інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Основні події та зміни у сфері застосування міжнародних стандартів фінансової звітності*

О. Полозов

Останнім часом відбулося чимало подій у сфері застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Найбільш важливі серед них – це запровадження нових правил консолідованої фінансової звітності, вимоги щодо управління інвестиціями на основі справедливої вартості, а також розробка проекту стандарту стосовно обліку операцій хеджування на ринку капіталів.

Рада з МСФЗ роз'яснила свої вимоги щодо можливості взаємозаліку фінансових інструментів. Важливим документом Ради з МСФЗ стало роз'яснення вимог до можливості взаємозаліку фінансових інструментів шляхом внесення поправки до стандарту МСФЗ 32 під назвою «Взаємозалік
фінансових активів та фінансових зобов'язань» (Offsetting Financial Assets and Financial Liabilities). Для укладачів стандартів цей документ може в корені змінити правила взаємозаліку фінансових активів і зобов'язань. Нові поправки усувають існуючі в реальній обліковій практиці невідповідності та непослідовності при застосуванні методики взаємозаліків, заснованої на критеріях, зазначених у поточній версії стандарту МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: подання».
Прийняті поправки уточнюють:
• значення ключової фрази МСФЗ 32 у відношенні можливості проведення взаємозаліків: «В даний час у підприємства є юридично закріплене право на взаємозалік»;
• що деякі системи валових розрахунків (gross settlement systems) можуть розглядатися як еквівалент чистого розрахунку.
Доповнення, пов'язане з правилами взаємозаліку фінансових активів та зобов'язань, крім МСФЗ (IAS) 32 також було прийнято і до стандарту МСФЗ (IFRS) 7 (повна назва поправки – «Розкриття: питання взаємозаліку фінансових активів і фінансових зобов'язань») – в галузі розкриття політики взаємозаліку та опису конкретних ситуацій, коли він був застосований у звітності компанії.
До прийняття поправок існували розбіжності в питанні взаємозаліку фінансових активів і зобов'язань в стандартах МСФЗ і ГААП США. Наведена нижче таблиця коротко представляє ці відмінності.

У США було вирішено, що Ради МСФЗ та ГААП зблизять вимоги головним чином в галузі розкриття випадків взаємозаліку фінансових активів та зобов'язань для цілей поліпшення порівнянності звітностей, складених за відповідними стандартами.
Для наявності можливості проведення взаємозаліку підприємство повинне мати право на проведення заліку, забезпечене правовим захистом. Найголовніше в поправках до МСФЗ 32 – це те, що право на проведення взаємозаліку:
1) не повинно бути обумовлене подією в майбутньому;
2) має бути юридично закріплене у всіх наступних обставинах: у ході звичайної діяльності; у разі невиконання зобов'язання; у разі неспроможності або банкрутства організації або будь-кого з контрагентів.
Крім того, право на взаємозалік має бути доступне будь-якій стороні договору в будь-який момент (тобто не повинне залежати від умов у майбутньому, які можуть не настати). На практиці це означає, що:
- підприємству необхідно оцінити, чи є як мінімум юридично встановлене право на взаємозалік на дату звітності;
- у випадку «руху грошей по колу» (наприклад, коли в господарської операції задіяні три сторони) право на взаємозалік має бути записане в багатосторонньому (наприклад, трьохсторонньому) договорі.
Поправки набувають чинності для річних періодів, що починаються з (або після) 1 січня 2014 року, і мають застосовуватися ретроспективно (тобто застосовні і до порівняльних минулим періодам). Ці поправки є частиною більшого проекту Ради МСФЗ, присвяченого в цілому різним аспектам питання взаємозаліків. В рамках цього ж проекту Рада з МСФЗ також окремо випустила і поправки до стандарту МСФЗ 7. Нові додаткові умови розкриття відповідають потребам користувачів в інформації по валових фінансових активах та фінансових зобов'язаннях, що також підлягають взаємозаліку.

