інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Фінансові стереотипи та способи їх подолання *

У світі фінансів часто виникають ситуації, коли людям доводиться боротися з підсвідомими стереотипами. Нижче представлені основні стереотипи, що існують у сфері фінансів, і можливі методи боротьби з ними.

1. Стереотип батьків
(іррелевантні витрати)
Якщо, гуляючи вулицею, уважно дивитися по сторонам і прислухатися до оточуючих, то можна почути достатньо «перлів», щоб зрозуміти джерело стереотипу батьків. Наприклад, матір каже дитині: «Лижі отримаєш тоді, коли ковзани зносиш». І ось на підставі таких сентенцій діти, ставши дорослими, будуть приймати менеджерські рішення.
Яка аналогія між цією ситуацією та фінансами? У фінансах існує поняття «втоплені витрати». Це витрати, здійснені в попередні періоди. Вони ніяк не можуть бути змінені. Наприклад, раніше компанія придбала машину, яка на даний момент стала непотрібною, і тепер хоче її окупити, методом перенесення цих витрат на майбутнє. Це призводить до збільшення цін на продукти компанії. А головне, маржинальний прибуток вже не настільки великий, як міг би бути.
Насправді «втоплені» витрати неважливі. Такими ж є навіть майбутні витрати, якщо вони не відрізняються за альтернативою. Важливі лише диференційовані витрати, до яких потрібно не забути віднести два типи витрат, так звані альтернативні витрати і витрати третьої сторони (Рис. 1).

Для прийняття правильних рішень необхідно обчислити прирісні (інкрементальні) грошові потоки, тому:
- втоплені витрати (SC на Рис. 1) – ігноруємо;
- недиференційовані витрати (NDS) – ігноруємо;
- диференційовані витрати (DS) – враховуємо, у тому числі альтернативні витрати (ОС) – враховуємо;
- витрати третіх осіб – враховуємо.

2. Стереотип інженера
(рознесені накладні витрати)
Інженер набуває цього стереотипу ще в інституті. А звучить він наступним чином: «Якщо я легко вирішую диференціальні рівняння, знаю закони Кірхгофа, то з фінансами розберуся однією лівою – запросто!». Завдання інженера дуже просте: не упустити жодної статті витрат. А в підсумку він заганяє всі витрати на собівартість, враховуючи: а) амортизацію, що представляє собою втоплені витрати; б) накладні витрати, за допомогою яких можна будь-який продукт перетворити в збитковий.
У собівартість продукту включаються всі можливі витрати разом з рознесенням накладних витрат по кожному продукту на підставі якогось кост-драйвера (див. Табл. 1).

Як видно з таблиці, розподіл накладних витрат продукту В збитковий, і загалом компанія є збитковою. Що ж можна отримати в результаті таких висновків? Звичайно, потрібно припинити виробництво продукту В. Але в результаті стає збитковим продукт С, оскільки накладні витрати стали переноситися на інший продукт, що лише збільшило загальні збитки (Табл. 2).

Дві продемонстровані таблиці ілюструють стереотип інженера, який полягає в тому, щоб все порахувати і все врахувати всередині собівартості. Цей стереотип можна розблокувати, якщо зробити звіт без рознесення накладних витрат по продуктах (див. Табл. 3).

Всі продукти виглядають прибутковими і покривають накладні витрати. Якщо згідно з цими розрахунками прибуток компанії раптом виявиться негативним, то в результаті своєї діяльності вона дійсно несе збитки.

3. Стереотип аптекаря
(прибуток)
У народі часто говорять: «Точно, як в аптеці». Багато людей впевнені, що прибуток – це точна величина. Ось тільки якщо його порахувати згідно GAAP (принципи бухгалтерського обліку, що діють на території США, Канади та деяких інших держав), то ця цифра буде відрізнятися від тієї, що вийде при підрахунку прибутку відповідно до IFRS (стандарти бухгалтерського обліку, що діють на території Європейського Союзу).
Крім таких розбіжностей, фінансист має різні можливості маніпулювати розміром прибутку, виділяючи при цьому більше або менше коштів на фінансові резерви. У подібному випадку опозиціонером може бути лише аудитор. І хто знає, чи буде він правий у цій ситуації. У приватній розмові фінансист може сказати: «Прибуток мій. Якщо я захочу, щоб він був, – буде; не захочу – не буде». І менеджери, у яких бонуси нараховуються від отриманого прибутку, вишикуються біля кабінету фінансиста з «шоколадками». Зазвичай прибуток вираховується за формулою 1 (Рис. 2):

