інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Комбінована фінансова звітність та вимоги МСФЗ щодо її складання*

Іноді групи компаній юридично структуровані таким нетрадиційним способом, що для них згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) та Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (ЗПБО, англ. GAAP) США неможливо скласти консолідовану фінансову звітність. Виходом із такої ситуації може бути складання комбінованої фінансової звітності, яка представляє результати діяльності і ресурси декількох компаній, недостатньо пов'язаних для складання консолідованої фінансової звітності.

Комбінована фінансова звітність – це «винахід» ЗПБО США. Можна комбінувати будь-які компанії, навіть якщо вони ніяк не пов'язані між собою. Наприклад, комбіновану звітність можна підготувати перед капітальною угодою щодо злиття двох компаній, щоб заздалегідь побачити, що буде представляти собою консолідована фінансова звітність групи цих компаній після їх злиття.
Правила комбінування практично збігаються з правилами консолідації, за винятком взаємного елімінування інвестицій у дочірні компанії та статутних (акціонерних) капіталів дочірніх компаній.
На практиці сукупність компаній часто діє в якості певної групи, однак юридичні права володіння можуть навмисно або історично не говорити про наявність такої групи. Тоді відповідну сукупність компаній можна комбінувати і навіть піддати аудиту. В обліковій політиці, у примітках до комбінованої фінансової звітності, зазвичай розкривають принципи комбінування.

Проформа фінансової звітності
Термін «проформа фінансової звітності» часто використовується для позначення попередньою неповної фінансової звітності, що готується за один рік у зв'язку з нещодавнім переходом на інші стандарти (наприклад, на МСФЗ) при необхідному розкритті інформації як мінімум двох останніх років, або для позначення консолідованої або комбінованої звітності для компаній, які знаходяться під загальним контролем материнській компанії або фізичних осіб, які перебувають у процесі реструктуризації їх організаційної юридичної схеми, в результаті чого буде «описана» нова юридична структура. В останньому випадку проформа фінансової звітності означає приблизну фінансову звітність, як вона виглядала б, якби реструктуризація юридичної структури групи була вже завершена на початок самого раннього з представлених періодів.
Слід зазначити, що МСФЗ та ЗПБО США відносно запланованих змін складу групи і відображення реструктуризації компаній під загальним контролем не до кінця опрацьовані. Так, наприклад, навіть остання редакція стандарту МСФЗ (IFRS) 3 «Об'єднання підприємств» не передбачає описання обліку операцій під загальним контролем. При цьому Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності (International Accounting Standards Board) ще в 2009 році почала проект з обліку таких операцій, але прийняття нового стандарту не сталося і не очікується в найближчі кілька років.
При відсутності такого стандарту компаніям пропонується сформувати власну облікову політику щодо угод з компаніями, які перебувають під загальним контролем. Зазвичай або застосовують облікову політику щодо використання положень МСФЗ 3 також і для операцій з компаніями, які перебувають під загальним контролем, тобто застосовують метод придбання при таких операціях, як і у випадку зі звичайними комерційними ринковими угодами зі злиття і поглинання, або в якості альтернативи вибирають так званий метод попередника (predecessor accounting), прийнятий, наприклад, в ЗПБО США і стандартах деяких інших країн.
Метод попередника означає підготовку консолідованої звітності компаній, виділених в нову юридичну структуру і які до реструктуризації знаходяться під загальним контролем (наприклад, материнської компанії), використання вартості активів і зобов'язань таких же, як прийнятих для консолідованої звітності попередника (тобто цієї материнської компанії). При цьому метод покупки не застосовується, гудвіл не розраховується і активи і зобов'язання на момент придбання не приводяться до справедливої вартості.

Практичні аспекти демонстрації контролю для цілей консолідації
Нижче наведені варіанти можливих угод між власниками компаній, що демонструють наявність контролю як базису для консолідації або комбінування фінансової звітності компаній в групу. Використовуючи представлені проформи можливих угод, можна здійснювати консолідацію і проходити аудиторські перевірки готової консолідованої або комбінованої фінансової звітності із заявою про відповідність її стандартам, таким як МСФЗ або ЗПБО США.

Демонстрація наявності контролю за допомогою використання керуючих компаній
Можливий варіант демонстрації контролю над дочірніми компаніями – це наявність у материнської компанії угоди про довірче управління долями/акціями цієї дочірньої компанії.
Варто мати на увазі, що обсяг повноважень керуючої компанії у відповідності з різними договорами довірчого управління може бути різний. Тому доцільно для максимальної демонстрації контролю передавати довірчому управителю як можна більше функцій. При розгляді наявності контролю по суті необхідно врахувати різні права вето власників, а також їх можливість у будь-який момент змінити довірчого управителя.

