інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Як захистити компанію від корпоративного захвату*


Про рейдерство вже давно багато говорять і пишуть. Але це часто свідчить лише про те, що ті, хто говорять та пишуть, не дуже розуміють суть явища, відносячи до рейдерства найчастіше будь-який корпоративний конфлікт. І ця плутанина – питання не тільки мовознавче. Адже якщо не розуміти суті явища, то існує великий ризик неадекватних дій.

Те, що ринкові відносини передбачають перерозподіл прав власності, є аксіомою. Такий перерозподіл може відбуватися як за взаємною згодою покупця та власника активу-мети, так і за небажання власника уступати свої права. У другому випадку перехід прав власності здійснюється у вигляді недружнього поглинання або рейдерського захоплення.

На Заході недружнє поглинання починається зі скупки акцій на ринку, що здійснюється проти волі менеджменту та великих акціонерів. Після консолідації визначеного пакета набувач на законних підставах починає вимагати допуску до управління компанією та одержує його. Поглинання такого роду цілком законні й, більше того, регулюються нормативними актами. У якості прикладів можна навести Закон 1934 року і Закон Вільямса, що діють у США, а також The Cіty Code of Takeovers and Mergers, що діє у Великобританії.

Є й інші зовні законні способи поглинання, наприклад, банкрутство компанії. Для цього атакуючий консолідує у себе значну частину боргів та ініціює процедуру банкрутства, забезпечуючи потім таким чином зручне конкурсне управління бажаними активами. Можна сперечатися про моральність подібних дій, але відбуваються вони часто в повній відповідності з чинними в країні законами.

Законний є і перехід прав власності в результаті реприватизації (якщо приватизація була в історії компанії). У цьому випадку знаходяться погрішності-зачіпки, на підставі яких атакуючий добивається судового скасування приватизації. Розрахунок робиться на те, що при наступній новій приватизації актив перейде вже до атакуючого.

Часто ці схеми є прикордонними з погляду справжньої законності, оскільки потрібно забезпечити «правильне» прочитання судами законодавства про банкрутство, не допустити колишнього власника до реприватизації, «продавити» свого конкурсного управляючого тощо.

Рейдерство – це протиправний перерозподіл власності. У його основі лежать явні порушення закону, які стають можливими завдяки корупції в судах і різних органах влади: підкуп, шахрайство, використання фізичної сили. Відбувається воно в різних формах: силове захоплення, знову ж, шахрайство, встановлення контролю над менеджментом, навмисне або фіктивне банкрутство тощо.

Силове захоплення – улюблений жанр українського рейдерства. Для його здійснення потрібні кілька десятків бійців і отримане сумнівним шляхом (або взагалі сфальсифіковане) судове рішення. Причому в якості бійців нерідко використовуються співробітники служби судових приставів, спеціальних підрозділів правоохоронних органів, спецслужб або часток охоронних структур.

Шахрайство при рейдерстві відбувається різними способами. Наприклад, у вигляді маніпуляцій з реєстром акціонерів, обману державних реєструючих органів тощо. Встановлення контролю над менеджментом реалізується шляхом підкупу, шантажу або погроз на адресу керівництва компанії, членів їхніх родин.

В основі навмисного або фіктивного банкрутства лежить порушення законодавства про банкрутство, штучне створення податкової або кредиторської заборгованості.

Хто стає об'єктом рейдерських атак

Найчастіше, виходячи зі статистичних даних, корпоративні захоплення стосуються підприємств, що працюють у таких галузях, як машинобудування, деревообробна промисловість, паливно-енергетичний комплекс і видобуток корисних копалин; транспорт, металургія, телекомунікації.

Однак підприємства, що працюють в інших галузях, безсумнівно, також стають об'єктами рейдерських атак. Адже часто метою є захоплення не виробництва, а нерухомості та земельної ділянки.

Існує думка, що об'єктом рейдерської атаки може стати тільки публічна компанія, однак практика успішно спростовує його. Сьогодні об'єктами нападів стають і ВАТ, і ЗАТ, і ТОВ, і НП. Замахи робляться й на державні підприємства.

Фахівці говорять, що умовами, які створюють благодатний ґрунт для здійснення захоплення підприємства, є:

  • наявність відносно легальних або зовсім нелегальних активів, що належать підприємству, або неправильно оформлені на них права;
  • погано пророблені корпоративні документи (установчий договір, статут, внутрішні положення);
  • «сірі» фінансові схеми, кредиторські заборгованості та прострочені платежі в бюджет і позабюджетні фонди;
  • слабка організаційна структура підприємства;
  • недостатньо мотивований і лояльний топ-менеджмент.

