інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Золото як платіжний та інвестиційний засіб

О. Бердников

На швейцарській біржі SIX з вересня 2011 року почали використовувати «жовтий метал» як платіжний засіб. При цьому ще раніше в американському штаті Юта набрав чинності закон Legal Tender Act of 2011, згідно з яким виготовлені із золота та срібла монети можуть прийматися до оплати товарів і послуг не за своїм номіналом, а за реальною вартістю дорогоцінного металу. Відповідно до закону, золоті та срібні монети були визнані законним платіжним засобом. Тобто, якщо на золотій монеті написано 1 USA Dollar, то при оплаті в торговій мережі він буде прийматися, скажімо, як 30 доларів, а не 1 долар. Було також визначено, що монети не можуть бути об’єктом оподаткування деякими податками. Операції з монетами звільнені, зокрема, від податку на збільшення ринкової вартості капіталу та податку з продажів. Про подібні новації замислилися також в інших країнах світу. Відбувається непомітна фінансова революція. Або ж навпаки, людство повертається у середньовіччя, коли існували тільки золоті та срібні гроші, і на одну одна родина могла жити цілий місяць.

Національний банк України також планує випустити інвестиційні монети, викарбувані із золота та срібла вищої проби. Їх вага становитиме 1, 1/2 і 1/4 унції. Продавати монети будуть усі бажаючі банки.
Передбачається, що «золоті» та «срібні» монети будуть цікаві населенню для збереження своїх заощаджень, і з їх допомогою за кілька років вдасться зібрати у населення близько 10 млрд доларів.
Більше того, вони повинні скинути з п’єдесталу долар, який вже вважається чи не другою валютою в Україні. Адже гривня, при всьому пафосі, з яким вона вводилася в обіг, так і не змогла отримати довіру населення, і не змогла стати валютою для зберігання заощаджень.
Регулятор збирається пустити на випуск монет гігантський обсяг дорогоцінних металів – 3-5 тонн на рік. Верховна Рада звільнила від оподаткування дохід від продажу НБУ золотого брухту. НБУ, крім того, збирається видобувати власний метал.
Наприкінці минулого року НБУ презентував серію монет, присвячену фінальному турніру чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Чиновники розраховують, що монети будуть цікавими не тільки українцям, але й іноземним туристам. Особливий інтерес повинна викликати півкілограмова золота монета номіналом 500 грн. Усього таких монет буде випущено до 500 шт., вартість кожної близько 350 тис. грн.
Представники регулятора впевнені, що ці монети будуть користуватися попитом. Для багатьох це буде питанням не стільки інвестицій, скільки престижу. У будь-якому разі тільки на продажі найбільшої золотої монети НБУ вдасться залучити не менше 175 млн грн. Однак це лише частина від запланованих 80 млрд грн.
Тих українців, чиї потенційні інвестиції в монети обмежуються більш скромними сумами, НБУ буде залучати не тільки золотими гривнями, але й грошима зі срібла та сплаву міді, нікелю і цинку (нейзильберу). За словами банкірів, зараз НБУ збирає заявки, які монети та у якій кількості будуть викликати цікавість у фінансових установ. Однак фінансистів більше хвилює питання, як НБУ планує регулювати маржу продажу монет. Адже чим вона буде вищою, тим менш привабливим для населення буде фінансовий інструмент. І за якою процедурою та ціною, у випадку непередбачуваних обставин і масового зворотного продажу монет банкам, НБУ буде здійснювати зворотний викуп монет у банкірів.
Інтерес для банків від операцій з інвестмонетами незначний, але помітний. Як очікується, маржа фінансових установ буде значно меншою, ніж, наприклад, при операціях з дорогоцінними злитками. Але обсяги таких операцій повинні бути істотно більшими, тому вони готові йти на такі «жертви».
При операціях зі злитками різниця між ціною продажу фізичним особам і вартістю зворотного викупу досягає в деяких випадках 30-40%, і стає цікавою тільки у випадку якщо купуються і продаються кілограмові злитки (обсяг операції приблизно 450 тис. грн.).
За операції з інвестиційними монетами приватні особи будуть платити банкам близько 10% від первісної вартості монети. Це не будуть комісійні, оскільки сама наявність комісії здатна «вбити» такий ринок в зародку. Швидше за все, маржа буде закладатися як різниця між цінами продажу і покупки.
Чи багато це – 10%? Маржа могла б навіть становити 15%, і все одно залишалася б незначною, тому що обсяг операції становитиме не 450 тис. грн., а кілька тисяч або навіть сотень гривень.
Для клієнта маржа 10-15% означає, що в золото треба вкладатися на перспективу, не чекаючи від нього істотної прибутковості протягом 3-6 місяців. Дуже важливо, щоб золоті монети не перетворилися на предмет щоденних спекуляцій.
