інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Практика страхування депозитів у розвинутих країнах світу

О.Соколов
аспірант НДФІ Міністерства фінансів РФ


Строкові депозити — найстабільніша частина залучених банківськими установами коштів. У вітчизняній і зарубіжній практиці їхня частка складає близько 70% (при рекомендації не менше 50%) пасивів. Отже, захист такого ресурсу в структурі пасивів не просто актуальне, а життєво необхідне і стратегічно важливе завдання для держави в цілому.
За даними МВФ, страхування депозитів нині прийнято в понад 70 країнах: у Європі (окрім Албанії), США і Канаді, 10 африканських, 12 латиноамериканських і 8 азіатських державах. Кожна система страхування депозитів має свої національні риси. «Єдиної» системи не існує, хоча є деякі схожі елементи в різних моделях.
Практичний інтерес має досвід, накопичений у найрозвинутіших країнах світу.
США має змішану систему захисту вкладників, функціонування якої забезпечують дві спеціальні організації: Федеральна корпорація зі страхування депозитів (ФКСД) і Федеральна корпорація зі страхування депозитів позиково-ощадних організацій (ФРС).
Об'єктами страхування у ФКСД є всі банківські внески, враховуючи їхні гарантійні зобов'язання перед клієнтом. Страхуються внески приватних і юридичних осіб, державних і недержавних організацій.
Обов’язково страхуються внески в «національних банках», що працюють за генеральною ліцензією на території США (необхідна умова — членство у ФРС). Це стосується також «банків штатів», що діють за ліцензіями, виданими урядами окремих штатів, добровільних членів ФРС. Управляє корпорацією Рада директорів, що складається з п'яти членів: троє призначаються контролером грошового обігу, Радою керівників ФРС і ФКСД, двоє — президентом США зі схвалення сенату. Директорами не можуть бути особи, які раніше працювали в банках. Крім того, вони повинні належати до різних політичних партій.
Первинний капітал сформовано із коштів казначейства і дванадцяти федеральних резервних банків. Корпорації надана можливість в екстрених випадках одержати кредит від казначейства США — до 3 млрд. дол. Банк, що застрахував у ФКСД свої депозити, може в будь-який час розірвати з нею відношення. Однак і корпорація має право виключити з системи страхового захисту банки, що були помічені в здійсненні незаконних або дуже ризикованих операцій. Незалежно від мотивів, що призвели до позбавлення банком такого захисту, страхове відшкодування забезпечується ще протягом двох років з моменту розірвання договору. Протягом цього часу банк зобов'язується робити щорічні внески за діючою ставкою, розрахованою на незмінну суму внесків.
Крім безпосереднього захисту банківських внесків, ФКСД має право за рахунок своїх коштів купувати частки в капіталі банку (або весь капітал на строк до п'яти років) або надавати йому позику, а також на деякий час змінювати керівництво банку; переводити дебіторську і кредиторську заборгованість збанкрутілого банку іншому, застрахованому ФКСД. Корпорація уповноважена проводити регулярні ревізії банків, що не є членами ФРС. Для цього вона має великий штат кваліфікованих працівників, директорам забезпечено доступ до конфіденційної аудиторської звітності про діяльність національних банків, що зберігається у контролера грошового обігу, і банків штатів, відомості про яких є в інших адміністративних органів ФРС.
На одного утримувача рахунку виплачується страхове відшкодування до 100 тис. дол. Серйозних обмежень щодо кількості рахунків на одного вкладника немає.
Велика Британія. Фонд депозитів британських банків створений відповідно до Банківського акту 1979 р., що й регулює його діяльність.
Фонд створений на основі законодавчого розпорядження, а не добровільної угоди між банками. Він є самостійною юридичною особою.
В обов'язковому порядку страхуються внески усіх банків (за винятком окремих філіалів іноземних банків, стерлінгові рахунки яких у Великій Британії знаходяться під захистом систем, що діють у країнах базування таких банків).
Страхуються лише внески у фунтах стерлінгів, що знаходяться на рахунках у Великій Британії.
Передбачено тільки прямий захист заощаджень вкладників, а максимальний розмір страхового відшкодування для одного вкладника визначено у розмірі 75% перших десяти тисяч фунтів стерлінгів його депозиту.
Фонд формується зі вступних внесків банків-членів, які визначаються залежно від класу кожного з них. Мінімальна сума внеску — 10 тис., максимальна — 300 тис. фунтів стерлінгів. При необхідності розмір внесків може бути підвищено, але не більше ніж до 0,3% загального обсягу застрахованих депозитів.
Очолює СФД правління, що складається з керівника, його заступника, головного касира Банку Англії і членів, які призначаються керівником. Члени правління — три контролери і декілька директорів банків-членів СФД.
