інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Державне регулювання та нагляд в умовах консолідації діяльності фінансових установ*

В. Альошин
Голова Держфінпослуг


Проблематикою виступу, у першу чергу, є взаємодія банків і страхових компаній як предмет аналізу, який, можливо, дасть підстави для відповідних корективів державної регуляторної політики. Водночас варто розширити межі теми виступу, оскільки мова йтиме про взаємодію страхового ринку і кредитних установ різного типу, не лише банків.
Якщо звернутися до останніх тенденцій, які характерні для страхового ринку, то вони справді відображають той бум роздрібного кредитування, який констатують експерти, аналізуючи розвиток банківської системи. Протягом останніх кількох років ми бачимо позитивні, з точки зору загальної оцінки стану страхового ринку, зрушення щодо зростання частки фізичних осіб-страхувальників в загальних розмірах страхових премій і страхових виплат. Про це говорять наступні цифри: від страхувальників-фізичних осіб у 2005 році було отримано 12,6%, у 2006 – 21%, а за 9 місяців 2007 це вже 27,5% валових премій. Це однозначна тенденція, яка говорить про зростання частки фізичних осіб на страховому ринку.
Коли ми проаналізуємо причини такого зростання, то виявиться, що воно є наслідком активізації роздрібного кредитування комерційними банками. І якщо подивитися на останні оцінки, наприклад, по автокредитуванню, то в поточному році вже тільки половина всіх автомашин, проданих фізичним особам, були не лише прокредитовані, а й застраховані. Це також є підставою для того, щоб уважніше придивитися до механізмів взаємодії банків і страхових компаній, банківського і страхового ринків як з точки зору дотримання фінансових нормативів, так і з точки зору захисту інтересів клієнтів.
Протягом 10 місяців 2007 року ми отримали близько 50 скарг, у яких було вказано на те, що клієнтам банків нав’язують послуги конкретних страхових компаній. Низка публікацій на цю тему в засобах масової інформації викликала поділ банків на такі, що справді намагаються нав’язати послуги окремої компаній, і ті, що взаємодіють з широким колом компаній. У цій ситуації Держфінпослуг, на жаль, не бачить для себе якихось механізмів регуляторного впливу на поведінку банків, оскільки ми не є регулятором по відношенню до банків. З іншого боку, варто пильніше аналізувати ситуацію взаємодії банків і страхових компаній в рамках фінансових груп. У зв’язку з цим варто очікувати розвиток взаємодії та подальше посилення ролі фінансових конгломератів. І на це питання ми повинні не просто звернути увагу, а й відповідно зреагувати. Зараз Держфінпослуг, спільно з Національним банком, підходить до проблеми нагляду за фінансовими установами на консолідованій основі. Я переконаний, що в цій ситуації піонером і локомотивом цього процесу все-таки має виступати Національний банк.
Сьогодні необхідно визначитися з методологією: яким чином має здійснюватися нагляд з урахуванням все більш тісної взаємодії банків, страхових та інших фінансових установ. Напрацювання говорять про те, що нагляд на консолідованій основі – це та перспектива наглядової та регуляторної політики, яка буде, очевидно, супроводжувати нас принаймні протягом найближчих років.
Хотілося б відзначити ті види страхових продуктів, де найчастіше спостерігається взаємодія з іншими фінансовими установами. Ідеться про те, що страхування товарів, придбаних у кредит, страхування життя позичальників стає досить розповсюдженим, а страхування майна, що знаходиться в заставі, при іпотечному страхуванні, є майже обов’язковим. Також необхідно відзначити тенденцію розвитку страхування майна, яке передається в лізинг. Усі ці види останнім часом розвиваються в кореляційній залежності від розвитку банківського кредитування. Відбувається справді тісна взаємодія двох ринків.
Для задоволення тих скарг, які ми отримуємо, варто досягти того, щоб всі страхові компанії були гідними партнерами будь-якого банку. Зрозуміло, що для цього треба посилити лінію вимогливості, яка закладена в проекті Закону “Про страхування” (нова редакція): підвищити вимоги до капіталу, системи управління, до ліквідності та якості активів страхових компаній. Для цього ми плануємо повернутися до документу, який вже оприлюднювався Держфінпослуг. Я маю на увазі документ, що стосуватиметься нормативів достатності капіталу та ліквідності активів страховиків. Плануємо завершити роботу принаймні в І півріччі 2008 року.
