інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Експрес-перевірка фінансової звітності

І.Сидоренко

Перед оприлюдненням результатів роботи компанії за черговий звітний період необхідно переконатися в тому, що фінансова звітність не містить грубих помилок, а її показники відображають реальний стан компанії. Саме цій меті має слугувати експрес-перевірка фінансової звітності.

Таке правило справедливе не тільки тому, що коректна звітність не викличе нарікань з боку аудиторів та контролюючих органів, а й тому, що зовнішні та внутрішні користувачі, отримуючи актуальні та достовірні відомості про діяльність компанії, зможуть прийняти необхідні управлінські рішення.

Загальних прийомів перевірки звітності не багато, і вони досить ефективні. Основними прийомами, які можна застосувати для експрес-перевірки звітності, є:
- читання звітності;
- горизонтальний аналіз;
- вертикальний аналіз.

Читання звітності являє собою інформаційне ознайомлення із загальним відображенням у звітності фінансового положення компанії за даними балансу, звіту про прибутки та збитки, супутніх форм і додаткам до них.

У процесі читання звітності розглядаються показники різних форм звітності в цілому, а також у їх взаємозв'язку. Читання звітності дозволяє виявити і технічні порушення, пов'язані з неправильним відображенням показників у різних формах звітності, а також арифметичні помилки.

Нижче наведені основні показники, на які потрібно звернути увагу при читанні звітності.

І. Бухгалтерський Баланс. Форма 1.
1. Підсумкові суми Активу і Пасиву на початок року повинні збігатися відповідно з підсумковими сумами Балансу наприкінці минулого року. Розбіжності повинні бути пояснені в пояснювальній записці.
2. По рядку «Незавершене будівництво» сальдо може мати значення тільки для організацій, що здійснюють діяльність з тривалим терміном формування витрат. Звичайне придбання основних засобів до такої діяльності не відноситься.
3. При наявності збитку в декларації з податку на прибуток, у Розділі «Необоротні активи», повинно бути сальдо по рядку «Відкладені податкові активи». При аналізі сальдо відкладених податкових активів, потрібно враховувати відкладені податкові активи, які визнаються тільки за умови існування ймовірності отримання компанією оподаткованого прибутку. Якщо ймовірність зменшення чи погашення у наступних звітних періодах тимчасових різниць відсутня, відкладені податкові активи у звітності не відображаються, а інформація про це підлягає розкриттю у пояснювальній записці.
4. При відповідному контролі за оформленням та надходженням рахунків-фактур від постачальників, показник у рядку ПДВ по придбаним цінностям, вартісного вираження не має.
5. Показник по рядку «Статутний капітал» має відповідати сумі капіталу організації оголошеного в Статуті організації.
6. Якщо Статутом організації передбачено утворення резервного фонду і компанія має прибуток, показник по рядку «Резервний капітал» повинен мати позитивне числове значення.
7. Різниця в залишках на кінець і початок звітного року по рядку «Нерозподілений прибуток (збиток)» повинна відповідати показнику «Чистий прибуток (збиток)» за ЗПЗ «Звітом про прибутки та збитки» (Форма № 2), якщо не нараховувалися дивіденди і не утворювався резервний фонд.
8. Залишки матеріальних запасів, вартість основних засобів, дебіторська і кредиторська заборгованості мають бути підтверджені інвентаризацією залишків («заборгованість по податкам і зборам» на кінець звітного року повинна відповідати підсумковій сумі за Актом звірки з ІФНС на звітну дату, якщо вивірка проводилась).
9. За наявності в організації договорів, кредиту або позики, поруки, вартість майна, переданого в заставу, повинна бути відображена в довідці про позабалансові рахунки у складі «Забезпечення зобов'язань виданих», а вартість майна, отриманого в заставу, повинна бути відображена у складі «Забезпечення зобов'язань отриманих».

II. Звіт про прибутки та збитки. Форма 2.
1. Вартісні значення показників у графі за аналогічний період попереднього року повинні відповідати ЗПЗ за минулий рік.
2. Відображення числових значень відкладених податків і зобов'язань, показує наявність в організації тимчасових різниць, що виникли при розрахунку податку на прибуток через різні правила обліку доходів і витрат у бухгалтерському та податковому обліку, які повинні бути розкриті у пояснювальній записці.
3. Показник поточного податку на прибуток повинен дорівнювати показнику по рядку 180 Листа 02 Декларації з податку на прибуток.
4. Відображення числових значень постійних активів і зобов'язань у довідковому розділі ЗПЗ (Форма № 2), показує наявність доходів і витрат, які виникли через непереборні відмінності між бухгалтерським і податковим обліком. Велика сума постійних різниць, що збільшує податковий прибуток, повинна спонукати фінансового директора до аналізу їх природи, і, при необхідності, до посилення внутрішнього контролю, у тому числі за оформленням та рухом первинних документів.

III. Звіт про зміни капіталу. Форма № 3.
1. Залишки капіталу за його видами на початок року повинні збігатися відповідно із залишками на кінець минулого року. Розбіжності повинні бути пояснені в пояснювальній записці.
2. Залишки статутного, додаткового, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), мають дорівнювати відповідним показникам третього розділу Балансу (Форма № 1).
3. Показник чистого прибутку (збитку) повинен відповідати сумі чистого прибутку (збитку), зазначеної у ЗПЗ (Формі № 2), за звітний період і Балансу – на початок і кінець звітного періоду.
4. Залишки резервів майбутніх витрат повинні дорівнювати відповідним показникам п'ятого розділу Балансу.
5. Залишки чистих активів повинні відповідати підсумковим показникам третього розділу Балансу за вирахуванням суми власних акцій, викуплених у акціонерів, і заборгованості засновників за внесками до статутного капіталу, плюс доходи майбутніх періодів (Балансу, Форма № 1)

IV. Звіт про рух грошових коштів. Форма № 4.
1. Залишки грошових коштів на початок року повинні збігатися відповідно із залишками на кінець минулого року.
2. Залишки грошових коштів на початок і кінець року повинні дорівнювати показникам по Балансу (Форма № 1) для тих організацій, які не здійснюють валютні операції.

