інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Проблемні питання забезпечення прозорості діяльності страхових компаній
та інших небанківських фінансових установ

І. Угрин
Начальник відділу розвитку страхового ринку, недержавного пенсійного
забезпечення та небанківських кредитних послуг Департаменту політики
розвитку ринку фінансових послуг Мінфіну України

Частка страхової діяльності у сфері небанківського фінансового ринку займає близько 80 відсотків і тому увага до неї має бути відповідною.
Разом з тим, реальні процеси, що відбувалися і продовжують відбуватися у зазначеній сфері діяльності протягом останніх років, залишаються прихованими від громадськості і від державних органів.
Для того, щоб зрозуміти, що відбувається на цьому ринку, розглянемо статистичні дані щодо розміру надходження страхових премій і рівня страхових виплат за 3 роки, коли нагляд за страхуванням здійснював Мінфін (2000, 2001 і 2002 рр.) і за 3 роки, коли нагляд за страхуванням здійснювала Держфінпослуг (2003, 2004 і 2005 рр.) (див. діаграму №1).
Із діаграми випливає, що різке, стрибкоподібне зростання загального розміру надходження страхових премій відбулося в 2003-2004 рр., тобто в період, коли нагляд за страховою діяльністю почала здійснювати Держфінпослуг. Разом з тим, цей ріст відбувався на фоні щорічного зменшення рівня страхових виплат (відсоток виплат страхувальникам від загальної суми надходжень страхових премій).
На перший погляд, в описаній ситуації нібито немає нічого поганого. А наведені показники дехто може подати як позитив, мотивуючи це тим, що відбувався розвиток ринку.
І це можна було б відповідно трактувати, якби рівень страхових виплат не був таким низьким і якби значну частину страхових платежів, що отримували страхові компанії, не пов’язували з наявністю різних схем уникнення від оподаткування та відмивання коштів.
За експертними оцінками учасників страхового ринку, частка цих операцій у сфері страхування складала від 70 до 85 %.
Із зазначеного випливає, що із збільшенням сум надходжень страхових платежів, збільшувалися і об’єми фінансових операцій сумнівного характеру.
Діаграма №1.


Непрямим підтвердженням наведених вище експертних оцінок є також дані, що відображені у діаграмі №2.
Тенденції, що випливають з діаграми, є алогічними при нормальному розвитку страхування. Про це свідчить наступне:
1) зменшення сплаченого податку з одиниці валових премій;
2) збільшення рівня перестрахування при одночасному значному збільшенні розмірів сплачених статутних фондів і сформованих страхових резервів (рівень перестрахування у такому випадку має, навпаки, зменшуватися).
Необхідно зазначити, що за результатами діяльності протягом 2005 р. внаслідок внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тенденція щодо зменшення сплаченого податку з одиниці валових премій припинилася. Проте, загалом, ситуація в цій сфері і надалі залишається не прозорою і підлягає використанню у здійсненні операцій сумнівного характеру.
Основним поясненням Держфінпослуг щодо сформованої ситуації є те, що страхування оподатковується у пільговому порядку. Проте відомо, що існуюча система оподаткування страхової діяльності була запроваджена у липні 1997 р., а так зване «схемне» страхування і перестрахування досягло загрозливих для економіки масштабів саме після утворення Держфінпослуг (2003 і 2004 рр.) (див. наведені вище показники і експертні оцінки).
Чому це відбувається і хто у цьому винен?
Щоб відповісти на поставлене питання нам необхідно, як мінімум, розглянути список страхових компаній України, суми надходжень страхових премій по кожній з них і суми здійснених ними страхових виплат за той або інший звітний період.
До відома: оприлюднення основних показників діяльності страхових компаній є загальноприйнятою міжнародною практикою, яка також мала місце в Україні до 2003 року.
Проте, сьогодні в Україні склалася інша ситуація, що суперечить вказаній міжнародній практиці, практиці попередніх органів нагляду в Україні (Мінфін і Укрстрахнагляд) і чинному законодавству.
Проблема в тому, що Держфінпослуг, посилаючись на статтю 31 Закону України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг», вважає, що основні показники діяльності страхових компаній, в тому числі такі як загальна сума надходжень страхових премій по тій чи іншій страховій компанії і сума здійснених страхових виплат, є професійною таємницею і тому не підлягають розголошенню.
Разом з тим, стаття 1 вказаного Закону дає визначення терміну «професійна таємниця» і вказує, що розголошення відповідних відомостей забороняється лише до моменту прийняття рішення Держфінпослуг. Проте з невідомих причин таке рішення не приймається уже четвертий рік. Чому?
Діаграма №2


