інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Управління власними та запозиченими фінансовими ресурсами*

І.Уварова

Успішність будь-якого бізнесу визначальною мірою залежить від ефективності використання фінансових ресурсів. Це в свою чергу передбачає побудову правильної системи управління, підпорядкованої стратегічним цілям діяльності компанії. При розробці такої системи управління фінансами на всіх етапах має послідовно реалізовуватися вимога їх якісної і кількісної визначеності.

В процесі розробки політики управління власними фінансовими ресурсами варто дотримуватися наступного алгоритму дій. Для початку необхідно проаналізувати процес формування власних фінансових ресурсів у попередньому періоді.
Методи: вивчення документів, коефіцієнтний аналіз. Джерела: Бухгалтерський баланс, Звіт про прибутки і збитки, Звіт про зміни капіталу. Види робіт: оцінка загального обсягу формування власних фінансових ресурсів; зіставлення темпу приросту власного капіталу з темпами приросту активів і об'ємом реалізованої продукції; оцінка динаміки питомої ваги власних ресурсів у загальному обсязі формування фінансових ресурсів.
Очікуваний результат даного етапу – вивчення характеру динаміки власного капіталу компанії в ретроспективному періоді.
Далі проводиться аналіз джерел формування власних фінансових ресурсів.
Методи: вивчення документів, коефіцієнтний аналіз. Джерела: Бухгалтерський баланс, Звіт про зміни капіталу, управлінська звітність. Види робіт: вивчення джерел формування власних фінансових ресурсів; аналіз співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів; аналіз динаміки суми приросту чистих активів компанії.
Очікуваний результат даного етапу – ознайомлення з джерелами формування власних фінансових ресурсів.
Для формування власного капіталу необхідно встановити мету, яка задовольнить потребу в придбанні необхідних активів і оптимізації. Методи: вивчення документів, експертний аналіз. Джерела: регламентуюча документація, плани, інвестиційні проекти, інші внутрішні документи, існуюча ділова практика компанії. Види робіт: аналіз необхідності поповнення оборотного капіталу компанії; аналіз відсутнього обсягу інвестиційних ресурсів; оцінка обсягу необхідних фінансових ресурсів на соціальні потреби. У результаті на цьому етапі встановлюються цілі формування власного капіталу.
Керівництву компанії важливо визначити загальну потребу у власних фінансових ресурсах шляхом проведення коефіцієнтного аналізу, вивчення документів. Джерелами вихідної інформації можуть слугувати Бухгалтерський баланс, Звіт про прибутки і збитки.
На цьому етапі оцінюються:
• загальна потреба в капіталі на кінець стратегічного періоду (Пк);
• планована питома вага власного капіталу в загальній його сумі (ПВК);
• власний капітал на початок стратегічного періоду (ВКП);
• сума прибутку, що спрямовується на споживання в стратегічному періоді (Пc).
Розрахунок загальної потреби у власних фінансових ресурсах (ПВФР) здійснюється за формулою:
ПВФР = ((Пк×ПВК)/100) - ВКП + Пc. (1)
У результаті визначається загальна потреба у власних фінансових ресурсах із внутрішніх і зовнішніх джерел.
Власникам бізнесу інколи необхідно оцінити вартість залучення власних фінансових ресурсів із різних джерел. Для цього оцінюється вартість залучення фінансових ресурсів у розрізі їх видів та ступінь задоволення потреби компанії у власному капіталі в розрізі його видів.
У процесі створення ефективних умов формування власних фінансових ресурсів необхідно забезпечити максимальний обсяг залучення фінансових ресурсів із внутрішніх джерел.
Для цього проводяться наступні види робіт:
1. Аналіз можливості залучення додаткових фінансових ресурсів за рахунок чистого прибутку.
2. Аналіз можливості залучення додаткових фінансових ресурсів за рахунок амортизаційних відрахувань.
3. Визначення пропорції формування фінансових ресурсів за рахунок амортизаційних відрахувань і чистого прибутку за критерієм максимізації їх сукупної суми.
Тільки після цього керівництво компанії може впритул зайнятися забезпеченням необхідного обсягу власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел. З цією метою проводяться: а) оцінка суми власних фінансових ресурсів, планованих до залучення за рахунок внутрішніх джерел (ΔВФРвнутр); б) оцінка потреби в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел:
ΔВФРзовн = ПВФР - ΔВФРвнутр. (2)
Рано чи пізно керівництво компанії приходить до розуміння того, що необхідно оптимізувати співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових ресурсів.
Для цього, як правило, проводиться експертний аналіз. Джерелами для його здійснення можуть слугувати Бухгалтерський баланс, Звіт про прибутки і збитки, Звіт про зміни капіталу, управлінська звітність.
В результаті оптимізуються структура залучення власних фінансових ресурсів за критерієм мінімізації їх вартості та структура залучення власних фінансових ресурсів за критерієм забезпечення збереження управління компанією. Оцінюються планований обсяг формування власних фінансових ресурсів з усіх джерел (ВФР) і планований приріст активів компанії (ΔА). Потім проводиться оцінка ефективності розробленої політики формування власних фінансових ресурсів (розрахунок коефіцієнта самофінансування Кф:
Кф=ВФР/(ΔА+ПВФР) (3)
Результат вищеописаних дій – детально опрацьована політика формування власних фінансових ресурсів з критичною оцінкою її ефективності.

