інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Методи підвищення ефективності управління корпоративними пакетами акцій*

О. Зінченко

Багато акціонерних товариств володіють пакетами акцій інших компаній. При цьому дохідність таких капіталовкладень часто є досить низькою, що пояснюється неефективним управлінням даним акціонерним капіталом.

Причини низької ефективності управління корпоративними пакетами акцій акціонерних товариств і частками в статутних капіталах корпорацій мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Серед таких причин найпоширенішими є:
- слабкий контроль за діяльністю акціонерних товариств з боку корпорації-інвестора;
- відсутність матеріальної зацікавленості персоналу корпорації в цій роботі, наприклад, через помилки при формуванні програми мотивації відповідних працівників;
- відсутність відповідальності співробітників управляючої корпорації за фінансові результати діяльності дочірнього підприємства.
Одним зі способів вирішення даної проблеми може бути реструктуризація пакетів акцій і скорочення їх кількості. Можна виділити три групи емітентів (пакетів акцій), рішення за якими повинні носити стратегічний характер і прийматися на рівні наглядової ради (Ради директорів) корпорації:
- працюють в сферах природних монополій як у масштабах країни в цілому, так і на регіональному рівні;
- займають домінуюче положення на відповідному товарному ринку і потребують реструктуризації з метою створення конкурентного середовища;
- акції яких використовуються для створення інтегрованих утворень при здійсненні структурної перебудови в стратегічно привабливих для корпорації галузях економіки.
Управління пакетами акцій має будуватися відповідно до ступеня важливості емітента для реалізації корпоративної стратегії компанії-інвестора. При цьому дивідендна політика кожного акціонерного товариства повинна формуватися індивідуально. Тобто рішення про виплату дивідендів та їх розміри повинні ретельно аналізуватися на рівні корпорації. Основним критерієм цієї роботи може стати підвищення платежів за дивідендами, з мінімізацією можливих збитків для розвитку цих корпорацій.
Важливим аспектом підвищення ефективності використання пакетів акцій, що знаходяться в корпоративній власності, є збільшення їх ринкової вартості. Для вирішення цього завдання можуть застосовуватися різні інструменти.
В рамках загального циклу управління корпоративною власністю, а також з урахуванням специфіки даного об'єкта пропонується інвестування наступний адаптований цикл управління пакетами акцій, який дозволяє підвищити ефективність їх використання (Рис. 1).

Запропонований підхід дозволить упорядкувати роботу з підвищення ефективності використання корпоративних пакетів і створити систему реалізації функцій корпорації з управління сформованими портфелями акцій. В якості варіантів використання кожного конкретного пакета акцій, що знаходиться в корпоративній власності, можна запропонувати наступні найбільш поширені:
- консолідація пакета;
- продаж пакета стратегічному інвесторові;
- передача в довірче управління (траст).
Залежно від ступеня ліквідності, що оцінюється на другому етапі циклу по кожному конкретному пакету, можуть бути здійснені наступні заходи:
1. Для ліквідних корпоративних пакети акцій:
- інвентаризація;
- оцінка ефективності використання;
- аудит емітента;
- капіталізація або двоетапний продаж:
1) етап – передача спеціальній групі менеджерів на конкурсній основі для підвищення інвестиційної привабливості пакета акцій;
2) етап – продаж стратегічному інвесторові в найбільш підходящий момент часу.
2. Для неліквідні корпоративних пакетів акцій:
- інвентаризація;
- оцінка ефективності використання;
- реструктуризація;
- підвищення ліквідності;
- підвищення інвестиційної привабливості;
- капіталізація, продаж або передача в траст.
3. Стратегічно привабливі пакети акцій:
- інвентаризація;
- оцінка ефективності використання;
- підвищення ліквідності;
- підвищення інвестиційної привабливості;
- участь у діяльності.
Отримання максимальної фінансової віддачі від продажу пакетів акцій можливе тільки після проведення комплексу заходів, спрямованих на створення і розвиток вторинного ринку акцій. Ці дії можуть сприяти підвищенню інтересу інвесторів до цінних паперів, наявних у розпорядженні корпорації, і, як наслідок, зростання їхньої ліквідності та значного збільшення вартості на ринку. У зв'язку з цим може бути сформована емісійна стратегія корпорації на фондовому ринку. Однією з основних задач розробки емісійної стратегії є визначення цілей і завдань для вирішення довгострокових виробничих і фінансових проблем. Підсумком реалізації зазначених заходів може стати концепція розвитку ліквідного ринку акцій корпорації з урахуванням довгострокових і короткострокових перспектив, що затверджується Радою директорів.
При цьому підвищення ефективності роботи керівників компанії в рамках самої корпорації можна досягати двома шляхами. Один шлях – через матеріальне заохочення, розміри якого пов'язуються з результатами роботи дочірньої корпорації, в тому числі і при проведенні заходів з підвищення інвестиційної привабливості акцій, другий – персональна відповідальність за дії, що завдають шкоди інтересам корпорації.
Необхідно чітко визначити критерії оцінки роботи керівників компанії відповідно до інтересів корпорації. Такими показниками мають бути:
- розмір виплачуваних дивідендів або інші способи виконання дочірніми компаніями зобов'язань перед консолідованим бюджетом корпорації;
- зростання ринкової вартості акцій товариства;
- своєчасна виплата дивідендів за акціями;
- специфічні техніко-економічні показники.
В рамках емісійної стратегії обов'язковою умовою підвищення інвестиційної привабливості корпорації є комплекс заходів, що включає докладне і детальне вивчення його фінансового стану, аналіз бухгалтерської звітності, вироблення рекомендацій щодо оптимізації структури пасивів, приведення звітності у відповідність зі стандартами GAAP та IAS. Це також передбачає здійснення експертизи установчих документів з метою приведення їх у відповідність до вимог вітчизняного та світового законодавства щодо акціонерних товариств.
Ключовим моментом при відпрацюванні концепції розвитку ліквідного ринку акцій є формування пакетів акцій необхідних розмірів для виконання того чи іншого завдання в процесі виведення цінних паперів на національний та міжнародний фондові ринки. З урахуванням наявних тимчасових і законодавчих обмежень комбінована і узгоджена за строками стратегія формування ринку акцій, як правило, включає в себе основні блоки, представлені на Рис. 2.