Наявність підтверджених намірів власників компаній об'єднатися в традиційну холдингову структуру
Для цілей складання комбінованої звітності необхідна наявність наміру у власників компанії об'єднатися в єдину традиційну холдингову структуру.
Можливий формат листа, що підтверджує такі наміри:
(від імені власників ТОВ «...»)
«Ми підтверджуємо, що в даний момент розпочатий процес реструктуризації, що включає приведення юридичної структури компаній в єдину традиційну холдингову структуру.
Учасники ТОВ «...» мають намір перейти під контроль материнської компанії «...» протягом … років, але не більше п'яти років».
Угода підписується менеджментом материнської компанії, а також учасниками і менеджментом компанії, що реструктуризується (купується, приєднується).

Інші свідчення наявності контролю над компаніями з метою консолідації
В процесі аудиту консолідованої/комбінованої фінансової звітності використовуються також будь-які інші аудиторські докази, доступні аудитору, що підтверджують наявність контролю, наміру об'єднатися і економічну сутність функціонування в якості єдиної групи компаній, представлених в консолідованій/комбінованій звітності.

Опціони на акції
Так, наприклад, якщо у материнської компанії є опціони на право придбання акцій дочірніх компаній протягом певного строку за заздалегідь обговореною ціною, то потенційна можливість використання таких прав говорить про наявність потенційного контролю над такими дочірніми компаніями. При аналізі доцільно встановити, чи зможуть у разі необхідності поточні власники компаній юридично протистояти виконанню опціонів по купівлі їх компаній.
Попередні договори купівлі-продажу
При наявності попередніх договорів купівлі-продажу компанії поточними власниками на користь материнської компанії необхідно розглянути, чи зможуть поточні власники будь-яким чином відмовитися від попереднього договору купівлі-продажу їх підприємств і не укласти планований основний договір. Якщо такі відмови надзвичайно ускладнені, то контроль присутній з моменту укладення попереднього договору купівлі-продажу.
Участь представників материнської компанії в раді директорів дочірньої
Традиційний приклад наявності фактичного контролю – це можливість представників материнської компанії голосувати в інтересах материнської компанії на засіданнях ради директорів і мати інший вплив на операційну та/або стратегічну політику розглянутої на предмет наявності контролю компанії в інтересах материнської компанії. Якщо фактично такий вплив сильно проявляється або може проявлятися, контроль над такою компанією існує і вона підлягає консолідації як дочірня.