А якщо золото подорожчає так само сильно, як у попередні роки (США та ЄС активно друкують нові гроші, справа йде до чергового витка переоцінки всіх цінностей), дохід від монет істотно перекриє маржу.
Наприклад, якщо розміщувати гроші в інвестиційні монети на термін 3-5 років, то прибутковість інвестиції становитиме до 385% (так подорожчало золото з грудня 2005 року по грудень 2011 року). На фоні такого прибутку 10% маржі банку виглядає незначною.
До чого тут американський досвід? На жаль, золотими монетами в Україні поки не можна буде розраховуватися. Номінальна вартість інвестиційної монети буде нижчою за вартість металу, який буде в них міститися. Виходячи з цього, нелогічно буде використовувати їх в якості платежу. Дійсно, хто захоче оплачувати проїзд двома золотими гривнями? А от для збереження заощаджень – це цілком прийнятний і якісний варіант.
І все-таки слід не виключати можливість проведення розрахунків інвестиційними монетами, зокрема, на «тіньовому» ринку. Правда, їх використання в якості платіжного засобу буде істотно ускладнювати те, що сторонам доведеться домовлятися про ціну «золотих» грошей.
Деякі експерти стверджують, що від розрахункових перспектив монетами ніхто не застрахований.
Однак, на їхню думку, глобально на економіку це не вплине. Частка золотомонетних розрахунків не буде такою загрозливою. Зручніше буде розрахуватися звичним способом.
Більш реальним та практичним варіантом використання золота як платіжного засобу аналітики називають сертифікати Національного банку України, що будуть прив’язані до курсу золота. Цьому, перш за все, сприятиме те, що сертифікати будуть випускатися на пред’явника.
Нагадаємо, що за «золотими» сертифікатами НБУ планує встановити невелику прибутковість, і основний заробіток інвестори зможуть отримати від збільшення вартості дорогоцінних металів, до яких буде «прив’язана» ціна сертифіката.
Забезпеченням під цінні папери будуть виступати майбутні обсяги золота, які НБУ буде добувати на території України. Регулятор вже отримав на баланс золотодобувне державне підприємство з обсягом приблизно 600 тонн золота, яке підлягає видобутку (усього запаси золота в країні оцінюються в 3 000 тонн).
Цілком можливо, розрахунки НБУ не виправдаються. Неможливо передбачити реакцію населення на пропозицію зберігати заощадження в цінностях, які пропонує держава. Люди старшого покоління все ще тримають на руках облігації, виплати за якими гарантував Радянський Союз. А довіра до СРСР була непорушною. Хоча, звичайно, золото залишається золотом.
Ще пару років тому центральні банки багатьох країн позбувалися від металу, і спеціально домовлялися не викидати на ринок занадто багато золота, щоб не обвалити ціни. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Згідно з даними World Gold Council, в III кварталі 2011 року центробанки світу скупили рекордні за останні 40 років обсяги цього металу – 148,4 тон.
При цьому, за три місяці інвестори з різних країн придбали майже 1 100 тонн дорогоцінного металу на 57,7 млрд доларів.
Примітно те, що у вересні 2011 року, коли ціна золота дещо зменшилася, покупки «жовтого металу» в світі досягли пікових обсягів. А це означає, що в світі домінує переконання, що в довгостроковій перспективі золото буде тільки дорожчати. Що воно, власне, це і робить впродовж останнього десятиліття. Тому золоті монети НБУ швидше за все користуватимуться попитом.
А ось що стосується масових «золотих» розрахунків, самі банкіри в це не вірять. Заважає цьому, перш за все, обмеженість обсягів фізичного золота як в Україні, так і в світі. Обсяги видобутку металу, безумовно, не будуть відповідати потребам економіки. Наскільки негативними від цього можуть бути наслідки, продемонструвала Велика депресія у США – американська влада не могла стимулювати економіку збільшенням грошової маси через обмеженість видобутку золота.
Незважаючи на це, аналітики, зокрема президент Світового банку, не виключають можливості повернення до «золотого стандарту», правда, не в його класичному (фіксування обмінних курсів до золота, як це було в Бреттон-Вудській системі до 1971 року), а в «модифікованому» вигляді. Можливі варіанти, правда, не озвучувалися.
Крім того, в останні роки все частіше звучить думка, що на ринку золота поступово надувається «мильна бульбашка». Про це, зокрема, говорить той факт, що кількість фізичного золота в світі покриває вимоги за «золотими» розписками банків усього на 3-4%.
Тому, якщо раптом клієнти прийдуть в банки з вимогою видати належний їм «жовтий» метал, його ціна стрімко злетить, а «золотих паперів» – обвалиться. У виграші опиняться тільки ті, хто має на руках фізичне золото.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"