Управління позиковими фінансовими ресурсами
Будь-який бізнес на певному етапі потребує залучення додаткового фінансування. Причинами цього можуть стати швидке зростання компанії, заплановані великі інвестиційні проекти, сезонні коливання бізнесу тощо. Процес залучення боргового фінансування слід планувати, щоб мати чіткі відповіді на питання про те, коли потрібні фінансові ресурси, в якому обсязі і які інструменти доцільно використовувати для їх отримання.
Для цього необхідно скласти прогноз щодо грошової готівки. На підставі цього документа можна визначити обсяги необхідного фінансування, а також тривалість потреби у фінансових ресурсах.
Стратегія формування позикових фінансових ресурсів повинна ретельно контролювати фінансові потреби та потенційні джерела фінансування. З цією метою проводяться:
• відстеження і контроль обсягу кредитів із заставною базою. Оскільки вартість позикового капіталу із забезпеченням активами компанії буде мати більш низькі ставки в порівнянні з незабезпеченими кредитом, компанії слід ретельно контролювати свою заставну базу і не допускати ситуації, при якій певний кредитор отримує в заставу всі активи компанії, а також контролювати, щоб дрібні кредитори не отримували в заставу великої частки активів. Доцільно визначити і контролювати часовий період, коли вся заставна база буде використана, і компанії доведеться залучати позикові фінансові ресурси за більш високою вартістю;
• визначення кола потенційних кредиторів та інвесторів. Необхідно заздалегідь планувати коло потенційних кредиторів та інвесторів, щоб не опинитися в ситуації, коли доведеться погодитися на невигідні умови кредитування внаслідок браку часу;
• оптимізація оборотних активів компанії, при якій вивільняються фінансові ресурси, які можна направити на часткове або повне покриття потреби у фінансуванні. У результаті може взагалі зникнути необхідність в залученні позикових ресурсів;
• централізація грошових коштів. Якщо компанія має кілька банківських рахунків, то доцільно переводити всю готівку на один рахунок кожного дня, що дозволить більш ефективно використовувати весь обсяг грошових коштів, якими володіє компанія, результатом чого може стати мінімізація потреби у фінансуванні;
• підтримка відносин з банком компанії. Це передбачає централізацію банківських функцій в одному банку, підтримання ділових відносин з банківськими службовцями. У перспективі можна розраховувати на певні дивіденди у вигляді схвалення заявки на фінансування, більш вигідних умов кредитування.