Те саме стосуватиметься і підходу Держфінпослуг до вимог щодо страхових резервів. Тільки таким чином ми можемо гарантувати те, що партнерами банків і громадян-страхувальників будуть ті компанії, які завжди зможуть виконати свої зобов’язання.
Одним з локомотивів страхового ринку протягом останніх років є ринок автострахування. І він справді дає значну частину страхових премій. Водночас є підстави говорити і про наявність такого явища, як страхове шахрайство. У зв’язку з цим вимогливість до страхових компаній, які діють на даному ринку, повинна бути вищою. Тому в плані на 2008 рік у нас є питання, що стосуються ліцензійних умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. І про це ми неодноразово говорили під час заходів за участю різних страховиків, у тому числі і на останніх зборах Моторного бюро. Також ми плануємо відкоригувати певні норми ліцензійних умов страхової діяльності. Зокрема, Держфінпослуг наполягатиме на тому, щоб страховики мали надійну систему врегулювання страхових випадків, мали право працювати по всій території країни, зокрема, у контакті з банками.
Вимоги, що передбачені в плані, зорієнтовані на те, щоб максимально захистити споживача, потенційного клієнта банківської системи, тому що лише через надійність страхових компаній, через надійність партнерів банків ми можемо гарантувати, що така взаємодія буде ефективною.
Протягом ІІ півріччя 2007 року ми спостерігали, що деякі страхові компанії, користуючись механізмами взаємодії з банками, ішли шляхом суттєвого підвищення тарифів. Це стосується і тарифів по автоКАСКО, і тарифів по цивільній відповідальності. І я думаю, що тут надзвичайно важливою є роль Антимонопольного комітету, який нещодавно цілком слушно дав сигнал на страховий ринок про те, що страховим компаніям не варто фактично працювати в такому режимі. Є рішення по одному банку, яким фактично не рекомендовано нав’язувати клієнтам послуги певних страхових компаній.
Коли відбувається таке ринкове зростання і має місце прив’язка до тих банківських установ, які є лідерами на роздрібному ринку по кредитах, коли там працює певна компанія, і вона підвищує тарифи, то економічну мотивацію зрозуміти дуже просто. І тому наш інтерес полягає в тому, щоб страхові компанії відповідали всім універсальним вимогам банків по взаємодії. Для цього Держфінпослуг проводитиме відповідну політику щодо підвищення вимогливості до страхових компаній.
Звернімо увагу ще на один момент. Через Держфінпослуг отримали ліцензії і працюють зараз на роздрібному ринку одинадцять фінансових компаній, які займаються роздрібним кредитуванням. Вони також контактують зі страховими компаніями і намагаються супроводжувати свою діяльність певними сателітними страховими продуктами.
Крім того, на роздрібному ринку кредитування працюють кредитні установи, які називаються “кредитні спілки”. Зараз вони об’єднані у дві Асоціації, одна з яких створює систему гарантування депозитів через страхову діяльність, шляхом страхування депозитів учасників кредитної спілки. Так само, очевидно, кредитні спілки будуть входити в систему взаємодії зі страховими компаніями і по окремих ринках, зокрема в Одесі і Харківському регіоні. Вже є тенденція до того, щоб учасники кредитування через кредитні спілки отримували також послуги страхових компаній. Ми будемо пильно відслідковувати ці тенденції для того, щоб робити відповідні корективи і в ліцензійних умовах діяльності кредитних спілок.
Дана тема проявляє ринковий інтерес як банків, так і страхових компаній. Але вона створює додаткові завдання для регулятора.
Поки що ми знаходимося на етапі загальноаналітичної роботи, щоб з’ясувати, де знаходяться межі, за які страхові компанії не повинні виходити і яким чином це відобразити в наших регуляторних актах.
Ключові зміни ми плануємо провести через зміни Закону «Про страхування». І саме в ньому будуть задіяні всі аспекти підвищення вимог до страхових компаній таким чином, щоб на українському ринку сі страхові компанії були достойними партнерами вітчизняних банків.

* Матеріали виступу на засіданні Круглого столу «Взаємодія банків і страхових компаній на ринках іпотечного та споживчого кредитування», що відбувся 19 грудня 2007 року.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"