дисконтування дивідендів (two-stage dіvіdend dіscount model), модель Едвардса-Белла-Ольсона (EBO), модель економічної доданої вартості Б. Стюарта (EVA), модель ринкової доданої вартості (MVA), модель грошового потоку – рентабельності інвестованого капіталу (CFROІ або CVA);
- у рамках порівняльного підходу: метод мультиплікаторів, лінійно-регресійний аналіз, нейронні мережі, кластерний аналіз.
Крім того, аналітику пропонується також безліч способів оцінити ставку дисконтування. Основні з них: модель оцінки капітальних активів (CAPM) У. Шарпа, модель Фейма-Френча (Fama-French), модель арбітражного ціноутворення (APM), модель кумулятивної побудови, модель WACC.
Більшість перерахованих гарних теоретичних моделей неможливо застосувати для оцінки вітчизняного бізнесу. По-перше, у нас немає розвинутого ринку підприємств. По-друге, немає об'єктивної статистичної інформації про них. По-третє, у більшості випадків в аналітика недостатньо інсайдерської інформації про компанії, а є лише офіційна бухгалтерська звітність. У результаті аналітик або взагалі не може застосувати той чи інший метод розрахунку, або може, але при цьому зробить безліч яких-небудь експертних допущень, що найчастіше призводить до істотного спотворення інформації щодо реальної вартості бізнесу, що оцінюється.
Для експрес-оцінки вартості підприємства керівнику можна порекомендувати метод чистих активів, метод EBO (вартість компанії тут розраховується як сума її чистих активів і "надприбутків", що відображають ефективність використання цих чистих активів), метод мультиплікаторів і, по можливості, – експрес-реалізацію методу дисконтованих потоків. Ставку дисконтування для прискореної оцінки краще встановити на рівні середньоринкової, враховуючи те, наскільки одержання доходу на певному підприємстві є більш ризикованим ніж на іншому.
Оцінка компаній, головною діяльністю яких є експлуатація основних засобів, а також знову створених організацій і виробничих підприємств. Для розрахунку вартості таких компаній зручно застосовувати метод чистих активів (метод витратного підходу до оцінки бізнесу), який припускає, що вартість підприємства – це різниця між ринковою вартістю його активів і зобов'язань.
Звичайно відомо, що ціна компанії не дорівнює ринковій вартості чистих активів (компанії притаманні властивості, яких немає в окремих елементів, тому її оцінка, як правило, вища, ніж сума вартості активів у цілому). Відомо також, що застосування методу чистих активів до стабільно працюючого підприємства некоректне. Однак використати даний метод може будь-який фінансовий аналітик, а отримане значення в більшості випадків служить нижньою межею ціни, за якою можна реалізувати підприємство. Крім того, результати оцінки ринкової вартості складових активів і зобов'язань можуть бути використані як основа для розрахунку іншими методами.
Розглянемо деякі практичні рекомендації щодо оцінки чистих активів.
Оцінка об'єктів нерухомості. Для визначення діапазону вартості можна діяти в такий спосіб:
1) замовити оцінку в незалежного оцінювача з детальним обґрунтуванням і складанням звіту про оцінку (найбільш дорогий варіант);
2) замовити в консалтингової компанії консультацію щодо діапазону вартості об'єктів нерухомості (найбільш оптимальний варіант у цьому випадку);
3) самостійно зв'язатися з рієлторськими агентствами й проконсультуватися про ціни на дані об'єкти, виявити аналоги, що продаються на ринку, зіставити їх з наявними у підприємства активами й виявити діапазон вартості (завдання найбільш трудомістке, особливо в умовах нерозвиненого ринку).
Оцінка обладнання. У більшості випадків, якщо устаткування не є надлишковим активом майнового комплексу, машини й устаткування зручніше оцінювати разом з будинками, спорудженнями й земельними ділянками, оскільки найбільш імовірно, що дані одиниці устаткування будуть реалізовуватися у складі майнового комплексу.
При оцінці одиничного устаткування варто проконсультуватися з інженерами про можливості продажу даного активу (демонтажу й монтажу на новому місці), а також з'ясувати у брокерів відповідного ринку про попит на дане обладнання.
Найбільш типовим випадком при оцінці основних засобів є перевищення ринкової вартості нерухомості над залишковою балансовою. Ціна устаткування, на відміну від будов, може бути як вищою, так і нижчою ніж облікова. Як правило, воно ставиться на баланс по сумі витрат на його купівлю на первинному ринку, а устаткування, що раніше вже використовувалось, може взагалі мати цінність тільки як лом (наприклад, котельні) або продаватися на вторинному ринку за цінами, які істотно нижче первісної вартості за винятком амортизації. Крім того, потрібно враховувати, що устаткування, як правило, менш ліквідне, ніж нерухомість, і строк його реалізації на ринку досить великий.
Оцінка дебіторської й кредиторської заборгованості. При оцінці боргів варто мати на увазі, що звичайно вітчизняний бухгалтерський облік не використовує фактор вартості грошей у часі. Середньостатистичний бухгалтер відобразить у балансі зобов'язання за договором про сплату 500 тис. грн. з відстрочкою платежу на два роки саме на зазначену суму, а не 350-400 тис. грн. (реальну вартість заборгованості), як це вимагають, наприклад, МСФЗ. Крім того, на балансі може значитися дебіторська заборгованість, неможлива для стягнення – її ринкова вартість дорівнює нулю. Таким чином, реальний борг може значно відрізнятися від балансового, але, маючи розширені дані про нього, можна самостійно швидко розрахувати діапазон ринкової вартості заборгованості.
