інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Краудфандінг як фінансовий інструмент *

К. Аккерман

На фінансовому ринку останнім часом почали активно заповнюватися ніші, які не цікаві ні банкам, ні фондовим компаніям, ні навіть венчурним інвесторам або бізнес-ангелам. Мова йде про мікрофінансування та краудфандінг.

Краудфандінг являє собою особливий вид фінансування за допомогою збору коштів на реалізацію будь-якого проекту через Інтернет, наприклад, створення фільму, книги, музичного альбому, комп’ютерної гри, як правило, творчої продукції. Краудфандінг не є благодійністю. Кожен спонсор, передаючи гроші, отримує натомість певний бонус, наприклад, диск з фільмом, книгу з автографом або запрошення на знімальний майданчик. Часто крауд-інвестор отримує те, що не можна купити в магазині, наприклад, пам'ятні речі та емоції.
Між краудфандінгом та мікрофінансуванням існує принципова різниця. У випадку з мікрофінансуванням мова йде про кошти на розширення мікроскопічного бізнесу, який ніколи не зацікавить банки, по-перше, зважаючи на незначний обсяг коштів, які необхідно залучити, а по-друге, зважаючи на високі ризики і в основному відсутність будь-яких гарантій. Адже мікрокредити, як правило, беруть підприємці, у яких не вистачає коштів на розвиток свого малого бізнесу.
Якщо говорити про краудфандінг, то тут справа стосується більш творчих, тонких та інноваційних проектів, які, тим не менш, вимагають інвестицій. Таким чином, аудиторії мікрофінансових і краудфандінгових організацій абсолютно різні і обидві вони поки що нецікаві банкам та фінансовим компаніям. Проте в найближчій перспективі конкурентами краудфандінгу можуть стати інвестиційні фонди. Це відбудеться, коли інвестиційний краудфандінг набере обертів, і підприємці зможуть відразу звернутися до майбутніх покупців або приватних інвесторів, обходячи класичні способи залучення коштів у нові компанії або просто ідеї, які динамічно розвиваються. Експерти припускають, що надалі краудфандінгові фонди зможуть створювати і самі банки. Однак про те, коли підприємці зможуть звернутися до краудфандінгу, складно визначити.
Поки що краудфандінгом користуються переважно молоді підприємці, представники IT-індустрії та люди творчих професій. Про це свідчить розподіл повідомлень про даний вид фінансування в соціальних мережах за джерелами (див. Діаграму 1). Якщо виключити новинні ресурси та мікроблоги, куди користувачі копіюють контент з інших соціальних медіа, то перші п'ять ресурсів – це популярні блоги, орієнтовані в тому числі на зарубіжну аудиторію, ВКонтакте – найбільш популярна соціальна мережа рунету, а Хабрахабр – закрите співтовариство IT-професіоналів.
Як і в будь-якій новій галузі, основні проблеми краудфандінга полягають у донесенні інформації до потрібної аудиторії. Якщо говорити про потенційних спонсорів, то потрібна аудиторія – це прогресивно мислячі люди, які цікавляться новинками в технологіях, культурі та розвагах. Крім цього, даній категорії людей важливо брати участь у чомусь цікавому і важливому або, більше того, бути причетним. Що стосується авторів проектів, то тут мова може йти практично про будь-яку людину або організацію, які здатні створити щось незвичайне і зацікавити публіку.
Теоретично, краудфандінг, крім інструменту для збору коштів, також виступає інструментом для аналізу попиту на створюваний продукт, і навіть інструментом для піару. Механізм простий – чим більше коштів вдалося залучити, тим вищий потенційний попит, чим більше заявив про себе, поки збирав кошти, тим більший так званий піар-вихлоп. Але знову ж таки, тут слід врахувати популярність автора проекту.
Звичайно, якщо говорити про проблеми краудфандінга і якщо при цьому копати глибоко, то варто згадати і низьку фінансову грамотність населення, і відсутність інтересу до культури, і відсутність закону про краудфандінг, якого поки що немає навіть в США. У січні 2013 року в США повинен був вступити в силу закон про форсованний запуск бізнес-стартапів або JOBS Act. Саме цей закон повинен був легалізувати краудфандінг і дозволити американцям не просто жертвувати гроші на цікаві їм проекти, але й інвестувати їх, тобто вкладати з метою отримання прибутку. Однак його прийняття не відбулося.
На думку аналітиків, у країнах, що розвиваються, поки ще не дозріла потреба в легалізації інвестування на основі краудфандінгу. В основному за допомогою цієї моделі зараз залучають кошти соціальні проекти, що не спрямовані на отримання прибутку і не придатні для народного інвестування. Експерти не очікують легалізації акціонерного краудфандінгу на горизонті 2-х-3-х років. Проте у Європі краудфандінг вже узаконено. Якщо він стане коли-небудь законним і у нас, то можна буде очікувати появи великої кількості організацій, що спеціалізуються на цьому виді фінансування і стартапів, а також спрощення процесу створення бізнесу для людей, що мають на руках тільки хорошу ідею й нічого більше.
Основні проблеми краудфандінга пов'язані, по-перше, з недостатньо розвиненою інфраструктурою, а по-друге, з відсутністю інтересу з боку можливих вкладників, що обумовлено низькою фінансовою грамотністю населення. До основних труднощів можна віднести те, що не повсюдно є хороший Інтернет, а також не всі знають, як платити банківськими картками в Інтернеті. Разом з тим, у країнах, що розвиваються, краудфандінг має гарні перспективи для розвитку, враховуючи ще ненасичений ринок соціальних медіа, які є головним інструментом у цьому методі фінансування.
Основним ризиком краудфандінга багато експертів вважають шахрайство, оскільки під виглядом благодійної ініціативи або цікавого проекту може бути організований збір коштів, які в підсумку не дійдуть до заявленого адресата і осядуть в руках зловмисників.
Краудфандінгу також не вистачає харизматичних євангелістів, які зможуть привернути до цього процесу увагу людей. Поки ж їхню роль відіграють один з засновників найбільшої краудфандінгової платформи KickStarter Чарльз Адлер і режисер Гарі Хаствіт, який фінансує з її допомогою свої фільми.
Незважаючи на всі складності, краудфандінг активно розвивається і залучає все більше проектів і спонсорів. Найвідоміший американський краудфандінговий майданчик KickStarter.com за 2012 рік зібрав близько $320 млн, що, за оцінками експертів, дало йому виручку приблизно $16 млн. Це, безперечно, хороший результат, але будь-яка велика фінансова організація заробляє значно більше. З іншого боку, тенденція дуже позитивна – кількість відвідувачів KickStarter за останній рік збільшилася вдвічі, а краудфандінг стає помітним і резонансним явищем.

* За матеріалами bankir.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"