Вимоги МСФЗ в частині складання комбінованої звітності
Розглянемо, які вимоги МСФЗ та стандартів фінансової звітності найбільш розвинених країн існують щодо складання зведеної звітності за неоформленими групами і за обліком операцій об'єднання бізнесу між ними.
Згідно з МСФЗ (IFRS) 3.2c встановлені МСФЗ (IFRS) 3 правила обліку об'єднань бізнесу, що не поширюються на об'єднання підприємств чи бізнесів, які знаходяться під загальним контролем.
В п. в1–в4 МСФЗ (IFRS) 3 представлені відповідні коментарі щодо застосування цього пункту. Зокрема, уточнено, що об'єднання підприємств чи бізнесів, які знаходяться під загальним контролем, передбачається у випадках, коли підприємства (бізнеси), що об’єднуються, в кінцевому підсумку контролюються однією особою або особами одночасно до і після цього об'єднання і такий контроль не є тимчасовим.
Однак, як саме враховувати об'єднання підприємств чи бізнесів, які знаходяться під загальним контролем (якщо МСФЗ (IFRS) 3 не застосовується), МСФЗ не вказують.
Для малого та середнього бізнесу Радою з Міжнародних стандартів фінансової звітності у 2009 році був створений «МСФЗ для малого і середнього бізнесу» («МСФЗ для МСБ», IFRS for SMEs). Цей стандарт може застосовуватися як альтернатива повного комплекту МСФЗ малими і середніми підприємствами, крім суспільно значущих структур, тобто банків, страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів, емітентів пайових і боргових цінних паперів тощо.
У цьому стандарті в МСФЗ вперше введений термін «комбінована фінансова звітність». В п. 9.28 вказується, що об'єднана фінансова звітність – це зведена звітність двох і більше компаній, що контролюються одним інвестором. Стандарт не вимагає складання комбінованої звітності, але описує основні правила:
- виключення внутрішньогрупових операцій і залишків;
- виключення нереалізованого прибутку або збитку в активах;
- однакова облікова політика поєднуваних підприємств;
- однакова звітна дата поєднуваних підприємств, якщо це можливо;
- вимагається розкриття: факту і причини складання комбінованої звітності, основи визначення периметра об'єднання підприємств тощо.
При цьому «МСФЗ для МСБ» не дає відповіді на такі питання, як методика відображення операцій під загальним контролем, методика формування капіталу комбінованої групи та інші.
Як і в багатьох інших випадках, стандарти обліку США мають значно більше інформації, ніж МСФЗ. Принципові передумови складання комбінованої звітності по ЗПБО США полягають у наступному (FASB Кодифікації бухгалтерських стандартів ASC 810-10-55-1В, раніше ARB 51.22):
- компанії знаходяться під загальним контролем або під загальним управлінням (останнє звичайно відноситься до некомерційних підприємств, фондів тощо – вони складають комбіновану звітність досить часто);
- контролююча особа через будь-які причини не входить в групу, що звітує;
- комбінована фінансова звітність для користувачів є більш корисною, ніж індивідуальна.
При цьому слід звернути увагу на те, що комбінована фінансова звітність складається тоді, коли не можна скласти консолідовану.
Наприклад, FIN 46(R) встановлює, що компанії мають у своїй звітності об'єднувати компанії зі змінною долею участі (компанії зі змінною долею володіння, variable interest entity, VIE), де воно є кінцевим бенефіціаром навіть при відсутності більшості голосуючих акцій.
Відзначимо, що, наприклад, в МСФЗ, компанії зі змінною долею участі іменуються компаніями спеціального призначення або структурованими компаніями. Американський інститут професійних бухгалтерів (AICPA) в документі «Технічна й практична допомога» (TPA) 1400.29 Consolidated versus Combined Financial Statements under FASB Interpretation No. 46(R), Consolidation of Variable Interest Entities роз'яснює, що об'єднання компаній зі змінною долею участі здійснюється через консолідовану звітність, а не шляхом складання комбінованої звітності – у групи є контроль.
US GAAP також встановлює корисні правила з обліку активів і зобов'язань, що змінюють своїх власників в результаті об'єднань підприємств або підприємств, які знаходяться під загальним контролем (FASB ASC 805-50-30-5, раніше SFAS 141 (R) appendix D). Компанія, яка отримує активи, в цих випадках визнає як вартість активів і зобов'язань вартість, прийняту в обліку у сторони, що передає такі активи. Але якщо вартість цих активів (зобов'язань) у контролюючої компанії (компанії під спільним контролем якої знаходяться сторона, що передає, та сторона, що одержує) відрізняється, то використовується остання. Даний метод отримав назву метода predecessor accounting method, або «метод попередника».
Якщо ж облікова політика сторони, що отримує, відрізняється від облікової політики, за якою ці активи/зобов'язання враховувалися у сторони, яка передає, то показники перераховуються за новою обліковою політикою, причому зміни відображаються у звітності ретроспективно – так, ніби ця облікова політика застосовувалася завжди (FASB ASC 805-50-30-6). Ці ж правила діють відносно передачі активів між підприємствами під спільним контролем з будь-яких інших підстав.
Цінні вказівки містяться також у FASB ASC 805-50-45: фінансові результати в комбінованій звітності в періоді, коли відбулося об'єднання, повинні включати результати як до об'єднання, так і після (за винятком внутрішньогрупових оборотів). Порівняльні показники також коригуються – але тільки щодо тих періодів, у яких компанії перебували під загальним контролем.
Слід зазначити, що в бухгалтерському законодавстві більшості країн Європи, зокрема Великобританії, Німеччини, Ірландії, комбінована фінансова звітність не передбачена.
У Сінгапурі національні стандарти головним чином засновані на МСФЗ, тому операції під загальним контролем виключені з FRS 103 Business Combinations (аналог IFRS 3). На практиці комбінована звітність складається так, ніби компанії були частиною групи з моменту появи спільного контролю.
Італійське бухгалтерське законодавство містить поняття «комбінована фінансова звітність» (у термінології ITA GAAP – «агрегований баланс»). Згідно з п. 17 OIC така звітність повинна подаватися на додаток до звичайної звітності «сестринських компаній» у наступних випадках: якщо масштаб і характер операцій між «сестринськими компаніями» настільки важливі, що об'єднана фінансова звітність більш корисна, ніж індивідуальна; компанії знаходяться під загальним контролем; компанії управляються одним і тим же менеджментом; компанії розглядаються для проведення операції (застави, продажу тощо).
Разом з тим на практиці комбінована звітність за італійськими стандартами GAAP ITA зустрічається дуже рідко.
Аналіз показує, що правила складання комбінованої звітності у всьому світі диктуються GAAP США. За відсутністю конкретних вимог МСФЗ ці стандарти і розробки центральних методологічних відділів аудиторських фірм «Великої четвірки», по суті, зберігають певну послідовність і одноманітність складання комбінованої звітності. Тому в різних країнах різні компанії складають комбіновану фінансову звітність практично за єдиним принципам, хоча законодавчих вимог щодо цього немає.

* За матеріалами finansy.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"