Всім відомо, що прибуток – це дохід, від якого віднімаються витрати і відрахування на амортизацію. Так говорить закон, приблизно так само вважається і в економіці.
А що змінюється, якщо робити розрахунки за іншою формулою (2):
Д – П = В – А,
де, Д – доходи, П – прибуток, В – витрати, А – амортизація.
Формула 1 означає, що власнику необхідно всіх «нагодувати», покрити всі витрати і після цього «обгризати кістки, що залишилися». Чи може такий підхід бути справедливим для людини, яка організувала бізнес і отримала купу документів від десятка інстанцій?! Наприклад, підписання договору з ЖЕКом на вивіз сміття – саме по собі вже героїчний вчинок! Тому для власника формула 2 більш приваблива і зрозуміла. Коли компанія отримує дохід від його суми відразу ж віднімається цифра запланованого прибутку. Далі завдання менеджменту полягає в тому, щоб витрати ні на копійку не перевищували отриману суму. Цей підхід називається direct-costing, і давно вже відомий у світовій практиці.
Якщо використовувати цей метод, то собівартість буде виглядати трохи інакше, ніж при розрахунках за формулою 1. Наприклад, нехай ринкова ціна продукту становить $199, а бажаний прибуток власника – $25. У цьому випадку при собівартості продукту $178 в організації в міні-варіанті буде здійснена процедура, так звана cost-cutting (урізання витрат).

4. Стереотип штабіста
(Net Present Value (NPV))
Ярослав Гашек у своєму романі «Пригоди бравого солдата Швейка» написав: «Війна йшла добре до тих пір, поки не втрутився генеральний штаб». Вислів можна доповнити словами генерала часів французько-російської війни Карла Клаузевіца, який говорив: «План військових дій вмирає тоді, коли починаються військові дії». Незважаючи на вищесказане, фінансисти, обґрунтовуючи майбутні проекти, намагаються розрахувати точне значення чистої приведеної вартості (NPV), яке ніколи не стане реальним. Ніколи події не будуть розвиватися так, як написано в планах на папері: ми живемо в реальному світі, а не у віртуальній комп’ютерній програмі.
Від цього стереотипу можна позбутися, розробляючи різні можливі сценарії розвитку подій. Інвестора повинна цікавити не конкретна величина чистої приведеної вартості, а ймовірність того, що значення NPV буде негативним. Важливо, щоб у паспорті проекту, представленому інвесторові, зазначалася сума не NPV, яка насправді ні про що не говорить, а були перелічені його різні можливі варіанти. Між іншим, якщо інвестор бачить варіанти NPV тільки з позитивними значеннями, значить, не всі ризики були враховані при підрахунках; можливо, їх навіть свідомо приховали. Бізнес – не безпрограшна лотерея, тут завжди є ризик зазнати збитків.

5. Стереотип бухгалтера
(фінанси)
Що робить бухгалтер в компанії? Він переважно задає ритм завдяки квартальним звітам. Чи обмежується фінансист в компанії квартальними звітностями? Шкода, якщо люди стануть сприймати фінанси тільки через призму бухгалтерського обліку – тих обов’язкових процесів і дій, які необхідно виконати, не задаючись питанням, навіщо це потрібно.
Фінансовий директор відрізняється від бухгалтера тим, що для нього фінанси – творчий процес. Без творчості неможливо якісно управляти фінансами. Більш того, поганий той фінансовий директор, який мислить категоріями звітностей.
Єдиною точною наукою в світі, на жаль, є не фінанси, а абстрактна математика. Однак ніхто не може використовувати суто абстрактну математику в практичних цілях – її використовують як базу для розвитку інших наук.
Деякі бухгалтери, сховавшись за інструкціями, податковими приписами, яку б книгу з йоги вони не читали, не хочуть розвиватися і прагнуть назавжди залишитися на базовому рівні. Ці люди ніколи не знайдуть гармонії Всесвіту, балансу між бухгалтерією і фінансовим менеджментом, фінансами та іншими функціональними напрямками. Вони не зможуть цього досягти, як би сильно не намагалися. А може бути, вони навіть не намагатимуться.
Справжній Фінансовий директор (саме з великої літери) – це людина, яка знає, що баланс буває не тільки в бухгалтерії, але й у житті. Ця людина знаходить гармонію особистого з професійним; маркетингу з фінансами, управлінням людьми та іншими сферами бізнесу. Тільки така людина привносить в життя впевненість і в змозі досягти значних висот.

* За матеріалами strategy.com.ua.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"