інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Реформування галузі страхування життя в Україні

В. Адамович,
ЗАТ “Страхова компанія “ТАС”, голова правління


Галузь страхування життя в Україні необхідно реформувати, враховуючи її сучасний стан, а також соціальне значення та притаманний їй потужний інвестиційний потенціал. Адже після розпаду СРСР та примусового вилучення ресурсів зі структур колишнього Держстраху на території України, страхування життя тривалий час знаходилось у стані занепаду. За офіційною статистикою, обсяги залучення страхових платежів щороку зменшувались майже вдвічі, незважаючи на швидке зростання цієї галузі. Ринок був поза державним регулюванням, на ньому панували нелегальні іноземні брокери, такі як Si Save-Invest та інші, які безконтрольно вивозили значні валютні резерви за межі нашої країни. Зрозуміло, що поодинокі заходи не виправили ситуації, проте держава продовжувала ігнорувати цю важливу галузь економіки.
Ситуація змінилася на краще з прийняттям у 1996 році Закону України "Про страхування", який запровадив нові правила поведінки на ринку ризикового страхування та констатував наявність страхування життя.
У 2000 році ця галузь почала зростати. Протягом наступних років такі тенденції поступово і систематично закріплювалися. На ринку з’явилося кілька компаній-лідерів, які надають якісні послуги зі страхування життя, постійно збільшують клієнтську базу та обсяги залучених платежів і глибоко зацікавлені у розвитку галузі. Разом з ЛСОУ ці компанії провели ґрунтовну роботу, щоб створити в Україні законодавчу базу європейського рівня, насамперед - регламентування страхування життя, як окремої галузі. Це знайшло своє відображення у новій редакції Закону України "Про страхування".
Отже, сьогодні ми можемо стверджувати, що Україна стоїть на порозі докорінних реформ у галузі страхування життя:
- питання відродження галузі залишається невирішеним, його актуальність збільшується;
- з прийняттям Закону “Про страхування було створено основу для подальшого реформування та зроблено перший крок до відродження страхування життя як важливої соціально орієнтованої галузі в економіці України;
- внаслідок минулорічної роботи, про галузь страхування життя в Україні почали серйозно говорити з найвищих владних трибун, повсякчас наголошуючи на її соціальному значенні та великому інвестиційному потенціалі (це особливо актуально на фоні пенсійної реформи, що розпочалась, проблем з зовнішнім кредитуванням та інвестиціями в економіку країни);
- компанії, які займаються страхуванням життя, розробили чітку концепцію реформування галузі, яку вже підтримав уряд за більшістю позицій і яка розглядається у Верховній Раді. Тепер тільки від законодавців залежить, як швидко буде здійснено реформу страхування життя. Реформування цієї галузі, відповідно до концепції, матиме цілу низку як соціальних, так і економічних наслідків.
Важливим результатом реформи буде швидкий розвиток страхування життя та зростання страхових платежів (насамперед, за рахунок розвитку корпоративного страхування), поширення серед населення договорів про страхування життя з відповідним рівнем соціального захисту. Досвід країн колишнього соцтабору показує, що такі реформи сприяють швидким темпам формування ринку. Наприклад, у Польщі, в результаті проведення реформ у рамках пенсійної реформи, учасниками якої були переважно страхові компанії, ринок корпоративного накопичувального страхування та додаткового недержавного пенсійного забезпечення протягом року досягнув високого рівня. Кожна провідна компанія - оператор ринку в цей період уклала більше ніж 1,5 млн. договорів, кількість агентів у деяких компаніях сягала 40 тисяч осіб, причому агентська діяльність у Польщі підлягає ліцензуванню.
Страхування життя взагалі, і особливо корпоративне страхування є одним з основних інструментів системи соціального захисту та соціального забезпечення населення. Слід зазначити, що у більшості країн світу держава ще сторіччя тому відмовилася від ідеї тотального соціального забезпечення населення за рахунок суттєвого перерозподілу національного продукту через державний бюджет. Соціальна роль держави в цих країнах обмежувалася гарантуванням мінімального життєвого рівня певним верствам населення, які з об'єктивних причин не могли забезпечити свого існування. Держава гарантувала мінімальний соціальний стандарт, а решту соціального забезпечення вона переклала на населення та недержавну соціальну інфраструктуру, складовими частинами якої були страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг "Ніхто не подбає про тебе краще ніж ти сам!" був одним із атрибутів ринкової економіки і визначав соціальну політику держави.