Алгоритм управління позиковими фінансовими ресурсами
В процесі розробки політики управління позиковими фінансовими ресурсами необхідно дотримуватися наступного алгоритму дій:
I. Аналіз практики залучення і використання позикового фінансування в попередньому періоді
1. Аналіз динаміки позикових фінансових ресурсів. Методи: вивчення документів, коефіцієнтний аналіз. Джерела: Бухгалтерський баланс, Звіт про рух грошових коштів. Види робіт: дослідження динаміки позикового капіталу в розглянутому періоді; зіставлення темпу динаміки позикового капіталу з темпами динаміки власного капіталу; зіставлення темпу динаміки позикового капіталу з темпами динаміки обсягів операційної та інвестиційної діяльності; зіставлення темпу динаміки позикового капіталу з темпами динаміки активів компанії. Очікуваний результат: вивчений характер динаміки позикового капіталу компанії в ретроспективному періоді.
2. Аналіз структури позикового капіталу. Методи: вивчення документів, коефіцієнтний аналіз. Джерела: Бухгалтерський баланс, управлінська звітність. Види робіт: аналіз динаміки питомої ваги довгострокового позикового капіталу в структурі всього позикового капіталу; аналіз динаміки питомої ваги короткострокового позикового капіталу в структурі всього позикового капіталу; аналіз динаміки видів позикового капіталу в структурі довгострокового позикового капіталу; аналіз динаміки видів позикового капіталу в структурі короткострокового позикового капіталу. Очікуваний результат: вивчені основні види залучення позикових коштів.
3. Аналіз кредиторів компанії. Метод: вивчення документів. Джерела: управлінська звітність, договори. Види робіт: аналіз кредиторів компанії по вартості залучених ресурсів, за обсягами і за термінами залучення; аналіз кредиторів компанії на відповідність вартості, обсягів і строків залучених ресурсів середньоринкового рівня. Очікуваний результат: вивчені склад кредиторів компанії і умови надання ними фінансових ресурсів.
4. Аналіз ефективності використання позикових коштів. Методи: вивчення документів, коефіцієнтний аналіз. Джерела: Бухгалтерський баланс, Звіт про прибутки і збитки, управлінська звітність. Види робіт:
а) аналіз динаміки коефіцієнта оборотності (Коб. ЗК) всього залученого капіталу (ЗК) та в розрізі його видів:
Коб. ЗК = Виручка/ЗК; (4)
б) зіставлення динаміки коефіцієнта оборотності всього залученого капіталу і в розрізі його видів з динамікою коефіцієнта оборотності власного капіталу:
Коб. ЗК = Виручка/Коб. ВК; (5)
Аналіз динаміки коефіцієнта рентабельності всього залученого капіталу (ЗК) та в розрізі його видів:
РЗК = ЧП/ЗК, (6)
де ЧП – чистий прибуток.
Очікуваний результат: вивчення ефективності використання позикового капіталу в цілому і в розрізі його видів.
II. Встановлення параметрів залучення позикового капіталу в майбутньому періоді
1. Визначення цілей залучення позикового капіталу. Методи: вивчення документів, метод експертного аналізу. Джерела: регламентуюча документація, плани, інвестиційні проекти, інші внутрішні документи, існуюча ділова практика компанії. Види робіт: аналіз необхідності поповнення оборотного капіталу компанії; аналіз відсутнього обсягу інвестиційних ресурсів; оцінка обсягу необхідних фінансових ресурсів на соціальні потреби. Очікуваний результат: встановлення цілей залучення позикового капіталу.
2. Визначення граничного обсягу позикового фінансування. Методи: коефіцієнтний аналіз, експертний аналіз. Джерело: Бухгалтерський баланс. Види робіт:
а) розрахунок граничного коефіцієнта фінансового левериджу (Лф ):
Лф = ЗК/ВК, (7)
де ВК – власний капітал;
б) оцінка фінансової стійкості з урахуванням граничного обсягу позикового фінансування:
- аналіз динаміки коефіцієнта автономії (Ка ):
Ка = ВК/А, (8)
де А – активи;
- аналіз динаміки коефіцієнта фінансування (Кф ):
Кф = ВК/ЗК; (9)
- аналіз динаміки коефіцієнта довгострокової фінансової незалежності (Кн ):
Кн = (СК+ЗК)/А. (10)
Очікуваний результат: встановлення ліміту залучення позикових фінансових ресурсів на стратегічний період.
3. Оцінка вартості залучення позикових фінансових ресурсів з різних джерел. Методи: аналіз відкритих джерел, вивчення документів. Джерела: галузеві журнали, Інтернет, інші відкриті джерела, документи кредитних і фінансових компаній. Види робіт: оцінка вартості фінансових ресурсів у розрізі їх видів; оцінка ступеня задоволення потреби компанії в позиковому капіталі в розрізі його видів. Очікуваний результат: оцінка вартості позикових ресурсів з різних джерел.
4. Визначення термінів використання позикових фінансових ресурсів. Методи: вивчення документів, метод експертного аналізу, аналіз відкритих джерел. Джерела: плани, інвестиційні проекти, існуюча ділова практика компанії, відкриті джерела, документи кредитних і фінансових компаній. Види робіт: визначення строку корисного використання позикового фінансування (TПІ); визначення терміну пільгового періоду користування позиченими коштами (Tп); визначення терміну погашення позикових коштів (Tпог); визначення повного терміну використання позикового фінансування (СІ):
СІ = TПІ/2 + Tп + Tпог/2. (11)
Очікуваний результат: визначення середнього розрахункового періоду, протягом якого позичені фінансові ресурси будуть знаходитися в розпорядженні компанії.
III. Формування ефективних умов залучення позикових фінансових ресурсів
1. Визначення складу кредиторів компанії. Методи: експертний аналіз, аналіз відкритих джерел. Джерела: існуюча ділова практика компанії, відкриті джерела, документи кредитних і фінансових компаній. Види робіт: визначення складу найбільш надійних кредиторів; розподіл кредиторів за видами залучених ресурсів; розподіл кредиторів за термінами надання кредитів; розподіл кредиторів за ставками процентів за кредит; розподіл кредиторів за умовами виплати процентів і суми основного боргу. Очікуваний результат: визначення складу основних кредиторів компанії.
2. Забезпечення ефективності використання залученого позикового капіталу. Методи: вивчення документів, коефіцієнтний аналіз. Джерела: прогнозний бухгалтерський баланс, прогнозний звіт про прибутки і збитки, управлінська звітність. Види робіт: аналіз коефіцієнта оборотності всього залученого позикового капіталу і в розрізі його видів (за формулою (4)); аналіз коефіцієнта рентабельності всього залученого позикового капіталу і в розрізі його видів (за формулою (6)); створення поворотного фонду на погашення довгострокових кредитів і позик. Очікуваний результат: створення методики контролю ефективності використання залученого позикового капіталу.

* За матеріалами profiz.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"