інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Наслідки інтеграції України до єдиного ринку фінансових послуг Європейського Союзу

Головні наслідки для учасників ринку
Інтеграція у єдиний ринок фінансових послуг ЄС матиме серйозні наслідки для професійних учасників фінансового ринку України.
По-перше, всі професійні учасники ринку цінних паперів і небанківські фінансові установи (НБФУ) матимуть розкривати регуляторним органам інформацію про своїх реальних власників, як українських, так і іноземних. Зі свого боку, регуляторні органи постануть перед необхідністю оцінювати репутацію таких реальних власників. У той же час регуляторні органи повинні будуть оцінювати репутацію та досвід усіх осіб, які керують діяльністю професійних учасників ринку цінних паперів і НБФУ. Регуляторним органам необхідно буде перевірити ліцензії всіх професійних учасників ринку цінних паперів і НБФУ, а також економічні, фіскальні та кримінальні «біографії» реальних власників регульованих установ і осіб, які керують цими установами, та перевірити професійну кваліфікацію і досвід всіх осіб, що керують такими товариствами.
По-друге, всі учасники ринку цінних паперів і НБФУ, які входять до складу фінансових конгломератів, прямо чи опосередковано підлягатимуть додатковому нагляду. У випадку фінансових конгломератів, чия материнська компанія є регульованою установою із головним офісом за межами єдиного ринку ЄС, або змішаною фінансовою холдинговою компанією із головним офісом за межами єдиного ринку ЄС і якщо материнська компанія не підлягає еквівалентному додатковому нагляду з боку третьої країни, регуляторні органи мають право вимагати створення субхолдингової компанії із головним офісом в одній із держав – членів ЄС і застосовувати до такої зареєстрованої у ЄС субхолдингової компанії додатковий нагляд.
По-третє, всі учасники ринку цінних паперів і НБФУ матимуть запровадити посилені заходи боротьби із відмиванням грошей, включаючи ретельну перевірку реальних власників їхніх клієнтів та посилену перевірку у випадках транскордонних банківських стосунків із установами, що знаходяться за межами ЄС, або у випадках транзакцій чи бізнесових стосунків із політично заангажованими резидентами третіх країн.

Наслідки для інвестиційних фірм
Інтеграція у єдиний ринок фінансових послуг Європейського Союзу (ЄС) призведе до консолідації в Україні брокерської справи. Невеликим брокерським товариствам буде дуже важко задовольняти вимоги директив ЄС стосовно посиленого розкриття інформації, ведення бізнесу, управління, достатності капіталу, управління фінансовими та операційними ризиками і вимоги щодо звітності. Великі ринкові оператори наражатимуться на значні витрати, пов‘язані із дотриманням вимог, встановлених законодавством. Наприклад, за даними нещодавно проведеного корпорацією «Джей-Пі Морган» дослідження, внаслідок впровадження Директиви щодо ринку фінансових інструментів (ДРФІ), - через низхідний тиск на прибутки в результаті посилення конкуренції та внаслідок витрат, які будуть пов’язані із виконанням вимог щодо професійної придатності клієнтів, через посилення прозорості та якнайкращого виконання, - із ринкової капіталізації восьми ведучих європейських оптових банків може бути виведено 19 мільярдів євро. Для інтегрованої банківської моделі ДРФІ може також стати загрозою, оскільки, через розширення можливостей підряджати для надання фінансових послуг треті сторони мережа роздрібних банків субсидуватиме інвестиційні підрозділи банків меншою мірою. Крім того, втрата приватними банками обсягів каптових операцій може призвести до суттєвого скорочення маржі.
Що стосується системних інтерналізаторів, то наслідки інтеграції України у єдиний ринок фінансових послуг ЄС залишаються неясними. (Системний інтерналізатор – це інвестиційна компанія, яка діє самостійно для виконання наказів своїх клієнтів за межами регульованого ринку або фінансових інструментів багатосторонньої торгівлі). Нещодавнє дослідження італійського ринку показує, що, станом на кінець 2005 року інтерналізовано було приблизно 9% потоку наказів. З одного боку, системна інтерналізація може обмежуватися банківськими витратами. Зокрема, за даними дослідження Моргана, можливі заощадження від внутрішніх бірж не перевищуватимуть 2% загального обсягу витрат, пов’язаних із торгівлею. З іншого боку, якщо після скасування правила концентрації торгівлі біржі стануть неефективними або нараховуватимуть занадто великі збори, вони можуть втратити свої позиції на ринку країн, у яких вони втратили монополію. Крім того, згідно із ДРФІ, банки – інтерналізатори зможуть отримувати нові прибутки від торгової інформації, оскільки від них вже більше не вимагається надавати для інформації фондовим біржам торгову інформацію про свої внутрішні операції, і банки можуть опубліковувати інформацію через фондовий інструмент багатосторонньої торгівлі (ФІБТ) або постачальників інформації .

