інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Вимоги Базель ІІІ до основних параметрів діяльності банківських установ*

В.Поздишев

Впровадження нових нормативів Базельського комітету викликає підвищений інтерес, якщо не сказати, паніку у банківського співтовариства вже досить тривалий проміжок часу. Основні вимоги Базеля III спрямовані на підвищення стійкості банківських систем країн, що є членами комітету, по відношенню до фінансових і економічних криз, поліпшення якості управління ризиками та їх оцінки, підвищення прозорості та стандартів розкриття інформації фінансовими інститутами.

Базель III не скасовує попередні угоди по капіталу (у рамках Базеля I і Базеля II), а доповнює їх і спрямований на усунення визнаних міжнародним співтовариством недоліків існуючих стандартів регулювання, таких як недостатній рівень вимог до капіталу банку, можливість включати в капітал гібридні інструменти без обов’язкової їх конвертації або списання на збитки, проциклічність регулювання, недооцінка ризику по сек'юритизованих активах і ризику на контрагента по операціях з деривативами; недостатність розкриття банками інформації.
Перш за все Базель III значно посилює вимоги до структури і якості капіталу банку: вводяться нові мінімальні вимоги до достатності капіталу першого рівня і його складової частини – базового капіталу, відбувається поступове припинення визнання в капіталі гібридних інструментів, уточнюється список регулятивних відрахувань з капіталу.
Базовий капітал першого рівня (Common Equity Tier 1) включає в себе звичайні акції (або їх еквівалент для неакціонерних компаній), а також нерозподілений прибуток та емісійний дохід по звичайних акціях.
Далі з метою розрахунку базового капіталу будуть проводитися регулятивні коригування, таких параметрів як нематеріальні активи, відкладені податкові активи, прямі або непрямі вкладення банку в звичайні акції та частки участі, власні акції, придбані за рахунок банку, збиток, отриманий протягом року, та інші вирахування. В результаті мінімальне значення базового капіталу за стандартами Базеля III встановлюється на рівні 4,5%.
Базельський комітет допускає поступове підвищення вимог до базового капіталу (на розсуд національного регулятора): 3,5% в 2013 році, 4% в 2014 році і 4,5% в 2015 році.
Варто відзначити, що не всі країни скористалися цією опцією прогресивного підвищення вимог. Наприклад, Китай відразу ввів вимоги до достатності базового капіталу в розмірі 5%, а Індія – 5,5%.
Додатковий капітал першого рівня включає в себе: гібридні інструменти, що задовольняють єдиний критерій конвертації і списання на збитки і додаткові критерії – такі як безстроковість, а також емісійний дохід від інструментів, які включаються в додатковий капітал, з урахуванням регулятивних коригувань. Наприклад, участь у додатковому капіталі дочірніх товариств, субординовані кредити, надані дочірнім товариствам, та інші відрахування.
У порівнянні з угодами Базеля I і II, в Базелі III основне навантаження лягає на базовий капітал першого рівня. Базель III не обмежує величину додаткового капіталу другого рівня величиною основного капіталу першого рівня, а встановлює мінімальні вимоги до достатності компонентів капіталу на покриття ризиків.
Також допускається поступове підвищення вимог до капіталу першого рівня: 4,5% в 2013 році, 5,5% в 2014 році, 6% в 2015 році.
Новими стандартами передбачається створення двох буферів капіталу: буфера консервації (conservation buffer) і контрциклічного буфера (countercyclical buffer range).
Головною метою формування буфера консервації, «простої» надбавки до мінімальних вимог, є підтримання достатності капіталу на певному рівні з метою покриття збитків банку під час системного економічного спаду. З метою підтримки буфера консервації банки будуть обмежуватися у розподілі прибутку (щоб він прямував у капітал).
Даний показник буде збільшуватися з 2016 року на 0,625% щорічно до досягнення до 1 січня 2019 значення 2,5%. Обмеження надлишкової кредитної активності банків регулюється формуванням контрциклічного буфера.
Контрциклічний буфер призначений для стримування кредитної активності банків у періоди економічного підйому і її стимулювання в періоди спаду.
Важливо відзначити, що буфери капіталу формуються з інструментів, які відповідають критеріям базового капіталу першого рівня, тобто інструментів, що володіють найбільшою здатністю поглинати збитки.
Розроблено також пропозиції щодо запровадження нового регулятивного показника «leverage ratio» – це співвідношення всіх активів банку (без зважування на ризик до його капіталу першого рівня). Мінімальний показник левериджу пропонується встановити на рівні 3% для капіталу першого рівня.
Поки всі країни ведуть моніторинг даного показника, щоправда, деякі вже заявили про передбачувані значення вище мінімальних.
Базель III для оцінки стабільності банків вводить два нормативи ліквідності: показник короткострокової ліквідності (Liquidity coverage ratio, LСR) і показник чистого стабільного фондування (Net Stable Funding Ratio, NSFR), які повинні стати зовнішніми індикаторами стійкості банків на випадок виникнення кризових проблем з ліквідністю.
Показник короткострокової ліквідності (або ліквідного покриття) LCR, що дозволяє оцінити, чи має банк можливість продовжувати свою діяльність протягом найближчих 30 днів, являє собою відношення ліквідних активів до чистого грошового відтоку. Планується, що в 2013 році банки отримають методику розрахунку LCR, але одразу варто звернути увагу на те, що методика розрахунку цього показника – значною мірою оціночна, тому що включає індивідуальні коефіцієнти притоків-відтоків та особливості прийняття рішень щодо цінних паперів торговельного та казначейського портфелів.
Показник чистого стабільного фондування NSFR дозволяє оцінити ліквідність банку з тимчасовим горизонтом в 1 рік. NSFR визначається як відношення наявних стабільних джерел фінансування до необхідного обсягу стабільного фінансування. Цей показник повинен бути вище 100%. Наглядовий орган має право встановлювати додаткові порогові значення коефіцієнтів чистого стабільного фінансування, які будуть індикатором для застосування відповідних заходів.
В Базель ІІІ передбачені також нові зміни в стандартах. Вони стосуються, перш за все, розрахунку ризику активів. Це збільшення вимог по покриттю капіталу з кредитних ризиків контрагента (counterparty credit risk – CCR) за операціями з похідними фінансовими інструментами, угодами РЕПО та операціями із сек'юритизації активів. Документ визначає підхід до оцінки даного виду ризику через показник CVA (Credit Value Adjustment). На відміну від кредитного ризику за позикою, CCR створює двосторонній ризик збитків: ринкова вартість даної транзакції може бути позитивною або негативною щодо кожної зі сторін даної угоди, а ринкова вартість є величиною невизначеною і може змінюватися з часом у міру зміни основоположних ринкових факторів.
Також для вкладень в сек'юритизовані активи встановлено новий коефіцієнт зважування, що дорівнює покриттю регулятивним капіталом на 100%, замість вирахувань з капіталів першого та другого рівня 50/50 згідно Базеля II.
Змінюється розрахунок кредитного ризику за вимогами до центрального контрагента. У рамках стандартизованого підходу вимоги до нього підлягають зважуванню з коефіцієнтом не менше 2% (що раніше не зважувалися взагалі).
Додатково збільшується коефіцієнт кореляції (на 25%) для розрахунку кредитного ризику великих фінансових організацій (банки, брокери/дилери, страхові компанії з активами більше 100 млрд доларів).

* За матеріалами bankir.ru.
© 2003-2013  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"