інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Страхування: інституціональна риторика на фоні системного хаосу

Л. Хорин,
генеральний директор «Асоціації страхувальників України»

Сьогодні в багатьох міжнародних організаціях розробляються масштабні проекти інституціонального розвитку страхового ринку України.
Варто подякувати Заходу за прагнення допомогти вітчизняній економіці. Ця допомога очікувалася ще «пікейними жилетами» за часів Остапа Бендера. Однак характер проблем українського страхового ринку ставить під сумнів доречність інституціонального підходу, отже, й ефективність заснованої на ньому допомоги.
Системні аргументи
На думку фахівців Центра Разумкова (журнал «Національна безпека та оборона» №N4 за 2000 рік і №N6 за 2003 рік) проблеми українського страхового ринку переважно є наслідком безсистемного розвитку вітчизняної економіки і, як результат – нерозвинутості окремих її секторів (цю думку поділяють багато аналітиків страхового ринку).
Знання такої «історії хвороби» дозволяє стверджувати, що на її тлі проекти індивідуального розвитку окремих секторів економіки (в тому числі проекти інституціонального розвитку страхового ринку України) не мають серйозних перспектив – сектори економіки розвиватимуться за правилами, що дозволені системою, а не у відповідності до кабінетних вказівок закордонних експертів (свого часу таку ситуацію, пов'язану з проблемою впровадження систем автоматизації на радянських підприємствах, академік В.М. Глушков охарактеризував як «неможливість автоматизувати безладдя»).
Такий песимістичний висновок підтверджується відсутністю помітного для населення поліпшення в економіці України і багатьох її секторах після багаторічних спроб реформування, які почалися при активній допомозі закордонних експертів.
Зокрема, якщо взяти за критерій розвитку страхового ринку не дохід страхових компаній (у якому вони зацікавлені), а якість страхових послуг (у якому зацікавлене все українське суспільство), то виявиться, що параметри страхового ринку України погіршуються.
Сьогодні вони знаходяться на критичному рівні – за обсягом страхових виплат вони у 8 – 9 разів гірші, ніж у розвинутих країнах, причому тенденція до погіршення зберігається протягом останніх років.
Проблеми
Аналітики виділяють цілу низку проблем страхового ринку України.
Проблеми економічного характеру:
- низький платоспроможний попит фізичних і юридичних осіб на страхові послуги;
- невеликі обсяги і недосконала структура капіталу страхових організацій;
- відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів.
Організаційно-правові проблеми:
- відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування, що призводить до безсистемного розвитку вітчизняного страхового ринку;
- недосконалість нормативно-правової бази, що регламентує розвиток галузі страхування;
- надмірна кількість видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення;
- недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страховою діяльністю;
- протекціонізм, галузевий монополізм.
Функціональні проблеми:
- низька прибутковість окремих видів страхування;
- нижча конкурентноздатність страхових компаній у порівнянні з комерційними банками в боротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб;
- відсутність середньо- і довгострокового планування страховими компаніями своєї діяльності;
- низький рівень кваліфікації кадрів;
- порушення чинного законодавства;
- зростання випадків страхового шахрайства.
Інформаційно-аналітичні проблеми:
- інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій;
- відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітичних матеріалів про стан і проблеми формування страхового ринку;
- недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних;
- відсутність банків даних про несумлінних страхувальників;
- відсутність рейтингів страхових компаній;
- погано організована рекламна діяльність на вітчизняному страховому ринку;
- непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку.
Соціально-психологічні проблеми:
- відсутність довіри населення і суб'єктів господарювання до страхових компаній.
Аналіз проблем
Такі проблеми є або загальними для всієї української економіки (наприклад, проблеми економічного характеру й організаційно-правові), або внутрішніми і типовими тільки для українського страхового ринку (до них належать майже всі інші зі згаданих проблем).
Для того, щоб розв’язати першу групу проблем, необхідно упорядкувати економіку в цілому, а для вирішення другої – викликати елементарну зацікавленість суб'єктів страхового ринку (у тому числі і державного органу нагляду за його діяльністю).
Багато проблем пояснюються прагненням страхових компаній максимізувати прибуток у будь-якому разі і можливістю безкарно це робити, не звертаючи уваги ні на довгострокові інтереси галузі, ні на професійну етику. Наприклад, такими способами є:
- введення надзвичайно великої кількості обов'язкових видів страхування (зараз їх аж 34 види, замість декількох одиниць, як у цивілізованих країнах);
- забезпечення галузевого монополізму (транспорт, медицина, міліція тощо);
- порушення чинного законодавства (наприклад, при формуванні статутного фонду або резервів);
- страхове шахрайство (не виконуються зобов'язання перед клієнтами в аграрному секторі, закордонному туризмі, автострахуванні та інших сферах);
- приховується інформація про реальний стан страхового ринку і якість страхових компаній;
- маніпулюється поняття рейтингування страхових компаній, тощо.
Динаміка змін споживчих якостей страхового ринку України викликає серйозне занепокоєння. Протягом останніх 5 років рівень збитковості (характеризує споживчі якості ринку і дорівнює відношенню виплат до доходів страхових компаній) вітчизняного страхового ринку змінювався у такий спосіб:

Таблиця 1
Спостерігається тенденція до погіршення.

Рік 1999 2000 2001 2002 2003
Рівень збитковості, % 31 19,1 14 12,2 9,4

Зниження споживчих якостей страхового ринку відбувається на основі впливу страхових компаній на більшість сфер життєдіяльності українського суспільства.
У цивілізованих країнах високі доходи страхових компаній забезпечуються шляхом залучення клієнтів високою якістю страхового обслуговування. У нас навпаки. Протягом останніх 5 років доходи страхового ринку склали:
Таблиця 2
Рік 1999 2000 2001 2002 2003
Страхова премія, млн грн. 1164 2136 3030 4442 9130

Таким чином, зростання доходів страхових компаній відбувається при стійкому зниженні якості страхових послуг (див. попередню таблицю).
При дуже низькій якості страхового обслуговування участь страхових компаній, що передбачається у недержавному пенсійному і медичному забезпеченні громадян, може призвести до соціальної катастрофи, саме у найскладніший період життя людини – при перебуванні на пенсії і під час хвороби. Розмиті перспективи має також іпотечний ринок, що розгорнув діяльність цього року. На нього покладено великі надії, як на каталізатор грошово-кредитного фондового ринку, але він може не досягти бажаної мети через низьку якість страхового забезпечення.
Висновки
Аналіз характеру проблем показує, що вітчизняний страховий ринок потребує не сумнівної за своєю доречністю і перспективами інституціональної підтримки, а елементарного вивчення і використання досвіду розвинутих країн з забезпечення високої якості страхових послуг. Особливо в таких стратегічно і соціально важливих для України сферах, як сільське господарство, середній і малий бізнес, медичне і пенсійне забезпечення, а також для створюваного нині ринку іпотечного кредитування.
Є підстави непокоїтися, що багатомільйонні кошти, які призначено для проектів інституціональної підтримки страхового ринку України, призведуть до консервації існуючих проблем внаслідок очевидної невідповідності «ліків» і «хвороби».
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"