Оцінка компанії, що не має на балансі істотних основних засобів (торговельної, консалтингової тощо). У випадку якщо протягом останніх двох років чистий прибуток компанії зростав і був високим, невелика ціна чистих активів не може відображати вартість бізнесу. При оцінці такої організації керівник повинен розуміти наступне: вартість компанії без існуючого у неї на даний момент менеджменту може дорівнювати практично нулю, однак бренд і "розкрученість" такої компанії мають велике значення.
При продажі компанії можна орієнтуватися на показник прогнозованого чистого прибутку на найближчі 3-5 років, з урахуванням обраної ставки дисконтування. Вірогідність прогнозу чистого прибутку може підтверджуватися укладеними контрактами на реалізацію товарів або послуг конкретному споживачеві, на придбання сировини тощо за фіксованою ціною. Прогноз чистого прибутку компанії можна робити на підставі даних бухгалтерської або управлінської звітності за останні два-три роки. Приблизний прогноз виторгу компанії й витрат на підставі середніх темпів росту за цей же період також допоможе зорієнтуватися в оцінці бізнесу.
Необхідно проаналізувати наявність трудових договорів з менеджментом компанії. Якщо документально управляючі не прив'язані до бізнесу, завдання їх втримати стає дуже актуальним. Більша частина виторгу, у випадку відсутності довгострокових договорів на реалізацію товарів або послуг, може залежати від особистих зв'язків менеджменту. Відповідно, зміна керівного складу компанії загрожує втратою значної її частини. Коли фірма вже займає поважне місце на ринку, споживачі завжди більше орієнтуються на фірмове найменування, а тому зміна керівників неістотно вплине на розмір виторгу. Розглянемо докладніше вплив популярності компанії на її ціну:
1. Якщо компанія є не брендовою, а її чистий прибуток протягом останніх двох років практично дорівнював нулю, вартість такої фірми на сучасний момент при відсутності підтверджених прогнозів чистого прибутку також практично дорівнює нулю.
2. Якщо організація не брендова, але її чистий прибуток протягом останніх двох років збільшувався, варто звернути увагу на менеджмент – саме керуючі забезпечили компанії зростання. Такий бізнес можна оцінити в розмірі суми прогнозу за чистим прибутком на найближчі чотири роки. Однак при втраті керуючих вартість компанії може дорівнювати нулю.
3. Якщо небрендова компанія має довгострокові контракти на реалізацію товарів або послуг, то прогноз чистого прибутку на найближчі роки може вважатися підтвердженим, ризик втрати менеджменту знижується. Її ціна порівнюється із сумою прогнозованого чистого прибутку на найближчі три-п'ять років.
4. Якщо компанія є брендовою та її добре знають на ринку, то ризик втрати менеджменту знижується. Вартість такої компанії також може приблизно дорівнювати сумі прогнозного чистого прибутку на найближчі три-п'ять років.
При експрес-оцінці бізнесу необхідно також брати до уваги тенденції фінансового стану компанії на поточну дату, зокрема, чи не відбувається різкий спад виторгу, зростання кредиторської заборгованості, втрата більшої частини крупних клієнтів тощо. Незважаючи на значні темпи росту в ретроспективний період, у сьогоденні й майбутньому можливі проблеми в діяльності компанії, тому швидке зростання чистого прибутку в прогнозний період ставиться під великий сумнів.
Для прогнозування грошових потоків компанії, крім використання ретроспективної інформації й даних фінансового аналізу компанії, необхідно приблизно уявляти стан ринку, на якому вона діє. Потрібно розуміти, чи планується поява нових гравців на ринку, поява товарів-замінників, міри державного регулювання й контролю ринку. Метою аналізу ринку є виділення основних факторів, що впливають на загальні тенденції: спад, незмінні темпи росту, зростання. У випадку якщо планується різкий спад ринку, на якому діє компанія, її це торкнеться з великим ступенем імовірності. Дану інформацію необхідно закласти в приблизні прогнози, здійснювані керівником.
Іншим підходом, що дозволяє приблизно оцінити вартість компанії, є використання даних про угоди купівлі-продажу пакетів акцій аналогічних компаній на ринку. Існують компанії, що спеціалізуються на продажі бізнесу, є бази даних, що містять інформацію про пропозиції продажу компаній, і т.д. У такий спосіб можна знайти пропозиції із продажу підприємств того ж сектора економіки, що перебувають у подібному фінансовому становищі.
Для визначення приблизної вартості компанії даним методом використовуються наступні коефіцієнти:
1) Вартість/Виторг.
2) Вартість/Прибуток (чистий і добалансовий).
3) Вартість/Активи.
4) Вартість/Необоротні активи.
5) Вартість/Власний капітал.
Вони розраховуються для знайденого аналога, де відома ціна продажу, після чого застосовуються до компанії, що оцінюється. Головним моментом є вибір того або іншого мультиплікатора, тому що вони, як правило, мають значний діапазон, і для оцінки не можна брати їхнє середнє значення. Найчастіше в оцінці використаються показники "Вартість/Власний капітал" і "Вартість/Виторг". Мультиплікатор "Вартість/ Прибуток" використовується вкрай рідко, оскільки найчастіше не вдається одержати інформацію про прибуток підприємства, а офіційна звітність перекручена.
Таким чином, застосовуючи два-три методи до оцінки бізнесу, керівник може швидко й без істотних витрат визначити приблизну ринкову вартість бізнесу.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"