Рада з МСФЗ уточнила правила переходу на МСФЗ 10 та облік для інвестиційних підприємств
«Консолідаційний пакет» п'яти нових стандартів є важливим продуктом Ради з МСФЗ за 2011 рік, тому протягом 2012 року компанії повинні були готуватися до нових правил консолідації, які набирали чинності з 1 січня 2013 року.
Тим не менш, незважаючи на те що «пакет п'яти» поки що не використовується компаніями, Рада МСФ вже внесла декілька важливих поправок до стандарту МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність», які роз'яснюють правила переходу на застосування стандарту МСФЗ 10 і особливий облік дочірніх компаній для інвестиційних підприємств.
Зокрема, Рада описала ситуації, в яких підприємство має застосовувати МСФЗ 10 ретроспективно. Нові поправки покликані розвіяти занепокоєння деяких укладачів звітності, які поскаржилися, що положення щодо переходу на МСФЗ є більш обтяжливими, ніж це спочатку передбачалося.
Рада роз'яснила значення фрази «date of initial application» («дата початкового застосування»). Цією датою повинен вважатися перший день річного періоду, в якому компанія вперше буде застосовувати стандарт МСФЗ 10. Наприклад, для компанії, яка переходить на МСФЗ 10 у 2013 році, датою первісного застосування МСФЗ 10 вважалося 1 січня 2013 року. Така компанія буде оцінювати наявність або відсутність контролю над своїми афілійованими підприємствами за станом саме на 1 січня 2013 року і, виходячи із зроблених висновків щодо кожного з таких підприємств, буде відповідним чином коригувати порівняльні дані за 2012 рік.
Якщо на дату первісного застосування висновку про наявність контролю згідно МСФЗ 10 буде відрізнятися від попереднього висновку щодо цієї ж «дочки» згідно МСФЗ 27/ПКІ 12, то компанія повинна буде перерахувати і перевипустити інформацію за порівняльний період виходячи з правил МСФЗ 10.
Наприклад, на 1 січня 2013 року аналіз контролю за правилами МСФЗ 10 показав, що раніше придбаний неконсолідований бізнес є «підконтрольним»; в цьому випадку активи, зобов'язання і частка неконтролюючих акціонерів раніше неконсолідованого бізнесу будуть включатися у звітність компанії не з 1 січня 2013 року, а з дати його фактичного придбання в минулому. Аналогічним чином, якщо раніше консолідована компанія в ході аналізу за станом на 1 січня 2013 року виявилася «непідконтрольною» згідно з правилами МСФЗ 10, то вона доконсолідується і для цілей порівняльної інформації 2012 року.
У цілому нові поправки вимагають ретроспективного застосування, за винятком, однак, ситуацій, коли це практично нездійсненно або неефективно (unless impracticable). В останньому випадку тим не менш потрібне «часткове» ретроспективне застосування, тобто перерахунок даних хоча б починаючи з пізнішої дати в минулому, коли дані є досяжними і такий перерахунок є практично здійсненним.
Полегшення щодо попередніх порівняльних періодів надається в плані того, що не будуть вимагатися жодні коригування дорозрахунками, якщо придбаний в минулому бізнес був консолідований за правилами МСФЗ 27/ПКІ 12 і залишився «підконтрольним» в результаті аналізу на дату первісного застосування, проведеного за правилами МСФЗ 10. Аналогічно жодні числові коригування не будуть вимагатися, якщо придбана компанія не повинна була бути сконсолідованою ні за правилами МСФЗ 27/ПКІ 12, ні за правилами нового стандарту МСФЗ 10 (з аналізу на дату первісного застосування).
Також члени Ради з МСФЗ прийняли доповнення до стандарту МСФЗ 10 про те, як підприємство повинне буде визначати, чи є воно «інвестиційним підприємством» для цілей використання особливого порядку обліку (описано нижче). Ще в травні 2012 року міжнародними організаціями зі стандартів звітності було вирішено, що необхідно виробити додаткові конкретні і цілком певні критерії, яким компанія повинна буде відповідати, щоб вважатися «інвестиційним підприємством».
Тепер підприємства зобов'язані будуть враховувати ці знов встановлені критерії для визначення того, чи є вони «інвестиційними підприємствами»:
- Наявність одночасно декількох інвестиційних проектів.
- Наявність одночасно декількох інвесторів.
- Наявність інвесторів, які не є пов'язаними сторонами для материнської компанії або компанії-інвестиційного менеджера (управляючої компанії).
- Власний капітал організований у вигляді часток (присутні інструменти капіталу у вигляді акцій, паїв або партнерських інтересів).
Всі ці критерії повинні бути дотримані на додаток до вимоги про те, що інвестиційна компанія повинна на практиці керувати своїми інвестиціями на основі справедливої вартості.
Крім того, термін «інвестиційні підприємства» використовується для позначення компаній, бізнес-моделлю яких є інвестування коштів виключно для отримання доходів від приросту вартості капіталу, доходів від інвестицій або обох видів доходів. Такі організації можуть включати до свого складу фонди приватного капіталу, організації венчурного капіталу, пенсійні фонди, суверенні фонди та інші інвестиційні фонди. Однак необхідно відзначити, що, незважаючи на наявність переліку критеріїв компанії, що «кваліфікуються» для отримання статусу «інвестиційне підприємство», Рада з МСФЗ допускає можливість рідкісних ситуацій, коли компанія, яка не відповідає даним критеріям, все ще може вважати себе інвестиційною. У такому випадку від неї вимагається детальне розкриття в примітках щодо припущень і суджень, які застосовувало керівництво при ухваленні висновку щодо такої кваліфікації свого бізнесу.
Зазвичай і у відповідності зі стандартом МСФЗ (IFRS) 10 «Консолідована фінансова звітність» така звітність підприємства повинна включати в себе всі інвестиції, які підприємство контролює (тобто всі дочірні підприємства), на основі методу повної консолідації. Однак багато упорядників та користувачів фінансової звітності наполягали, що консолідація дочірніх компаній інвестиційними підприємствами не дає корисної інформації для зовнішніх інвесторів. Швидше навпаки, відображення інвестицій в дочірніх компаніях не шляхом їх консолідації, а у вигляді їх оцінки за справедливою вартістю забезпечує найбільш корисну та актуальну інформацію про діяльність інвестиційних підприємств.
Враховуючи ці коментарі громадськості, Рада з МСФЗ прийняла виключення з вимог до консолідації в МСФЗ 10 в частині інвестиційних підприємств. Для таких підприємств потрібно вимірювати інвестиції в дочірні компанії за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Поправки також встановлюють вимоги до розкриття інформації для інвестиційних підприємств.
Крім того, важливо відзначити вимогу Ради МСФЗ по відношенню до батьківських компаній самих «інвестиційних підприємств», які продовжуватимуть проводити повну консолідацію всіх підконтрольних компаній у вертикальному ланцюжку «знизу» під ними, включаючи і об'єкти інвестицій, які у власній звітності «інвестиційних дочок» тепер будуть враховуватися за справедливою вартістю.
Поправки набувають чинності з 1 січня 2014 року, при цьому допускається їх раннє застосування. Це на один рік пізніше, ніж 1 січня 2013 року (дата набрання чинності стандарту МСФЗ 10), але раннє прийняття дозволить інвестиційним підприємствам застосовувати нові правила одночасно з переходом на правила стандарту МСФЗ 10.