Наслідки для фондових бірж
Інтеграція України у єдиний ринок фінансових послуг ЄС матиме серйозні наслідки для українських фондових бірж, зокрема (1) посилення конкуренції з боку інших каналів торгової інформації; (2) вплив ініціатив ЄС і Європейського Центрального банку (ЄЦБ) на розрахунки; (3) вплив ринкових подій на інвестиційні компанії; (4) конкуренція з боку ФІБТ; та (5) посилення конкуренції між регульованими ринками.
По-перше, українські фондові біржі можуть постати перед посиленням конкуренції з боку інших каналів торгової інформації. До введення у дію ДРФІ, внаслідок запровадження регуляторними органами правила концентрації торгівлі, фондові біржі були головним джерелом ринкової інформації. За отримання інформації про операції БП інвестиційні фірми сплачували фондовим біржам винагороду і викупали у провайдерів інформації інформацію також за винагороду, що відбивалося на прибутках і витратах інвестиційних компаній. Відповідно до відкритої архітектури торгової інформації, передбаченої ДРФІ, інвестиційні компанії надавати фондовим біржам інформацію більше не зобов‘язані і можуть опубліковувати інформацію за межами фондових бірж через ФІБТ або через провайдерів інформації. Внаслідок цього ДРФІ ставить під сумнів одне із важливих джерел прибутків фондових бірж, на яке у шістьох найбільших фондових біржах Європи припадає 12 % всіх доходів.
По-друге, українські фондові біржі можуть опинитися у зоні впливу ініціатив ЄС і ЄЦБ щодо розрахунків. По-перше, Європейський кодекс поведінки при розрахунково-кліринговому обслуговуванні (див. вище) зобов‘язує провайдерів відокремити цінову та облікову діяльність від клірингової та розрахункової та надавати такі послуги на загальноєвропейській основі. Це може мати серйозні наслідки для вертикально інтегрованої моделі фондових бірж. По-друге, ЄЦБ пропонує утворити загальноєвропейську торгову платформу з модулями для розрахунково-клірингового обслуговування угод та складання звітів про угоди, яка могла б на рівні центральних депозитаріїв цінних паперів (ЦДЦП) усунути необхідність у будь-якій іншій платформі для операцій із цінними паперами деномінованими у євро. Це може мати серйозні наслідки для вертикально інтегрованих фондових бірж, а також для платформ розрахунків по облігаціях.
По-третє, українські фондові біржі можуть опинитися у зоні впливу ринкових подій на інвестиційні фірми, і наскільки цей вплив буде серйозним поки що не ясно. З одного боку, як зазначалося вище, на фондові біржі будуть тиснути системні інтерналізатори, хоча зараз визначити ступінь системної інтерналізації видається важко. З іншого боку, фондові біржі можуть створити нові джерела прибутків, продаючи свої послуги банкам, у яких немає своїх фахівців ІТ, для того щоб стати системними інтерналізаторами.
По-четверте, на українських біржах може відбитися розвиток ФІБТ. Станом на лютий 2008 року, на єдиному ринку ЄС було 40 ФІБТ, із яких 24 базувалися у Лондоні, 3 у Мілані, 2 у Брюсселі та 2 у Парижі. Втім зараз передбачити, наскільки серйозними будуть наслідки розвитку ФІБТ для фондових бірж важко. З одного боку, ФІБТ можуть мати відносну перевагу на деяких ринках або у деяких бізнесових сегментах, таких як ринок нових компаній, які відзначаються високими темпами зростання і високим ступенем технологій, або надання торгової інформації. З іншого боку, фондові біржі можуть створювати ФІБТ для сприяння виконанню складних операцій, які не можна ввести в електронний портфель замовлень. Вони можуть також скористатися вимогами щодо посилення прозорості операцій на ринках БП.
По-п’яте, скасування правила концентрації торгівлі та впровадження правила якнайкращого виконання згідно із ДРФІ, посилюватимуть конкуренцію між українськими фондовими біржами. Регульовані ринки ЄС жорстко конкурують у справі залучення ліквідності шляхом підвищення ефективності операцій і зменшення плати за операції. Ефективність операцій на цих ринках вимірюється мілісекундами. Вступ України у єдиний ринок ЄС призведе до важливої консолідації фондових бірж України, тому виживатимуть лише ті фондові біржі, що пропонуватимуть сучасні торгові платформи, які тісно пов‘язані із потужними євроатлантичними фондовими біржами або інтегровані у них.

