інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Критерії ефективності типових схем оптимізації податків*

В.Парфус

Чудове англійське прислів’я «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі» відоме всім. Проте ця проста істина повністю ігнорується «покупцями» послуг з податкової оптимізації. Оприлюднені в ЗМІ податкові схеми, які вже давно стали «сірими» і навіть «чорними», як і раніше прищеплюються в реальному бізнесі без аналізу ризиків та елементарної сумісності. При цьому головним і часто єдиним критерієм «успіху» такої податкової політики для менеджерів є мінімізація або зведення до нуля податкових платежів.

Усім добре відомо, які саме «схеми» дають абсолютну мінімізацію податків. Але багато компаній, які користувалися такими схемами 2-3 роки потому, зараз на власних і зустрічних перевірках, а також в судах доводять свою правову сумлінність. І це при тому, що у світовій практиці платник податків не несе відповідальності за дії своїх контрагентів. Є й інші приклади абсолютно законних податкових схем, які обернулися витратами або ризиками фінансових втрат на суми, що значно перевищують чисту податкову економію.
Розвиток судової практики і позиції податківців за останні 2-3 роки говорять про те, що час розширювати список «показників» ефективності податкових схем. Серед них особливе місце має посісти показник строку застосування податкової схеми. Існує багато факторів, що впливають на строк безпечного застосування податкової схеми. У кожному конкретному випадку це визначається специфікою бізнесу і використовуваними в схемі юридичними підставами для зниження податкового тягаря. Навіть абсолютно законні податкові схеми звичайно «живуть» не більше 2-3 років. Як тільки вони стають широко відомими, держава реагує зміною закону або його тлумачення.
Тому дуже важливо не забувати важливість врахування витрат на створення, обслуговування і припинення податкової схеми, тобто витрат, які не є безпосередньо податками. На жаль, багато консультантів не враховують їх, обіцяючи клієнтові явно завищені показники податкової економії.
Якщо ж мова йде про «сіру» податкову схему, то слід враховувати відзначену багатьма фахівцями закономірність: пов'язані з такими «схемами» ризики зростають з часом, як якісно, так і кількісно. Це слід брати до уваги при прийнятті рішення щодо застосування того чи іншого способу податкової мінімізації – адже те, що ми робимо сьогодні, будуть перевіряти через 2-3 роки. Причин для такої динаміки кілька.
Практично всі «сірі» схеми можна розділити на дві основні групи. До першої належать ті, в яких податки в підсумку «осідають» у фірмах-одноденках і не надходять до бюджету. В таких схемах і абсолютна мінімізація податків, і кількість пов'язаних зі схемою ризиків досягають свого максимуму. До другої групи належать схеми, засновані на несумлінному тлумаченні норм або «білих плямах» чинного законодавства. Всі ці схеми об'єднує одне – відсутність економічної основи або якоїсь ділової мети, крім завдання зниження податкових платежів.
Після свого створення будь-яка «сіра» схема проходить своє «бойове хрещення» – потрапляє до суду. Як правило, в перший раз судді на стороні платника податків - адже схема ще не отримала масового застосування та негативної оцінки з боку держави. Позитивна судова практика стає путівкою в життя, і вже через рік про схему пишуть, її масово продають і застосовують. Судової практики стає більше, сукупний фінансовий оборот за схемою зростає.
Далі відбувається процес, який можна назвати «деградацією» податкової схеми. Проявляється він в наступному. По-перше, якість реалізації знижується. Це стосується як якості оформлюваних документів, так і індивідуалізації рішення під конкретний бізнес. Штучність і удавані операції стають очевидними, що, в свою чергу, знижує шанси на успішний захист такої схеми в суді.
По-друге, із зростанням обороту схема привертає увагу податківців. Досвід виявлення перевіряючими незаконної схеми і отримання доказів її застосування накопичується, що істотно підвищує ризик. Іноді такий досвід навіть фіксується в письмових рекомендаціях для здійснення податкових перевірок. Наприклад, у вказівках щодо особливостей перевірки будівельних компаній, з протидії створенню фірм-одноденок та інших подібних документах. Така доля спіткала раніше популярні «зарплатні» схеми: страхову, з реєстрацією індивідуального підприємця, «карткову» з внесенням грошей на рахунок працівника невідомою особою. Навіть якщо схема формально законна і заснована на неоднозначному тлумаченні певного закону, фінансовий ризик платника податків істотно зростає. Якби схема була повністю законною, то зміна закону не спричинила б істотних ризиків, адже така зміна не має зворотної сили. Отже, проведені за схемою операції в період її існування не спричинять нарахування недоїмок, пені і штрафів. Але при зміні тлумачення закону, наприклад Конституційним судом, нове тлумачення буде мати зворотну силу. В результаті, ризик отримати недоїмки і штрафи в результаті податкової перевірки і програти справу в суді виникне у всіх фірм, які застосовували схему останні 2-3 роки.
По-третє, серед податкових консультантів існує думка, що «білих плям» в податковому праві не залишилося. Їх заповнив такий невизнаний інститут, як «несумлінність». А отже, кожен привід для звинувачень в несумлінності або зловживанні правами знижує надійність податкової схеми.
Всі ці причини призводять до того, що на кожні 100 грн. податкової економії за схемою платник податків ризикує втратити до 150 грн. у вигляді суми недоїмки, пені та штрафів, не кажучи про ризики кримінального переслідування.
Крім того, грошовий вимір збитків іміджу фірми, «знеціненого» в результаті податкової перевірки, іноді у багато разів перевищує суму податкових претензій.