Крім того, не береться до уваги те, що стаття 2 цього ж Закону визначає, що «відносини, які виникають у зв’язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятим згідно з цими законами нормативно-правовими актами».
Водночас, відповідно до пункту 3 статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» страхові компанії зобов’язані «…оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність…». Аналогічна норма міститься у статті 34 Закону України «Про страхування» і у Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженому розпорядженням Держфінпослуг від 03.02.2004 N39 та зареєстрованому у Мін’юсті 05.10.2005 за N1153/11433.
Таким чином, не може бути «професійною таємницею» інформація, яку законодавство зобов’язує оприлюднювати.
Все це відбувається на фоні того, що відсутність основних показників діяльності кожної окремої страхової організації створювало і продовжує створювати сприятливі умови для незаконної діяльності так званих «схемних» страхових компаній. Неоприлюднення основних показників діяльності дозволяє окремим страховим компаніям протягом тривалого часу залишатись «в тіні», здійснюючи при тому фінансові операції сумнівного характеру.
Щоб зрозуміти, що насправді криється за нібито необхідністю «збереження професійної таємниці» візьмемо відомий нам список страхових компаній України, суми надходжень страхових премій по кожній з них і суми здійснених ними страхових виплат за результатами роботи протягом 2004 р.
Результат приголомшливий: серед «лідерів страхового ринку» немає жодної відомої страхової компанії, а очолює цей умовний «рейтинг» нікому невідома структура з юридичною адресою в Харківській області, що розпочала свою діяльність на початку 2004 р. і за 9 місяців вказаного року встигла зібрати 1,7 млрд. грн., не виплативши при цьому жодної копійки страхового відшкодування і на початку 2005 р. за власною ініціативою припинила свою діяльність. Інші «лідери», які займають 2-3 і т.д. місця у вказаному «рейтингу» мають майже такі самі характеристики як і «лідер №1».
А такі страхові компанії як НАСК «Оранта», що була реальним лідером з надходження страхових премій протягом багатьох років, займає у цьому «рейтингу» лише 18 місце (!). Інші системні компанії, які були також реальними лідерами у попередні роки і які також мають розгалужену структуру по всій території країни, займають ще нижчі позиції (приклади: УСК «Аска» - 21 місце, СК «ІНГО Україна» і УСК «Гарант-Авто» відповідно 31 і 32 місця і т.д.).
Враховуючи викладене вище, можна сміливо припустити, що основною причиною суворого збереження «професійної таємниці» є бажання приховати реальний стан справ на страховому ринку.
А що відбувалося на цьому ринку у 2005 р., громадськість і зацікавлені державні органи можуть так і не дізнатися – «професійна таємниця».
Висновки та пропозиції: держава зацікавлена в існуванні ефективного, прозорого, неупередженого, безпечного та стабільного фінансового ринку. У зв’язку з цим, оприлюднення основних показників діяльності фінансових установ дозволяє своєчасно оцінити їх діяльність і адекватно реагувати.
Так, наприклад, Національний банк України забезпечує регулярне офіційне оприлюднення основних показників діяльності банківських фінансових установ із забезпеченням їх деталізації по структурі активів банків, зобов’язань, власного капіталу, а також фінансових результатів кожного банку. Оприлюднення зазначених показників здійснюється в межах чинного законодавства щодо дотримання збереження банківської таємниці.
Ця обставина є одним з основних чинників, що забезпечують доступність відповідної інформації для споживачів банківських послуг і, відповідно, прозорість діяльності банків, а також певною мірою обумовлює рівень і темпи розвитку банківської системи.
Разом з тим, у сегменті небанківського фінансового ринку на сьогоднішній день склалася ситуація, коли споживачі фінансових послуг, громадськість, державні органи не мають подібного доступу до інформації про основні показники діяльності небанківських фінансових установ.
Враховуючи специфіку діяльності страхових компаній і те, яку частку на сьогодні у сфері небанківського фінансового ринку займає їхня діяльність, необхідно невідкладно приділити належну увагу можливості адекватного забезпечення інтересів інвесторів, споживачів цих послуг та державних органів через доступ до показників їх діяльності.
Такий підхід ефективно сприятиме виведенню «схемних» фінансових установ із «тіні», стане одним із дійових механізмів щодо своєчасного впливу на їхню діяльність в частині припинення ними здійснення фінансових операцій сумнівного характеру, значно підвищить інвестиційні можливості фінансових установ, і зокрема, страхових компаній, покращить зіпсований імідж цієї сфери діяльності серед потенційних страхувальників.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"