Як протистояти

Практика показує, що в цей час в Україні протистояти рейдерським атакам винятково правовими способами неможливо. Адже вагома частина кримінальних справ, яка все-таки була порушена правоохоронними органами за фактами порушення закону при рейдерстві, припинена. До суду доходить незначна їхня частка, а рішення, що захищають права позивачів, прийняті далеко не у всіх випадках.

Захист забезпечують фактично ті ж інструменти, що й використовуються атакуючими: пошук прихильників в органах державної влади та у судах, звернення до «авторитетних» бізнесменів. Це не означає, що не потрібно захищатися, а вже тим більше – не готуватися до нападу.

І все-таки вітчизняній компанії, що бажає захистити себе від можливого захоплення, фахівці радять організувати низку цілком необхідних дій. Усі вони спрямовані на максимальне усунення умов, що роблять компанію привабливою для захоплення або полегшують завдання рейдера.

Відносно юридичного забезпечення бізнесу слід провести юридичний аудит, внести необхідні зміни в корпоративні документи, оформити належним чином права власності, одержати підтвердження законності угод з приватизації та реструктуризації активів, поставити на балансовий облік майно. І обов'язково продумати механізм захисту своїх документів, оскільки при атаках часто використовуються правоохоронці, які під тим або іншим приводом просто вилучають корпоративні документи з наступною їхньою можливою «втратою».

Може бути корисною і структуризація власності з використанням дочірніх структур. У випадку високого ризику виправданим є накладення зобов’язань, наприклад, за допомогою передачі нерухомості та інших активів у забезпечення позик. Можливо варто використати й перерозподіл власності між підконтрольними організаціями.

Мінімізації ризику сприяє концентрація акціонерного капіталу або викуп часток у акціонерів, що не приймають участі в діяльності ТОВ, а також постійний моніторинг змін у їхньому складі.

Не зайвою буде реструктуризація підрозділів зі зміною їх організаційно-правового статусу. Потрібно бути готовим до контрскуповування акцій і додаткової емісії.

Як би важко це не було, треба знижувати частку сірих доходів. Не допускати прострочення платежів за кредитами та заборгованості по обов'язкових платежах у бюджет і позабюджетні фонди.

У випадку атаки компанія обов'язково піднімає інформаційний шум. Щоб зробити це швидко та ефективно, потрібно заздалегідь установити контакт із зовнішнім оточенням, тобто займатися піаром. Бажано задуматися про концепцію соціальної відповідальності бізнесу, подумати про свою ділову репутацію.

Не можна забувати про свого реєстратора – відслідковувати рівень його лояльності. Корисно також періодично запитувати виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДРПОУ) про себе – можливо, у складі власників компанії відбулися несподівані зміни.

На жаль, потрібно визнати, що якщо нападаючий має серйозні наміри й має у своєму розпорядженні гарний доступ до адміністративного ресурсу, то шанси захиститися незначні. Комплексні заходи підготовки та захисту роблять ймовірність успіху відмінної відмінною від нульової. Вони здатні хоча б загальмувати процес поглинання в надії на зникнення політико-адміністративного «даху» атакуючого, або дозволять продатися дорожче.

Користь від уважності

Чим раніше стає відомо про атаку, тим більш ефективними будуть захисні заходи. Тому потрібно постійно моніторити зовнішнє середовище та інформаційні потоки, звертаючи особливу увагу на наступні моменти:

  • появу в ЗМІ повідомлень із жорсткою критикою на адресу власників та/або менеджменту підприємства, недостовірної інформації про його фінансову благонадійність;
  • постійні перевірки різних контролюючих органів;
  • збільшення кількості запитів дрібних акціонерів із приводу одержання необов'язкової інформації про діяльність товариства, а також скарг на товариство із приводу порушення їхніх прав (навіть надуманих);
  • зростання кількості угод із продажу дрібних пакетів акцій компанії;
  • висловлення невдоволення діяльністю компанії з боку місцевих і державних органів виконавчої влади, правоохоронних, природоохоронних органів тощо;
  • виникнення у товариства несподіваних проблем, пов'язаних із закріпленням права власності на активи, землю, одержання ліцензій тощо;
  • перехід джерел сировини, що використовується компанією, до недружньо налаштованих власників.

Часто до рейдерства відносять і так званий грінмейл, або корпоративний шантаж. Але це невірно. По-перше, подібний шантаж не порушує закону. По-друге, мета грінмейлу – одержання матеріальної вигоди без встановлення контролю над компанією. Найчастіше грінмейл реалізується за простим алгоритмом: міноритарний акціонер подає численні судові позови за різноманітними приводами, заперечує рішення зборів акціонерів і менеджменту підприємства, організує негативні публікації в пресі та сюжети на телебаченні тощо. Одним словом, будь-якими способами ускладнює життя керівництву компанії. Мета атакуючого – продати свій пакет за ціною, що значно перевищує ринкову, «продавити» потрібні контракти, одержати відступні.