Від яких податкових схем краще відмовитися
З урахуванням тенденцій у судовій практиці та податковому законодавстві можна стверджувати, що багато запропонованих консультантами податкових схем суттєво знижують фінансову безпеку фірми і можуть призвести до збитків у майбутньому. Приймаючи рішення щодо використання тієї чи іншої схеми податкової оптимізації, слід відмовитися від їх впровадження, коли:
1. Пропонують схему «консультанти» маловідомі, які працюють на ринку менше 5 років. Також слід поцікавитися тим, як довго працюють в фірмі її співробітники. За великої «плинності» кадрів шанси отримати якісну роботу є нижчими, а ймовірність розголошення інформації про податкові схеми колишніми працівниками фірми-консультанта значно вищі.
2. Схема запропонована без глибокого вивчення особливостей конкретного бізнесу та документообігу.
3. Не даються чіткі відповіді на запитання про строк застосування схеми, вартості та порядку її припинення.
4. У схемі беруть участь фірми, які фактично не будуть здійснювати господарську діяльність. Як правило, «консультанти», які їх пропонують, не можуть забезпечити доказів реальності такої фірми при проведенні зустрічної перевірки, а також не дають гарантій її подальшої законно ліквідації. У кращому випадку, по такій фірмі здається деяка звітність і декларується виручка. Але «консультанти» не можуть забезпечити правдоподібність структури витрат і платежів по такій компанії, а отже – існує ризик отримати звинувачення в несумлінності.
5. В якості юридичної підстави схеми наводиться тільки судова практика або листи-відповіді податкових органів. Практика не дає впевненості в майбутньому. А «вигідні» для фірми роз'яснення податківців можуть швидко втратити актуальність, і в жодному разі не захистять від стягнення податків і пені.
6. Фірми – учасники схеми повинні бути зареєстровані в конкретній податковій інспекції, або їх банківські рахунки повинні бути відкриті тільки в одному конкретному банку.
7. Ліквідацію фірм – учасників схеми обіцяють провести шляхом приєднання до невідомої компанії.
8. При спілкуванні з «консультантами» можна часто почути «у нас там все під контролем ...», «там сидять наші люди ...», «повірте ...» та інші ознаки того, що схема заснована на особистих зв'язках і контактах.
У довгостроковій перспективі витрати на створення, обслуговування і вихід з таких схем можуть значно перевищити вигоди від оптимізації податків.

* За матеріалами dis.ru.
© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"