Кожен блок включає в себе низку заходів, які забезпечать успішну реалізацію емісійної стратегії конкретної корпорації. Послідовне і своєчасне виконання зазначених у програмі рекомендацій веде до зниження інвестиційних ризиків інвесторів і підвищує інвестиційну привабливість корпорації.
Першим етапом є консолідація пакета акцій, метою якої є збереження контролю над управлінням дочірніми корпораціями і залучення грошових коштів, достатніх для фінансування як мінімум пріоритетних проектів корпорації. У зв'язку з цим можливі різні варіанти концентрації акцій в пакет, включаючи скупку акцій.
Надалі корпорація здійснює операції на вторинному ринку в рамках узгодженої політики з метою впливу на курсову вартість акцій, що обертаються на вторинному ринку, для максимізації прибутку від операцій з власними цінними паперами (купівля/продаж) та створення сприятливих умов розміщення додаткових пакетів акцій.
Купівля/продаж цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках з метою стабілізації і регулювання включає в тому числі і консолідацію великих пакетів акцій для їх подальшого розміщення серед інвесторів.
Можливою альтернативою продажу акцій є надання акцій в заставу з отриманням кредиту для подальшого ефективного управління грошовими ресурсами. А також доручення брокерським конторам здійснювати операції з цінними паперами корпорації на вторинному ринку в якості уповноваженого дилера. В цьому випадку потрібні такі послуги:
- Входження до лістингу фондової біржі.
- Здійснення операцій купівлі продажу акцій.
- Проведення узгодженої політики з регулювання курсової вартості акцій.
- Сприяння в консолідації великих пакетів для подальшого його продажу вітчизняним та іноземним інвесторам.
Введення акцій товариства до лістингу вітчизняної фондової біржі робить їх більш відомими на фінансовому ринку. Початок біржових торгів в рамках другого етапу, крім створення ліквідного ринку акцій, вирішить задачу підвищення котирувань напередодні розміщення запланованого пакета (зі спеціальної частки, призначеної для розігріву ринку). В ході цього етапу інвестиційна корпорація може викупити великі пакети акцій у їх власників за укладеними раніше договорами-дорученнями, коли ринкова ціна досягне межі, визначеної поручителями в зазначених договорах.
Після зміцнення позицій компанії на вітчизняному фондовому ринку, як правило, проводиться інформаційна підтримка та створення умов для випуску АДР (американських депозитних розписок). Сьогодні однією з основних вимог ринку до корпорацій-емітентів є інформаційна відкритість і доступність.
Зокрема, необхідні щоквартальні публікації в спеціалізованих виданнях фінансової звітності і виробничих показників, а також корпоративних новин товариства. Згадки про виробничу та інвестиційну діяльність компанії повинні регулярно друкуватися в провідних центральних періодичних виданнях. При цьому з'являється необхідність створювати необхідний імідж акціонерного товариства для інвесторів, а також коригувати несприятливу кон'юнктуру, що приносить середні довгострокові вигоди емітенту та акціонерам у вигляді підвищення курсової вартості даних цінних паперів.
Вплив на формування громадської думки щодо акціонерного товариства може бути ефективним тільки при регулярній взаємодії зі ЗМІ. У зв'язку з цим необхідно розробити приблизний план заходів, який включає заходи, приведені в Табл. 1.