Франція. Французька асоціація банків управляє фондом депозитного страхування, що називають «механізмом солідарності». Фонд охоплює всі банки, які знаходяться на території країни, враховуючи філії іноземних банків. Не підлягають страховому захисту депозити закордонних відділень французьких банків та міжбанківські, депозитні сертифікати і внески в іноземній валюті.
Фонд формується з внесків банків, розмір яких визначається за спеціальною шкалою з урахуванням обсягу депозитів кожного банку, але не може перевищувати 30 млрд. франків. Банківська асоціація має право при необхідності вимагати надання внесків за два роки вперед. Сума страхового відшкодування на одного вкладника не перевищує 200 тис. франків.
Німеччина. ФРН має розгалужену мережу страхування банківських внесків, до якої входять Фонд страхування депозитів приватних банків, Фонд страхування депозитів ощадних кас і Страховий фонд кооперативних банків. Центральний банк країни безпосередньо не впливає на систему страхування. У фонді можуть брати участь приватні банки, що мають генеральну ліцензію Федерального відомства з нагляду за кредитною справою і що є членами Союзу аудиторів німецьких банків.
Страхуються практично всі види внесків, за винятком міжбанківських і деяких боргових зобов'язань на пред'явника. Не підлягають страхуванню зобов'язання банку стосовно своїх керівників і засновників, які виступають як фізичні особи; вимоги до банку членів його спостережної ради та їхніх прямих родичів.
Керівництво банківської асоціації корегує порядок стягнення внесків і має право припинити збір внесків після досягнення фондом достатнього розміру або навпаки, подвоїти величину внеску, якщо коштів недостатньо.
Для управління страховим фондом асоціація формує комітет, що складається з дев'яти членів. Комітет приймає рішення про вступ банків до фонду і надання допомоги банкам, про розміри вступних, екстрених і одноразових внесків, готує інструкції, регулює використання коштів фонду і звітує про його фінансову діяльність.
Банк може бути виключений зі складу його учасників за порушення Статуту фонду. Це, наприклад, ненадання фонду необхідної інформації; невчасне перерахування внесків; створення перешкод для аудиторської перевірки; приховування Спостережною радою інформації від банківської асоціації; відкрите рекламування участі банку у фонді; недотримання інструкцій і вказівок асоціації, що стосуються роботи фонду. Припинення участі банку у фонді призводить також до виключення його з банківської асоціації, і навпаки.
Фонд страхування депозитів ощадних кас – додатковий засіб захисту інтересів вкладників. Оскільки такі каси знаходяться на «казенному забезпеченні», яке вже саме по собі є надійною гарантією, то за розрахункову базу внесків до фондів прийняті не пасиви, а активи ощадкас, оскільки в кризових ситуаціях кошти фондів спрямовують на покриття збитків від неповернених коштів. Загальний обсяг регіональних фондів – 3% сумарних клієнтських вимог ощадкас. На відміну від приватних банків, вони мають декілька страхових фондів, оскільки в їхній діяльності важливе значення має принцип регіональності, інакше кажучи, – чітко встановленого простору для ведення операцій.
Інший елемент системи захисту ощадкас – страхові резерви ландесбанків, створюваних у розмірі 1% сумарних небанківських внесків. Для їхнього формування ландесбанки вносять щорічно 1% суми клієнтських внесків до того часу, поки резерви не досягнуть 50% загального обсягу.
Страховий фонд кооперативних банків діє через Союз кооперативних банків. На його спецрахунку зберігаються 10% всіх внесків, а 90% – на рахунках регіональних аудиторських об'єднань, що управляють цими коштами за дорученням Союзу. Банку, що опинився у скрутному фінансовому стані, з гарантійного фонду можуть бути надані дотації, процентні або безпроцентні позики, гарантії. Необхідні гарантії утворюються завдяки тому, що кооперативні банки беруть на себе гарантійні зобов'язання в обсязі 60% від сум, що утворюються після корегування статей банківського балансу.
Японія. Корпорація зі страхування депозитів існує з 1971 року. Її капітал складається з рівноподілених внесків уряду, Банку Японії і приватних банків. Управляє нею комітет, до якого входять керівник національного банку і представники приватних банків. Участь у системі страхування депозитів є обов'язковою для всіх міських банків, валютних, ощадних банків і кредитних кооперативів. Для місцевих відділень інозем-них банків система є закритою.
Страхове відшкодування виплачується з фонду, утвореного щорічними внесками у розмірі 0,008% застрахованих депозитів банку.
Компенсація вкладникам виплачується лише у тому разі, коли їхні депозити виражені в національній валюті, максимальна сума компенсації - 10 млн. єн.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"