Проект нового керівництва по обліку операцій хеджування
Рада з МСФЗ опублікувала документ під назвою «МСФЗ 9, Розділ 6, Облік операцій хеджування» (IFRS 9, Chapter 6, Hedge Accounting). У супровідному листі було пояснено, що даний документ представлений не для цілей збору коментарів від членів громадськості, а тільки для їх ознайомлення з текстом, який, як планується, ввійде окремою, шостою главою до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Цей важливий документ складається, в свою чергу, з трьох окремих буклетів:
- Чернетка вимог до обліку (Draft requirements) – 95 сторінок.
- Чернетка основ для висновків (Draft Basis for Conclusions) – 120 сторінок.
- Чернетка керівництва по застосуванню (Draft Implementation Guidance) – 51 сторінка.
Нові вимоги до обліку операцій хеджування, які планується включити в стандарт МСФЗ 9, значно наближають і «вирівнюють» правила обліку хеджування до безпосередньої, живої практики ризик-менеджменту, в результаті чого користувачам фінансової звітності буде надаватися більш корисна інформація, ніж раніше. У цілому нові вимоги встановлюють підхід до обліку хеджування, який заснований більше на загальних принципах, ніж на конкретних правилах, а також усувають протиріччя і недоліки, що існують в моделі обліку операцій хеджування, раніше запропонованої стандартом МСФЗ 39.
Важливо відзначити, що нове керівництво з обліку хеджування поки ще не є завершеним з точки зору всеосяжності охоплення різних питань, пов'язаних з нюансами хеджування. Так, в опублікованому документі Рада з МСФЗ не розглядає такі конкретні питання, як облік хеджування відкритих портфелів або макрохеджуванням, які, на думку Ради МСФЗ, виходять за рамки обговорення «загального» обліку хеджування, що покривається вимогами стандарту МСФЗ 9.
З іншого боку, Рада з МСФЗ досі продовжує обговорювати пропозиції за принципами обліку відкритих портфелів і макрохеджуванням у вигляді частини свого активного порядку денного з метою створення окремого документа для обговорення. Таким чином, Рада не переглянула виключення, що міститься в МСФЗ 39 щодо обліку хеджування справедливої вартості портфеля фінансових активів або фінансових зобов'язань від впливу несприятливого руху процентних ставок. Отже, зазначене виключення залишається в силі (див. п. 81А, 89А і AG114-AG132 стандарту МСФЗ 39).
Крім безпосереднього висвітлення питань обліку хеджування, опублікований документ також вносить поправки і зміни до вже раніше випущених частин стандарту МСФЗ 9.
Поточні правила обліку хеджування у стандарті МСФЗ 39, є більше дидактичними «правилами» та не відображають підходу і бізнес-моделі підприємства щодо його стратегії управління ризиками. В результаті ті зусилля, які компанії роблять для зниження різних економічних ризиків, знаходять неадекватне відображення у фінансовій звітності, а часто, через складні вимоги до обліку хеджування, взагалі ніяк не відображаються в звітності.
Нові правила усувають багато перешкод на шляху досягнення обліку хеджування. Зокрема, повністю усунуто вимогу щодо дотримання коридору 80-125%, для того щоб відносини хеджування могли вважатися ефективними. Хеджування за допомогою опціонів тепер буде призводити до меншої волатильності результату прибутку або збитку, ніж у версії МСФЗ 39. Крім того, тепер дозволяється застосовувати облік хеджування при хеджуванні окремих компонентів ризику для нефінансових елементів звітності.
В результаті впровадження даного керівництва, яке, мабуть, набере чинності з 1 січня 2015 року, звітність буде відображати більш точно, які заходи підприємства здійснює для того, щоб управляти своїми ризиками.