Наслідки для консультативних компаній і провайдерів рішень
Інтеграція України у єдиний ринок фінансових послуг ЄС матиме суттєві наслідки для українських консультативних компаній і провайдерів рішень. На терені попиту директива ДРФІ вимагає, щоб інвестиційні компанії розробили політику якнайкращого виконання, яку інвестиційні компанії повинні регулярно перевіряти на міцність та яка повинна надавати клієнтам можливість притягати інвестиційні компанії до відповідальності. Така вимога може призвести до розквіту алгоритмічних систем торгівлі, здатних «полювати» за найкращими цінами у широкому розмаїтті виконавців на основі наперед установлених параметрів, таких як ціна / витрати, швидкість виконання операції, ринкові наслідки або будь-яка комбінація цих критеріїв. На терені пропозиції збільшення, внаслідок більш жорстких вимог щодо прозорості, обсягу раніше недоступної інформації та поява нових ринків, генерованих відповідно до ДРФІ, посилюватимуть якість алгоритмічних систем торгівлі.
Ці події можуть стимулювати розвиток провайдерів рішень, продавців інформації, консолідаторів/ поширювачів інформації, провайдерів рішень щодо зв’язаності, а також провайдерів управлінської інформації.

Наслідки для НБФУ
Для НБФУ інтеграція в єдиний ринок фінансових послуг ЄС створювати значні проблеми та відкриватиме широкі перспективи.
Інструменти спільного інвестування в обігові цінні папери (або інвестиційні фонди чи інститути спільного інвестування (ІСІ) (ІСІОЦП) у єдиному ринку отримають доступ до широкого пулу заощаджень та матимуть можливість диверсифікувати свої портфелі різних активів. Проте вони також постануть перед необхідністю прямо конкурувати із ІСІОЦП, які оперують із існуючих центрів управління активами, наприклад у Люксембурзі та Ірландії. Для виживання у такому високо конкурентному середовищі, українським ІСІОЦП буде необхідно посилити стандарти розкриття інформації, ведення бізнесу, адміністративного управління, управління ризиками, управління дисципліною дотримання законодавства та звітності до якнайвищих на ринку, інакше їхні клієнти мігруватимуть до ІСІОЦП, які зареєстровані в існуючих центрах управління активами.
Страхові компанії у єдиному ринку отримають доступ до широкого пулу заощаджень та матимуть можливість диверсифікувати свої портфелі різних активів. Проте вони також постануть перед необхідністю прямо конкурувати із великими страховими компаніями, які оперують у єдиному ринку. На додаток до посилення стандартів розкриття інформації, ведення бізнесу, управління та звітності до якнайвищих на ринку, українські страхові компанії матимуть задовольняти вимогам щодо достатності капіталу та управління ризиками, які встановлюються директивою про кредитоспроможність (ІІ) та які поетапно запроваджуватимуться регуляторними органами. Меншим страховим компаніям буде дуже важко задовольняти цим вимогам, що призведе до швидкої консолідації страхового сектора.
Установи професійного пенсійного забезпечення (УППЗ) отримають можливість пропонувати свої послуги клієнтам, які фінансують компанії усього єдиного ринку та диверсифікувати свої портфелі різних активів на єдиному ринку. Проте, як і у випадку інших НБФУ, вони також матимуть жорстко конкурувати із великими УППЗ, які оперують на єдиному ринку та які зможуть залучати в операції українські фінансуючі установи. Тому для виживання у такому високо конкурентному середовищі єдиного ринку ЄС українським УППЗ буде необхідно посилити стандарти розкриття інформації, ведення бізнесу, адміністративного управління, управління ризиками та звітності до якнайвищих на ринку.

Наслідки для емітентів цінних паперів
Інтеграція у єдиний ринок ЄС також матиме серйозні наслідки для емітентів цінних паперів. З одного боку, емітенти цінних паперів отримають у єдиному ринку доступ до широких пулів ліквідності. З іншого боку, в аналогічних класах активів вони матимуть повсякденно боротися за інвесторів із іншими емітентами. Відповідно, для отримання позитивного ефекту від інтеграції у фінансовий ринок ЄС українським емітентам цінних паперів буде необхідно підвищити якість їхніх випусків.
- Уряду буде необхідно випускати національні боргові цінні папери за ринковими цінами із широким діапазоном строків погашення у безпосередній конкуренції із іншими урядами єдиного ринку ЄС, для того щоб забезпечити стабільне джерело фінансування для управління короткостроковою ліквідністю і для довгострокового інвестиційного фінансування та щоб досягти безризикової кривої дохідності із орієнтирами ліквідності, яка може слугувати надійною основою для визначення ціни неурядових боргових цінних паперів;
- Українським органам місцевої влади буде необхідно посилити надійність і прозорість їхніх бюджетів для уможливлення конкуренції їхніх випусків цінних паперів із випусками інших органів місцевої влади, які випускають боргові цінні папери на єдиному ринку ЄС, для того щоб мобілізовувати кошти, що видаються необхідними для фінансування реабілітаційних і інвестиційних потреб місцевої інфраструктури; та
- Українським корпораціям буде необхідно підвищити якість управління та фінансової звітності і стати спроможними конкурувати із випусками інших корпоративних емітентів єдиного ринку ЄС, для того щоб мати можливість фінансувати зміцнення своїх позицій на єдиному ринку товарів і послуг.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"