За якими ознаками можна зрозуміти, що здійснюється саме рейдерська атака?

Приблизна структура рейдерської атаки така. Спочатку знаходиться об'єкт, під який готується організаційно-правовий план дій, вивчаються відносини між акціонерами, з'ясовуються існуючі конфлікти, ступінь захищеності активів, економічні та політичні зв'язки власників. Потім, після вивчення обраного об'єкта, юристи рейдерів шукають слабкі місця, помилки в попередніх переходах прав власності, статуті. З отриманої інформації вибирається найслабкіша ланка, і по ній наноситься перший удар, а, можливо, і кілька ударів по багатьом ланкам.

Зрозуміло, що єдиного оптимального варіанта немає, але як повинен поводитися власник активу, на який відбувається атака?

Перше – будинок і документи компанії повинні бути добре захищені. Тут не можна покладатися винятково на технічні засоби. Важливий силовий людський фактор. Як показує досвід, саме нестача охоронців дозволяє рейдерам проникнути на територію підприємств і заволодіти необхідною документацією. Рейдери, застосовуючи при захопленні силу, як правило, прибігають до послуг спеціальних силових підрозділів. Тому ж «Беркуту» майже не зможе протистояти приватна охоронна фірма. Тому набагато краще, якщо компанію буде, крім приватної охоронної фірми, захищати державна служба охорони. А у випадку зростання загрози захоплення постійна охорона буде посилена міліцейськими спецпідрозділами.

Друге – усі дії під час боротьби з рейдерами – від зборів акціонерів до можливих судових розглядів – повинні супроводжувати кваліфіковані юристи, що мають достатній досвід ведення такого роду справ.

Третє – потрібно мати якусь людину «з кабінету», яка якщо буде потреба посприяє. Якщо ж такого чиновника немає, то постарайтеся в критичній ситуації зберігати нормальні відносини з тими кабінетними працівниками, хто хоч якось здатний допомогти.

Четверте – не дозволяйте собі впасти духом, навіть якщо все дуже погано. Завжди знайдуться люди, які можуть підтримати. Це можуть бути навіть вороги рейдерів, що напали на підприємство.

П'яте – звертайтеся в газети, на телебачення, розповідайте про те, що відбувається з вашою компанією. Як показує практика, коли увага ЗМІ та, отже, громадськості прикуте до проблеми, рейдерам складніше пускати в хід свої цинічні методи.

Шосте – завдавайте випереджаючих ударів. Рейдерам також властиво помилятися. Зберіть максимум інформації про їхні цілі і методи роботи, довідайтеся, з ким вони співробітничають, хто й за що в них відповідає. Зробіть повне викладення та знайдіть слабку ланку. Нею може виявитися неточно складена документація за підсумками зборів акціонерів. Вдарте по слабкому місці, звернувши на нього увагу громадськості, суду, правоохоронних структур.

Що потрібно змінити в українському нормативно-правовому полі, щоб подібних атак було менше?

Рейдерам і юристам, які їх обслуговують, спокійно займатися своєю роботою в першу чергу дозволяє «вільне» тлумачення судами законодавства України. Саме ж законодавство достатньою мірою регулює необхідні питання, справу за контролем їх виконання. Це справа держави.

Чіткого визначення поняття «рейдерство» на законодавчому рівні немає. Але цього й не потрібно, достатньо підвищити бізнес-культуру, якість виконання вже існуючого законодавства, і, найголовніше, – відповідальність суддів за свої рішення.

Підґрунтям для виникнення рейдерських атак практично завжди є юридичні помилки, недбалості або порушення законодавства, які були допущені компанією, що стала предметом рейдерства. Іншою групою причин для виникнення рейдерських атак є, як не парадоксально, несправедливе відношення акціонерів, які контролюють компанію до міноритарних акціонерів та/або членів орендного колективу, які приймали участь у приватизації. Наприклад, менеджмент підприємства групує у себе блокуючий пакет акцій у процесі приватизації (без якого немає кворуму на зборах), після чого фактично одноосібно управляє підприємством. При цьому вони не виплачують будь-яких суттєвих дивідендів і не допускають інших акціонерів, навіть мажоритарних, до управління.

Уникнути рейдерських атак фактично неможливо, але можна до них підготуватися. Для цього необхідно:

  • усунути всі юридичні недбалості та помилки в договорах купівлі-продажу акцій вашого пакета (глибоко, наскільки це можливо);
  • дозволити конфліктні ситуації з міноритарними акціонерами (оскільки чим більше скривджених вами, тим більше може з’явитися у вас недоброзичливців);
  • ніколи не вірити в незалежність «незалежного» реєстратора;
  • залучати надійних адвокатів ще до того, як ви стали жертвою рейдерської атаки.




*За матеріалами web-сайту finance.ua
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"