Фонд МСФЗ випустив навчальний матеріал в підтримку стандарту МСФЗ 13
З метою розвитку своєї «Освітньої ініціативи» (Education Initiative) Фонд МСФЗ випустив навчальний матеріал, що ілюструє застосування стандарту МСФЗ (IFRS) 13 «Вимірювання справедливої вартості». У розробці навчальних матеріалів брала участь група спеціально запрошених експертів в галузі оцінювання вартості.
Проект першого розділу цього навчального матеріалу під назвою «Оцінка справедливої вартості пайових інструментів, що не обертаються на ринку, в рамках застосування стандарту МСФЗ 9. Фінансові інструменти» тепер доступний в Інтернеті на веб-сайті Фонду МСФЗ всім бажаючим. Документ є детальним аналізом підходів до визначення справедливої вартості пайових інструментів, які не котируються на ринку, та на 68 сторінках пояснює процес визначення справедливої вартості і деталі застосування різних методів оцінки: ринкового та дохідного підходів, а також методу скоригованих чистих активів (Adjusted net asset method).
Фонд МСФЗ відзначає, що співробітники Фонду не очікують коментарів і зауважень до проекту, який виставлений виключно для цілей ознайомлення громадськості.

Відкрито перший регіональний філіал Фонду МСФЗ
У 2012 році також відбулася важлива «логістична» подія в світі МСФЗ: був відкритий перший міжнародний офіс-філіал Фонду МСФЗ та Ради МСФЗ за межами їх лондонській штаб-квартири. Новий офіс Ради МСФЗ розташований в Токіо (Японія) і буде надавати підтримку усій діяльності Фонду МСФЗ в Азії та Океанії для вирішення питань, пов'язаних з розробкою, прийняттям та послідовним застосуванням МСФЗ.
Відкриття регіонального офісу Азії та Океанії відображає прихильність Фонду МСФЗ до стратегії встановлення справді глобальних стандартів фінансової звітності. Філія буде представництвом Фонду МСФЗ та Ради МСФЗ, що забезпечує постійну місцеву присутність в регіоні Азії та Океанії, підтримку більш широкого регіонального охоплення та участь в нормотворчій діяльності Ради з МСФЗ. Крім того, даний офіс Ради МСФЗ передбачається перетворити в регіональний центр досліджень регіональної фінансової звітності, забезпечуючи тим самим надходження важливої концептуальної інформації від країн Азії та Океанії для цілей розробки нових стандартів МСФЗ на їх ранній стадії.

Висновки
У цілому 2012 рік виявився черговим роком успіху стандартів МСФЗ в справі охоплення нових «ринків» для свого застосування, поліпшення технічної якості та завоювання статусу загальновизнаних глобальних стандартів фінансової звітності. Ступінь подальшого прогресу (або його відсутності) багато в чому буде залежати від позиції США, і якщо нарешті вони приймуть позитивне рішення по ухваленню МСФЗ на своїй території, то така подія буде остаточним проривом у справі розвитку цих важливих міжнародних стандартів.

* За матеріалами finansy.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"