інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Якими будуть нові «Базельські стандарти» нагляду
С. Моісєєв

Найбільш розвинені країни світу досягли угод, що закладають підвалини для нових стандартів банківського регулювання й нагляду на глобальному рівні. На зміну базельським рекомендаціям повинна прийти нова архітектура фінансового регулювання.

Базель-ІІ зіграв певну історичну роль і повинен піти зі сцени. Всі опори базельської конструкції виявилися неспроможними для запобігання глобальної фінансової катастрофи. Загальнопоширений норматив достатності капіталу не зміг обмежити роздування балансів і нагромадження надлишкових ризиків. Зовнішні рейтингові оцінки повально дали збій, а самі рейтингові агентства "сіли в калюжу". Публічне розкриття банками інформації в рамках "ринкової дисципліни" не дозволило адекватно оцінити ризики по складних фінансових продуктах.
Тому голова Базельського комітету та Центрального банку Нідерландів Нут Веллінк заявив: "Ми працюємо над впровадженням пруденційного регулювання на макрорівні, що включає контрциклічний буфер капіталу й управління ризиками, які виходять від системних, взаємозалежних банків".
До чого готуватися й чого чекати від глобальних нововведень?
Має бути поліпшення якості й транспарентності капіталу першого рівня. Основний капітал повинен буде складатися переважно із звичайних акцій і нерозподіленого прибутку. Гібридні інструменти, як видно, будуть зведені до мінімуму.
Інша важлива зміна – традиційний норматив достатності капіталу, що опирається на показник зважених по ризику активів (опора й символ Базеля!), більше не буде головним показником. Поряд з ним з'явиться обмеження фінансового левереджа – просте співвідношення власного капіталу й активів банку. Крім того, з'являться нові обов'язкові нормативи ліквідності.
Макропруденційний нагляд – новий девіз Базельського комітету. У його основі повинен лежати особливий нагляд за системоутворюючими банками. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Наприкінці 2009 року Банк міжнародних розрахунків разом із МВФ і Радою з фінансової стабільності представив доповідь "Посібник з оцінки системної значимості фінансових інститутів, ринків та інструментів". Системоутворюючі банки передбачається визначати за 41 первинним і вторинним індикаторами. Серед них – критерії розміру банків (активи, частка ринку, структура балансу й ін.), управління ризиками (позиції по різних інструментах, диспаритети активів і зобов'язань та ін.), а також ринкові взаємозв'язки (офшорні операції, закордонні "дочки", CDS й ін.). Цілком імовірно, що до великих банків будуть застосовуватися особливі пруденційні норми, що відрізняються від тих, які застосовуються стосовно всіх інших банків.
Нарешті, динамічне резервування. На відміну від діючого підходу, коли резерви на можливі втрати створюються в момент дефолта й погіршують і без того складне становище банку, динамічні резерви схожі на бюджетний стабілізаційний фонд. Вони накопичуються на фазі кредитного бума й витрачаються в період кризи, не створюючи тиск на рентабельність і власний капітал. До динамічного резервування в бухгалтерів, аудиторів й оцінювачів неоднозначне відношення – адже це ціла революція у фінансовій звітності. Схоже, революція таки наближається.
По-перше, дві міжнародні асоціації, відповідальні за стандарти фінансової звітності (Іnternatіonal Accountіng Standards Board й Accountіng Standards Board), нарешті оголосили про конвергенції стандартів. По-друге, розробники дали зелене світло динамічному резервуванню й оприлюднили новий стандарт простроченої заборгованості.
Як незабаром зміни зможуть увійти в наше життя? Перші робочі ідеї будуть презентовані на міжнародній конференції "Системний ризик і фінансове регулювання: причини й уроки фінансової кризи", що відбудеться у травні 2010 року у швейцарському Базелі. Сам Базельський комітет обіцяє оприлюднити нову редакцію угод наприкінці 2010 року.



© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"