інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Концепція розвитку страхового ринку: з невідомого минулого у незрозуміле майбутнє

Л. Хорин
генеральний директор «Асоціації страхувальників України»


"Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року", схвалена Розпорядженням КМУ №369-р від 23 серпня 2005р., є другою після аналогічної "Програми розвитку страхового ринку України на 2001–2004 роки", результати якої дотепер, тобто майже через рік після її завершення, громадськості невідомі.
Концепція повторює недоліки попередньої Програми і не містить жодних конкретних показників розвитку ринку, виконання яких може бути проконтрольовано, що робить її по суті відверто декларативною, а за формою – набором гасел.
Основним завданням Концепції є багаторазово проголошений в ній захист інтересів споживачів страхових послуг (Концепція, розд.1, абз. 2; розд. 3, абз. 1, 3, 11, 14, 24; розд. 4, абз. 5; розд. 5, абз. 1), але при цьому жодна організація, що захищає права споживачів, не запрошена до участі в розробці цього документу, а їхня участь у реалізації Концепції формально навіть не передбачена на відміну від об'єднань страховиків (Розпорядження КМУ про схвалення Концепції, п. 2).
Концепція затверджує, що через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення і формування значних інвестиційних ресурсів, але не наводить даних, що характеризують досягнення страхового ринку в цих напрямках (Концепція, розд. 1, абз. 2).
У Концепції відзначається недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг, але нічого не згадується про те, якими способами це право реалізується, і про рівень недосконалості цих способів, не кажучи вже про статистику в цій найважливішій сфері – вона відсутня (Концепція, розд. 1, абз. 12).
Концепція відзначає недоліки в розвитку ринку страхових послуг, але не вказує на їхні причини (Концепція, розд. 1, абз. 11–19).
Концепція розглядає закордонне перестрахування тільки як джерело витоку коштів за кордон без урахування диверсифікованості національних ризиків (Концепція, розд. 2, абз. 16), що свідчить про професійну обмеженість розробників Концепції.
Як недолік страхового ринку відзначається його відставання від банківського сектора, але не влаштовується ні зміст такого порівняння, ні оптимальне співвідношення між цими секторами (Концепція, розд. 2, абз. 4).
Серед досягнень страхового ринку відзначається все, що завгодно, крім головного – його споживчих показників (Концепція, розд. 2, абз. 5–7), що суперечить деклараціям Концепції про пріоритет інтересів споживачів страхових послуг.
Серед недоліків у роботі державного регулятора ринку відзначено тільки недолік ресурсів і кваліфікованих кадрів (Концепція, розд. 2, абз. 9), але нічого не сказано про його вплив на серйозне погіршення показників страхового ринку (за три останніх роки рівень виплат клієнтам страхових компаній знизився на 35%. І це при тому, що наглядова організація фактично узурпувала багато прав страхових компаній як суб'єктів підприємницької діяльності – вибирає для них аудиторів, диктує політику закордонного перестрахування, визначає кваліфікаційні вимоги до керівників компаній, диктує вимоги до програмного і технічного оснащення тощо.
Відзначено негативні тенденції в розвитку страхового ринку, але не зазначено причини (Концепція, розд. 2, абз. 9–18).
Зокрема, немає жодної згадки про низьку якість страхових послуг (середній рівень виплат за 2004 рік дорівнює 7,9%, що гірше, ніж у розвинутих країнах, а за деякими масовими видами страхування виплати практично відсутні – по обов'язковому страхуванню пасажирів рівень виплат лише 2%).
Нічого не говориться про найжорстокішу монополізацію ринку окремими (здебільшого великими київськими) страховими компаніями, що можна побачити на прикладі введення і масі інших прикладів, описаних у пресі (яскравим прикладом є інформація про те, що близько 90% ринку страхування пасажирів автобусного транспорту контролює лише одна страхова компанія).
Зазначене змушує шкодувати про поспішність, з якою Кабінет Міністрів схвалив Концепцію і викликає сумнів з приводу доцільності її існування.



© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"