Сьогодні в Україні схожа ситуація. Держава поступово відмовляється від обтяжливих соціальних гарантій та неефективної системи соціального забезпечення, що залишилася з радянських часів. Розвиток страхування життя загалом та корпоративного страхування має “закрити” деякі прогалини в соціальній політиці держави, насамперед, у системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.
Підприємства виділятимуть кошти на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній. Це допоможе забезпечити добробут населення.
Розвиток корпоративного страхування має сприяти відновленню довіри населення до національної грошової одиниці та довгострокових накопичувальних інструментів. Завдяки корпоративним програмам зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди поступово призвичаюватимуться до нових економічних відносин, усвідомлюючи їх користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні прикладів таких змін можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які швидко стали практикувати вітчизняні підприємства, і електронні платіжні картки, які використовує переважна більшість населення. Одна з причин недовіри – нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.
Ще одним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.
Реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення. Воно пройшло етапи докладного обговорення, було проведено економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб'єктів господарювання. Розв’язання цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першим кроком на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонують страхові компанії, поте не знаходять широкого впровадження у зв'язку з недосконалою системою оподаткування, зміну якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. В усьому світі компанії зі страхування життя мають важливе значення у системі недержавного пенсійного забезпечення.
Розвиток страхування життя як окремої галузі – це створення нових робочих місць. Наприклад, у Польщі, де за багатьма показниками (як за площею так і за кількістю населення) ситуація схожа на нашу, в галузі страхування працює понад 400 тисяч страхових агентів, для яких страхування є основним джерелом прибутку.
Щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87%, ішло на страхування життя. У середньому в Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. У світі протягом останніх років спостерігається тенденція збільшення частки страхування життя у структурі всіх страхових платежів. З 1990 року вона збільшилась на 10%. У структурі ВВП частка страхування в середньому складає 6 – 10%, у Швейцарії - 12%, а в Південній Африці - 16%. У таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на одиницю населення перевищує 3000 дол., а в Швейцарії та Японії - 4000 дол. Це лише кілька прикладів, що характеризують потенціал галузі у розвинутих країнах світу. Серед колишніх країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі зі страхування складають майже 500 дол. на одиницю населення, або 5% ВВП. У Польщі цей показник становить 124 дол. та понад 3% ВВП і в Росії - 42 дол. на одиницю населення або 2,5 % ВВП.
В Україні цей механізм не діє. Ринок страхування в цілому тут складає 1,6% ВВП, а страхування життя - 0,5% страхового ринку, або 0,0078% ВВП. Отже, зрозуміло, що галузь страхування життя є потужним джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку до 5-6% ВВП. Навіть зростання цього показника до 1% ВВП (цього можна досягти за короткий час) - це вже більше 2 млрд. грн. Слід враховувати, що, на відміну від реального сектору економіки, де для відновлення галузі потрібно багато часу та фінансових ресурсів для повного технічного переобладнання підприємств, ресурси фінансового сектору за сприятливих економічних умов можуть швидко збільшитися.
Існує ще одна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування - це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів у структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи державу в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на економічні та політичні.
Зростання дешевих довгострокових фінансових ресурсів сприятиме зниженню вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.
Завдяки впровадженню та розвитку програм корпоративного страхування підвищиться рівень офіційної заробітної плати та частина коштів вийде з тіні. Адже система пільг, особливо за програмами корпоративного пенсійного страхування, передбачає прив'язку до офіційної заробітної плати кожного працівника.
Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їхньої тіньової частини в економіку країни. Переведення коштів з монетарного агрегату М0 у вищі агрегати, зокрема М2, має зміцнити національну валюту та вплинути на зниження інфляції.
Поява додаткових заощаджень населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. Це важливі наукоємні галузі вітчизняної економіки, розвиток яких визначає економічний авторитет держави у світі.
Це не всі позитивні зміни, які можуть відбутися у державі разом із запровадженням економічних перетворень, спрямованих на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягти позитивних результатів можна лише за наявності політичної волі та конструктивного об'єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"