Інформаційне забезпечення інвесторів і проведення маркетингових заходів здійснюється з метою максимального інформування потенційних інвесторів про найближчі плани товариства та його інвестиційні програми.
Програма інформаційного забезпечення інвесторів і маркетингові заходи включають:
- проведення спеціальних заходів – презентацій серед інституційних інвесторів в середині країни і за кордоном;
- взаємодія із засобами масової інформації на регулярній основі.
Презентації, що приурочені або до певних подій (розміщення нового випуску акцій), або до маркетингової політики товариства в цілому, є виключно важливим і дієвим інструментом підвищення привабливості пакетів акцій в очах потенційних інвесторів.
Для інвесторів також необхідна підготовка інформаційного (аналітичного) огляду діяльності компанії, відповідно до міжнародних стандартів з метою широкого розповсюдження серед операторів фондового ринку, зацікавлених вітчизняних і зарубіжних фінансових та інвестиційних інститутів.
Інформаційний огляд повинен включати:
- загальну інформацію про акціонерне товариство (історія, місце розташування тощо);
- характеристику виробничої діяльності та виробничого потенціалу (в тому числі порівняння з конкурентами);
- структуру управління (в тому числі інформацію про вище керівництво);
- структуру акціонерного капіталу;
- фінансову звітність і аналіз фінансового становища;
- стратегію розвитку компанії;
- стратегію залучення капіталу (нові емісії, облігаційні позики тощо);
- фінансовий прогноз.
Для забезпечення інвесторів необхідною фінансовою інформацією відповідно до міжнародних стандартів проводиться фінансовий аудит і приведення фінансової звітності у відповідність з міжнародним стандартами. Після здійснення необхідної інформаційної підготовки товариство може переходити до просування акцій на зарубіжні ринки. Найбільш поширеними і прийнятними сьогодні є випуск американських депозитарних розписок на акції компанії (АДР).
АДР з'явилися як основний спосіб, за допомогою якого іноземні емітенти можуть отримати доступ до американського ринку акцій. Зарубіжна корпорація, яка прагне отримати лістинг на біржах США, повинна здійснити це через процес лістингу АДР.
Одним з основних етапів створення ліквідного ринку акцій є публічне розміщення 5-10% пакета акцій серед зарубіжних інституціональних інвесторів. Продаж акцій створить первинний ринок цінних паперів за кордоном, на кілька порядків посилить довіру до акцій емітента і дозволить значно підвищити котирування на внутрішньому ринку.
Розміщення АДР за правилом 144А не потребує реєстрації випуску в Комісії з цінних паперів і бірж США, а також надає можливість реалізовувати акції неамериканським інвесторам за «правилом S». Така форма розміщення передбачає підготовку Інформаційного меморандуму міжнародною корпорацією-андеррайтером випуску, яка безпосередньо проводить розміщення АДР та здійснює цілу низку підготовчих заходів.
Серед них особливе місце посідає «Road-Show» (презентація) за участю представників державних відомств країни і керівництва емітента, по завершенні якої проводяться торги з високою продажною ціною акцій.
З метою і формування міжнародного ринку збуту низка вітчизняних емітентів приваблює стратегічних інвесторів шляхом продажу певних пакетів своїх акцій закордоном. Вибір стратегічного інвестора повинен здійснюватися не раніше появи стійкого попиту на акції емітента, тобто тоді, коли виникає можливість вибору інвестора на умовах партнерства, більш вигідних для емітента.
Кожен з елементів корпоративної власності має певну специфіку, що відрізняє його від інших. У зв'язку з цим корпоративне нерухоме майно може бути охарактеризоване як реальні активи, що приносять дохід не тільки за рахунок створення з їх прямим використанням товарної продукції, а як майно, що дозволяє здійснювати допоміжні та інші функції. Разом з нематеріальними активами компанії це в сукупності утворює її ринкову вартість.

* За матеріалами cfin.ru.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"