Процедурні помилки, що викликають спотворення змісту звітності, виявляються при проведенні горизонтального і вертикального аналізу балансу, і звіту про прибутки та збитки.

Аналіз балансу (горизонтальний – порівняння даних на кінець періоду з даними на початок періоду, вертикальний – зміна структури балансу).
1. Корисно почати аналіз балансу зі зміни розміру власного капіталу (розділ III балансу «Капітал і резерви»). Це дозволить відразу побачити тенденцію за звітний період. Якщо вона не збігається з логікою розвитку бізнесу за період – можливі помилки.
2. Якщо розділ III Балансу відображає зменшення власного капіталу за рахунок збитків звітного періоду, і це підкріплено логікою розвитку бізнесу, необхідно визначити джерела фінансування цих збитків. Як правило, збитки фінансуються за рахунок зміни оборотного (робочого) капіталу – зниження запасів і дебіторської заборгованості, збільшення кредиторської заборгованості. Однак не виключено, що джерелами фінансування збитків є продаж майна, збільшення довгострокового запозичення або збільшення статутного капіталу. Якщо такі операції здійснюються компанією за наявності чистого прибутку, то ці дії вимагають обгрунтування з точки зору економічної доцільності (логіки бізнесу). В іншому випадку – це можливі помилки обліку.
3. Далі корисно провести аналіз підсумкових статей балансу – необоротних активів, оборотних активів, довгострокових зобов'язань і короткострокових зобов'язань. Будь-яка різка зміна цих показників за звітний період вимагає більш детального аналізу даного розділу і виявлення причин зміни показників. Знайдені причини змін повинні відображати існуючу тенденцію в діяльності підприємства за звітний період.
4. Поширеною помилкою обліку є несвоєчасний перехід довгострокової заборгованості у короткострокову, при настанні термінів виконання зобов'язань менше, ніж протягом 12 місяців.

Аналіз звіту про прибутки і збитки (горизонтальний аналіз – порівняння звітного періоду з аналогічним періодом попереднього року) вимагає:
1. Аналіз абсолютного зростання виручки. Наявність різкого стрибка виручки протягом звітного періоду в порівнянні з попереднім, не підтвердженого реальним зростанням бізнесу, свідчить про потенційні помилки в обліку.
2. Аналіз зміни валової маржі. Це основний показник ЗПЗ, на який слід звертати увагу при аналізі діяльності підприємства і пошуку помилок обліку. Цей показник має бути досить стійким при стабільній роботі підприємства. Його різка зміна має бути чітко аргументована. Така зміна може бути викликана переходом на більш дешевого (дорогого) постачальника сировини та матеріалів, впровадженням виробничих програм, що забезпечують зниження собівартості, зміною облікової політики в частині формування собівартості, зміною цінової політики. За відсутності вагомих причин для зміни цього показника, потрібен додатковий аналіз структури собівартості і ціноутворення. У цьому випадку причиною такої зміни може бути наявність помилок при формуванні собівартості.
3. Аналіз зміни розміру комерційних і управлінських витрат. Різкі або необумовлені бізнесом зміни можуть свідчити про наявність помилок. У різні періоди такі витрати можуть бути по-різному класифіковані і потрапляти в різні статті витрат, вводячи в оману користувачів звітності. Постатейний порівняльний аналіз дозволить виявити такі помилки.
4. Перераховані вище статті ЗПЗ формують операційний результат компанії. Однак найчастіше значний вплив на показник чистого прибутку надають «Інші доходи і витрати». При наявності змін цього показника корисно провести його аналіз та виявити ті операції (як правило, одноразові), які призвели до його зміни.
5. Окремо слід проаналізувати динаміку зміни податку на прибуток, для чого слід підрахувати ефективну ставку податку. При різкій зміні ефективної ставки потрібно пояснити причини.

Досить часто спостерігається порушення взаємозв'язку показників, відображених в окремих формах звітності (показник чистого прибутку в ЗПЗ не збігається зі зміною нерозподіленого прибутку в балансі за звітний період, за відсутності фактів розподілу прибутку та формування резервного капіталу, залишок грошових коштів у ЗРГК не збігається із залишком в балансі тощо).

При розгляді та аналізі оборотного капіталу часто виявляються допущені помилки через неправильне відображення запасів, згорнутого сальдо дебіторської та кредиторської заборгованості, неправильної їх класифікації, відображення довгострокової заборгованості у складі короткострокової, і навпаки.

Аналіз показників ЗПЗ найчастіше виявляє неправильну класифікацію витрат, у тому числі різну класифікацію одних і тих же витрат в різних періодах, що тягне за собою неправильне відображення показника собівартості, а також до комерційних і управлінських витрат. Також виникають помилки при відображенні суми податкових зобов'язань.

Заповнення форми № 4 «Звіт про рух грошових коштів» (ЗРГК) викликає найбільше труднощі у бухгалтерів, оскільки на відміну від міжнародних стандартів, наші правила обліку та звітності не містять докладних вказівок щодо особливостей складання ЗРГК. Так, при складанні ЗРГК допускаються помилки при класифікації платежів, особливо при відображенні сплати податків, відсотків І за позиками, виплат дивідендів. Часто бухгалтери не виключають внутрішні обороти між рахунками обліку грошових коштів, невірно відображають операції з продажу та/або купівлі іноземної валюти.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"