інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Діяльність конвертаційних центрів та податкові оптимізації в сучасних умовах

Ю. Сколотяний

Податковi злочини стають бiльш складними та витонченими. Про це, зокрема, свiдчить діяльність так званих конвертаційних центрів сьогодні вийшла за рамки виключно операцій з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову або з національної валюти в іноземну. Комплекс «послуг», відповідаючи «вимогам часу», став набагато ширшим і різноманітнішим.

Тим часом у вітчизняному законодавстві досі навіть не визначені такі поняття, як «конвертаційний центр» або «фіктивне підприємство», хоча вони вже широко поширені, але поки тільки на рівні сленгу. Конвертаційний центр – стала назва, хоча правильніше, напевно, такі структури називати центрами незаконної податкової оптимізації або діяльності з ухилення від сплати податків.

Масштаби також постійно зростають. Контрагентами «конвертів» є тисячі підприємств з усіх регіонів України, а обороти багатьох із них сягають мільярдів гривень на рік.

За даними ДПАУ, дев'ять із десяти розкритих податковою міліцією злочинів у 2010 році належать до категорії тяжких та особливо тяжких. За десять місяців минулого року виявлено 2133 факти незаконного відшкодування ПДВ у сумі 7 млрд. грн. (За весь 2010 рік – 1924 факти на загальну суму 6,4 млрд. грн.). Виявлено та припинено діяльність 151 конвертаційного центру. Наприклад, у Донецьку в «конверті» були вилучені наявні кошти і прості векселі фіктивних підприємств на суму 15,5 млн. грн. Також 16 печаток фіктивних підприємств, з яких половина – нерезиденти (США, Китай).

Із незаконного обігу було вилучено товарно-матеріальні цінності на суму 1,565 млрд. грн. (За весь 2009 рік – на 800 млн. грн.).

Достовірно оцінити загальні масштаби діяльності конвертаційних центрів в цілому по Україні складно. Але якщо виходити з припущення, що в тіньовому обороті сьогодні перебуває ледь не половина вітчизняної економіки, то, відповідно, й обсяги операцій, необхідних для її обслуговування, повинні відповідати цим потребам.

Географія діяльності «конвертів», як і реєстрація необхідних для забезпечення їхньої діяльності фіктивних підприємств (транзитних структур, «податкових ям») найчастіше відбувається в найбільших промислових центрах, де набагато легше розчинитися у загальній масі. Там реєструються десятки тисяч юридичних осіб та СПД, а обороти є найвищими.

У центральній частині України (втім, як і в цілому по країні) головним таким центром є Київ. На сході Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ. На півдні центром податкової оптимізації є Одеса, хоча поодинокі випадки бувають і в Криму. У Західному регіоні, який об'єднує вісім областей, більшість конвертаційних центрів припадають на Львів.

Одна з останніх новинок до конвертаційно-оптимізаційній сфері – так звані інтелектуальні «конверти», які продають фальшиві інтелектуальні патенти. Коштує таке ноу-хау, як і його «продукція» та послуги, дуже недешево, тому й використовуються вони для підприємств з великим оборотом.

Наприклад, щоб завищити ціну при експорті та, відповідно, отримати більший повернення по ПДВ, одна з фірм отримала патент на винахід. Причому злочинці просто змалювали американську пластмасову пломбу-засувку (у нас вантажі пломбуються свинцевими пломбами), отримали патент і замовили виготовлення таких замків на підприємстві Товариства сліпих. Виробництво максимально здешевили: робили пломби з м'якої пластмаси, тому вони просто не замикаються. Всі ці «вироби» були «продані» неіснуючій фірмі в ОАЕ за 5 дол. за одиницю! І з перетином кордону проблем не виникало. Коли проводили обшук на фірмі-організаторі цієї схеми, виявили велику кількість факсів з Дубая: керівництво тамтешнього аеропорту вимагало терміново забрати вантаж і не захаращувати їхню територію. Виявляється, злочинці навіть не потурбувалися про вивезення цих засувок; їх навіть не забирали з аеропорту ...

Схеми подібних центрів, як правило, добре продумані. Вони складні, територіально розгалужені і диверсифіковані, в них задіяні десятки людей, втягуються реальні підприємства з багаторічною історією. Відповідно, щоб виявити і розібратися в схемах і їхніх деталях, необхідні висококваліфіковані, добре підготовлені фахівці. Період оперативної розробки таких справ триває від декількох місяців до півтора року. В одну з останніх схем, розкритих Управлінням спеціальних розслідувань податкової міліції, було залучено 33 підприємства з Харківської, Одеської, Донецької областей, а також з Києва. За паперами все красиво: ТОВ з смт Іванків Київської області з солідною назвою «Міжнародний торговий дім« Ізюмський оптико-механічний завод »нібито імпортувало з допомогою ні багато ні мало 18 фірм-посередників (всі зареєстровані там же, в Іванкові, за однією й тією ж адресою) з Франції заготовки відомої фірми Corning SAS. За ціною 104 грн. за штуку.

Потім на заводі зі схожою назвою – «Ізюмський оптико-механічний завод» (але в Харківській області) заготовки перетворювалися на елітні лінзи з оптичного скла. Після чого через ще дванадцять підприємств лінзи експортувалися гонконгської фірмі SANMAX ENTERPRISES із не надто значною накруткою – по 114 грн. за штуку.

Як виявилося в підсумку, жодних заготовок фірма Corning SAS в Україні не продавала. Насправді оброблялися і пакувалися недорогі вітчизняні лінзи – залишки заготовок державного підприємства «Ізюмський завод офтальмологічної лінзи» (їх виробництво припинено ще на початку століття). Собівартість продукції становила ... 6 грн. (тобто майже в 20 разів нижче зазначеної «закупівельної французької»).

Упаковувалися лінзи в гарні коробки, суцільно обклеєні підробленими фірмовими наклейками Made in France.

Експортували за кордон «елітні» лінзи 12 підприємств, серед яких відомі на всю країну «Київський ЦУМ» і «Одеський коньячний завод». Особливо завзято продавали за кордон лінзи донецький торговий дім «Амстор» і київський «Промгаз України».

Столичні підприємці, наприклад, обрадували гонконзьку фірму експортом майже на 42 млн. грн., ухилившись від сплати майже 8 млн. гривень ПДВ. Загальна ж сума ПДВ, яку 12 підприємств недоплатили в скарбницю, склала 540 млн. грн. При цьому про компенсації грошей з бюджету мова не йшла (формувався тільки податковий кредит), в результаті чого ці операції спочатку не викликали занадто серйозного інтересу у податківців.

Звертає на себе увагу і все чіткіше проявляється «спеціалізація» деяких комерційних банків на схемах «податкової оптимізації». Якщо раніше подібні банки були лише ланками в «відмивального» ланцюга, то зараз стають центрами незаконної податкової оптимізації і переведення в готівку коштів, отриманих незаконним шляхом.

Саме біля цих банків вишиковуються ланцюжки з фіктивних підприємств, клієнтами яких стають сотні, а іноді і тисячі фірм по всій Україні.

Реальна робота з виявлення подібних центрів виглядає наступним чином. За певними ознаками обчислюється фіктивне підприємство, яке працює з конвертаційним центром, відстежуються його зв'язки.

Під час перевірки виявляється, що «директор» - це людина, у якої або вкрали паспорт, або за невелику суму спокусили відкрити на своє ім'я фірму. За документами, саме він ухиляється від сплати податків, проте реальні організатори афер зовсім інші.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"